Пам’ять святої мучениці Агрипини

Місяця червня на 23-й день

Свята діва Агрипина народилася і виросла в преславному граді Римі старому. З малих літ віддала себе Богові, була (за апостолом) Христовими пахощами серед тих, що спасаються, як же яблуко пахуче чи троянда запашна, так прикладом цнотливого і добродійного життя свого пахла, серцям вірних користь приносячи, і сморід пристрастей відганяла. Прикрасила душу свою дівственною чистотою й обручилася Христові, за Нього ж і на муки у царювання Валеріянове сміливо та мужньо пішла і на великі рани себе віддала задля любови нареченого свого Христа. Палицею по тілу бита була і костей ламання перетерпіла, і одяг з неї зняли, і путами стягнули — звільнена була безплотною рукою Божого ангела, він же укріпив її, всіляке безчестя зруйнувала і в муках передала дух свій Богові. Инші ж рабині Христові — Васса, Павла й Агадоникія — таємно взяли тіло мучениці й вийшли з ним із Римського града. З місця на місце переходячи й довго морем плаваючи, досягли Сицилійської єпархії. І там те святе тіло поховали. Коли ж Сицилія прийняла в себе ті чесні мученицькі мощі, зразу тьмяної бісівської злости позбулася, ще ж і від агарян захистилася молитвами святої Агрипини. Коли агаряни прийшли на град, де церква її була, і посміли його добиватися, хотіли взяти його — раптом всеконечній погибелі були передані. Від чесного її гробу подавалися зцілення всіляким хворобам, й очищувалися прокажені, що приходили з вірою, і всіляку недугу проганяли святі її молитви — благодаттю Христа, Бога нашого.

У той самий день пам’ять святих мучеників Євстохія, Тая і тих, що з ними в Максиміянове царство за Христа постраждали, про них же в Пролозі.