Пам’ять святого священномученика Єрмолая, пресвiтера никомидiйського, i тих, що з ним

Мiсяця липня у 26-ий день

Святий Єрмолай-пресвiтер i спiвстраждальцi його, священомученики Єрмiп i Єрмократ, були з причту Никомидiйської святої церкви i залишилися зi спалених Максимiянома святих мученикiв двадцяти тисяч у церквi, пам’ять яких у мiсяцi груднi у двадцять восьмий день вшановуємо. З них цi три служителi Господнi залишилися, ховалися через страх вiд нечестивих у рiзних мiсцях. Проте, де могли, навчали святої вiри i до Христа навертали. Бачив же святий Єрмолай святого лiкаря Пантелеймонаб i говорив з ним богонатхненними словами, i зробив його християнином. I коли Пантелеймона взяв на муки той же нечестивий Максимiян, цар римський, i питав, вiд кого вiн християнської вiри навчився, святий не мiг збрехати й розповiв про Єрмолая, святого пресвiтера християнського. Взятий тому був Єрмолай-старець i спiвслужителi його, раби Христовi Єрмiп i Єрмократ, i на суд нечестивий їх привели. Допитуванi, смiливо визнавали Христа, iстинного Бога, iз нечистих же iдолiв i їхнiх шанувальникiв насмiхалися. Через те смертну кару вiд ката прийняли – потятi мечем, померли. Про їхнi страждання написано просторiше у стражданнi святого великомученика Пантелеймона у завтрiшнiй день.