Пам’ять преподобного отця нашого Микити Ісповідника, єпископа Халкедонського

Місяця травня на 28-й день

Преподобний отець наш Микита, змолоду Христа полюбивши, відрікся світу і всього, що у світі, і догоджав Богові добродійним житям, і возведений був на престол халкедонського святительства, на якому, наче свічка на свічнику, стояв, світив світові і прикрашав Христову Церкву. Милостивий же був вельми до убогих, голодних годував, нагих одягав і подорожніх приймав та давав їм спочинок. І був батьком для сиріт, вдовам заступник і кривдженим визволитель. Коли ж настала іконоборна єресь, за царювання Лева Вірменина, виявився ісповідником Христовим, багато боровся проти злочестя, викриваючи і відкидаючи неправославні догмати, навчаючи і переконуючи благочесно поклонятися іконі Христа, і Пречистої Його Богоматері, і всіх святих. І дуже постраждав від зловірного царя і його однодумців — зазнав вигнання, приниження і кривди за правовір’я. Після багатьох років і численних ісповідницьких трудів, коли досконалим богоугодженням перейшов з тутешніх, прославив його Бог на небі перед ангелами своїми, на землі ж перед людьми, бо від чесних його мощів відбувалися чуда, подавалися зцілення на всілякі хвороби, аби славився в ньому Бог, який у святих своїх прославляється.