Акафіст святим благовірним страстотерпцам Борису і Глібу
Конда́к 1
Избра́ннии чудотво́рцы и до́блественнии во́ини Христо́вы,/ блага́го ко́рене благи́я о́трасли, пресве́тлая дво́ице,/ в неду́зех безме́зднии вра́чеве/ и ко Спа́су о всем ми́ре те́плии моли́твенницы,/ восхваля́ем вас любо́вию,/ святи́и и благове́рнии кня́зие Бори́се и Гле́бе./ Вы же, я́ко иму́щии дерзнове́ние ко Пресвяте́й Тро́ице,/ от вся́ких нас бед изба́вите, да зове́м к вам:// Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
И́кос 1
А́нгелов Госпо́дних согра́ждане яви́стеся, святи́и благове́рнии Бори́се и Гле́бе, не оста́вльше согра́ждан земна́го ми́ра: по страда́нии бо ва́шем честна́я телеса́ ва́ша, му́ченическою кро́вию обагре́нная и благода́тию Бо́жиею просла́вленная, всем с ве́рою к ним притека́ющим источа́ют многоразли́чная чуде́сная исцеле́ния; ду́ши же ва́ша предстоя́т с ли́ки А́нгельскими и со все́ми святы́ми Пресвяте́й Тро́ице. Те́мже мы, удивля́ющеся ва́шему го́рнему и до́льнему гражда́нству, благогове́йно преклоня́юще пред ва́ми коле́на и сердца́ на́ша, уми́льно вопие́м си́це:
Ра́дуйтеся, оде́жды креще́ния непоро́чнии храни́телие;
ра́дуйтеся, христиа́нскаго благоче́стия при́снии ревни́телие.
Ра́дуйтеся, Боже́ственных писа́ний ученицы́ до́брии;
ра́дуйтеся, отца́ благове́рнаго ча́да возлю́бленная.
Ра́дуйтеся, Ева́нгелия Христо́ва после́дователие и́стиннии;
ра́дуйтеся, Бо́гови сло́вом и житие́м благоугоди́вшии.
Ра́дуйтеся, чу́дным све́том богопозна́ния просвеще́ннии;
ра́дуйтеся, ви́ссом чистоты́ и непоро́чности облече́ннии.
Ра́дуйтеся, неустраши́мо муче́ния прие́мшии;
ра́дуйтеся, Го́споду Иису́су Христу́ в страсте́х подража́вшии.
Ра́дуйтеся, все́льшиися во оби́тели Отца́ Небе́снаго;
ра́дуйтеся, восприе́мшии от Го́спода мзду трудо́в и терпе́ния.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 2
Ви́деша сы́нове Русстии, ка́ко испо́лнися святы́й храм благоуха́ния пречу́днаго, егда́ отверзо́ша ра́ку ва́шу, и просла́виша вси Го́спода. Те́мже и мы, гре́шнии и недосто́йнии, благогове́юще пред пречу́дною святы́нею, прославля́ем Ди́внаго во святы́х Свои́х Бо́га, непреста́нно вопию́ще: Аллилу́ия.
И́кос 2
Ра́зум здра́вый стяжа́ли есте́ святы́м и богоуго́дным житие́м ва́шим, страстоте́рпцы Христо́вы Бори́се и Гле́бе. Егда́ услы́шасте о умышле́нии ка́инском лю́таго и властолюби́ваго бра́та ва́шего Святопо́лка, нима́ло не помы́слисте проти́ву его́ ра́тию ити́; возжела́сте па́че жи́зни своея́ лиши́тися, не́жели с бра́том име́ти брань. Сего́ ра́ди мы, предстоя́ще моли́твенно пред ва́ми, возво́дим очеса́ на́ша серде́чная горе́ к вам, на Небеси́ живу́щим, почита́юще честна́я ва́ша страда́ния си́ми похва́льными пе́сньми:
Ра́дуйтеся, су́етных помышле́ний презри́телие;
ра́дуйтеся, за́поведей Христо́вых исполни́телие.
Ра́дуйтеся, тьмы грехо́вныя попра́телие;
ра́дуйтеся, венцено́сцы наро́читии.
Ра́дуйтеся, ника́коже к земны́м се́рдце свое́ прилепи́вшии;
ра́дуйтеся, Жива́го Бо́га па́че всего́ ми́ра возлюби́вшии.
Ра́дуйтеся, оправда́ний Госпо́дних пресве́тлыя свещи́;
ра́дуйтеся, Небе́сных благ прича́стницы.
Ра́дуйтеся, пресла́дцыи слы́шателие Боже́ственных слове́с;
ра́дуйтеся, те́плии ко Спа́су о нас моли́твенницы.
Ра́дуйтеся, кро́вию свое́ю убеле́ннии;
ра́дуйтеся, заре́ю Трисо́лнечнаго Све́та озаре́ннии.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 3
Си́лою Боже́ственною подвиза́еми покрови́телие есте́ нам, защи́тницы и помо́щницы; страну́ бо на́шу от нападе́ний вра́жиих избавля́ете, стра́ждущих от вся́ких неду́гов и боле́зней исцеля́ете и во вcя́ком бла́зе преспе́яние да́руете всем, вопию́щим Бо́гу: Аллилу́ия.
И́кос 3
Иму́ще вои́стину, во́ини Христо́вы Бори́се и Гле́бе, пла́менное се́рдце ко благохвале́нию ди́внаго в чудесе́х Бо́га, мо́литеся непреста́нно о спасе́нии душ к вам усе́рдно прибега́ющих. Сего́ ра́ди мы от глубины́ серде́ц на́ших умиле́нно прино́сим вам такова́я пе́ния:
Ра́дуйтеся, Го́споду сла́вы вы́ну предстоя́щии;
ра́дуйтеся, а́нгельскую трисвяту́ю песнь слы́шащии.
Ра́дуйтеся, го́рняго Иерусали́ма имени́тии гра́ждане;
ра́дуйтеся, Ца́рства Христо́ва до́брии насле́дницы.
Ра́дуйтеся, невече́рняго дне зри́телие;
ра́дуйтеся, нерукотво́рнаго хра́ма обита́телие.
Ра́дуйтеся, ра́йских селе́ний созерца́телие;
ра́дуйтеся, слепы́м прозре́ния пода́телие.
Ра́дуйтеся, домо́в благочести́вых посети́телие;
ра́дуйтеся, нерадя́щих о благоче́стии наказа́телие.
Ра́дуйтеся, вели́ких пра́здников почита́ния наста́вницы;
ра́дуйтеся, в доброде́телех преспева́ющих споспе́шницы.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 4
Бу́рею неве́рия одержи́мых и ходя́щих во тьме злоче́стия огне́м наказа́ния опаля́ете, да уцелому́дрившеся и́стинно позна́ют и́стиннаго Бо́га, благоче́стно Его́ чту́ще и со стра́хом Ему́ вопию́ще: Аллилу́ия.
И́кос 4
Слы́шаще ва́ша, страстоте́рпцы святи́и Бори́се и Гле́бе, чудеса́, русстии сы́нове не то́кмо из бли́жних, но и из да́льних стран стека́хуся к ва́шим чудоде́йственным моще́м и, исцеля́ющеся от неду́гов и боле́зней, вопия́ху к вам такова́я:
Ра́дуйтеся, боже́ственныя лозы́ пресла́дкое ро́ждие;
ра́дуйтеся, новопросвеще́нныя земли́ кра́снии цве́ти.
Ра́дуйтеся, пе́рвии просла́вленнии на Руси́ уго́дницы;
ра́дуйтеся, в беда́х и ну́ждах благочести́вым посо́бницы.
Ра́дуйтеся, вели́цыи в напа́стех уте́шителие;
ра́дуйтеся, ве́ры Христо́вы ревни́телие.
Ра́дуйтеся, Боже́ственныя слу́жбы пла́меннии люби́телие;
ра́дуйтеся, благоче́стия до́брии строи́телие.
Ра́дуйтеся, хромы́м хожде́ния пода́телие;
ра́дуйтеся, о спасе́нии ро́да христиа́нскаго хода́таи.
Ра́дуйтеся, виногра́да Христо́ва целе́бныя ве́тви;
ра́дуйтеся, и́стиннии и безме́зднии вра́чеве.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 5
Боготе́чныя зве́зды яви́стеся нам путево́дствующия: внегда́ обурева́тися нам волна́ми жите́йских попече́ний и опа́сно ше́ствовати к ти́хому приста́нищу, све́том моли́тв ва́ших избавля́еми есмы́ от блужде́ния и потопле́ния. Сего́ ра́ди, сла́вяще Го́спода, вопие́м: Аллилу́ия.
И́кос 5
Ви́деша сы́нове русстии, я́ко притека́ющии с ве́рою прие́млют хода́тайством ва́шим в ну́ждах ско́рое утеше́ние и от зол избавле́ние, те́мже восхваля́ют вас си́це:
Ра́дуйтеся, и́дольскаго нече́стия обличи́телие;
ра́дуйтеся, му́дрых ко благоче́стию упра́вителие.
Ра́дуйтеся, горды́ни и буесло́вия посрами́телие;
ра́дуйтеся, зло́бы и мще́ния угаси́телие.
Ра́дуйтеся, вражду́ющих на оте́чество укроти́телие;
ра́дуйтеся, по́лчищ вра́жеских расточи́телие.
Ра́дуйтеся, ми́ра и тишины́ возстанови́телие;
ра́дуйтеся, Христо́вы до́брии вои́телие.
Ра́дуйтеся, благоро́дство земно́е носи́вшии;
ра́дуйтеся, кро́вию порфи́ру oсвяти́вшии.
Ра́дуйтеся, просла́вившии Спа́са страстоте́рпцы;
ра́дуйтеся, просла́вленнии от Бога чудотво́рцы.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 6
Пропове́дующи пропове́дует вся́ Ру́сская земля́ ва́ше Небе́сное предста́тельство у Всевы́шняго: вы бо я́ко кре́пцыи щити́ и я́ко тве́рдыя сте́ны, огражда́ете Оте́чество ва́ше непобеди́мым ору́жием, благода́тию Боже́ственною, дарова́нною вам свы́ше, сего́ ра́ди, хва́ляще Бо́га, пое́м: Аллилу́ия.
И́кос 6
Возсия́ли есте́, я́ко пресве́тлыя зве́зды, просвеще́нием Свята́го Креще́ния среди́ тьмы идолослуже́ния; ве́ру бо правосла́вную прие́мше, се́мена благоче́стия христиа́нскаго в сердца́х по́дданных свои́х посе́ясте и на славосло́вие и́мене Бо́жия хра́мы боголе́пно сооруди́сте. Сего́ ра́ди, святи́и Бори́се и Гле́бе, вас почита́ем си́ми похва́льными пе́сньми:
Ра́дуйтеся, и́дольския ле́сти обличи́телие;
ра́дуйтеся, дре́вняго зми́я попра́телие.
Ра́дуйтеся, жития́ непоро́чнаго рачи́телие;
ра́дуйтеся, ева́нгельских пропове́даний блюсти́телие.
Ра́дуйтеся, те́рния поро́ков ре́вностнии искорени́телие;
ра́дуйтеся, подвигополо́жнику Христу́ после́дователие.
Ра́дуйтеся, и́стиннии о́брази кро́тости и незло́бия;
ра́дуйтеся, благода́ти си́лу подаю́щии мно́гим.
Ра́дуйтеся, нерастле́ннии хра́ми Бо́га Жива́го;
ра́дуйтеся, доброде́телей чи́стая зерца́ла.
Ра́дуйтеся, в чу́дный свет богопозна́ния пресе́льницы;
ра́дуйтеся, вели́цыи Христо́вы уго́дницы.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 7
А́ще и мно́гажды злоумы́шленнии язы́цы покуша́хуся вни́ти внутрь Оте́чествия на́шего и одоле́ти его́, оба́че неви́димым ва́шим предста́тельством пред Бо́гом постыжде́ни и прогна́ни бы́ша. Те́мже удивля́ющеся неизрече́нному к нам Бо́жию милосе́рдию, пое́м: Аллилу́ия.
И́кос 7
Но́выя благода́ти бы́вшии прича́стницы и даро́в Свята́го Ду́ха испо́лненнии, не то́чию в земли́ на́шей яви́лися есте́ до́брии споспе́шницы ве́ры и нра́вов благи́х; но среди́ чужди́х наро́дов сла́ву и́мене Госпо́дня и си́лу мы́шцы Его́ яви́сте. Сего́ ра́ди похва́льными пе́сньми вас ублажа́ем:
Ра́дуйтеся, неувяда́емии цве́ти земли́ Ру́сския;
ра́дуйтеся, вертогра́да Небе́снаго благоле́пная гро́здия.
Ра́дуйтеся, непоро́чнии а́гнцы ста́да Христо́ва;
ра́дуйтеся, я́ко го́лубие, укра́шеннии чистото́ю.
Ра́дуйтеся, на криле́х ве́ры возне́сшиися;
ра́дуйтеся, в Небе́сный Иерусали́м пресе́льшиися.
Ра́дуйтеся, го́рняго Сио́на насле́дницы;
ра́дуйтеся, лико́в Небе́сных собесе́дницы.
Ра́дуйтеся, я́ко зла́то в горни́ле, искуше́ннии;
ра́дуйтеся, к ли́ку му́ченик причте́ннии.
Ра́дуйтеся, Христо́вы Це́ркве вели́кое удобре́ние;
ра́дуйтеся, христиа́ном пода́телие ра́дости неизрече́нныя.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 8
Стра́нная и ужа́сная соде́яшася, егда́ злочести́вый варя́г дерзну́ попра́ти ме́сто свя́то, иде́же почива́ху блаже́нная телеса́ ва́ша: огнь бо изы́де из земли́, опали́ окая́ннаго и ве́дати научи́ си́лу ва́шу, уго́дницы Бо́жии. Ве́рнии же, прославля́юще чудоде́йства ва́ша, воспе́ша Ди́вному во святы́х Свои́х Бо́гу: Аллилу́ия.
И́кос 8
Весь ум впери́вше в слу́жбу Боже́ственную и духо́вная псалмопе́ния, яви́лися есте́ непобеди́мии Христо́вы адама́нти, егда́ нечести́вии челове́цы приидо́ша от лю́таго Святопо́лка ру́ки на вас возложи́ти и непови́нную кровь ва́шу проли́ти. Мы же ве́рнии, честву́юще ве́ру и страда́ния ва́ша, взыва́ем си́це:
Ра́дуйтеся, слу́жбу Бо́жию в пути́ не оставля́вшии;
ра́дуйтеся, богодухнове́нное пе́ние сла́достно внуша́вшии.
Ра́дуйтеся, Боже́ственная словеса́ во усте́х свои́х держа́вшии;
ра́дуйтеся, в се́рдце сокро́вище моли́твы стяжа́вшии.
Ра́дуйтеся, А́гнца Бо́жия и́стиннии испове́дницы;
ра́дуйтеся, апо́стольских пропове́даний ревни́тельнии прее́мницы.
Ра́дуйтеся, святы́х отце́в преда́ний ве́рнии блюсти́телие;
ра́дуйтеся, братолю́бия и послуша́ния храни́телие.
Ра́дуйтеся, я́ко живо́т ве́чный па́че вре́меннаго возлюби́сте;
ра́дуйтеся, я́ко Ца́рство Небе́сное земно́му предпочто́сте.
Ра́дуйтеся, я́ко се́рдце смире́нное в же́ртву Бо́гу принесо́сте;
ра́дуйтеся, я́ко в ве́ре Христо́ве мно́гих утверди́сте.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 9
Вси ве́рнии чтут благогове́йно па́мять ва́шу: во святы́я хра́мы стека́ющеся, сла́вят страда́ния ва́ша и возвеща́ют чудеса́, я́же соде́ясте си́лою Бо́га и Спа́са на́шего, Ему́же вопие́м: Аллилу́ия.
И́кос 9
Вети́и неве́рнии всу́е тружда́ются му́дрствовати о святы́ни ва́шей, Бори́се и Гле́бе достохва́льнии: недоуме́ют бо изрещи́, ка́ко бре́нныя мо́щи чудотворя́т и челове́цы со А́нгелы спрославля́ются. Мы же, просвеща́еми ве́рою, благоле́пно вопие́м:
Ра́дуйтеся, Царя́ сла́вы прославле́ние;
ра́дуйтеся, кня́зя тьмы посрамле́ние.
Ра́дуйтеся, глаго́лов Бо́жиих исполне́ние;
ра́дуйтеся, Боже́ственныя прему́дрости оправда́ние.
Ра́дуйтеся, чуде́с Христо́вых пропове́дницы;
ра́дуйтеся, ве́чныя ра́дости насле́дницы.
Ра́дуйтеся, во́ини Христо́вы непобеди́мии;
ра́дуйтеся, броня́ во́инства на́шего необори́мая.
Ра́дуйтеся, я́ко жизнь гряду́щую возлюби́ли есте́;
ра́дуйтеся, я́ко бла́га вре́менная презре́ли есте́.
Ра́дуйтеся, я́ко по́мыслы ве́ка сего́ отри́нули есте́;
ра́дуйтеся, я́ко красото́ю доброде́телей укра́шени есте́.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 10
Спасти́ хотя́ще ду́ши своя́, святи́и страстоте́рпцы, небрего́сте о телесе́х ва́ших и преда́сте их на убие́ние, вопию́ще Бо́гу: Аллилу́ия.
И́кос 10
Сте́ны есте́, огражда́ющия Русь, святи́и Бори́се и Гле́бе, и неутоми́мии стра́жи проти́ву враг на́ших пребыва́ете, непреста́нно моля́щеся Го́споду Бо́гу о спасе́нии душ на́ших и исцеля́юще не́мощи на́ша. Сего́ ра́ди уми́льно вопие́м ко святы́ни ва́шей:
Ра́дуйтеся, я́ко сы́нове русстии хода́тайством ва́шим спаса́ются;
ра́дуйтеся, я́ко вси ве́рнии моли́твами ва́шими от бед и скорбе́й избавля́ются.
Ра́дуйтеся, я́ко врази́ на́ши вас устраша́ются и в бе́гство обраща́ются;
ра́дуйтеся, я́ко Оте́чество на́ше заступле́нием ва́шим утвержда́ется.
Ра́дуйтеся, я́ко похва́льными венцы́ Це́рковь вас венча́ет;
ра́дуйтеся, я́ко по́двиги ва́ша правове́рнии немо́лчно воспева́ют.
Ра́дуйтеся, я́ко ста́рцы и ю́ноши к покро́ву ва́шему прибега́ют;
ра́дуйтеся, я́ко ца́рие и во́ини, бога́тии и убо́зии вас прославля́ют.
Ра́дуйтеся, му́ченическую смерть прие́мшии;
ра́дуйтеся, терпе́нием жизнь ве́чную стяжа́вшии.
Ра́дуйтеся, ско́рии помо́щницы;
ра́дуйтеся, благомо́щнии засту́пницы.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 11
Пе́ние всеумиле́нное не умолче́ во усте́х ва́ших, егда́ лю́тии губи́телие устреми́шася на вас, я́ко на а́гнцев, гото́вых на заколе́ние. Сие́ воспомина́юще и сла́вяще Го́спода, да́вшаго вам си́лу такову́ю, взыва́ем к Нему́: Аллилу́ия.
И́кос 11
Светоза́рныя свещи́ зрим вас, святи́и благове́рнии кня́зие Бори́се и Гле́бе, освеща́ющия Ру́сскую Це́рковь и всех ве́рных чад ея́, да прославля́ют святу́ю па́мять ва́шу, вопию́ще:
Ра́дуйтеся, во еди́нем ду́се благоче́стия ходи́вшии;
ра́дуйтеся, в бра́тстем едине́нии и любви́ пожи́вшии.
Ра́дуйтеся, подража́вшии иску́пльшему нас Влады́це;
ра́дуйтеся, сла́внии и всехва́льнии му́ченицы.
Ра́дуйтеся, подвиза́вшиися по́двигом до́брым;
ра́дуйтеся, венча́ннии венце́м сла́вы невече́рния.
Ра́дуйтеся, тече́ние жития́ му́ченически сконча́вшии;
ра́дуйтеся, во оби́тели Отца́ Небе́снаго водвори́вшиися.
Ра́дуйтеся, Ру́сския Це́ркве похвало́;
ра́дуйтеся, градо́в на́ших ле́пото.
Ра́дуйтеся, сы́нове и засту́пницы земли́ Ру́сския;
ра́дуйтеся, я́ко па́мять ва́ша присносла́вна.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 12
Благода́ть, да́нную вам от Бо́га на бла́го сыно́в Руси́, о чудотво́рцы Бори́се и Гле́бе, не вотще́ оста́вили есте́: яви́сте бо ся цели́телие боля́щих, уте́шителие су́щих в ско́рбех и заключе́ниих, наста́вницы заблу́ждших и ско́рии помо́щницы всем, с ве́рою призыва́ющим вас и вопию́щим ко Го́споду: Аллилу́ия.
И́кос 12
Пою́ще и восхваля́юще чудеса́ ва́ша, честву́ет святу́ю па́мять ва́шу пресла́вная Це́рковь Ру́сская, и мы, ча́да ея́, о́чи се́рдца возводя́ще ко Го́споду, си́це вопие́м:
Ра́дуйтеся, ко́рене честна́го благи́я о́трасли;
ра́дуйтеся, соприча́стницы А́нгельскаго со́нма.
Ра́дуйтеся, сопроти́вных победи́телие;
ра́дуйтеся, неду́гующих вра́чеве.
Ра́дуйтеся, градо́в и ве́сей на́ших пресве́тлое сия́ние;
ра́дуйтеся, во́инства ру́сскаго тве́рдое огражде́ние.
Ра́дуйтеся, я́ко страда́ньми ва́шими сниска́сте ра́дость ве́чную;
ра́дуйтеся, я́ко му́ченьми прешли́ есте́ к блаже́нному безсме́ртию.
Ра́дуйтеся, в горни́ле лю́тых обстоя́ний искуше́ннии;
ра́дуйтеся, добро́тою благоче́стия чисте́е зла́та блиста́ющии.
Ра́дуйтеся, Бо́гови всепло́дие себе́ прине́сшии;
ра́дуйтеся, живота́ ве́чнаго и Ца́рствия Бо́жия насле́дницы.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 13
О святи́и и всесла́внии чудотво́рцы Бори́се и Гле́бе, вели́цыи русстии помо́щницы в беда́х и напа́стех! Не пре́зрите нас гре́шных, но приими́те моле́ние на́ше, я́коже прия́ли есте́ моли́твы благове́рных русских князе́й Алекса́ндра и Дими́трия, и принеси́те Всеми́лостивому Спа́су на́ше моле́бное приноше́ние, да изба́вит нас от вся́ких бед и напа́стей, да охрани́т Оте́чество на́ше от враг ви́димых и неви́димых, е́же нам в ми́ре глубо́це пе́ти с ва́ми Бо́гу: Аллилу́ия.
[Се́й конда́к глаго́лется три́жды.] [Далее повторяем 1‑е икос и кондак:]
И́кос 1
А́нгелов Госпо́дних согра́ждане яви́стеся, святи́и благове́рнии Бори́се и Гле́бе, не оста́вльше согра́ждан земна́го ми́ра: по страда́нии бо ва́шем честна́я телеса́ ва́ша, му́ченическою кро́вию обагре́нная и благода́тию Бо́жиею просла́вленная, всем с ве́рою к ним притека́ющим источа́ют многоразли́чная чуде́сная исцеле́ния; ду́ши же ва́ша предстоя́т с ли́ки А́нгельскими и со все́ми святы́ми Пресвяте́й Тро́ице. Те́мже мы, удивля́ющеся ва́шему го́рнему и до́льнему гражда́нству, благогове́йно преклоня́юще пред ва́ми коле́на и сердца́ на́ша, уми́льно вопие́м си́це:
Ра́дуйтеся, оде́жды креще́ния непоро́чнии храни́телие;
ра́дуйтеся, христиа́нскаго благоче́стия при́снии ревни́телие.
Ра́дуйтеся, Боже́ственных писа́ний ученицы́ до́брии;
ра́дуйтеся, отца́ благове́рнаго ча́да возлю́бленная.
Ра́дуйтеся, Ева́нгелия Христо́ва после́дователие и́стиннии;
ра́дуйтеся, Бо́гови сло́вом и житие́м благоугоди́вшии.
Ра́дуйтеся, чу́дным све́том богопозна́ния просвеще́ннии;
ра́дуйтеся, ви́ссом чистоты́ и непоро́чности облече́ннии.
Ра́дуйтеся, неустраши́мо муче́ния прие́мшии;
ра́дуйтеся, Го́споду Иису́су Христу́ в страсте́х подража́вшии.
Ра́дуйтеся, все́льшиися во оби́тели Отца́ Небе́снаго;
ра́дуйтеся, восприе́мшии от Го́спода мзду трудо́в и терпе́ния.
Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Конда́к 1
Избра́ннии чудотво́рцы и до́блественнии во́ини Христо́вы,/ блага́го ко́рене благи́я о́трасли, пресве́тлая дво́ице,/ в неду́зех безме́зднии вра́чеве/ и ко Спа́су о всем ми́ре те́плии моли́твенницы,/ восхваля́ем вас любо́вию,/ святи́и и благове́рнии кня́зие Бори́се и Гле́бе./ Вы же, я́ко иму́щии дерзнове́ние ко Пресвяте́й Тро́ице,/ от вся́ких нас бед изба́вите, да зове́м к вам:// Ра́дуйтеся, Бори́се и Гле́бе, вели́цыи и сла́внии страстоте́рпцы.
Моли́тва
О святи́и страстоте́рпцы, боголюби́вая дво́ице, благове́рнии кня́зие Бори́се и Гле́бе, измла́да все́ю душе́ю Христа́ возлюби́вшии, целому́дрие, кро́тость, смире́ние и про́чия доброде́тели стяжа́вшии и, я́ко а́гнцы незло́бивии, от бра́та своего́ непра́ведное убие́ние претерпе́вшии, чи́стыя своя́ ду́ши в благоприя́тную же́ртву Бо́гу прине́сшии и от Него́ венцы́ нетле́нныя прие́мшии! Припа́дающе к честно́му о́бразу ва́шему, мо́лим вас в ду́се сокруше́нне и смире́нне: вознеси́те своя́ усе́рдныя моли́твы ко Всеми́лостивому Спа́су, да пода́ст нам, чту́щим святу́ю па́мять ва́шу, вели́кия Своя́ и бога́тыя ми́лости. Це́рковь Свою́ Святу́ю да соблюде́т от ересе́й и раско́лов, в ча́дех ея́ да оживи́т дух пра́выя ве́ры и любве́, дух ве́дения и благоче́стия, да да́рует всем нам вся к жи́зни вре́менней и ве́чней потре́бная. Ей, святи́и страстоте́рпцы, ускори́те на по́мощь нам, я́коже сро́днику ва́шему благове́рному кня́зю Алекса́ндру Не́вскому, и изба́вите страну́ на́шу от враг ви́димых и неви́димых, от гла́да, огня́, смертоно́сныя я́звы, от вся́ких бед и напа́стей; разжени́те облежа́щий ны мрак неве́рия и развраще́ния, да ми́рно и благоче́стно поживе́м в ве́це сем, и сподо́бимся христиа́нския кончи́ны и до́браго отве́та на Стра́шнем Суде́ Христа́ Бо́га на́шего, Ему́же подоба́ет честь и поклоне́ние, со Безнача́льным Его́ Отце́м, и Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Его́ Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Кондaкъ №
И#збрaнніи чудотв0рцы и3 преслaвніи страстотeрпцы хrт0вы, ўкрaсившіи дyшы сво‰ добродётелію и3 прешeдшіи п0прище врeменныz жи1зни въ стрaсэ б9іи, моли1те хrтA бGа, є3г0же дaже до кр0ве возлюби1ли є3стE, да сп7сeтъ t бёдъ и3 напaстей и3 вёчныz смeрти всёхъ, съ вёрою притекaющихъ и3 съ люб0вію зовyщихъ къ вaмъ: Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Јкосъ №
ЃгGльскимъ чи1нwмъ рaдость сотвори1ли є3стE, преслaвнаz дв0ице, цэломyдренный бори1се съ кр0ткимъ глёбомъ, житіeмъ свои1мъ, занE хrтA рaди преходsщее цaрство земн0е њстaвльше, гDа t всеS души2 возлюби1сте. Сегw2 рaди и3 мы2, бlгодарsще бGа, показaвшагw въ вaсъ си1лу блгdти своеS, съ люб0вію вопіeмъ къ вaмъ:
Рaдуйтесz, ћкw вкyпэ со nтцeмъ свои1мъ, кн7земъ влади1міромъ, сyетныхъ богHвъ ўклони1стесz: рaдуйтесz, ћкw ко и4стинному бGу всeю душeю прилэпи1стесz.
Рaдуйтесz, прекрaсніи цвэти2 новопросвэщeнныz земли2 рyсскіz: рaдуйтесz, пресвBтлыz ѕвэзды6 присносyщнагw свёта хrт0ва въ странЁ нaшей.
Рaдуйтесz, чистотY душeвную возлюби1вшіи: рaдуйтесz, д0мъ д¦у с™0му себE содёлавшіи.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ в7
Ви1дэвше, ћкw въ мjрэ сeмъ вс‰ суетЁ и3 тлёнію прич†стна, и3з8млaда хrтA возлюби1ли є3стE, чтcнjи брaтіz бори1се и3 глёбе, жи1знь безстрaстную стzжaвше, слaвніи цэломyдріz рачи1тиліе. Тёмже t страстeй душeвныхъ и3 тэлeсныхъ мlтвами свои1ми свободи1те почитaющихъ вaсъ и3 пою1щихъ бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ в7
Рaзумъ св0й просвэти1въ кни1жнымъ ўчeніемъ, чтeніе бжcтвенныхъ писaній, наипaче же душеполeзныхъ повэствовaній њ страдaніихъ мyченикwвъ, ѕэлw2 возлюби1лъ є3си2, бlжeннэ бори1се: и4миже себE и3 брaта твоегw2 глBба назидaлъ є3си2, гDа ї}са хrтA со слезaми молsще, да не ўвлекyтсz сует0ю мjра сегw2, но да послёдуютъ стопaмъ с™hхъ мyченикwвъ. Сегw2 рaди пріими1те t нaсъ, с™jи брaтіz, похвалы6 сицевы6z:
Рaдуйтесz, пyть прaвый въ цrтвіэ нбcное њбрётшіи: рaдуйтесz, си1мъ путeмъ невозврaтнw шeствовавшіи.
Рaдуйтесz, рaзумъ св0й въ послушaніе вёры предaвшіи: рaдуйтесz, сeрдцемъ свои1мъ є3ди1ному хrтY служи1ти вожделёвшіи.
Рaдуйтесz, рyсскіz земли2 ўдобрeніе: рaдуйтесz, всегw2 мjра пресвётліи свэти1льницы.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ G
Си1лою блгdти б9іz ўкрэплsеми, крeстнымъ путeмъ є3ђльскимъ въ житіи2 вaшемъ шeстовали є3стE, бlговёрніи бори1се и3 глёбе. Тёмже и3 нaсъ мlтвами вaшими t всёхъ к0зней лукaвагw діaвола ўкрэпи1те, да непреткновeннw возм0жемъ проити2 путeмъ зaповэдей б9іихъ и3 вhну воспэвaти: Ґллилyіа.
Јкосъ G
И$муще пред8 ќмныма nчи1ма свои1ма џбразъ хrтA гDа, ўсeрдніи подражaтеліе є3мY въ житіи2 вaшемъ kви1стесz: получи1вше же t nтцA вaшегw, кн7зz влади1міра, во њбладaніе грaды рост0въ и3 мyромъ, њ насаждeніи въ земли2 вaшей вёры хrт0вы и3 бlгочeстіz пaче всегw2 потруди1стесz, и3 правосyдіемъ, кр0тостію, смирeніемъ и3 млcрдіемъ къ бBднымъ люб0вь нар0да своегw2 стzжaли є3стE, д0бліи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе. Сегw2 рaди пріими1те и3 t нaшегw ўсeрдіz къ вaмъ похвалы2 сицевы6z:
Рaдуйтесz, вёрніи ўченицы2 сп7совы: рaдуйтесz, бlгочeстіz столпи2 непоколеби1міи.
Рaдуйтесz, роди1телей вaшихъ съ люб0вію почитaвшіи: рaдуйтесz, дрyгъ дрyга и3 брaтію свeю и4скреннею люб0вію возлюби1вшіи.
Рaдуйтесz, цэломyдріz ревни1теліе: рaдуйтесz, дёвства и3 ч?тоты2 храни1теліе.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ д7
Бyрею зaвисти и3 ѕл0бы њдержи1мъ, брaтъ вaшъ свzтоп0лкъ њкаsнный, стрaстію прельсти1всz властолю1біz, лиши2 вaсъ земнaгw цaрствіz, с™jи бори1се и3 глёбе. Хrт0съ же безконeчное цrтво вaмъ даровA, є3мyже со ѓгGльскимъ в0инствомъ предстоsще, мlтесz сп7сти2 люб0вію пою1щихъ: Ґллилyіа.
Јкосъ д7
Слhшавъ с™hй кн7зь бори1съ, на рэцЁ ѓльтэ стоS съ в0и свои1ми, њ ѕл0мъ ўмышлeніи свzтоп0лка, ћкw х0щетъ є3гw2 ўби1ти, не є4млzше вёры томY, не чazше бо таковhz ѕл0бы t брaта. Nбaче смущaшесz мhслію и3 печaлію њдержи1мъ, вшeдъ въ шатeръ св0й, со слезaми молsшесz хrтY бGу и3 прес™ёй бцdэ, и3 повелЁ їерeю ќтреню пёти. Вёсть же пріeмъ, ћкw прибли1жишасz ўжE ўбjйцы, прилeжнэе начA мlтисz, да не постaвитъ сегw2 гDь свzтоп0лку во грёхъ. И# сE внезaпу напад0ша нaнь ўбjйцы и3 к0піи пробод0ша є3гw2. Не по мн0зэ же врeмени, ћкw ѓгнецъ непор0чный, заклaнъ бhсть на рэцЁ смzдhни и3 бlжeнный глёбъ. И# тaкw предстaша с™jи брaтіz вкyпэ въ нбcнэмъ цrтвіи хrтY бGу, рaдующесz. Мh же, почитaюще мyченическую кончи1ну и5хъ, ўсeрднw вопіeмъ:
Рaдуйтесz, въ г0рнихъ селeніихъ со с™hми мyченики и3 со всёми с™hми прес™ёй трbцэ предстоsщіи: рaдуйтесz, непрестаю1щимъ весeліемъ наслаждaющіисz.
Рaдуйтесz, ћкw богaтство и3сцэлeній вёрующимъ и3зливaете: рaдуйтесz, ћкw t внезaпныz смeрти почитaющихъ пaмzть вaшу и3збавлsете.
Рaдуйтесz, ћкw весeліемъ дух0внымъ сердцA н†ша и3сполнsете: рaдуйтесz, ћкw предстaтельствомъ вaшимъ пред8 бGомъ печaли и3 скHрби н†ша ўтолsете.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ є7
БGотє1чныz ѕвёзды kви1стесz, д0бліи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, на зарЁ хrтіaнства въ странЁ нaшей, бGоуг0днымъ житіeмъ свои1мъ ўвэрsюще соплемeнники въ сп7си1тельности правослaвныz вёры и3 научaюще бlгодaрнэ пёти бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ є7
Ви1дэвше, кaкw с™jи брaтіz бори1съ и3 глёбъ, вожделёвше бyдущихъ бlгъ, пaче же любвE рaди хrт0вы, цaрство земн0е и3 слaву є3гw2 ни во чт0же вмэни1ша, никaкоже проти1вzщесz закалaющему и5хъ брaту, вэнцы2 мyченичєскіz получи1ша, пёсньми дух0вными лю1діе рyсстіи и5хъ прославлsютъ и3 рaдостнw зовyтъ:
Рaдуйтесz, вселeнныz застyпницы: рaдуйтесz, странЁ нaшей поб0рницы на враги2.
Рaдуйтесz, м†слины плодови6тыz, въ домY б9іи возрaстшіи: рaдуйтесz, фjніxы, добродётелми процвётшіи.
Рaдуйтесz, врaчеве болsщихъ и3 бэсHвъ прогони1теліе: рaдуйтесz, въ бэдaхъ и3 ск0рбэхъ призывaющимъ вaсъ съ вёрою ск0ріи пом0щницы.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ ѕ7
Пр0повэди хrт0вэ њ любви2 къ бли1жнимъ послёдуz, геHргій, вёрный слугA тв0й, кн7же бори1се, дyшу свою2 за тS положи2: хотS тёломъ свои1мъ прикрhти тS t врагHвъ, вкyпэ съ тоб0ю ўбіeнъ бhсть. По мaлэ же врeмени брaтъ твой, бlговёрный кн7зь глёбъ, ћкw ѓгнz неѕл0бивъ, t своегw2 ѕлaгw рабA заклaніе пріsтъ, и3 тaкw вы2 трjе въ черт0гъ нбcный внид0сте, и3дёже со ѓгGльскими чи1ны бGу вопіeте: Ґллилyіа.
Јкосъ ѕ7
Возсіsли є3стE, ћкw двA свэти6ла на твeрди цRк0внэй, с™jи страстотє1eрпцы бори1се и3 глёбе, бGоуг0днымъ житіeмъ свои1мъ и3 мyченическою кончи1ною показyющіи нaмъ пyть къ незаходи1мому свёту хrтY. Тёмже м0лимъ вaсъ тмY невёріz и3 развращeніz въ странЁ нaшей разгнaти, да є3диномhсленнw вси2 взывaютъ вaмъ си1це:
Рaдуйтесz, просвэти1телz рyсскіz страны2, кн7зz влади1міра tрaсли чєстнhz: рaдуйтесz, к0рене правовёріz вBтви бGонасаждє1нныz, цвэти2 бlгоухaніz процвётшіи.
Рaдуйтесz, ћкw во ўдёлэхъ свои1хъ, рост0вэ и3 мyромэ, јдwлы потреби1ли є3стE: рaдуйтесz, ћкw тмY kзhчества тaмо прогнaли є3стE.
Рaдуйтесz, ћкw свётомъ бGовёдэніz просвэщaете помрачє1нныz ўмы2: рaдуйтесz, ћкw теплот0ю мlтвъ вaшихъ согрэвaете хл†днаz сердцA.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ з7
ХотS kви1ти н0вый и3ст0чникъ блгdти своеS, чlвэколю1бецъ гDь нетлёніе даровA чтcны6мъ мощє1мъ вaшимъ, бGолюбeзнаz дв0ице, бори1се и3 глёбе, знaменьми и3 чудесы2 прослaви |. Мh же, дивsщесz въ вaсъ всемогyществу и3 бlгости бGа, вопіeмъ є3мY: Ґллилyіа.
Јкосъ з7
Н0вагw кaіна, братоубjйцу свzтоп0лка, побэди1въ, бlговёрный кн7зь kрослaвъ, и3 ўвёдэвъ, ћкw мнHгаz знaмєніz и3 чудесA t гробHвъ вaшихъ, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, бывaютъ, съ рaдостію повёда њ сeмъ митрополjту їларіHну и3, по бlгословeнію є3гw2, создA въ чeсть вaшу цRковь въ вышг0родэ, и3дёже постaвлены бhша чтcны6z мHщи в†ша. Мh же, свётлw прaзднующе с™yю пaмzть вaшу, со ўмилeніемъ зовeмъ:
Рaдуйтесz, мyченическими вэнцы2 ўвэнчaнніи на нб7си: рaдуйтесz, дaры чудотворeній прослaвленніи на земли2.
Рaдуйтесz, ћкw и3 прeжде прославлeніz вaшегw ди6внаz знaмєніz над8 гр0бwмъ вaшимъ kвлsхусz: рaдуйтесz, ћкw ст0лпъ џгненный и3 свёщи горsщіz тaмw зрsхусz.
Рaдуйтесz, ћкw тaмw ѓгGльскаz пBніz слhшахусz: рaдуйтесz, ћкw при tкрhтіи мощeй вaшихъ бlгоухaніz цRковь всS и3сп0лнисz.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1eрпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ }
Стрaнники и3 пришeльцы, по ґпcлу, kви1стесz на земли2, бGолюбeзніи бори1се и3 глёбе, д0льнzz презирaюще, г0рнихъ взыскyюще, вс‰ помышлє1ніz къ бGу и3мyще, брaтнею люб0вію совокyпльшесz, бlгочeстнw пожи1сте. Тёмже и3 нaмъ помози1те вaшими мlтвами добродётельное житіE возлюби1ти и3 пёти бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ }
Всeю душeю и3 всёмъ сeрдцемъ возлюби1вше хrтA и3 цRковь є3гw2 въ жи1зни врeменнэй, брaтіz бlжeнніи, и3 по преставлeніи вaшемъ не њставлsете во врeмz бlгопотрeбнw вразумлsти преступaющихъ зак0нъ є3ђльскій и3 зак0ны цRкHвныz. Сегw2 рaди цRковь с™az ўблажaетъ вaсъ си1це:
Рaдуйтесz, гDеви, ґ не чlвёкwмъ ўгождaвшіи: рaдуйтесz, на стрaжи зак0на хrт0ва стоsщіи.
Рaдуйтесz, во грaдэ дорогобyжи женY нёкую, въ прaздникъ с™и1телz ніколaz раб0тавшую, разрушeніемъ хрaмины є3S и3 и3зсушeніе руки2 наказaвшіи: рaдуйтесz, по трjехъ лётэхъ съ вёрою притекaвшей ко с™ы6мъ мощє1мъ вaшимъ женЁ т0й и3сцэлeніе подaвшіи.
Рaдуйтесz, двyхъ мужeй, въ вышг0родэ въ темни1цу непови1ннw заключeнныхъ, чудeснw свободи1вшіи: рaдуйтесz, си1мъ чyдомъ вели1кагw кн7зz кjевскагw міхаи1ла свzтоп0лка никог0же предавaти на кaзнь по клеветЁ, вразуми1вшіи.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1eрпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ f7
Всsкіz недyги и3сцэлsти въ земли2 рyсстэй дадeсz вaмъ блгdть t бGа, ћкоже великомyченикъ геHргій, во снЁ ћвльсz нёкоему слэпцY повёда, послaвъ є3гw2 къ вaмъ: т0й же, пришeдъ въ вышг0родъ, пребывaше дни2 нёкіz при цRкви вaшей, ўсeрднw молsсz, и3 получи1въ прозрёніе, бlгодaрнэ возопи2 бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ f7
Вэт‡и многовэщ†нніи не м0гутъ дост0йнw восхвали1ти вaсъ, страстотє1рпцы хrт0вы бори1се и3 глёбе, за люб0вь и3 млcрдіе ко всBмъ чlвёкwмъ стрaждущимъ: всS бо странA нaша и3сп0лнисz слaвою чудeсъ вaшихъ, и4мже ўдивлsющесz съ вёрою вопіeмъ вaмъ:
Рaдуйтесz, ћкw всёхъ, призывaющихъ вaсъ съ вёрою, t разли1чныхъ недyгwвъ и3сцэлsете: рaдуйтесz, ћкw мlтвами вaшими слэпjи прозрэвaху.
Рaдуйтесz, ћкw вaшимъ ходaтайствомъ хромjи и3 безн0зіи хождeніе получи1ша: рaдуйтесz, ћкw въ вышг0родэ џтроку нёкоегw мyжа мmрHна њгор0дника въ с0нномъ видёніи kви1стесz и3 крeстнымъ знaменіемъ сухyю и3 ск0рченную н0гу є3гw2 здрaву сотвори1сте.
Рaдуйтесz, во грaдэ тyровэ и4нока мартjна, въ тsжцэй болёзни сyща, въ кeлліи ћвэ посэти1вшіи и3 и3сцэлeніе є3мY подaвшіи: рaдуйтесz, ћкw и3 всBмъ труждaющимсz ск0ріи пом0щницы.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ ‹
Сп7сти1сz хотsще t вёчныz смeрти, достобlжeнніи бори1се и3 глёбе, дyши в†ша ўкрaсили є3стE цэломyдріемъ, смирeніемъ, кр0тостію и3 пр0чими добродётельми, и3 прешeдше п0прище врeменныz жи1зни, вэнцє1въ неувzдaемыхъ спод0бистесz. И# нhнэ, предстоsще пrт0лу гDа слaвы, м0литесz прилeжнw њ чтyщихъ пaмzть вaшу и3 вопію1щихъ бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ ‹
СтэнA и3 заступлeніе, бGомyдріи ўг0дницы бори1се и3 глёбе, є3стE nтeчеству въ годи1ну ск0рби и3 нестроeній, и3 прибёжище всBмъ, съ вёрою призывaющимъ вaсъ на п0мощь во всsкихъ бёдахъ и3 напaстэхъ, дерзновeніе бо вeліе и4муще, с™jи, ў хrтA бGа помогaти и3 сп7сaти вопію1щихъ вaмъ таков†z:
Рaдуйтесz, неисчерпaеміи и3ст0чницы бжcтвенныхъ и3сцэлeній: рaдуйтесz, рёки чудeсъ и3 даровaній дух0вныхъ.
Рaдуйтесz, ћкw сyщимъ въ бэдaхъ и3 напaстэхъ и3збавлeніе подаeте: рaдуйтесz, њслэплє1ннымъ влади1мірцємъ кн7зємъ мстислaву и3 kроп0лку kрослaвичємъ, въ цRковь вaшу на смzдhни пришeдшимъ, прозрёніе даровaвшіи.
Рaдуйтесz, дими1трію донск0му побэди1ти татaрскагw царS мамaz пом0гшіи: рaдуйтесz, бlговёрному кн7зю ґлеxaндру нeвскому на п0мощь проти1ву велгeра свёйскагw съ нб7съ ћвльшіисz.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ №i
Пёніе хвалeбное и3 бlгодaрственное прин0симъ ди1вному во с™hхъ свои1хъ бGу нaшему, даровaвшему цRкви своeй и3 странЁ рyсстэй ди1вныхъ чудотв0рцєвъ, сщ7eнную дв0ицу бори1са и3 глёба, и4же нhнэ со ѓгGльскими чи1ны и3 со всёми с™hми вопію1тъ на нб7си: Ґллилyіа.
Јкосъ №i
Свётозaрніи свэти1льницы незаходи1магw с0лнца прaвды, хrтA гDа, kви1стесz, добропобёдніи бори1се и3 глёбе, земли2 рyсскіz покрови1теліе и3 защи1тницы, и5хже нhнэ сщ7eнную пaмzть совершaюще, во ўмилeніи дyшъ и3 сердeцъ вопіeмъ:
Рaдуйтесz, весeліе и3 рaдованіе странЁ нaшей: рaдуйтесz, крёпwсти и3 забр†ла в0инwвъ хrтолюби1выхъ.
Рaдуйтесz, пrт0лу гDа слaвы предстоsщіи: рaдуйтесz, зарeю трис0лнечнагw свёта њзарeнніи.
Рaдуйтесz, ћкw tверз0шасz вaмъ вратA є3дє1мскаz: рaдуйтесz, ћкw лицeмъ къ лицY гDа зри1те.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ в7i
Блгdть є3динeніz и3 братолю1біz и3спроси1те ў бGа nтeчеству вaшему, с™jи миротв0рцы бори1се и3 глёбе, да вси2 лю1діе рyсстіи возлю1бzтъ дрyгъ дрyга и3 є3динодyшнw и3сповёдуютъ правослaвную вёру, воспэвaюще хrтY, сп7си1телю нaшему, пёснь: Ґллилyіа.
Јкосъ в7i
Пою1ще добродётельное вaше житіE, преисп0лненное нелицемёрныz любвE къ бGу и3 бли6жнимъ, мyченическую кончи1ну и3 слaву на нб7си2 и3 на земли2 по преставлeніи вaшемъ, прилeжнw м0лимъ вaсъ, бlжeнніи брaтіе бори1се и3 глёбе: не возгнушaйтесz нaсъ грёшныхъ и3 недост0йныхъ, зовyщихъ къ вaмъ:
Рaдуйтесz, гDеви вёрнw послужи1вшіи: рaдуйтесz, свётомъ и3 с0лію земли2 рyсскіz kви1вшіисz.
Рaдуйтесz, добродётелємъ nтцA своегw2 подражaвшіи: рaдуйтесz, вкyпэ съ ни1мъ въ рaдость гDа вшeдшіи.
Рaдуйтесz, с0нму м{ченикъ сопричтeнніи: рaдуйтесz, въ ли1цэ рyсскихъ с™hхъ слaвою мн0гою t бGа превознесeнніи.
Рaдуйтесz, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, тeпліи њ нaсъ пред8 бGомъ мlтвєнницы.
Кондaкъ Gi
Q, преслaвніи и3 пречyдніи чудотв0рцы, с™jи страстотє1рпцы бори1се и3 глёбе, пріими1те t нaсъ сіE мaлое приноси1мое вaмъ молeніе, и3 вaшими мlтвами ў пrт0ла б9іz ўтверди1те въ странЁ нaшей ми1ръ и3 бlгочeстіе, цRковь с™yю сохрани1те t є4ресей и3 раск0лwвъ, и3 всёхъ правослaвныхъ хrтіaнъ њгрaдите t вр†гъ ви1димыхъ и3 неви1димыхъ, t невёріz и3 развращeніz, t бёдъ и3 ск0рбей, да, бlгодaрни сyще, вопіeмъ сп7си1телю хrтY бGу нaшему: Ґллилyіа.
Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды. И# пaки јкосъ №-й: ЃгGльскимъ чи1нwмъ: И# кондaкъ №-й: И#збрaнніи чудотв0рцы:
Мlтва
С™jи страстотє1рпцы, бGолюби1ваz дв0ице, бlговёрніи кн7зи бори1се и3 глёбе, и3змлaда всeю душeю хrтA возлюби1вшіи, цэломyдріе, кр0тость, смирeніе и3 пр0чіz добродётєли стzжaли є3стE, и3 ћкw ѓгнцы неѕлоби1віи, t брaта своегw2 непрaведное ўбіeніе претерпёли є3стE, чcтыz сво‰ дyши въ бlгопріsтную жeртву бGу принес0сте и3 t негw2 вэнцы2 нетлённыz пріsли є3стE. Припaдающе къ чтcному џбразу вaшему, м0лимъ вaсъ въ дyсэ сокрушeннэ и3 смирeннэ: вознеси1те сво‰ ўсє1рдныz мlтвы ко всемлcтивому сп7су нaшему, да подaстъ нaмъ, чтyщимъ с™yю пaмzть вaшу, вєли1кіz сво‰ и3 бог†тыz млcти, цRковь свою2 с™yю да соблюдeтъ t є4ресей и3 раск0лwвъ, въ чaдэхъ є3S да њживeтъ дyхъ прaвыz вёры и3 любвE, дyхъ вёдэніz и3 бlгочeстіz, да дарyетъ всBмъ нaмъ вс‰, ћже къ жи1зни врeменнэй и3 вёчнэй потрє1бнаz. Е$й, с™jи страстотє1рпцы, ўскори1те на п0мощь къ нaмъ, ћкоже ср0днику вaшему бlговёрному кн7зю ґлеxaндру нeвскому и3 и3збaвите странY нaшу t врагHвъ ви1димыхъ и3 неви1димыхъ, t глaда, nгнS, смертон0сныz ћзвы, t всsкихъ бёдъ и3 напaстей: разгони1те њблежaщій ны2 мрaкъ невёріz и3 развращeніz, да ми1рнw и3 бlгочeстнw поживeмъ въ вёцэ сeмъ и3 спод0бимсz хrтіaнскіz к0нчины и3 д0брагw tвёта на стрaшнэмъ судЁ хrтA бGа, є3мyже подобaетъ чeсть и3 поклонeніе со безначaльнымъ є3гw2 nц7eмъ и3 прес™hмъ, животворsщимъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Вибрані і всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, благословенні діти просвітителя нашого рівноапостольного Володимира, ви від ідольського нечестя до чудесного світла віри Христової прийшли і кров пролили за віру у Христа Бога нашого. Похвальні пісні вам приносячи, ми, недостойні, у гріхах і скорботах наших вдаємося до вашого заступництва, ви ж, маючи сміливість перед Господом, моліть Його, Всеблагого Царя Слави, дарувати милість тим, хто шанує святу вашу пам’ять і зі скрушеним серцем співає вам:
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Як ангели, поживши на землі, вінець мучеництва отримали ви, святі брати по плоті Борисе і Глібе, все бо уповання своє ви поклали на Господа, від руки братської, як агнці невинні, будучи заколені, ви всіх себе, свої душі і юні тіла віддали Господу; ради цього, ублажаючи всечесну пам’ять вашу, від усієї душі нашої взиваємо до вас:
Радуйтеся, незлобиві агнці, бо ви Агнцю, невинно веденому на заколення, уподібнилися; радуйтеся, лагідні голуби, ви заповідь Христову в лагідності зберегли.
Радуйтеся, від руки брата по плоті ви смерть без нарікання прийняли; радуйтеся, бо Авелю Старозавітному, невинно братом убитому, ви уподібнилися.
Радуйтеся, вінцем Небесної слави увінчані; радуйтеся, бо вінка Небесного ви через муки досягли.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Звістку про смерть батька свого великого Володимира почувши, святий князь Борис багато плакав, взиваючи: «Горе мені, отче мій, світло і зоря лиця мого, горе мені, що ти зайшло, світло моє, і я не був при смерті твоїй, щоб самому похоронити чесне тіло твоє, не зміг востаннє поцілувати сивини твоєї, отче мій». З таким риданням тужив на березі ріки Альти, де стояв з військом; під час цього Святополк, до Каїна подібний, замислив наступне: погублю братів моїх і єдиновладним буду. Зібрав же вбивць і повелів їм убити тебе, святий Борисе; ти ж цього лукавого брата шанував, віддаючи честь йому як старшому, і смерть від нього прийняв, а Бога за все оспівував: алилуя.
Розум Божественний випроси нам, святий Борисе, щоб уподібнюватись, як ти, Господу, Який сказав: «Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть погубити» і в саду Гефсиманському волею в руки мучителів віддався, бо ти, всеблаженний страстотерпче, не повстав проти ворога, брата твого, а, почувши, що хоче тебе погубити, коли звернулися до тебе київські бояри, коли ти на річці Альті стояв: «Іди до Києва і сядь на престолі батьковому, воїни батька твого з тобою будуть», ти відповів їм: «На старшого брата не піду, бо його за батька вважаю». Почувши це, розійшлися всі, і тільки найближчі слуги твої залишилися з тобою, з ними і пішов ти до брата свого Святополка, щоб поклонитися йому як старшому князеві; зустрів ти на своєму путі вісника, який попереджав тебе про лихий умисел Святополка, але і цьому ти не йняв віри, бо знав ти, що нічим не згрішив проти брата; бачачи ці добрі почуття твої і брата твого Гліба, взиваємо до вас:
Радуйтеся, смиренні агнці, що проти дикого звіра, брата, не протистояли; радуйтеся, чисті серцем праведники, бо нічого злого ви про нього не помишляли.
Радуйтеся, великі сповідники Імені Христового навіть до крові вашої; радуйтеся, земні ангели, бо чистотою душ ваших ви Небесного чертогу досягли.
Радуйтеся, світу цього мученики і Небесних осель насельники; радуйтеся, земного світу подорожуючі і Небесного блаженства вічні спадкоємці.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Силою Всевишнього укріплений, безбоязно прийняв ти смерть, блаженний Борисе, бо молитвою і вірою в Творця свого був укріплений, але, будучи людиною, тужив ти, як і сам Господь Ісус Христос у ніч лютих страждань у Гефсиманії молився зі сльозами до поту кривавого; своєму ж Владиці уподібнюючись, і ти печаллю був одержимий, але, покладаючи все уповання на Господа, в день той, а була це субота, увійшовши до намету, молився з плачем до Христа Бога і Пречистої Богородиці, і зранку ж, коли співалася рання, почув ти, що вбивця твій близько і закінчення молитви чекає, ще усердніше молився, і коли завершилася служба Божественна, всього себе віддав волі Творця, Йому ж за все співав ти: алилуя.
Маючи душу, що в очікуванні смерті звернулася до Небес, ти, святий Борисе, старанніше почав молитися, взиваючи: «Господи, як намножилися ті, хто ворогує проти мене, багато повстають проти душі моєї», — і весь псалом цей і далі читав Псалтир з великим розчуленням, промовляючи наступний псалом, у якому такі слова: «До Тебе прагну від утроби матері своєї. Ти мій Бог, не відступи від мене, бо скорбота близько і нікому допомогти мені; Ти ж, Господи, не віддали допомоги Твоєї від мене, на заступництво моє зглянься», — та інші псалми Давидові, від яких ти втішення черпав і показував взірець терпіння в злостражданнях та ще більше повчався у Законі Господньому день і ніч. Через це до тебе і святого брата твого Гліба в розчуленні сердець взиваємо:
Радуйтеся, бо, як лілеї польові, на світанку життя ви були зрізані; радуйтеся, бо красою чистих душ ви більше інших збагатилися.
Радуйтеся, грона винограду Божественного, бо кров вашу, як вино, ви в жертву Господеві виточили; радуйтеся, дерева світловиді, бо ви благали шумом листя свого ворота раю відкрити.
Радуйтеся, дерева, псалмоспівцем оспівані, бо ви плодами духовними любові і віри Церкву звеселили; радуйтеся, двоїце свята, бо ви на псалмах виховані і солодкими словами псалмів у смертний час укріплені.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Бурею скорботних помислів одержимий був ти, святий Борисе, після закінчення ранішньої молитви і, дивлячись на ікону Христову, з плачем взивав: «Господи Ісусе Христе, Ти в цьому людському образі з’явився на землі і зволив бути розіп’ятим на хресті заради гріхів наших, Ти і мене сподоби за ім’я Твоє перетерпіти страждання ці, які не від ворогів, а від брата мого приймаю неповинно, і не постав йому, Господи, за гріх це». Такій молитві, великий страднику Борисе, дивуючись, бажаємо ми уподібнюватися тобі, як ти Господеві, розіп’ятому на хресті, взивав: «Отче, прости їм, бо не знають, що творять», і першомученику архидиякону Стефану, камінням побитому, який взивав: «Господи, не постав їм цього за гріх», і, наслідуючи тебе, завжди співаємо Господу за все пісню хвали: алилуя.
Чуючи ці молитовні і лагідні про мучителів своїх слова святого Бориса, жорстокосердні вбивці нічим не пом’якшувалися, але ще більше переповнялися злобою і, як люті звірі, несподівано напали на тебе, святий страстотерпче, зі зброєю, оголеними мечами і списами, і, вдаривши тебе, прокололи і кинули на землю. Усе це згадуючи, здригаємося, тобі і блаженному Глібові співаємо похвалу цю:
Радуйтеся, бо великою любов’ю горіли ви навіть до крові; радуйтеся, бо віру аж до лютої смерті своєї ви непорочно зберегли.
Радуйтеся, бо словом і життям своїм Агнця Христа ви велемовно проповідували; радуйтеся, бо і самі за Нього були вбиті як агнці.
Радуйтеся, бо від тимчасового життя ви преставилися до життя вічного; радуйтеся, бо від суєтної швидкоминучої слави ви переселилися до слави вічної.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Воістину, чуже для вбивць милосердя, коли вбили тебе, святий Борисе, нечестиві, бачачи тебе лежачим на землі, обгорнули наметом, наче плащаницею, поклали на колісницю і повезли з собою і зустріли двох варягів, посланих від Святополка. Вони, нахилившись, побачили, що ти ще дихаєш, однак це спонукало їх ще на більшу лють, і вихопив один з них меч і проколов серце твоє. І так ти упокоївся, о великий мученику, звіроподібними людьми люто мучений, до Господа ж, праведного Судді, взиваючи невмовкно: алилуя.
Побачивши смерть святого Бориса, вірний слуга його Георгій упав на тіло господаря свого і так взивав: «Не залишу тебе, господарю мій любий, але де зів’яне краса тіла твого, там і я закінчу життя своє». І ця любов слуги ніяк не вплинула на злі серця: взяли вони списи і прокололи Георгія, як і Бориса, до Іуди уподібнившись, бо спокусилися золотою гривною на шиї Георгієвій, даром Бориса вірному рабу своєму, яку він ніколи не знімав. І багато отроків Борисових там побили, які співстраждали господарю своєму. Це люте діло дітей сатанинських розумними очима нашими споглядаючи, благоговійно співаємо мученикам:
Радуйтеся, Борисе і Глібе, святої Русі нові страстотерпці; радуйтеся, прославлені в соборі святих мучеників.
Радуйтеся, бо з собою привели ви лик співстраждальців; радуйтеся, увінчані нетлінною славою мученицьких вінців у Небесних оселях.
Радуйтеся, бо земну плачевну долю ви знехтували, бачачи розумними очима Небесний чертог; радуйтеся, бо цього чертогу ви досягли і вінець перемоги від Христа прийняли.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Проповідує світ християнський велич страждань святих мучеників Бориса і Гліба, маючи їх як дороговкази свої до Небесних осель, каже бо святий Симеон Метафраст, письменник діянь святих Божих: «Життя і подвиги святих подібні до світла зірок, бо як зірки, розташовані на Небесах, просвічують усю піднебесну, їх і індіанці бачать, і від скіфів вони не ховаються, землю осяюють і морю світять, і тих, що плавають, кораблями управляють, їх імен хоч ми і не знаємо через їх безліч, але світлу їхньому ми дивуємося, так і світлість святих, хоч і покояться мощі їх у гробах, але сила їх у піднебессі земними краями не обмежена». Захоплюємось їх життям і дивуємося славі, якою Бог угодників Своїх прославляє, спонукаючи і нас холодних до славословлення Імені Його зворушеними співами: алилуя.
Світлом Троїчним просвічені в горніх обителях душі мучеників, бо стоять вони перед престолом Того, за Кого люті страждання перетерпіли на землі, і нам від Небесних чертогів своїми молитвами посилають від Творця всього мир і благоденство, якщо пам’ять їхню шануємо і старанно просимо їхньої помочі, не устами тільки, а серцем шануючи пам’ять святих страстотерпців Бориса і Гліба, у зворушенні сердець взиваємо:
Радуйтеся, мужнього собору мучеників світле сяяння; радуйтеся, всього роду християнського славо і окрасо.
Радуйтеся, чеснот євангельських преславні вмістилища; радуйтеся, шукачі Небесного вічного скарбу.
Радуйтеся, вінцями Небесної радості на Небесах увінчані; радуйтеся, бо і нас, що живемо на землі, ви без допомоги своєї не залишаєте.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Світу суєтного насолоди не утримали вас на землі, мученики святі Борисе і Глібе, від княжої слави до слави вічної ви прийшли, бо вічну святу красу Небес ви розумними очима бачили, її солодкості ви досягли шляхом лютих мук, і там, у храмі Небесної дивної Божої слави, біля престолу Вседержителя Бога співаєте Йому: алилуя.
Коли проколено було святого Бориса і таємно без усякої шани поховано у Вишгороді, звіроподібний Святополк подумав, як убити Гліба, бо цей Гліб був сином Володимира від одної матері з Борисом, юний, цнотливий, тихий і незлобний. Йому, що княжив у Муромі, Святополк послав улесливу звістку, кажучи: «Батько вельми хворий і кличе тебе до себе, бо хоче бачити, поспішай до нього з малою дружиною». Послухавшись цих слів, Гліб святий поспішив до Києва, не дослідивши звістки цієї, бо любив він вельми батька свого і горів бажанням поцілувати його сиві скроні. Думками згадуючи твій поспіх до смерті, тобі і братові твоєму Борисові співаємо з розчуленістю:
Радуйтеся, бо улесливістю вловлені ви і до кінця смертного земного життя швидко наблизилися; радуйтеся, бо лютими стражданнями Небесного спокою ви досягли.
Радуйтеся, бо про тіла свої ви не дбали; радуйтеся, бо душі свої ви Господу віддали.
Радуйтеся, бо земну плачевну долю ви без жалю залишили; радуйтеся, бо Небесну славу ви отримати сподобилися.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Незвичним є для христолюбивих людей бачити, як окаянний брат убив братів своїх заради честі великого на Русі князя і заради багатства багатьох міст та областей, але такі думки людей гріховного віку цього, і такі підступи людей, які не Богові служать, не про Бога думають, але для своєї похоті і згубного світу старанно працюють, своїм затьмареним розумом і серцем хулу вивергають на Бога і Творця всього; ми ж, благоговійно шануючи пам’ять святих мучеників, до Бога, благодійника нашого, взиваємо пісню хвали: алилуя.
Вістку прийнявши від сестри своєї Предислави з Києва, брат святих мучеників Ярослав, князь Новгорода, звістив святого Гліба про лукавство Святополка. Він же, швидко наближаючись до Києва, був уже в гирлі ріки Волги, кінь його в рові спіткнувся і ногу пошкодив, тому він сів у човен і попрямував до Смоленська в урочище, що називається Смяден. Коли ж наблизився він до берега, то отримав вістку від Ярослава: «Не йди в Київ до Святополка, бо батько наш уже помер, Святополк же вбив Бориса і тебе хоче вбити». Цю звістку почувши, святий Гліб багато плакав за батьком і вбитим братом. Ми ж, зважаючи на цей благосердний плач, із глибини душі взиваємо до святих страстотерпців:
Радуйтеся, бо ви земного отця слухались і любові Отця Небесного сподобилися; радуйтеся, бо від отця земного ви до Отця Небесного приєдналися.
Радуйтеся, бо велику любов до свого земного отця навіть до смерті своєї ви берегли; радуйтеся, бо любов’ю Небесною, як вогнем, у чертог Отця Небесного приведені ви.
Радуйтеся, бо Небесної втіхи більше ніж земної в псалмах Давидових ви шукали; радуйтеся, бо всяку земну насолоду ви зневажали.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Звістка про вбивство брата Бориса прийшла, і самі вбивці від Святополка досягли тебе, Глібе святий, і напали на човен твій, ти ж, побачивши розбійників тих, підняв руки свої і зі сльозами молився псалмами, як і Борис, цими спасительними словами Давида Псалмоспівця, ім’ям якого ти був наречений у купелі святого хрещення: «Суди, Господи, тих, хто кривдить мене, і побори тих, хто бореться зі мною, прийми зброю і щит і встань на допомогу мені; витягни меч і прийди на допомогу мені, скажи душі моїй: спасіння твоє є Я». Під час тієї молитви кухар твій, взявши тебе за голову, всадив ніж у гортань і, як агнця непорочного, заколов на смерть. Нехай же пом’якшить Господь жорстокі наші серця і навчить посеред тіні смертної співати, як і ті страстотерпці, пісню хвали: алилуя.
Усяке красномовство суєтних мудреців віку цього окаянного не може осягнути і зрозуміти благочестивого страждання страстотерпців святих Бориса і Гліба, бо вони в юнацькі роки перемогли страх смертний, бо не належали до світу цього, а Бога возлюбили, Йому єдиному всіх себе віддали, смерть прийняли, хвалу воздаючи Господеві. Цього суєтні люди осягнути не можуть і, будучи ворогами хреста Христового, Христа Бога, зневажають і хулу говорять на святих Його, бо не знають Писання, що Бог посоромленим не буває. Ми ж, ублажаючи життя і смерть страстотерпців святих Бориса і Гліба, щиро співаємо їм:
Радуйтеся, бо ви юродиву мудрість світу знехтували і Небесної мудрості шукали; радуйтеся, бо ви скорботи земні зневажили і радість Небесну знайшли.
Радуйтеся, заради Агнця Христа ви самі подібно до агнців були заколені; радуйтеся, від мороку земного до Небесного світла ви направилися.
Радуйтеся, горнього світу святі спадкоємці; радуйтеся, земного світу, за словами апостола, мудрі подорожуючі.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Спасінню душ наших послуживши, мученики святі, ви показали нам, що хвороби тіла заради Христа душу спасають і очищають від гріхів. Тому молимо вас, мученики Христові Борисе і Глібе, моліться за нас до Господа, спасіть душі наші заступництвом своїм, правдиві страстотерпці та істинного Євангелія Христового ревнителі, щоб, керовані молитвами вашими, ми досягнули Небесного Царства і так заспівали Господу, Переможцю смерті і пекла: алилуя.
Світло чудес і зцілень засяяло від тіл ваших, святі страстотерпці, які були покладені у Вишгороді під спудом спочатку, а потім взяті з землі і внесені до храму, братом вашим Ярославом побудованого; через тривалий час князь Володимир Мономах будує кам’яний храм і вносить до нього ваші тіла, чудесами сяючі. Все це благоговійно згадуючи, з розчуленням взиваємо до вас, святі:
Радуйтеся, вмістилища благодатних дарів Духа Божественного, його ж храмами нерукотворними ваші тіла є; радуйтеся, скарби благодаті, яка в тілах ваших перебуває і немічних лікує.
Радуйтеся, бо даром цієї благодаті ви отроку, що мав ногу скорчену, зцілення подали своїм явленням; радуйтеся, бо сліпцеві прозріння дарували і кривому, який приніс відсічену ногу свою до раки з мощами вашими, ви на подив усіх, хто бачив, приростили її.
Радуйтеся, бо жінку одну, яка не шанувала дня святителя Миколая, ви усушенням руки напоумили і через слізне покаяння біля мощей ваших зцілили; радуйтеся, бо тому ж святителю Миколаю уподібнившись, ви несправедливо засуджених до в’язниці князем Михаїлом мужів звільнили.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Співи похвальні приносить вам, святі страстотерпці, земля ваша від днів вашого страждального преставлення і до сьогодні, будує храми імені вашого, шанує дні страждань ваших, величає ім’я ваше. Переяслав, древнє місто батька вашого Володимира, звершуючи щороку в пам’ять про вас хресні ходи на березі річки Альти, на якій святий Борис був убитий, радується. Радіє і місто Бориспіль, місто Бориса, назване на згадку про страсті ваші. Через це в радості духовній взиваємо: засяяла нині преславна пам’ять ваша, страстотерпці Христові Романе і Давиде, закликаючи нас до похвали Христа Бога нашого; тому, вдаючись до вас, зцілення дар приймаємо, ви ж, з чинами ангельськими стоячи перед Святою Тройцею, моліться, щоб спаслися і ми, що взиваємо з розчуленим серцем Богові: алилуя.
Страшну страту прийняв від правосудного Господа новий Каїн — Святополк, прозваний нащадками окаянним. Після вбивства страстотерпців Бориса і Гліба і третього брата Святослава він умертвив. Тоді Ярослав зібрав військо і пішов на Святополка і переміг його на місці вбивства святого Бориса після тривалої молитви: «Кров братів моїх взиває від землі до тебе, Владико, Господи Боже мій, але молю Тебе, Всеблагий Творче, Судде Праведний, помстити за кров праведних цих, як за кров Авеля Ти наслав на Каїна трясіння, так пошли трясіння і на цього окаянного Святополка, щоб не міг більше проливати крові братньої і християнської». І сталося по молитві цій: стогнав і трясся, як Каїн, і утік Святополк через усю землю Ляську, взиваючи: «Ось доганяють нас, біжіть, біжіть», і в пустинях Ляхії і Чехії закінчив життя своє. Жахом одержимі, бачачи люту кончину окаянного, взиваємо до вас, мученики святі:
Радуйтеся, ви незлобливо прийняли смерть, навчіть і нас смирення, бо ми гордістю возносимося; радуйтеся, через владолюбство мучені, звільніть і нас від духа владолюбства.
Радуйтеся, бо на спротив братові ви не встали, ворогові вашому, дайте і нам силу в несенні скорбот; радуйтеся, бо ви не противилися злій хитрості, пошліть і нам дивний дар терпіння.
Радуйтеся, кріпості Божественної сповнені, укріпіть і нас на путі спасіння; радуйтеся, від суєтних спокус світу цього ви віддалилися, молитвами вашими і нас від вічного плачу спасіть.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
Благодаттю, даною вам від Бога, щоб допомагати скорботним і злобленим, допомогу ви дарували князеві Олександру на річці Неві проти свеїв. Побачив вас при заході сонця воєвода Филип, як ви стояли в човні і по річці пливли; гребці ж сиділи як імлою одягнені і чули слова такі: «Брате Глібе, підемо швидше і допоможемо родичу нашому». І зранку Олександр переміг ворогів і короля їх уразив у лице мечем. Також і Димитрію явившись, для перемоги над Мамаєм послали допомогу, спонукаючи співати Богові, що так благодіяв: алилуя.
Оспівуючи, святі страстотерпці Борисе і Глібе, ваші страждання, ублажаємо ваше дивне невимовне терпіння і, шануючи святу пам’ять вашу, молимося вам: збережіть у мирі країну нашу, великим батьком вашим, святим Володимиром, святим хрещенням просвіщену, укріпіть дух і руки православних, які борються з мороком неправди, даруйте повну перемогу істини і світла над темрявою невірства і безбожності і прийміть похвальні співи оці:
Радуйтеся, істинного Євангелія ревнителі, даруйте і нам таке розуміння Євангелія; радуйтеся, Закону Христового богописані скрижалі, дайте і нам цього Закону розумне бачення.
Радуйтеся, цнотливості хранителі з молодості, навчіть і нас стриманості плоті у віці цьому перелюбному і грішному; радуйтеся, незлобливості вчителі, покажіть і нам путь незлобливості до Царства Небесного.
Радуйтеся, бо вбивством тіла ви не переймалися, дайте і нам мужність у протистоянні тим, хто вбиває тіло, але душі не може погубити; радуйтеся, ви правдиву віру до кінця зберегли, викрийте тих, хто від віри правдивої відпадає.
Радуйтеся, Борисе і Глібе, великі і славні страстотерпці.
О всехвальні страстотерпці Христові Борисе і Глібе, у святій купелі хрещення Романом і Давидом наречені, погляньте з висоти Небесної на нас грішних, скорботних і озлоблених, що милості Божої і допомоги потребуємо, почуйте голос моління нашого, що тепло до вас возноситься, і від усяких напастей, бід і хвороб визволіть нас. У час же кончини життя нашого укріпіть ослаблений дух, щоб при відході нашого з тлінного цього тіла там, біля дивного престолу Царя Слави, з чинами ангельськими співали ми: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Молитва до страстотерпців Бориса і Гліба
О двоїце священна, братіє прекрасна, мужні страстотерпці Борисе і Глібе, ви від юності Христу вірою, чистотою і правдою послужили і кров’ю своєю, наче багряницею, прикрасились; і нині з Христом царюючи, не забудьте і нас, на землі сущих, але, як теплі заступники, вашим сильним заступництвом перед Христом Богом збережіть юних у святій вірі і чистоті неушкодженими від усякого навіювання невір’я і нечистоти, огородіть усіх нас від усякої скорботи, озлоблень і несподіваної смерті, втихомирте всяку ворожнечу і лють, що викликаються діями близьких і чужих. Молимо вас, христолюбиві страстотерпці, виблагайте у великодаровитого Владики всім нам відпущення гріхів наших, однодумність і здоров’я, визволення від нашестя іноплемінників, міжусобної боротьби, язви і голоду. Обдаровуйте своїм заступництвом усіх, хто шанує святу пам’ять вашу навіки-віків. Амінь.
