Акафіст преподобнис Антонію і Феодосію печерським
Кондак 1
И збраннии и Духа Святаго исполнении, преподобнии и богоноснии отцы наши, Антоние и Феодосие Печерстии, преизящная Русския земли прозябения, пречудная русскаго народа украшения, хотящу мне, недостойному, похвальное вам совершити пение, смиренно вас молю, потемненный мой разум светом данныя вам от Бога благодати озарите, мрак неведения просветите, неудобства и препоны разрушите, мою немощь укрепите, нас же всех, сынов русских от всех бед и напастей, скорбей и болезней отечески свободите, да в теплоте сердца из глубины души вси купно вопием вам: Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Икос 1
А нгелом подобнаго желающе жития, абие в юности своей вся красная мира разсудне пренебрегосте; и аки сметие от себе отвергше, детскими попрасте ногами, вас же всецелых, в дар Христу Богу и приношение освятисте, тем таковое ваше святое и богоприятное разсуждающе произволение, сицевое вам приносим пение: Радуйтеся, отцы богоноснии, вся земная, благая и красная мира презревшии; радуйтеся, Христа от юности всем сердцем и всею душою возлюбившии. Радуйтеся, дом, имения и вся родителей стяжания ни во что вменившии; радуйтеся, благое и сладкое иго Христово на рамена, в детстве еще суще, вземшии. Радуйтеся яко уподобистеся преподобнаго Авеля богоприятному приношению; радуйтеся, яко подражателие бысте боголюбиваго Ноя в благодарном его по изшествии из ковчега жертвоприношении. Радуйтеся, ваша телеса вместо тучных агнцев и тельцов, Создателю своему принесшии; радуйтеся, души ваша, вместо благовоннаго фимиама, Христу Спасителю вознесшии. Радуйтеся, сердца ваша во всегдашнее Богу и Божией Матери служение добре уготовавшии и всецело предавшии; радуйтеся, все ваше житие, подобне Самуилу, на служении Божии даже до последнего издыхания красно и богоугодно препроведшии. Радуйтеся, многое множество мужей и жен, юношей и дев вашему подражати житию научившии; радуйтеся, благий и легкий ярем Христов многим усладившии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 2
В идя всевидящее око Отца Светов таковое ваше Богу вельми благоугодное начинание и душеспасительное намерение, аще и не абие вас купно жительствовати устрои, обаче не в долгом времени сице вас соедини и совокупи, якоже соедини и совокупи Павла Петру, да един ярем понесше, многих в небесная введете обители; чесому мы удивляющеся, благодарственно Богу, тако устроившему, поем: Аллилуиа.
Икос 2
Р азум богоприятен, Антоние, всехвальне, тебе же самому и прочим душеполезен стяжати усердствуя, сего днем и нощию от Всемилостиваго Бога с теплыми слезами прилежно просил еси, пророчески вещая: “Скажи ми, Господи, путь, воньже пойду”. Темже человеколюбивый Бог, вняв твоему слезному молению, вложи в твое сердце, да не медля в Афонскую Гору идеши, ты же, аки вторый Авраам, ялся еси пути с велиим тщанием, Божие исполняя веление, чесо ради вопием тебе таковая: Радуйся, отче Антоние, древнему уподобивыйся Аврааму, по слову Божию, доброхотно и послушно, без скорби и сетования от сродник и южик своих удаляющемуся; радуйся, в далечайшую неведомую страну, обретения ради монашескаго жития, от своих си нескорбно удаливыйся. Радуйся, долгий, трудный и прискорбный путь скоротечно без смущения прешедый; радуйся, Ангела Божия в том пути спутника, якоже иногда Товиа, имевый. Радуйся, Афонския Горы, по твоему желанию, Божию же изволению, благополучно достигнувый; радуйся, многая тамо духовная благая и душеполезная сокровища стяжавый. Радуйся, многих тамо своим любомудрым житием в посте и молитве, неустанном труде и бдении, и безответнем, Господа ради, послушании удививый; радуйся, в иноческих трудех и подвизех великим старцем Святыя Горы тебе сравнивый. Радуйся, Антоние, аки богомудрая пчела, от труждающихся тамо отец, аки от различных цветов, сладость иноческую собравый; радуйся, туюжде сладость во Отечество сохранно принесый, и зде благоуспешно насадивый и возрастивый сторицею. Радуйся, яко в монашество тоюжде сладостию многих, с нимиже и Феодосиа Великаго в слове и деле привлекл еси; радуйся, яко собранную братию твою духовною сладостию изобильно насытил и в добродетелех укрепил еси. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 3
С ила Вышняго в чистое твое и непорочное всельшися сердце, преблаженне Феодосие, тако всего тебе Божиею любовию разжже, яко всех земных и временных удалятися, вечных же и нескончаемых выну искати тебе научи и вразуми. Тем таковое твое о спасении души зряще тщание и усердие, умильно Всесильному Богу поем: Аллилуиа.
Икос 3
И мел еси, отче преблаженне Феодосие, превеликое желание, еже Святая в Иерусалиме посетити места, и к сему делу желаемую обрел еси удобность, ко грядущим в Иерусалим приобщився, но злобный враг спону тебе и препятие содела, наусти бо матерь твою, яже вслед тебе гнавши, и достигши, аки злодея связана, в дом привлекши, по многом биении, твердо в храмине заключи, ты же, аки адамант, сия злострадания терпеливо понесл еси, посем от заключения испущен, паки на хлебопечение церковному литургисанию приличное вдался еси, чесому удивляющеся, сице тебе вопием: Радуйся, отче Феодосие, непоколебимый и нерушимый терпения столпе; радуйся, пречудный и прекрасный смирения и кротости образе. Радуйся, тяжкая матерняя биения и ногама попирания благодушно и мужественно терпевый; радуйся, тояжде ласкания и лобзания аки смертоносный вред себе вменивый. Радуйся, служение Богу и Божией Матери паче всего вседушно возлюбивый; радуйся, церковному служению со всяким усердием от детства прилежавый. Радуйся, сверстников поругания и посмеяния в честь себе вменивый; радуйся, всем старым и юным образ смирения и кротости тебе представивый. Радуйся, всем обидящим тебе вседушно прегрешения простивый; радуйся, всеми добродетельными человеки паче сверстник твоих хвалимый, любимый и почитаемый. Радуйся, добронравием и благочестием краснее, неже светлыми ризами, тебе украсивый; радуйся, матерняя и властительская одеяния, яко скверное блато, вменивый. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 4
О т богомерзких сластей и волнений непреодоленен явился еси, преподобне отче наш Феодосие, ибо твое, еже непрестанно работати Господеви всегда имущи в уме и в сердце произволение, на кийждо день на большия простирался еси труды, и на кийждо день приятнейшим и любезнейшим Богу быти усердствовал еси, всякое же мира сладострастие и любочестие побеждая, Единому Богу выну воспевал еси: Аллилуиа.
Икос 4
С лышав преблаженне отче Феодосие, жестокое святаго Антония и острое в пещернем затворе житие, скоротечно, аки елень на источники водныя, к нему отай матере твоея текл еси, идеже доспевши прилежно его молил еси, да тя в свое сожительство приимет и в число иночествующих впишет, он же, провидев в тебе живущую благодать Божию, неотлагательно повеле на тя иноческий возложити образ, ты же за то благодаривши Бога Благодетеля, обоеручно иноческаго явился еси жития, и со Антонием купно непрестанно труждался еси, о чесом мы помышляюще, тако взываем к вам: Радуйтеся, Антоние и Феодосие, иноческаго жития основатели; радуйтеся, первейшии новоначальных иноков в Руси наставницы. Радуйтеся, в монашеское отишие, аки в некий корабль безопасный, к вам приходящих вводители; радуйтеся, предобрии в пучине мира сего влающихся управители. Радуйтеся, мирския бури, волнения и мятежи в тишину мудре прелагающии; радуйтеся, всех любезно в доброе и спасительное пристанище наставляющии. Радуйтеся, свирепеющия врагов шатания мудре усмиряющии; радуйтеся, от всех неприязненных обуреваний к вам притекающих удобно спасающии. Радуйтеся всех под ваш покров и защищение отечески приемлющии; радуйтеся, всех без лицеприятия от всех напастей и бед защищающии. Радуйтеся, бедствующим всегда и во всем, и на коемждо месте добре предстательствующии; радуйтеся, обидимых, озлобляемых и уничижаемых присноходатайствующии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 5
Б огоявленныя звезды, ихже на тверди Русской яви солнце премирное, лучами высокия вашея святыни многих просвещающия, многих на путь боговедения наставляющия, многих к иночествованию приводящия, многих же в добродетелех, остром же и прискорбном житии утверждающия и укрепляющия, сие Божие изволение в вас добре исполнившееся зряще, поем благодарно Всемилостивому Богу: Аллилуиа.
Икос 5
В идевше мнози богоугодное ваше в пещерах, аки во гробех, заключенное житие, умиляхуся душами, сердцы же сокрушающеся, спешно к вам, спасения ищуще, притекаху смиренно просяще, да и их таковаго жития общники соделавше, во всегдашнее Богу служение освятите, вы же помняще Рекшаго: “Грядущаго ко Мне не иждену вон”, всех приходящих любезно приимасте, и отечески поучасте. Темже сицевым вас венчаем песнопением: Радуйтеся, преблаженнии отцы многих от работнаго ига мирскаго в сладкую духа свободу изведшии; радуйтеся, многих истинно Христу работати, и искренно Ему служити научившии. Радуйтеся, вашими добродетельми многим ко спасению, якоже иногда Моисей в землю обетованную, путь открывшии; радуйтеся, многих не уже в землю обетованную, но в самая Небесная жилища введшии. Радуйтеся, не словом точию, но множае паче делом и усердною к Богу молитвою своя ученики и последователи поучающии; радуйтеся, ваших купножителей монашескими правилы красно и боголепно управляющии. Радуйтеся, различными искушении и напастьми отягченным скоро пособствующии; радуйтеся, от супостат боримым и тяжко насильствуемым всегда помоществующии. Радуйтеся, одолеваемых от сопротивных, но не отчаивающихся и богонадежно в молитве вас призывающих, внезапным вашим пособием подкрепляющии; радуйтеся, всякое враждебное устремление сильно воспящающии. Радуйтеся, собранное вами духовное стадо бодренным оком выну назирающии; радуйтеся, ваших учеников и наследников непрестанно на путь Божиих заповедей наставляющии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 6
П роповедуемо и везде попремногу похваляемо бе ваше, преподобнии отцы, богоугодное и безмолвное житие, кто бо точию нестяжательное и в пещерных затворех продолжаемое сие видев или слышав, ангелов вас паче, нежели человеков быти не мняще; терпению же вашему и различному тела умерщвлению кийждо удивляяся, Богу приличное воздая благодарение, купно с вами пояше песнь: Аллилуиа.
Икос 6
В озсияете на крузе Русския церковныя области, преблаженнии, аще бо и самих себе в темных пещерах, аки под спудом, заключисте, обаче лучами ваших подвигов и добродетелей, такожде вся окрестныя страны озаристе и просветите, якоже чувственное солнце мир озаряет и просвещает и тако многих сердца к богоугодному житию возбудисте и согреясте, и удобна к добродеянию сотвористе, яко и солнце, согревая землю, удобну творит ю к прозябению различных древ и плодов и былий сельных и всякаго злака на службу человеком и скотом. О сем благодаряще Бога, сицевое вам приносим пение: Радуйтеся, просветители в омрачении страстей пребывающих; радуйтеся, вразумители в суете и самозабвении жительствующих. Радуйтеся, руководители в недоумении и заблуждении сущих; радуйтеся, управители добре жити начинающих. Радуйтеся, укрепители в благом изнемогающих, и малодушием и унынием колеблемых; радуйтеся, возбудители в небрежении спящих. Радуйтеся, бодрости и трезвения предобрии учители; радуйтеся, нерадения и праздности известнии прогонители. Радуйтеся, трудолюбия, еже всякому благу начало и утверждение, теплейшии рачители; радуйтеся, чистаго и непорочного жития неусыпающии хранители. Радуйтеся, всех ко спасению изящнии и вернии путеводители; радуйтеся, всех благочестно и богоугодно жити хотящих мудрии наставницы. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 7
Х отя всезлобный враг доброму вашему начинанию спону и препятие сотворити, тако князя противу вас гневом разжже и яростию распали за пострижение в иночество слуг его, паче прочих любимых, некоего евнуха и сына болярска, яко нужда вам бе своя пещерная оставити жилища и инуде преселитися; обаче не долго сим своим ухищрением враждебник веселяшеся, ибо благодушный князь, вразумлен сый своею богобоящеюся супружницею, вскоре познав ваше незлобие, и вражию разсмотрев хитрость и коварство, с молением посла к вам, да на свое паки возвратитеся прежнее местопребывание, о чесом возрадовавшеся, благодарно воспесте Богу: Аллилуиа.
Икос 7
Н овый труд, и новый подвиг по возвращении в пещерная ваша жилища восприяли есте, отцы преподобнии: на разширение бо монашеских келлий и на устроение молитвеннаго храма неленостно устремистеся, да злокозненнаго врага гордыню поперете и его безстудное безумие посрамите, собранную же братию к богоугодному и добродетельному житию вящше возбудите, и на усерднейшее Христу Богу служение подвигнете, на то мы умныма взирающе очима, сице взываем к вам: Радуйтеся, пещернаго иноческаго пребывания трудолюбнии обретатели и ревнители; радуйтеся, теплии монашескаго жития и преславнии защитницы. Радуйтеся, обителей ваших бодрии и неусыпающии хранители; радуйтеся, княжескаго гнева и ярости смиреннейшии укротители. Радуйтеся, врагов и неприятелей ваших истиннии и нелицемернии любители; радуйтеся, обиды вам творящих и напасти деющих праведнии рачители. Радуйтеся, заповедей и советов Божиих усерднейшие исполнители; радуйтеся, к чистому и непорочному житию предводители благопоспешнии. Радуйтеся, добронравия и благоговения учители преизящнии; радуйтеся, подвизающихся в благочестии и труждающихся в благотворении всесильнии силою Христовою помощницы. Радуйтеся, в иноческих трудех неутружденнии подвижницы; радуйтеся, собранному вами стаду необоримии во всем поборницы. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 8
С транное ваше и вельми скорбное житие не токмо человеков на земли, но и Ангелов на небеси удиви: вы бо, заключившеся в пещерах, аки в темных гробех, всеусердно в теплоте сердца и души Единому Богу работасте, да та, яже во дни и в нощи Создателю вашему приносимая служения, неведома и незнаема будут мирови, ведома же и знаема Самому Творцу явятся. Сего ради мы Богу, тако вас научившему и вразумившему, присно поем: Аллилуиа.
Икос 8
В се ваше, преблаженнии и богоноснии отцы, тщание и все о том бяше попечение, да выну всезлобному рода христианского врагу сопротивляетеся и гордую его главу попираете и стираете, общаго же всем Творца, купно со ученики своими в душах и телесех ваших прославите и в сем благом изволении вашем и богоугодном подвиге укрепляемии силою свыше, толико преуспесте, яко вся возмогосте о укрепляющем вас Христе Иисусе. Темже и слава Божия возсия из пещер ваших и озари вся концы земли, чесо ради таковое вам похвальное воздаем пение: Радуйтеся неутомимии хвалы и чести Божия в мире ревнители и проповедницы; радуйтеся, высокоумные вражия гордыни крепцыи смирители. Радуйтеся, враждебных наветов и стужений достохвальнии упразднители; радуйтеся, неприязненных сетей и пагубных козней мужественнии воспятители. Радуйтеся, глубоким смирением и кротостию, аки драгоценными бисерами себе украсившии; радуйтеся, в тex же боголюбезных добродетелех многих утвердившии. Радуйтеся, в постничестве и воздержании древним пустынножителем поревновавшии; радуйтеся, в неустанней молитве, без всякаго стужения и уныния, дни и нощи проводившии. Радуйтеся, в тойже пребывати молитве ваших последователей добре научившии; радуйтеся, како бодрствовати противо вражиим наветом и оных одолевати, образ и путь нам показавшии. Радуйтеся, на мысленныя враги пост, молитвы и коленопреклонения, вместо оружия, употреблявшии; радуйтеся, сицевым вашим тесным и скорбным житием Божию в мире славу умножившии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 9
В сякий человеческого естества чин, нищих и богатых, худородных и высокородных на убогое, смиренное и вельми острое житие ваше взирая, велие Богу воздаваше благодарение и попремногу прославляше Его благостыню и неизреченное милосердие, яко сице тесное и прискорбное проходити житие вас устрои, да вы многих от душегубительныя изведше стези, пастырски на стезю спасения наставите, поучающе их присно пети Создателю и Промыслителю: Аллилуиа.
Икос 9
В итии избраннии явистеся, преславнии отцы наши, но не по образу мира сего витийствовавшии, ибо яже мир сей любит, вы всем усердием возненавидесте, и яже блажит и вельми почитает, вы презресте, и далече от себе отвергше, аки непотребное и неполезное сметие, ногама своима попрасте, темже от всех таковое похвальное приемлете почитание: Радуйтеся, мира и всех его сластей, красот и прелестей доблестнии презрители; радуйтеся, иноческаго нестяжания и нищеты теплейшии любители. Радуйтеся, тела вашего и всех телесных чувств суровии умертвители; радуйтеся, кротости, смирения и воздержания приснии рачители. Радуйтеся, все ваше утешение и блаженство в нищете и нестяжании положившии; радуйтеся, безмолвием и от мира устранением зело себе удобрившии. Радуйтеся, всецело самих себе на Божий промысл и попечение возложившии; радуйтеся, сладких брашен и гортаноугодных питий никогдаже похотевшии. Радуйтеся, мягких и светлых одеяний на ся никакоже возложившии; радуйтеся, многошвенная рубища, аки многоценныя украшения, во всецелом вашем житии всегда с любовию носившии. Радуйтеся, вместо избранныя пищи, постом многодневным и острым телеси умерщвлением вас питавшии; радуйтеся, вместо сладкого пития, сердечными слезами себе самих напаявавшии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 10
С пасти хотя многих, всех обращения и спасения милостивно ожидаяй Премилосердый Бог, других вас апостолов Руси яви, да вами многих вразумит и на правый спасения путь наставит, в чем вы апостольски потруждшеся, в неведении сущих евангельской истине неленостно поучая, к правоверию приведосте и к хранению Божиих заповедей и богоугодному и чистому житию словом и делом непрестанно возбуждасте, поюще Богу Помощнику: Аллилуиа.
Икос 10
С тена тверда и крепкое ограждение явистеся, всехвальнии отцы, к вам прибегающим, не точию бо иночествовати с вами хотящим руку помощи милостивно подавасте, но и различными мирскими делы, напастьми и скорбьми отягченных и утесненных тако утешасте, якоже родители чада своя во обстоянии скорбей и болезней сущия, утешают, отраду им своим попечением подающе и отеческою ласкою тяжесть скорбей облегчающе. За каковое ваше благодетельство сицевое вам благодарственное воздаем пение: Радуйтеся, бедствующим и различными напастьми боримым скории помощницы; радуйтеся, обидимых и озлобленных известнии защитницы. Радуйтеся, обуреваемых тяжкими мира сего прилоги предобрии кормчии; радуйтеся, убожествующих и в скорбней нищете сущих всещедрии обогатители. Радуйтеся, алчущих и гладствующих милостивии кормители; радуйтеся, нестерпимою палимых и утесняемых жаждою предивнии прохладители. Радуйтеся, одежды и крова лишенным в недрах милосердия Божия покров и убежище открывающии; радуйтеся, слепотствующих, наипаче же в законе Господни заблуждающих, пречуднии руководители. Радуйтеся, болезньми и тяжкими недуги одержимых и томимых премудрии уврачеватели; радуйтеся, всех напастей, бед и скорбей сильнии и крепцыи прогонители. Радуйтеся, всякаго добра временнаго и вечнаго податели; радуйтеся, с верою к вам притекающих от всех скорбных обстояний теплии защитители. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 11
П ение еже приносим вам, богоноснии отцы, несть довольно к похвалению преславных ваших подвигов и трудов вышечеловеческих, яко бо житие бе превосходящее житие человеческое, ангельскому же подобящееся, сице и похвалам от ангел паче, нежели от человек вам приносимым быти достоит: обаче усердное наше зряще произволение, любезно приносимое нами приимите пение, нас же от грех и всяких скверен и нечистот вашими молитвами очистите, на всяк день и час чистым сердцем поем Богу: Аллилуиа.
Икос 11
С ветоподательная на земном крузе явистася светила, Божия благодати исполненная, отцы преблаженнии, всю вселенную, из подземнаго пещернаго спуда, пресветлыми вашими добродетельми ясно просвещающия, дела бо ваши из подземных воссиявше заключений, тако всему миру во уведение и познание приидоша, яко и Восток оная ублажает, и Запад величает, и Юг восхваляет, и Север попремногу прославляет. Темже и мы сице вам от любве припеваем: Радуйтеся, всех добродетелей неленостнии исполнители; радуйтеся, многих монашеских обителей предобрии соградители. Радуйтеся, всяких добродетелей пресветлая зерцала; радуйтеся, крепкая и непреодолимая ваших обителей забрала. Радуйтеся, прекрасная и пречудная Духа Святаго жилища; радуйтеся, всех богоугодных и благоприятных дел преудобренная вместилища. Радуйтеся, Творцу и Богу вашему во временнем житии добре угодившии; радуйтеся, к исходу от сея временныя и многотрудныя жизни прекрасно себе уготовившии. Радуйтеся, ваших учеников, аки истинных чад, не точию в животе сем, но и при исходе наипаче на богоугодное житие наставившии; радуйтеся, темже учеником, по отшествии отсюду, невидимое спребывание и всегдашнее содействие и помощь обещавшии. Радуйтеся, в небесная жилища благопоспешно без всякаго препятия вшедшии; радуйтеся, мзду велию за ваша иноческия злострадания от Всещедраго Мздовоздаятеля восприемшии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 12
Б лагодать, юже Всемилостивый и Всещедрый Бог, от Своих неистощимых подаваше сокровищ, никогдаже в вас тща и праздна бываше, но выну обилен плод творяше, аки зерно доброе в добрую вверженное землю, вы бо верным и мудрым рабом, от своего господина таланты вземшим, уподобившеся, тако силами, свыше вам подаваемыми, трудолюбне деласте, яко да и Богу приятни и любезни явитеся, и себе в небесных селениих нескончаемое приобрящете воздаяние, непрестанно поюще Богу: Аллилуиа.
Икос 12
П оюще ваше безмолвное и весьма от житейских и мирских попечений удаленное, со Единым Богом житие, похваляем многоболезненныя труды и подвиги ваша, почитаем дневная и всенощная бдения и молитвы, славим частая дoлулегания и коленопреклонения, и вся та чтим плоти умерщвления и духа сокрушения, яже любве ради Христовы благодушно подъясте, воспоминаем купно и мздовоздаяния, яже от Праведнаго Судии и Мздовоздаятеля Бога обильно восприяли есте, сице воспевающе: Радуйтеся, в Небесней нескончаемей Славе Ангелом уподобившиися; радуйтеся, честь равную Патриархом приемшии. Радуйтеся, в чине пророков, яко дар пророчества имущии вписаннии; радуйтеся, к лику апостолов и евангелистов, яко словом и делом Христа благовестившии, сопричтеннии. Радуйтеся, в сонме мучеников, яко много Христа ради претерпевшии, благочестно восприятии; радуйтеся, в собрании исповедников саном исповедничества почтеннии. Радуйтеся, с девствующими, яко девственницы, возвеличеннии; радуйтеся, со всеми святыми добре Богу угодившими, участие и наследие обретшии. Радуйтеся, пресладким и блаженным Пресвятыя Троицы лицезрением выну насыщающиися; радуйтеся, по иноческих подвизех и постнических трудех нескончаемым упокоением наслаждающиися. Радуйтеся, неизреченных благ, праведным от века уготованных, наследия праведно удостоившиися; радуйтеся, Царствия Небеснаго, вся в себе сладости и красоты, вся величия и блаженства, ум человеческий превосходящая, содержащаго, общницы и обладатели явившиися. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 13
О преблаженнии и всякия чести достойнии, отцы богоноснии, Антоние и Феодосие Печерстии, малое сие моление, нами, недостойными, вам от любве приносимое, любезно приимше, ваше купно же и наше Отечество, от всех неприязненных нападений и вражиих наветов непоколебимо и невредимо соблюдите, нас же, сыновне с верою и любовию к вам притекающих, от всяких бед, скорбей и напастей отечески избавите, да выну благодарно поем о вас Богу Спасителю: Аллилуиа.
(Этот кондак читается трижды, затем икос 1 и кондак 1)
Икос 1
А нгелом подобнаго желающе жития, абие в юности своей вся красная мира разсудне пренебрегосте; и аки сметие от себе отвергше, детскими попрасте ногами, вас же всецелых, в дар Христу Богу и приношение освятисте, тем таковое ваше святое и богоприятное разсуждающе произволение, сицевое вам приносим пение: Радуйтеся, отцы богоноснии, вся земная, благая и красная мира презревшии; радуйтеся, Христа от юности всем сердцем и всею душою возлюбившии. Радуйтеся, дом, имения и вся родителей стяжания ни во что вменившии; радуйтеся, благое и сладкое иго Христово на рамена, в детстве еще суще, вземшии. Радуйтеся яко уподобистеся преподобнаго Авеля богоприятному приношению; радуйтеся, яко подражателие бысте боголюбиваго Ноя в благодарном его по изшествии из ковчега жертвоприношении. Радуйтеся, ваша телеса вместо тучных агнцев и тельцов, Создателю своему принесшии; радуйтеся, души ваша, вместо благовоннаго фимиама, Христу Спасителю вознесшии. Радуйтеся, сердца ваша во всегдашнее Богу и Божией Матери служение добре уготовавшии и всецело предавшии; радуйтеся, все ваше житие, подобне Самуилу, на служении Божии даже до последнего издыхания красно и богоугодно препроведшии. Радуйтеся, многое множество мужей и жен, юношей и дев вашему подражати житию научившии; радуйтеся, благий и легкий ярем Христов многим усладившии. Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Кондак 1
И збраннии и Духа Святаго исполнении, преподобнии и богоноснии отцы наши, Антоние и Феодосие Печерстии, преизящная Русския земли прозябения, пречудная русскаго народа украшения, хотящу мне, недостойному, похвальное вам совершити пение, смиренно вас молю, потемненный мой разум светом данныя вам от Бога благодати озарите, мрак неведения просветите, неудобства и препоны разрушите, мою немощь укрепите, нас же всех, сынов русских от всех бед и напастей, скорбей и болезней отечески свободите, да в теплоте сердца из глубины души вси купно вопием вам: Радуйтеся, Антоние и Феодосие, монашескаго в Руси жития первоначальницы.
Молитва
П реподобнии и богоноснии отцы наши Антоние и Феодосие, к вам мы грешнии и смиреннии, яко к теплым заступником и скорым помощником и известным предстателем, усердно прибегаем, смиренно просяще вашея помощи и заступления в бездне зол и бед погружаемии, яже на всяк день и час нам и от человек лукавых приключаются и от духов злобы поднебесныя, всегда погибели душ и телес наших ищущих, находят на ны. Известны бо есмы несумненно, коль великое к Милосердому Богу имате дерзновение: еще бо на земли между странствующими к Горнему Отечеству пребывающе, велию силу благодати Божией, вами чудодействующия, в себе показасте, яко и огнь с небесе, по подобию Илиину, на показание места, на немже великая церковь Печерская строитися хотяше, низведосте, и росу, по образу Гедеонову, на очищение и вечное прославление тогожде святаго места призвасте: такожде вемы, коль многое множество мужей и жен, из разных стран и народов, скорбящих и напаствуемых, или различными тяжкими болезньми одержимых, вашими молитвами и заступлением получиша скорое себе облегчение и избавление. Аще убо вся та помоществования, еще в смертном суще странствовании, бедствующим милостивно подавасте, кольми паче днесь, егда уже Всемогущей предстасте Троице, и большее приясте дерзновение, во еже молити ю о нашем недостоинстве, и нас в бедах и печалех сущих утешати, в тяжких нуждах и напастех по нас ратовати, в злоключениях и бедствиях нас заступати и защищати. Сего ради и мы, столь многими враждебными наветами, озлоблениями и коварными злоумышлениями отвсюду угрожаемии и теснимии, вашему теплому и сильному по Бозе вручаем себе покровительству и защищению, и усердно молим благостыню вашу, coxpaните нас неврежденных от всех бед и зол, наипаче же от бесовских козней и хитростей, льстивых подступов и наглых нападений: да не будем им в поругание и посмеятельство, но тако их крепкою вашею помощию от нас отжените, якоже во дни оны от обители отгнасте их, многия пакости иногда деющих. Сицевая же их неполезная укротивше на ны востания и устремления, тако нас, утвержденных в вере, надежде и любви постоянных соделайте, да николиже нами каковое возобладает недоумение, или сумнение в тех, яже Святая Мати Церковь веровати поучает, и исповедати дерзновенно повелевает: надежду нашу на Господа Бога в душах наших весом и мерою правды и милости Божия сице устройте, яко да ниже излишне уповаем обещанная от Бога без труда и подвига восприяти, ниже, зряща великая прегрешения и тяжкая законопреступления, весьма Божия милосердия отчаиваемся. Любовь в сердцах наших сице утвердите, и достойну соделайте, да ничтоже земное и скорогибнущее паче Бога, вся сотворшаго и вся в Себе содержащаго, ниже помышляем, ниже желаем, ниже предпочитаем. Чувства наша душевная вкупе и телесная в таковом благоустроении и благолепной мерности на всяк день и час удерживайте и снабдевайте, да теми никогдаже Благаго, Человеколюбиваго Бога прогневаем. Разум уцеломудрите, да он паче о Бозе, Его вездеприсутствии и благопромышлении помышляет, неже о временных и ничтоже сущих печется. Развращенную волю нашу выну исправляйте, да николиже хощет, еже хотению Божию сопротивляется, но теми да удовляется, и в сих безмятежно и безпечально да пребывает, яже суть Богу угодна и приятна, человеку же спасительна и полезна. Память истрезвляйте, да та непрестанно представляет уму и сия, имиже Всемилостиваго прогнева Бога и его благоутробие раздражи и оная, яже всякаго человека, кроме всякаго сумнения по временной сей жизни ожидают: к симже и Отечества вашего не забывайте, но в мирном устроении пребывати ему у Престола Величества Божия непрестанно ходатайствуйте. Вся люди, сущия в стране нашей, мирных и безпечальных сохранитe, и от всякаго злаго обстояния вскоре избавите. Егда же приспеет наше от временнаго сего жития отшествие и к вечности преселение, сице нам в помощь предстаните и от насилий вражиих свободите, якоже предстасте иногда Еразму монаху в тяжком смертном бедствии обретавшемуся, и сице сердца наша к истинному покаянию и жалению о грехах подвигните, якоже и онаго сердце подвигосте, иже в истинном покаянии от здешних к Богу отъиде, да и мы, в чистем совести нашея свидетельстве, Пресвятей и Нepaзделимей представше Троице, прославляем Ю купно с вами и всеми святыми в безконечныя веки. Аминь.
Ґкafістъ с™ы6мъ прпdбнымъ ґнтHнію и3 fеод0сію, печє1рстіимъ чудотв0рцємъ. Кондaкъ №.
И# збрaнніи и3 д¦а с™aгw и3сп0лненіи, прпdбніи и3 бGон0сніи nц7ы2 нaши, ґнтHніе и3 fеод0сіе печeрстіи, преиз‰щнаz рyсскіz земли2 прозzбє1ніz, преч{днаz рyсскагw нар0да ўкрашє1ніz, хотsщу мнЁ, недост0йному, похвaльное вaмъ соверши1ти пёніе, смирeннw вaсъ молю2, потемнeнный м0й рaзумъ свётомъ дaнныz вaмъ t бGа блгdти њзари1те, мрaкъ невёдэніz просвэти1те, неудHбства и3 препHны разруши1те, мою2 нeмощь ўкрэпи1те, нaсъ же всёхъ, сынHвъ рwссjйскихъ t всёхъ бёдъ и3 напaстей, скорбeй и3 болёзней nтeчески свободи1те, да въ теплотЁ сeрдца и3з8 глубины2 души2 вси2 кyпнw вопіeмъ вaмъ:
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Јкосъ №.
Ѓ гGлwмъ под0бнагw желaюще житіS, ѓбіе въ ю4ности своeй вс‰ кр†снаz мjра разсyднэ пренебрег0сте, и3 ѓки смeтіе t себє2 tвeргше, дётскими попрaсте ногaми, вaсъ же всецёлыхъ, въ дaръ хrтY бGу и3 приношeніе њс™и1сте, тёмъ таков0е вaше с™0е и3 бGопріsтное разсуждaюще произволeніе, сицев0е вaмъ прин0симъ пёніе:
Рaдуйтесz, nц7ы2 бGон0сніи, вс‰ земн†z, благ†z и3 кр†снаz мjра презрёвшіи: рaдуйтесz, хrтA t ю4ности всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душ0ю возлюби1вшіи.
Рaдуйтесz, д0мъ, и3мBніz и3 вс‰ роди1телей стzж†ніz ни во что2 вмэни1вшіи: рaдуйтесz, благ0е и3 слaдкое и4го хrт0во на рaмена, въ дётствэ є3щE сyщэ, взeмшіи.
Рaдуйтесz ћкw ўпод0бистесz прпdбнагw ѓвелz бGопріsтному приношeнію: рaдуйтесz, ћкw подражaтеліе бhсте бGолюби1вагw нHz въ бlгодaрномъ є3гw2 по и3зшeствіи и3з8 ковчeга жертвоприношeніи.
Рaдуйтесz, в†ша тэлесA вмёсто тyчныхъ ѓгнцєвъ и3 тельцHвъ, создaтелю своемY принeсшіи: рaдуйтесz, дyшы вaшz, вмёстw бlгов0ннагw fmміaма, хrтY сп7си1телю вознeсшіи.
Рaдуйтесz, сердцA в†ша во всегдaшнее бGу и3 б9іей м™ри служeніе д0брэ ўгот0вавшіи и3 всецёлw предaвшіи: рaдуйтесz, всE вaше житіE, под0бнэ самyилу, на служeніи б9іи дaже до послёднегw и3здыхaніz краснw2 и3 бGоугоднw2 препровёдшіи.
Рaдуйтесz, мн0гое мн0жество мужeй и3 жeнъ, ю4ношей и3 дёвъ вaшему подражaти житію2 научи1вшіи: рaдуйтесz, благjй и3 лeгкій kрeмъ хrт0въ мнHгимъ ўслади1вшіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ в7.
В и1дz всеви1дzщее џко nц7A свётwвъ таков0е вaше бGу вельми2 бlгоуг0дное начинaніе и3 душеспаси1тельное намёреніе, ѓще и3 не ѓбіе вaсъ кyпнw жи1тельствовати ўстр0и, nбaче не въ д0лгомъ врeмени си1це вaсъ соедини2 и3 совокупи2, ћкwже соедини2 и3 совокупи2 пavла петрY, да є3ди1нъ kрeмъ понeсше, мн0гихъ въ нбcнаz введeте њби1тєли: чес0му мы2 ўдивлsющесz, бlгодaрственнw бGу, тaкw ўстр0ившему, поeмъ: Ґллилyіа.
Јкосъ в7.
Р aзумъ бGопріsтенъ, ґнтHніе, всехвaльне, тебё же сaмому и3 пр0чимъ душеполeзенъ стzжaти ўсeрдствуz, сегw2 днeмъ и3 н0щію t всеми1лостивагw бGа съ тeплыми слезaми прилёжнw проси1лъ є3си2, прbр0чески вэщaz: скажи2 ми2, гDи, пyть, в0ньже пойдY. тёмже человэколюби1вый бGъ, внsвъ твоемY слeзному молeнію, вложи2 въ твоE сeрдцэ, да не мeдлz въ ґfHнскую г0ру и4деши, тh же, ѓки вторhй ґвраaмъ, ћлсz є3си2 пути2 съ вeліимъ тщaніемъ, б9іе и3сполнsz велёніе, чесw2 рaди вопіeмъ тебЁ такwв†z:
Рaдуйсz, џтче ґнтHніе, дрeвнему ўпод0бивыйсz ґвраaму, по сл0ву б9ію, доброх0тнw и3 послyшнw, без8 ск0рби и3 сётованіz t срHдникъ и3 ю4жикъ свои1хъ ўдалsющемусz: рaдуйсz, въ далечaйшую невёдомую странY, њбрётеніz рaди монaшескагw житіS, t свои1хъ си1лъ неск0рбнw ўдали1выйсz.
Рaдуйсz, д0лгій, трyдный и3 преск0рбный пyть скоротeчнw без8 смущeніz прешeдый: рaдуйсz, ѓгGла б9іz въ т0мъ пути2 спyтника, ћкwже и3ногдA тwвjа, и3мёвый.
Рaдуйсz, ґfHнскіz горы2, по твоемY желaнію, б9ію же и3зволeнію, благополyчнw дости1гнувый: рaдуйсz, мнHгаz тaмw духHвнаz благ†z и3 душеполє1знаz сокрHвища стzжaвый.
Рaдуйсz, мн0гихъ тaмw свои1мъ любомyдрымъ житіeмъ въ п0стэ и3 моли1твэ, неустaнномъ трудЁ и3 бдёніи, и3 без8tвётнэмъ, гDа рaди, послушaніи ўдиви1вый: рaдуйсz, въ и4ноческихъ трудёхъ и3 п0двизэхъ вели6кимъ стaрцємъ с™hz горы2 тебE сравни1вый.
Рaдуйсz, ґнтHніе, ѓки бGомyдраz пчелA, t труждaющихсz тaмw nтє1цъ, ѓки t разли1чныхъ цвэтHвъ, слaдость и4ноческую собрaвый: рaдуйсz, тyюжде слaдость во nтeчество сохрaннw принесhй, и3 здЁ бlгоуспёшнw насади1вый и3 возрасти1вый стори1цею.
Рaдуйсz, ћкw въ монaшество т0южде слaдостію мн0гихъ, съ ни1миже и3 fеод0сіа вели1каго въ сл0вэ и3 дёлэ привлeклъ є3си2: рaдуйсz, ћкw с0бранную брaтію твою2 дух0вною слaдостію и3з8wби1льнw насhтилъ и3 въ добродётелэхъ ўкрэпи1лъ є3си2.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ G.
С и1ла вhшнzгw въ чи1стое твоE и3 непор0чное всeльшисz сeрдце, пребlжeнне fеод0сіе, тaкw всегw2 тебЁ б9іею люб0вію разжжE, ћкw всёхъ земнhхъ и3 врeменныхъ ўдалsтисz, вёчныхъ же и3 нескончaемыхъ вhну и3скaти тебE научи2 и3 вразуми2. тёмъ таков0е твоE њ сп7сeніи души2 зрsще тщaніе и3 ўсeрдіе, ўми1льнw всеси1льному бGу поeмъ: Ґллилyіа.
Јкосъ G.
И# мёлъ є3си2, џ§е пребlжeнне fеод0сіе, превели1кое желaніе, є4же с™†z въ їеrли1мэ посэти1ти мэстA, и3 къ семY дёлу желaемую њбрёлъ є3си2 ўд0бность, ко грzдyщымъ въ їеrли1мъ пріwбщи1всz, но ѕл0бный врaгъ сп0ну тебЁ и3 препsтіе содёла, наусти1 бо мaтерь твою2, ћже вслёдъ тебє2 гнaвши, и3 дости1гши, ѓки ѕлодёz свsзана, въ д0мъ привлeкши, по мн0гомъ біeніи, твeрдw въ хрaминэ заключи2, тh же, ѓки ґдамaнтъ, сі‰ ѕлострад†ніz терпэли1вw понeслъ є3си2, посeмъ t заключeніz и3спущeнъ, пaки на хлэбопечeніе цRк0вному літургісaнію прили1чное вдaлсz є3си2, чес0му ўдивлsющесz, си1це тебЁ вопіeмъ:
Рaдуйсz, џ§е fеод0сіе, непоколеби1мый и3 неруши1мый терпёніz ст0лпе: рaдуйсz, пречyдный и3 прекрaсный смирeніz и3 кр0тости w4бразе.
Рaдуйсz, т‰жкаz мaтєрнzz біє1ніz и3 ногaма попирaніz бlгодyшнw и3 мyжественнw терпёвый: рaдуйсz, тоsжде ласк†ніz и3 лобз†ніz ѓки смертон0сный врeдъ себЁ вмэни1вый.
Рaдуйсz, служeніе бGу и3 б9іей м™ри пaче всегw2 вседyшнw возлюби1вый: рaдуйсz, церк0вному служeнію со всsкимъ ўсeрдіемъ t дётства прилежaвый.
Рaдуйсz, свeрстникwвъ поруг†ніz и3 посмэ‰ніz въ чeсть себЁ вмэни1вый: рaдуйсz, всBмъ ст†рымъ и3 ю4нымъ џбразъ смирeніz и3 кр0тости тебE предстaвивый.
Рaдуйсz, всBмъ њби1дzщымъ тебE вседyшнw прегрэшє1ніz прости1вый: рaдуйсz, всёми добродётельными человёки пaче свє1рстникъ твои1хъ хвали1мый, люби1мый и3 почитaемый.
Рaдуйсz, добронрaвіемъ и3 бlгочeстіемъ краснёе, нeже свётлыми ри1зами, тебE ўкраси1вый: рaдуйсz, мaтєрнzz и3 власти1тєльскаz њдэ‰ніz, ћкw сквeрное блaто, вмэни1вый.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ д7.
T бGомeрзкихъ сластeй и3 волнeній непреwдолёненъ kви1лсz є3си2, прпdбне џ§е нaшъ fеод0сіе, и4бо твоE, є4же непрестaннw раб0тати гDеви всегдA и3мyщи въ ќмэ и3 въ сeрдцы произволeніе, на кjйждо дeнь на б0льшыz простирaлсz є3си2 труды2, и3 на кjйждо дeнь пріsтнэйшимъ и3 любeзнэйшимъ бGу бhти ўсeрдствовалъ є3си2, всsкое же мjра сладострaстіе и3 любочeстіе побэждaz, є3ди1ному бGу вhну воспэвaлъ є3си2: Ґллилyіа.
Јкосъ д7.
С лhшавъ, пребlжeнне џ§е fеод0сіе, жест0кое с™aгw ґнтHніа и3 џстрое въ пещeрнэмъ затв0рэ житіE, скоротeчнw, ѓки є3лeнь на и3ст0чники водны6z, къ немY w4тай мaтере твоеS тeклъ є3си2, и3дёже доспёвши прилёжнw є3гw2 моли1лъ є3си2, да тS въ своE сожи1тельство пріи1метъ и3 въ число2 и4ночествующихъ впи1шетъ, џнъ же, прови1дэвъ въ тебЁ живyщую блгdть б9ію, неtлагaтельнw повелЁ на тS и4ноческій возложи1ти w4бразъ, тh же за то2 благодари1вши бGа бlгодётелz, nбоерyчнw и4ноческагw kви1лсz є3си2 житіS, и3 со ґнтHніемъ кyпнw непрестaннw труждaлсz є3си2, њ чес0мъ мы2 помышлsюще, тaкw взывaемъ къ вaмъ:
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, и4ноческагw житіS њсновaтели: рaдуйтесz, пeрвэйшіи новоначaльныхъ и4нокwвъ въ руси2 настaвницы.
Рaдуйтесz, въ монaшеское њти1шіе, ѓки въ нёкій корaбль без8wпaсный, къ вaмъ приходsщихъ вводи1тели: рaдуйтесz, пред0бріи въ пучи1нэ мjра сегw2 влaющихсz ўпрaвители.
Рaдуйтесz, мірск‡z б{ри, волнє1ніz и3 мzтeжи въ тишинY мyдрэ прелагaющіи: рaдуйтесz, всёхъ любeзнw въ д0брое и3 сп7си1тельное пристaнище наставлsющіи.
Рaдуйтесz, свирэпBющаz врагHвъ шат†ніz мyдрэ ўсмирsющіи: рaдуйтесz, t всёхъ непріsзненныхъ њбуревaній къ вaмъ притекaющихъ ўд0бнw сп7сaющіи.
Рaдуйтесz всёхъ под8 вaшъ покр0въ и3 защищeніе nтeчески пріeмлющіи: рaдуйтесz, всёхъ без8 лицепріsтіz t всёхъ напaстей и3 бёдъ защищaющіи.
Рaдуйтесz, бёдствующымъ всегдA и3 во всeмъ, и3 на к0емждо мёстэ д0брэ предстaтельствующіи: рaдуйтесz, њби1димыхъ, њѕлоблsемыхъ и3 ўничижaемыхъ присноходaтайствующіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ є7.
Б Gоzвлє1нныz ѕвBзды, и4хже на твeрди рyсской kви2сlнце премjрное, лучaми выс0кіz вaшеz с™hни мн0гихъ просвэщaющыz, мн0гихъ на пyть бGовёдэніz наставлsющыz, мн0гихъ къ и4ночествованію приводsщыz, мн0гихъ же въ добродётелэхъ, џстромъ же и3 приск0рбномъ житіи2 ўтверждaющыz и3 ўкрэплsющыz, сіE б9іе и3зволeніе въ вaсъ д0брэ и3сп0лнившеесz зрsще, поeмъ бlгодaрнw всеми1лостивому бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ є7.
В и1дэвше мн0зи бGоугодное вaше въ пещeрахъ, ѓки во гробёхъ, заключeнное житіE, ўмилsхусz душaми, сердцh же сокрушaющесz, спёшнw къ вaмъ, сп7сeніz и4щуще, притекaху смирeннw просsще, да и3 и4хъ таковaго житіS w4бщники содёлавше, во всегдaшнее бGу служeніе њс™и1те, вh же п0мнzще рeкшаго: грzдyщагw ко мнЁ не и3жденY в0нъ, всёхъ приходsщихъ любeзнw пріимaсте, и3 nтeчески поучaсте. тёмже сицевhмъ вaсъ вэнчaемъ пэснопёніемъ:
Рaдуйтесz, пребlжeнніи nц7ы2 мн0гихъ t раб0тнагw и4га мірскaгw въ слaдкую дyха своб0ду и3звeдшіи: рaдуйтесz, мн0гихъ и4стиннw хrтY раб0тати, и3 и4скреннw є3мY служи1ти научи1вшіи.
Рaдуйтесz, вaшими добродётельми мнHгимъ ко сп7сeнію, ћкwже и3ногдA мwmсeй въ землю2 њбэтовaнную, пyть tкрhвшіи: рaдуйтесz, мн0гихъ не ўжE въ землю2 њбэтовaнную, но въ с†маz нбcнаz жили6ща ввeдшіи.
Рaдуйтесz, не сл0вомъ т0чію, но мн0жае пaче дёломъ и3 ўсeрдною къ бGу мlтвою сво‰ ўченики2 и3 послёдователи поучaющіи: рaдуйтесz, вaшихъ купножи1телей монaшескими прaвилы краснw2 и3 бGолёпнw ўправлsющіи.
Рaдуйтесz, разли1чными и3скушє1ніи и3 напaстьми њтzгчє1ннымъ ск0ро пос0бствующіи: рaдуйтесz, t супост†тъ бори6мымъ и3 тsжкw наси1льствуемымъ всегдA помоществyющіи.
Рaдуйтесz, њдолэвaемыхъ t сопроти1вныхъ, но не tчаивaющихсz и3 бGонадeжнw въ мlтвэ вaсъ призывaющихъ, внезaпнымъ вaшимъ пос0біемъ подкрэплsющіи: рaдуйтесz, всsкое враждeбное ўстремлeніе си1льнw воспzщaющіи.
Рaдуйтесz, собрaнное вaми дух0вное стaдо б0дреннымъ џкомъ вhну назирaющіи: рaдуйтесz, вaшихъ ўченикHвъ и3 наслёдникwвъ непрестaннw на пyть б9іихъ зaповэдей наставлsющіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ ѕ7.
П роповёдуемо и3 вездЁ попремн0гу похвалsемо бЁ вaше, прпdбніи nц7ы2, бGоугодное и3 безм0лвное житіE, кт0 бо т0чію нестzжaтельное и3 въ пещeрныхъ затв0рэхъ продолжaемое сіE ви1дэвъ и3ли2 слhшавъ, ѓгGлwвъ вaсъ пaче, нeжели человёкwвъ бhти не мнsще: терпёнію же вaшему и3 разли1чному тёла ўмерщвлeнію кjйждо ўдивлszсz, бGу прили1чное воздаS бlгодарeніе, кyпнw съ вaми поsше пёснь: Ґллилyіа.
Јкосъ ѕ7.
В озсіsете на крyзэ рyсскіz цRк0вныz w4бласти, пребlжeнніи, ѓще бо и3 сами1хъ себE въ тeмныхъ пещeрахъ, ѓки под8 спyдомъ, заключи1сте, nбaче лучaми вaшихъ п0двигwвъ и3 добродётелей, тaкожде вс‰ њкрє1стныz страны6 њзари1сте и3 просвэти1те, ћкwже чyвственное с0лнце мjръ њзарsетъ и3 просвэщaетъ и3 тaкw мн0гихъ сердцA къ бGоуг0дному житію2 возбуди1сте и3 согрёzсте, и3 ўд0бна къ добродэsнію сотвори1сте, ћкw и3 с0лнце, согрэвaz зeмлю, ўд0бну твори1тъ ю5 къ прозzбeнію разли1чныхъ дрeвъ и3 плодHвъ и3 бhлій сeльныхъ и3 всsкагw ѕлaка на слyжбу человёкwмъ и3 скотHмъ. њ сeмъ бlгодарsще бGа, сицев0е вaмъ прин0симъ пёніе:
Рaдуйтесz, просвэти1тели въ њмрачeніи страстeй пребывaющихъ: рaдуйтесz, вразуми1тели въ суетЁ и3 самозабвeніи жи1тельствующихъ.
Рaдуйтесz, руководи1тели въ недоумёніи и3 заблуждeніи сyщихъ: рaдуйтесz, ўправи1тели д0брэ жи1ти начинaющихъ.
Рaдуйтесz, ўкрэпи1тели въ бlг0мъ и3знемогaющихъ, и3 малодyшіемъ и3 ўнhніемъ колeблемыхъ: рaдуйтесz, возбуди1тели въ небрежeніи спsщихъ.
Рaдуйтесz, б0дрости и3 трезвёніz пред0бріи ўчи1тели: рaдуйтесz, нерадёніz и3 прaздности и3звёстніи прогони1тели.
Рaдуйтесz, трудолю1біz, є4же всsкому бlгу начaло и3 ўтверждeніе, теплёйшіи рачи1тели: рaдуйтесz, чи1стагw и3 непор0чногw житіS неусыпaющіи храни1тели.
Рaдуйтесz, всёхъ ко сп7сeнію и3зsщніи и3 вёрніи путеводи1тели: рaдуйтесz, всёхъ бlгочeстнw и3 бGоуг0днw жи1ти хотsщихъ мyдріи наст†вницы.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ з7.
Х отS всеѕл0бный врaгъ д0брому вaшему начинaнію сп0ну и3 препsтіе сотвори1ти, тaкw кнsзz проти1ву вaсъ гнёвомъ разжжE и3 ћростію распали2 за пострижeніе въ и4ночество слyгъ є3гw2, пaче пр0чихъ люби1мыхъ, нёкоегw є3vнyха и3 сhна болsрска, ћкw нуждA вaмъ бЁ сво‰ пещє1рнаz њстaвити жили6ща и3 и4нудэ пресели1тисz: nбaче не д0лгw си1мъ свои1мъ ўхищрeніемъ враждeбникъ веселsшесz, и4бо бlгодушный кнsзь, вразумлeнъ сhй своeю бGобоsщеюсz супрyжницею, вск0рэ познaвъ вaше неѕл0біе, и3 врaжію разсмотрёвъ хи1трость и3 ковaрство, съ молeніемъ послA къ вaмъ, да на своE пaки возврати1тесz прeжнее мэстопребывaніе, њ чес0мъ возрaдовавшесz, бlгодaрнw воспёсте бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ з7.
Н 0вый трyдъ, и3 н0вый п0двигъ по возвращeніи въ пещє1рнаz в†ша жили6ща воспріsли є3стE, nц7ы2 прпdбніи: на разширeніе бо монaшескихъ кeллій и3 на ўстроeніе моли1твеннагw хрaма нелёностнw ўстреми1стесz, да ѕлок0зненнаго врагA гордhню поперeте, и3 є3гw2 безстyдное безyміе посрами1те, с0бранную же брaтію къ бGоуг0дному и3 добродётельному житію2 вsщше возбуди1те, и3 на ўсeрднэйшее хrтY бGу служeніе подви1гнете, на то2 мы2 ќмныма взирaюще nчи1ма, си1це взывaемъ къ вaмъ:
Рaдуйтесz, пещeрнагw и4ноческагw пребывaніz трудолю1бніи њбрэтaтели и3 ревни1тели: рaдуйтесz, тeпліи монaшескагw житіS преслaвніи защи6тницы.
Рaдуйтесz, њби1телей вaшихъ б0дріи и3 неусыпaющіи храни1тели: рaдуйтесz, кнsжескагw гнёва и3 ћрwсти смирeннэйшіи ўкроти1тели.
Рaдуйтесz, врагHвъ и3 непріsтелей вaшихъ и4стинніи и3 нелицемёрніи люби1тели: рaдуйтесz, њби6ды вaмъ творsщихъ и3 нап†сти дёющихъ прaведніи рачи1тели.
Рaдуйтесz, зaповэдей и3 совётwвъ б9іихъ ўсeрднэйшіе и3сполни1тели: рaдуйтесz, къ чи1стому и3 непор0чному житію2 предводи1тели бlгопоспёшніи.
Рaдуйтесz, добронрaвіz и3 бlгоговёніz ўчи1тели преизsщніи: рaдуйтесz, подвизaющихсz въ благочeстіи и3 труждaющихсz въ бlготворeніи всеси1льніи си1лою хrт0вою пом0щницы.
Рaдуйтесz, въ и4ноческихъ трудёхъ неутруждeнніи подви1жницы: рaдуйтесz, с0бранному вaми стaду неwбори1міи во всeмъ поб0рницы.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ }.
С трaнное вaше и3 вельми2 ск0рбное житіE не т0кмw человёкwвъ на земли2, но и3 ѓгGлwвъ на нб7си2 ўдиви2: вh бо, заключи1вшесz въ пещeрахъ, ѓки въ тeмныхъ гробёхъ, всеусeрднw въ теплотЁ сeрдца и3 души2 є3ди1ному бGу раб0тасте, да тA, ћже во дни2 и3 въ нощи2 создaтелю вaшему приноси6маz служє1ніz, невёдwма и3 незнaєма бyдутъ мjрови, вёдwма же и3 знaєма самомY творцY ћвzтсz. сегw2 рaди мы2 б0гу, тaкw вaсъ научи1вшему и3 вразуми1вшему, при1снw поeмъ: Ґллилyіа.
Јкосъ }.
В сE вaше, пребlжeнніи и3 бGон0сніи nц7ы2, тщaніе и3 всE њ т0мъ бsше попечeніе, да вhну всеѕл0бному р0да хrтіaнскогw врагY сопротивлsетесz и3 г0рдую є3гw2 главY попирaете и3 стирaете, w4бщаго же всBмъ творцA, кyпнw со ўченики2 свои1ми въ душaхъ и3 тэлесёхъ вaшихъ прослaвите и3 въ сeмъ бlгомъ и3зволeніи вaшемъ и3 бGоуг0дномъ п0двигэ ўкрэплsеміи си1лою свhше, толи1кw преуспёсте, ћкw вс‰ возмог0сте њ ўкрэплsющемъ вaсъ хrтЁ ї}сэ. тёмже и3 слaва б9іz возсіS и3з8 пещeръ вaшихъ и3 њзари2 вс‰ концы2 земли2, чесw2 рaди таков0е вaмъ похвaльное воздаeмъ пёніе:
Рaдуйтесz неутоми1міи хвалы2 и3 чeсти б9іz въ мjрэ ревни1тели и3 проповёдницы: рaдуйтесz, высокоyмные врaжіz гордhни крёпцыи смири1тели.
Рaдуйтесz, враждeбныхъ навётwвъ и3 стужeній достохвaльніи ўпраздни1тели: рaдуйтесz, непріsзненныхъ сэтeй и3 пaгубныхъ к0зней мyжественніи воспzти1тели.
Рaдуйтесz, глуб0кимъ смирeніемъ и3 кр0тостію, ѓки драгоцёнными би1серами себE ўкраси1вшіи: рaдуйтесz, въ тёхъ же бGолюбeзныхъ добродётелэхъ мн0гихъ ўтверди1вшіи.
Рaдуйтесz, въ п0стничествэ и3 воздержaніи дрє1внимъ пустынножи1телємъ поревновaвшіи: рaдуйтесz, въ неустaннэй мlтвэ, без8 всsкагw стужeніz и3 ўнhніz, дни6 и3 нHщи проводи1вшіи.
Рaдуйтесz, въ т0йже пребывaти мlтвэ вaшихъ послёдователей д0брэ научи1вшіи: рaдуйтесz, кaкw б0дрствовати проти1вw вр†жіимъ навётwмъ и3 џныхъ њдолэвaти, џбразъ и3 пyть нaмъ показaвшіи.
Рaдуйтесz, на мhслєнныz враги2 п0стъ, мlтвы и3 колэнопреклонє1ніz, вмёстw nрyжіz, ўпотреблsвшіи: рaдуйтесz, сицевhмъ вaшимъ тёснымъ и3 ск0рбнымъ житіeмъ б9ію въ мjрэ слaву ўмн0жившіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ f7.
В сsкій человёческагw є3стествA чи1нъ, ни1щихъ и3 богaтыхъ, худор0дныхъ и3 высокор0дныхъ на ўб0гое, смирeнное и3 вельми2 џстрое житіE вaше взирaz, вeліе бGу воздавaше бlгодарeніе и3 попремн0гу прославлsше є3гw2 бlгостhню и3 неизречeнное млcрдіе, ћкw си1це тёсное и3 приск0рбное проходи1ти житіE вaсъ ўстр0и, да вы2 мн0гихъ t душегуби1тельныz и3звeдше стези2, пaстырски на стезю2 сп7сeніz настaвите, поучaюще и4хъ при1снw пёти создaтелю и3 промысли1телю: Ґллилyіа.
Јкосъ f7.
В ит‡и и3збрaнніи kви1стесz, преслaвніи nц7ы2 нaши, но не по w4бразу мjра сегw2 витjйствовавшіи, и4бо ћже мjръ сeй лю1битъ, вы2 всёмъ ўсeрдіемъ возненави1дэсте, и3 ћже блажи1тъ и3 вельми2 почитaетъ, вы2 презрёсте, и3 далeче t себє2 tвeргше, ѓки непотрeбное и3 неполeзное смeтіе, ногaма свои1ма попрaсте, тёмже t всёхъ таков0е похвaльное пріeмлете почитaніе:
Рaдуйтесz, мjра и3 всёхъ є3гw2 сластeй, крас0тъ и3 прeлестей д0блестніи презри1тели: рaдуйтесz, и4ноческагw нестzжaніz и3 нищеты2 теплёйшіи люби1тели.
Рaдуйтесz, тёла вaшегw и3 всёхъ тэлeсныхъ чyвствъ сур0віи ўмертви1тели: рaдуйтесz, кр0тости, смирeніz и3 воздержaніz при1сніи рачи1тели.
Рaдуйтесz, всE вaше ўтэшeніе и3 бlжeнство въ нищетЁ и3 нестzжaніи положи1вшіи: рaдуйтесz, безм0лвіемъ и3 t мjра ўстранeніемъ ѕэлw2 себE ўдобри1вшіи.
Рaдуйтесz, всецёлw сами1хъ себE на б9ій пр0мыслъ и3 попечeніе возложи1вшіи: рaдуйтесz, слaдкихъ брaшенъ и3 гортаноуг0дныхъ питjй никогдaже похотёвшіи.
Рaдуйтесz, мsгкихъ и3 свётлыхъ њдэsній на сS никaкоже возложи1вшіи: рaдуйтесz, многошвє1ннаz р{бища, ѓки многоцBнныz ўкрашє1ніz, во всецёломъ вaшемъ житіи2 всегдA съ люб0вію носи1вшіи.
Рaдуйтесz, вмёстw и3збрaнныz пи1щи, пост0мъ многоднeвнымъ и3 џстрымъ тэлеси2 ўмерщвлeніемъ вaсъ питaвшіи: рaдуйтесz, вмёстw слaдкогw питіS, сердeчными слезaми себE сами1хъ напаsвавшіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ ‹.
С п7сти2 хотS мн0гихъ, всёхъ њбращeніz и3 сп7сeніz ми1лостивнw њжидazй премлcрдый бGъ, други1хъ вaсъ ґпcлwвъ руси2 kви2, да вaми мн0гихъ вразуми1тъ и3 на прaвый сп7сeніz пyть настaвитъ, въ чeмъ вы2 ґпcльски потрyждшесz, въ невёдэніи сyщихъ є3ђльской и4стинэ нелёностнw поучaz, къ правовёрію привед0сте и3 къ хранeнію б9іихъ зaповэдей и3 бGоуг0дному и3 чи1стому житію2 сл0вомъ и3 дёломъ непрестaннw возбуждaсте, пою1ще бGу пом0щнику: Ґллилyіа.
Јкосъ ‹.
С тэнA твeрда и3 крёпкое њграждeніе kви1стесz, всехвaльніи nц7ы2, къ вaмъ прибэгaющымъ, не т0чію бо и4ночествовати съ вaми хотsщымъ рyку п0мощи ми1лостивнw подавaсте, но и3 разли1чными мірски1ми дёлы, напaстьми и3 скорбьми2 њтzгчeнныхъ и3 ўтэснeнныхъ тaкw ўтэшaсте, ћкwже роди1тели ч†да сво‰ во њбстоsніи скорбeй и3 болёзней сyщыz, ўтэшaютъ, tрaду и4мъ свои1мъ попечeніемъ подаю1ще и3 nтeческою лaскою тsжесть скорбeй њблегчaюще. За каков0е вaше бlгодётельство сицев0е вaмъ бlгодaрственное воздаeмъ пёніе:
Рaдуйтесz, бёдствующымъ и3 разли1чными напaстьми бори1мымъ ск0ріи пом0щницы: рaдуйтесz, њби1димыхъ и3 њѕл0бленныхъ и3звёстніи защи1тницы.
Рaдуйтесz, њбуревaемыхъ тsжкими мjра сегw2 прил0ги пред0бріи к0рмчіи: рaдуйтесz, ўб0жествующихъ и3 въ ск0рбнэй нищетЁ сyщихъ всещeдріи њбогати1тели.
Рaдуйтесz, ѓлчущихъ и3 глaдствующихъ ми1лостивіи корми1тели: рaдуйтесz, нестерпи1мою пали1мыхъ и3 ўтэснsемыхъ жaждою преди1вніи прохлади1тели.
Рaдуйтесz, њдeжды и3 кр0ва лишє1ннымъ въ нёдрахъ милосeрдіz б9іz покр0въ и3 ўбёжище tкрывaющіи: рaдуйтесz, слэп0тствующихъ, наипaче же въ зак0нэ гDни заблуждaющихъ, пречyдніи руководи1тели.
Рaдуйтесz, болёзньми и3 тsжкими недyги њдержи1мыхъ и3 томи1мыхъ премyдріи ўврачевaтели: рaдуйтесz, всёхъ напaстей, бёдъ и3 скорбeй си1льніи и3 крёпцыи прогони1тели.
Рaдуйтесz, всsкагw добрA врeменнагw и3 вёчнагw подaтели: рaдуйтесz, съ вёрою къ вaмъ притекaющихъ t всёхъ ск0рбныхъ њбстоsній тeпліи защити1тели.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ №i.
П ёніе, є4же прин0симъ вaмъ, бGон0сніи nц7ы2, нёсть дов0льнw къ похвалeнію преслaвныхъ вaшихъ п0двигwвъ и3 трудHвъ вышечеловёческихъ, ћкw бо житіE бЁ превосходsщее житіE человёческое, ѓгGльскому же под0бzщеесz, си1це и3 похвалaмъ t ѓгGлъ пaче, нeжели t человBкъ вaмъ приноси6мымъ бhти достои1тъ: nбaче ўсeрдное нaше зрsще произволeніе, любeзнw приноси1мое нaми пріими1те пёніе, нaсъ же t грёхъ и3 всsкихъ сквeренъ и3 нечист0тъ вaшими мlтвами њчи1стите, на всsкъ дeнь и3 чaсъ чи1стымъ сeрдцемъ поeмъ бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ №i.
С вэтоподaтєльнаz на земн0мъ крyзэ kви1стасz свэти6ла, б9іz блгdти и3сп0лнєннаz, nц7ы2 пребlжeнніи, всю2 вселeнную, и3з8 подзeмнагw пещeрнагw спyда, пресвётлыми вaшими добродётельми ћснw просвэщaющыz, дэлa бо вaши и3з8 подзeмныхъ воссіsвше заключeній, тaкw всемY мjру во ўвёдэніе и3 познaніе пріид0ша, ћкw и3 вост0къ џнаz ўблажaетъ, и3 зaпадъ величaетъ, и3 ю4гъ восхвалsетъ, и3 сёверъ попремн0гу прославлsетъ. тёмже и3 мы2 си1це вaмъ t любвE припэвaемъ:
Рaдуйтесz, всёхъ добродётелей нелёностніи и3сполни1тели: рaдуйтесz, мн0гихъ монaшескихъ њби1телей пред0бріи согради1тели.
Рaдуйтесz, всsкихъ добродётелей пресвBтлаz зерц†ла: рaдуйтесz, крBпкаz и3 непреwдоли6маz вaшихъ њби1телей забр†ла.
Рaдуйтесz, прекр†снаz и3 преч{днаz д¦а с™aгw жили6ща: рaдуйтесz, всёхъ бGоуг0дныхъ и3 бlгопріsтныхъ дёлъ преудобрє1ннаz вмэсти6лища.
Рaдуйтесz, творцY и3 бGу вaшему во врeменнэмъ житіи2 д0брэ ўгоди1вшіи: рaдуйтесz, къ и3сх0ду t сеS врeменныz и3 многотрyдныz жи1зни прекрaснw себE ўгот0вившіи.
Рaдуйтесz, вaшихъ ўченикHвъ, ѓки и4стинныхъ чaдъ, не т0чію въ животЁ сeмъ, но и3 при и3сх0дэ наипaче на бGоуг0дное житіE настaвившіи: рaдуйтесz, тёмже ўченикHмъ, по tшeствіи tсю1ду, неви1димое спребывaніе и3 всегдaшнее содёйствіе и3 п0мощь њбэщaвшіи.
Рaдуйтесz, въ нбcнаz жили6ща бlгопоспёшнw без8 всsкагw препsтіz вшeдшіи: рaдуйтесz, мздY вeлію за в†ша и4нwческіz ѕлострад†ніz t всещeдрагw мздовоздаsтелz воспріeмшіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ в7i.
Б lгодaть, ю4же всеми1лостивый и3 всещeдрый бGъ, t свои1хъ неистощи1мыхъ подавaше сокр0вищъ, никогдaже въ вaсъ тщA и3 прaздна бывaше, но вhну њби1ленъ пл0дъ творsше, ѓки зeрно д0брое въ д0брую ввeрженное землю2, вh бо вBрнымъ и3 м{дрымъ рабHмъ, t своегw2 господи1на талaнты взeмшымъ, ўпод0бившесz, тaкw си1лами, свhше вaмъ подавaемыми, трудолю1бнэ дёласте, ћкw да и3 бGу пріsтни и3 любeзни kвитeсz, и3 себЁ въ нбcныхъ селeніихъ нескончaемое пріwбрsщете воздаsніе, непрестaннw пою1ще бGу: Ґллилyіа.
Јкосъ в7i.
П ою1ще вaше безм0лвное и3 весьмA t житeйскихъ и3 мірски1хъ попечeній ўдалeнное, со є3ди1нымъ бGомъ житіE, похвалsемъ многоболёзнєнныz труды2 и3 п0двиги вaшz, почитaемъ дневн†z и3 всенHщнаz бдBніz и3мlтвы, слaвимъ ч†стаz долулег†ніz и3 колэнопреклонє1ніz, и3 вс‰ т† чти1мъ пл0ти ўмерщвлє1ніz и3 дyха сокрушє1ніz, ћже любвE рaди хrт0вы бlгодyшнw под8sсте, воспоминaемъ кyпнw и3 мздовозда‰ніz, ћже t прaведнагw судіи2 и3 мздовоздаsтелz бGа њби1льнw воспріsли є3стE, си1це воспэвaюще:
Рaдуйтесz, въ нбcнэй нескончaемэй слaвэ ѓгGлwмъ ўпод0бившіисz: рaдуйтесz, чeсть рaвную патріaрхwмъ пріeмшіи.
Рaдуйтесz, въ чи1нэ прbр0кwвъ, ћкw дaръ прbр0чества и3мyщіи впи1санніи: рaдуйтесz, къ ли1ку ґпcлwвъ и3 є3ђлjстwвъ, ћкw сл0вомъ и3 дёломъ хrтA бlговэсти1вшіи, сопричтeнніи.
Рaдуйтесz, въ с0нмэ м§никwвъ, ћкw мн0гw хrтA рaди претерпёвшіи, бlгочeстнw воспріsтіи: рaдуйтесz, въ собрaніи и3сповёдникwвъ сaномъ и3сповёдничества почтeнніи.
Рaдуйтесz, съ дёвствующими, ћкw дёвственницы, возвели1ченніи: рaдуйтесz, со всёми с™hми д0брэ бGу ўгоди1вшими, ўчaстіе и3 наслёдіе њбрётшіи.
Рaдуйтесz, преслaдкимъ и3 бlжeннымъ прес™hz трbцы лицезрёніемъ вhну насыщaющіисz: рaдуйтесz, по и4ноческихъ п0двизэхъ и3 п0стническихъ трудёхъ нескончaемымъ ўпокоeніемъ наслаждaющіисz.
Рaдуйтесz, неизречeнныхъ бlгъ, прaвєднымъ t вёка ўгот0ванныхъ, наслёдіz прaведнw ўдост0ившіисz: рaдуйтесz, цrтвіz нбcнагw, вс‰ въ себЁ слaдwсти и3 красwты2, вс‰ вели6чіz и3 блажє1нства, ќмъ человёческій превосходsщаz, содержaщагw, w4бщницы и3 њбладaтели kви1вшіисz.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ Gi.
q пребlжeнніи и3 всsкіz чeсти дост0йніи, nц7ы2 бGон0сніи, ґнтHніе и3 fеод0сіе печeрстіи, мaлое сіE молeніе, нaми, недост0йными, вaмъ t любвE приноси1мое, любeзнw пріи1мше, вaше кyпнw же и3 нaше nтeчество, t всёхъ непріsзненныхъ нападeній и3 врaжіихъ навётwвъ непоколеби1мw и3 невреди1мw соблюди1те, нaсъ же, сын0внэ съ вёрою и3 люб0вію къ вaмъ притекaющихъ, t всsкихъ бёдъ, скорбeй и3 напaстей nтeчески и3збaвите, да вhну благодaрнw поeмъ њ вaсъ бGу сп7си1телю: Ґллилyіа.
Кондaкъ сeй глаг0лн G-жды, тaже јкосъ №-й, и3 кондaкъ №-й.
Јкосъ №.
Ѓ гGлwмъ под0бнагw желaюще житіS, ѓбіе въ ю4ности своeй вс‰ кр†снаz мjра разсyднэ пренебрег0сте, и3 ѓки смeтіе t себє2 tвeргше, дётскими попрaсте ногaми, вaсъ же всецёлыхъ, въ дaръ хrтY бGу и3 приношeніе њс™и1сте, тёмъ таков0е вaше с™0е и3 бGопріsтное разсуждaюще произволeніе, сицев0е вaмъ прин0симъ пёніе:
Рaдуйтесz, nц7ы2 бGон0сніи, вс‰ земн†z, благ†z и3 кр†снаz мjра презрёвшіи: рaдуйтесz, хrтA t ю4ности всёмъ сeрдцемъ и3 всeю душ0ю возлюби1вшіи.
Рaдуйтесz, д0мъ, и3мBніz и3 вс‰ роди1телей стzж†ніz ни во что2 вмэни1вшіи: рaдуйтесz, благ0е и3 слaдкое и4го хrт0во на рaмена, въ дётствэ є3щE сyщэ, взeмшіи.
Рaдуйтесz ћкw ўпод0бистесz прпdбнагw ѓвелz бGопріsтному приношeнію: рaдуйтесz, ћкw подражaтеліе бhсте бGолюби1вагw нHz въ бlгодaрномъ є3гw2 по и3зшeствіи и3з8 ковчeга жертвоприношeніи.
Рaдуйтесz, в†ша тэлесA вмёсто тyчныхъ ѓгнцєвъ и3 тельцHвъ, создaтелю своемY принeсшіи: рaдуйтесz, дyшы вaшz, вмёстw бlгов0ннагw fmміaма, хrтY сп7си1телю вознeсшіи.
Рaдуйтесz, сердцA в†ша во всегдaшнее бGу и3 б9іей м™ри служeніе д0брэ ўгот0вавшіи и3 всецёлw предaвшіи: рaдуйтесz, всE вaше житіE, под0бнэ самyилу, на служeніи б9іи дaже до послёднегw и3здыхaніz краснw2 и3 бGоугоднw2 препровёдшіи.
Рaдуйтесz, мн0гое мн0жество мужeй и3 жeнъ, ю4ношей и3 дёвъ вaшему подражaти житію2 научи1вшіи: рaдуйтесz, благjй и3 лeгкій kрeмъ хrт0въ мнHгимъ ўслади1вшіи.
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Кондaкъ №.
И# збрaнніи и3 д¦а с™aгw и3сп0лненіи, прпdбніи и3 бGон0сніи nц7ы2 нaши, ґнтHніе и3 fеод0сіе печeрстіи, преиз‰щнаz рyсскіz земли2 прозzбє1ніz, преч{днаz рyсскагw нар0да ўкрашє1ніz, хотsщу мнЁ, недост0йному, похвaльное вaмъ соверши1ти пёніе, смирeннw вaсъ молю2, потемнeнный м0й рaзумъ свётомъ дaнныz вaмъ t бGа блгdти њзари1те, мрaкъ невёдэніz просвэти1те, неудHбства и3 препHны разруши1те, мою2 нeмощь ўкрэпи1те, нaсъ же всёхъ, сынHвъ рwссjйскихъ t всёхъ бёдъ и3 напaстей, скорбeй и3 болёзней nтeчески свободи1те, да въ теплотЁ сeрдца и3з8 глубины2 души2 вси2 кyпнw вопіeмъ вaмъ:
Рaдуйтесz, ґнтHніе и3 fеод0сіе, монaшескагw въ руси2 житіS первоначaльницы.
Моли1тва.
П рпdбніи и3 бGон0сніи nц7ы2 нaши ґнтHніе и3 fеод0сіе, къ вaмъ мы2 грёшніи и3 смирeнніи, ћкw къ тє1плымъ застyпникwмъ и3 ск0рымъ пом0щникwмъ и3 и3звBстнымъ предстaтелємъ, ўсeрднw прибэгaемъ, смирeннw просsще вaшеz п0мощи и3 заступлeніz въ бeзднэ ѕHлъ и3 бёдъ погружaеміи, ћже на всsкъ дeнь и3 чaсъ нaмъ и3 t человBкъ лукaвыхъ приключaютсz и3 t духHвъ ѕл0бы поднебeсныz, всегдA поги1бели дyшъ и3 тэлeсъ нaшихъ и4щущихъ, нах0дzтъ на ны2. и3звёстни же є3смы2 несумнённw, к0ль вели1кое къ млcрдому бGу и4мате дерзновeніе: є3щe бо на земли2 междY стрaнствующими къ г0рнему nтeчеству пребывaюще, вeлію си1лу блгdти б9іей, вaми чудодёйствующіz, въ себЁ показaсте, ћкw и3 џгнь съ нб7се, по под0бію и3ліинY, на показaніе мёста, на нeмже вели1каz цeрковь печeрскаz стр0итисz хотsше, низвед0сте, и3 р0су, по w4бразу гедеHнову, на њчищeніе и3 вёчное прославлeніе тогHжде с™aгw мёста призвaсте: тaкожде вёмы, к0ль мн0гое мн0жество мужeй и3 жeнъ, и3з8 рaзныхъ стрaнъ и3 нар0дwвъ, скорбsщихъ и3 напaствуемыхъ, и3ли2 разли1чными тsжкими болёзньми њдержи1мыхъ, вaшими моли1твами и3 заступлeніємъ получи1ша ск0рое себЁ њблегчeніе и3 и3збавлeніе. ѓще u5бо вс‰ т† помоществов†ніz, є3щE въ смeртномъ сyщэ стрaнствованіи, бёдствующымъ ми1лостивнw подавaсте, кольми2 пaче днeсь, є3гдA ќже всемогyщей предстaсте трbцэ, и3 б0льшее пріsсте дерзновeніе, во є4же моли1ти ю5 њ нaшемъ недост0инствэ, и3 нaсъ въ бэдaхъ и3 печaлэхъ сyщихъ ўтэшaти, въ тsжкихъ нуждaхъ и3 напaстэхъ по нaсъ рaтовати, въ ѕлоключeніzхъ и3 бёдствіzхъ нaсъ заступaти и3 защищaти. сегw2 рaди и3 мы2, ст0ль мн0гими враждeбными навёты, њѕлоблє1ніи и3 ковaрными ѕлоумышлє1ніи tвсю1ду ўгрожaеміи и3 тэсни1міи, вaшему тeплому и3 си1льному по бз7э вручaемъ себє2 покрови1тельству и3 защищeнію, и3 ўсeрднw м0лимъ бlгостhню вaшу: сохрани1те нaсъ невреждeнныхъ t всёхъ бёдъ и3 ѕHлъ, наипaче же t бэс0вскихъ к0зней и3 хи1тростей, льсти1выхъ п0дступwвъ и3 нaглыхъ нападeній: да не бyдемъ и4мъ въ поругaніе и3 посмэsтельство, но тaкw и5хъ крёпкою вaшею п0мощію t нaсъ tжени1те, ћкwже во дни6 џны t њби1тели tгнaсте и4хъ, мнHгіz пaкwсти и3ногдA дёющихъ. сицев†z же и4хъ неполє1знаz ўкроти1вше на ны2 вост†ніz и3 ўстремлє1ніz, тaкw нaсъ, ўтверждeнныхъ въ вёрэ, надeждэ и3 любви2 содёлайте, да николи1же нaми каков0е воз8wбладaетъ недоумёніе, и3ли2 сумнёніе въ тёхъ, ћже с™az мaти цRковь вёровати поучaетъ, и3 и3сповёдати дерзновeннw повелэвaетъ: надeжду нaшу на гDа бGа въ душaхъ нaшихъ вёсомъ и3 мёрою прaвды и3 ми1лwсти б9іz си1це ўстр0йте, ћкw да нижE и3зли1шнэ ўповaемъ њбэщ†ннаz t бGа без8 трудA и3 п0двига воспріsти, нижE, зр‰ща вели6каz прегрэшє1ніz и3 т‰жкаz законопреступлє1ніz, весьмA б9іz милосeрдіz tчaиваемсz. люб0вь въ сердцaхъ нaшихъ си1це ўтверди1те, и3 дост0йну содёлайте, да ничт0же земн0е и3 скороги1бнущее пaче бGа, вс‰ сотв0ршагw и3 вс‰ въ себЁ содержaщагw, нижE помышлsемъ, нижE желaемъ, нижE предпочитaемъ. ч{вства нaша душє1внаz вкyпэ и3 тэлє1снаz въ таков0мъ бlгоустроeніи и3 бlголёпной мёрности на всsкъ дeнь и3 чaсъ ўдeрживайте и3 снабдэвaйте, да тёми никогдaже бlгaго, человэколюби1ваго бGа прогнёваемъ. рaзумъ ўцэломyдрите, да сeй пaче њ бз7э, є3гw2 вездэприсyтствіи и3 бlгопромышлeніи помышлsетъ, нeже њ врeменныхъ и3 ничт0же сyщихъ печeтсz. развращeнную в0лю нaшу вhну и3справлsйте, да николи1же х0щетъ, є4же хотёнію б9ію сопротивлsетсz, но тёми да ўдовлsетсz, и3 въ си1хъ безмzтeжнw и3 безпечaльнw да пребывaетъ, ћже сyть бGу ўгHдна и3 пріsтна, человёку же сп7си1тєльна и3 полє1зна. пaмzть и3стрезвлsйте, да тA непрестaннw представлsетъ ўмY и3 сі‰, и5миже всеми1лостиваго прогнёва бGа и3 є3го2 благоутр0біе раздражи2 и3 џнаz, ћже всsкагw человёка, кр0мэ всsкагw сумнёніz по врeменной сёй жи1зни њжидaютъ: къ си1мже и3 nтeчества вaшегw не забывaйте, но въ ми1рномъ ўстр0еніи пребывaти є3мY ў пrт0ла вели1чества б9іz непрестaннw ходaтайствуйте. вс‰ лю1ди, сyщыz въ странЁ нaшей, ми1рныхъ и3 безпечaльныхъ сохрани1те, и3 t всsкагw ѕлaгw њбстоsніz вск0рэ и3збaвите. є3гдa же приспёетъ нaше t врeменнагw сегw2 житіS tшeствіе и3 къ вёчности преселeніе, си1це нaмъ въ п0мощь предстaните и3 t наси1лій врaжіихъ свободи1те, ћкwже предстaсте и3ногдA є3рaзму монaху въ тsжкомъ смeртномъ бёдствіи њбрэтaвшемусz, и3 си1це сердцA н†ша къ и4стинному покаsнію и3 жалёнію њ грэсёхъ подви1гните, ћкwже и3 џнагw сeрдце подвиг0сте, и4же въ и4стинномъ покаsніи t здёшнихъ къ бGу tи1де, да и3 мы2, въ чи1стэмъ с0вэсти нaшеz свидётельствэ, прес™ёй и3 нераздэли1мэй предстaвше трbцэ, прославлsемъ ю5 кyпнw съ вaми и3 всёми с™hми въ безконє1чныz вёки. Ґми1нь.
Акафіст преподобним Антонію і Феодосію Києво-Печерським Кондак 1
О брані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невíдання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Ікос 1
Б ажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали ногами, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідоме волевиявлення оспівуємо так:
Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.
Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.
Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.
Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.
Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і повністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.
Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 2
П обачило всевидяче око Отця світів таке ваше вельми благовгодне Богу починання і душоспасительний намір, хоч і не зразу влаштував Він ваше спільне житіє, однак невдовзі так вас з’єднав, як з’єднав Павла з Петром, щоб ви несли одне ярмо і багатьох ввели в небесні оселі, чому ми, дивуючись, подячно Богові, Який так влаштував, співаємо: алилуя.
Ікос 2
В сехвальний Антонію, намагаючись старанно придбати розум богоприємний, для самого себе і для інших благокорисний, його ж вдень і вночі зі сльозами теплими ти старанно просив у Всемилостивого Бога, як пророк взиваючи: «Покажи мені путь, якою піду». Тому чоловіколюбний Бог послухав твою слізну молитву і вклав у твоє серце, щоб ти негайно йшов на гору Афонську; ти ж як другий Авраам вирушив у дорогу з великою старанністю, виконуючи Боже повеління, заради цього взиваємо до тебе так:
Радуйся, отче Антонію, ти уподібнився давньому Аврааму, за словом Божим добровільно з послухом, без печалі й смутку залишив рідню і родичів своїх; радуйся, бо ти безпечально для себе відійшов у далеку і невідому країну заради чернечого життя.
Радуйся, бо ти без смутку пройшов довгий, тяжкий і скорботний шлях; радуйся, бо ти на тому шляху мав за супутника ангела Божого, як колись Товія.
Радуйся, бо ти за твоїм бажанням і Божим благоволінням благополучно дійшов до гори Афонської; радуйся, бо ти придбав там духовні блага й душокорисні скарби.
Радуйся, бо ти там багатьох здивував своїм любомудрим житієм у пості й молитві, постійному труді й бдінні, і беззаперечним заради Господа послухом; радуйся, бо ти чернечими трудами і подвигами зрівнявся з великими старцями Святої Гори.
Радуйся, Антонію, бо ти, як богомудра бджола, збирав солодкість чернечу від подвигів тамтешніх отців, як від різних квітів; радуйся, бо ти ту ж солодкість у вітчизну охоронно приніс і тут благоуспішно насадив її і виростив багатократно.
Радуйся, бо в чернецтві тією ж солодкістю багатьох, з ними ж і великого Феодосія, ти привабив словом і ділом; радуйся, бо ти щедро нагодував духовною солодкістю зібрану братію і в чеснотах укріпив.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 3
С ила Вишнього оселилася у твоєму чистому і непорочному серці, преблаженний Феодосію, і так тебе всього Божественною любов’ю розпалила, що ти віддалився від усього земного і тимчасового, і навчила та напоумила завжди шукати вічного і безкінечного. Тому, бачачи таку твою ревність про спасіння душі, зворушено всесильному Богу співаємо: алилуя.
Ікос 3
М ав ти, отче преблаженний Феодосію, велике бажання відвідати святі місця в Єрусалимі, і на цю бажану справу найшов зручність — приєднатися до прочан, які йшли до Єрусалима, але злобний ворог влаштував тобі перешкоду — спонукав матір твою, яка гналася слідом за тобою, і, догнавши, як злодія зв’язаного, в дім приволокла і після сильного побиття міцно зачинила в домі; ти ж, як адамант, ці злостраждання терпеливо переніс і після цього поневолення був звільнений; далі ти вдався до випікання просфор для Божественної літургії. Дивуючись цьому, взиваємо до тебе так:
Радуйся, отче Феодосію, непохитний і непорушний стовпе терпіння; радуйся, пречудний і прекрасний образе лагідності й смирення.
Радуйся, бо ти перетерпів мужньо і благодушно тяжке побиття матір’ю і ногами потоптання; радуйся, бо ти вважав для себе за смертоносну отруту її цілування і ласки.
Радуйся, бо ти всією душею полюбив служіння Богу і Божій Матері; радуйся, бо ти з самого дитинства мав велику старанність до церковного служіння.
Радуйся, бо ти вважав за шану для себе глузування і насмішки однолітків; радуйся, бо ти показав образ смирення і лагідності всім старшим і юним.
Радуйся, бо ти від душі прощав усіх, хто тебе кривдив; радуйся, бо тебе хвалили, любили і шанували всі побожні люди більше за однолітків твоїх.
Радуйся, бо ти прикрасив себе добрим норовом і благочестям більше, ніж красивою одежею; радуйся, бо ти вважав за скверне болото одягання тебе у великосвітську одежу матір’ю.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 4
Б огомерзотними солодощами і хвилюваннями ти був не переможений, преподобний отче наш Феодосію, бо ти завжди мав у душі і серці прагнення безперестанно трудитися для Господа, кожного дня все більші і більші брав на себе труди і кожного дня намагався бути угодним Богові, перемагаючи всяке сластолюбство і любочестя світу цього, єдиному Богу завжди співав: алилуя.
Ікос 4
П очувши, преблаженний отче Феодосію, про суворе і жорстоке у печерному затворі житіє святого Антонія, швидко, як олень на джерельну воду, ти пішов до нього таємно від матері і, досягнувши його, старанно благав, щоб він прийняв тебе у своє співжитіє і вписав тебе в число ченців; він же, передбачаючи благодать Божу, що жила в тобі, повелів невідкладно постригти тебе в чернечий образ; ти ж, подякувавши за це Благодайника Бога, разом з Антонієм постійно подвизався в чернечому житті, про що ми, розмірковуючи, так взиваємо:
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя засновники; радуйтеся, найперші першоначальних ченців на Русі наставники.
Радуйтеся, бо ви вводили тих, хто приходив до вас, у чернечу тишу, як в якийсь безпечний корабель; радуйтеся, найкращі керманичі тих, хто в безодні світу цього хвилюється.
Радуйтеся, бо ви мудро перетворюєте світські бурі, хвилювання і сум’яття на тишу; радуйтеся, бо ви з любов’ю всіх приводите до доброго і спасительного пристановища.
Радуйтеся, бо ви мудро смиряєте люте ворогів зухвальство; радуйтеся, бо ви спасаєте всіх, хто до вас приходить, від неприємних хвилювань.
Радуйтеся, бо ви всіх приймаєте під ваш батьківський покров і захист; радуйтеся, бо ви без упередження всіх захищаєте від всіляких бід і напастей.
Радуйтеся, бо ви є добрі заступники всіх, хто в бідах, завжди, у всьому і на кожному місці; радуйтеся, бо ви завжди клопочетеся за скривджених, скорботних і принижених.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 5
Б огоявлені зірки, яких на небосхилі Київської Русі явило Сонце правди, ви багатьох просвіщаєте промінням високої вашої святості, багатьох на путь богопізнання наставляєте, багатьох приводите до чернецтва, багатьох утверджуєте в чеснотах і укріплюєте у скорботному житті; бачачи це Боже благозволення, що на вас добре виявилося, співаємо подячно всемилостивому Богу: алилуя.
Ікос 5
Б ачачи ваше благоугодне в печерах, як у гробах, затворне житіє, багато хто зворушується душею, серцем скрушується, поспішно приходить до вас, шукаючи спасіння, смиренно благаючи, щоб ви і їх зробили спільниками такого житія і посвятили на постійне служіння Богу; ви ж, пам’ятаючи Того, Хто сказав: «грядущого до Мене не прожену геть», усіх з любов’ю приймали і по-батьківськи навчали. Тому таким піснеспівом величаємо вас:
Радуйтеся, преблаженні отці, ви багатьох привели від рабської неволі гріховної до солодкої свободи духу; радуйтеся, бо ви багатьох навчили істинно для Христа подвизатися і щиро Йому служити.
Радуйтеся, бо ви вашими чеснотами багатьом відкрили путь до спасіння, як колись Мойсей у землю обітовану; радуйтеся, бо вже не в землю обітовану, але в самі небесні оселі ви вводите.
Радуйтеся, не тільки словом, а більше ділом і щирою до Бога молитвою ви повчали своїх учнів і послідовників; радуйтеся, бо ви прекрасно керували через чернечі правила вашими співжителями ченцями.
Радуйтеся, бо ви швидко допомагали обтяженим різними спокусами і бідами; радуйтеся, пригнічених супротивниками ви завжди захищали.
Радуйтеся, бо ви підкріпляли вашим несподіваним захистом тих, кого утискали супротивники і які впадали у відчай, але з надією на Бога в молитві до вас зверталися; радуйтеся, бо всякий ворожий напад ви відганяли.
Радуйтеся, зібране вами стадо ви завжди доглядали несплячим вашим оком; радуйтеся, бо ви постійно наставляєте ваших учнів і спадкоємців на путь Божих заповідей.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 6
П роповідується і всюди прославляється ваше, преподобні отці, богоугодне і безмовне житіє, бо тільки хто бачив або чув про вашу бідність і довге перебування в печерних затворах, вважав вас більше за ангелів, ніж за людей; кожний дивувався вашому терпінню і різноманітному умертвлінню тіла і підносив до Бога достойну подяку, разом з вами співаючи пісню: алилуя.
Ікос 6
З асяяли ви, преблаженні, на церковному небосхилі, бо хоч ви і самих себе зачинили у темних печерах, як під спудом, однак промінням ваших подвигів і чеснот усі навколишні країни осяяли і просвітили, як земне сонце освітлює і просвіщає світ; і так багатьох серця до богоугодного житія пробудили і зігріли і сотворили пригодними до добродіяння, як і сонце, зігріваючи землю, творить її придатною до проростання різних дерев, і плодів, і польової трави, і всякого зілля на службу людям і тваринам. За це дякуючи Богу, приносимо вам такий спів:
Радуйтеся, бо ви просвіщаєте тих, хто перебуває в затьмаренні пристрастями; радуйтеся, бо ви напоумлюєте тих, що живуть у суєті й самозабутті.
Радуйтеся, керівники сущих у нерозумінні й омані; радуйтеся, управителі тих, що починають добре жити.
Радуйтеся, бо ви укріплюєте знемагаючих у благому і тих, що хитаються слабкодухістю і зневірою; радуйтеся, бо ви пробуджуєте тих, що сплять у байдужості.
Радуйтеся, бадьорості й тверезості добрі вчителі; радуйтеся, бо ви проганяєте недбайливість і ледарство.
Радуйтеся, найтепліші попечителі трудолюбства, яке є началом усякого блага і утвердження; радуйтеся, чистого і непорочного житія невсипні охоронителі.
Радуйтеся, всіх до спасіння добрі й вірні дороговкази; радуйтеся, всіх тих, що хочуть побожно і богоугодно жити, мудрі вчителі.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 7
В сезлобний ворог, бажаючи вашому доброму починанню вчинити перешкоду, так розпалив гнівом і люттю проти вас князя за постриг у чернецтво його слуги, якого любив більше за інших, одного євнуха і сина боярина, що змусив вас залишити своє печерне життя і переселитися кудись; однак недовго цими своїми хитрощами ворог радів, бо благодушний князь, напучений своєю богобоязною дружиною, невдовзі пізнав вашу незлобливість, побачив ворожу хитрість і підступ і з благанням послав до вас, щоб ви повернулися на своє попереднє місцеперебування, через що зрадівши, ви подячно співали Богові: алилуя.
Ікос 7
Н овий труд і новий подвиг взяли ви на себе після повернення в печерне житло, отці преподобні, бо ви взялися за розширення чернечих келій і за побудову молитовного храму, щоб гординю підступного ворога і його безсоромне безумство посоромити, зібрану ж братію до богоугодного і побожного житія більше розбудити і підняти на старанніше служіння Христу Богу, на що ми, духовними очима дивлячись, так взиваємо до вас:
Радуйтеся, ревнителі печерного чернечого перебування трудолюбиві винахідники; радуйтеся, теплі і преславні захисники чернечого житія.
Радуйтеся, монастирів ваших бадьорі і невсипущі охоронителі; радуйтеся, княжого гніву і лютості смиренні приборкувачі.
Радуйтеся, ворогів і неприятелів ваших істинні і нелицемірні любителі; радуйтеся, бо ви, праведники, любили тих, хто вам творив кривди і напасті.
Радуйтеся, заповідей Божих і порад старанні виконавці; радуйтеся, благопоспішні водителі до чистого і непорочного житія.
Радуйтеся, добромисності і побожності мудрі вчителі; радуйтеся, всесильні силою Христовою помічники тих, що подвизаються у благочесті й благодіянні.
Радуйтеся, в чернечих трудах невтомні подвижники; радуйтеся, для зібраного вами стада незборимі у всьому поборники.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 8
Д ивне ваше і дуже скорботне житіє здивувало не тільки людей на землі, але й ангелів на небесах; бо ви, замкнувши себе в печерах, як у темних гробах, зі всією щирістю і теплотою се́рця єдиному Богу служили, щоб те служіння, яке вдень і вночі ви приносили своєму Сотворителю, було невідомим і незнаним для світу, а явилося відомим і знаним Самому Творцю. Заради цього Богу, Який так вас навчив і напоумив, ми завжди співаємо: алилуя.
Ікос 8
В се ваше, преблаженні і богоносні отці, старання і все піклування було про те, щоб завжди боротися зі всезлобним християнського роду ворогом і горду його голову потоптати і знищити, спільного ж для всіх Творця разом з вашими учениками прославляти в душах і тілах ваших, і в цьому вашому благому намірі й богоугодному подвигу ви укріплялися звище, і такий успіх мали в цьому, що все могли силою Ісуса Христа, Який укріпляв вас. Тому і слава Божа засяяла із ваших печер і просвітила всі краї землі, заради цього приносимо вам такий похвальний спів:
Радуйтеся, невтомні ревнителі й проповідники похвали і шани Божої в світі; радуйтеся, усмирителі зухвалої ворожої гордині.
Радуйтеся, достохвальні викоренителі ворожих підступів і утисків; радуйтеся, мужні відгонителі згубних наклепів і неприємних сітей.
Радуйтеся, бо ви прикрасили себе глибоким смиренням і лагідністю, як коштовним бісером; радуйтеся, бо ви багатьох утвердили в тих же боголюб’язних чеснотах.
Радуйтеся, бо ви поревнували давнім пустельникам у пості й стриманості; радуйтеся, бо ви провадили дні і ночі в невсипущій молитві без усякої тяготи і зневіри.
Радуйтеся, бо ви добре навчили своїх послідовників перебувати в такій же молитві; радуйтеся, бо ви показали нам путь, як образ і путь, як пильнувати проти ворожих підступів і як їх долати.
Радуйтеся, бо ви застосовували проти мислених ворогів піст, молитву і поклони замість зброї; радуйтеся, бо ви таким вашим пісним і скорботним житієм славу Божу в світі примножили.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 9
У сякий чин людського єства, убогі і багаті, прості і благородні, дивлячись на ваше убоге, смиренне і дуже тяжке житіє, воздавали Богові велику подяку і щиро прославляли Його благість і невимовне милосердя, Який налаштував вас, як таке тісне і скорботне житіє провадити, щоб ви, відхиливши багатьох від душозгубних стежок, як пастирі настановили на путь спасіння, навчаючи їх завжди співати Творцю і Промислителю: алилуя.
Ікос 9
В и, преславні отці наші, явилися обраними красномовцями, але ви вітійствували не за образом світу цього, бо те, що любить цей світ, ви щиро зненавиділи, і те, що він ублажає і дуже шанує, ви зневажили і далеко від себе відігнали і, як непотрібне і некорисне сміття, ногами своїми потоптали, тому від усіх прийміть таке похвальне шанування:
Радуйтеся, бо ви мужньо зневажили світ і всі його насолоди, красо́ти і привабливість; радуйтеся, бо ви тепло полюбили чернечу безкорисливість і убогість.
Радуйтеся, бо ви бачили всю вашу втіху і блаженство в убогості й безкорисливості; радуйтеся, безмовністю і від світу зреченням себе збагатили.
Радуйтеся, самих себе повністю на Боже провидіння і піклування поклали; радуйтеся, бо ви ніколи солодкої їжі і гортанноугодних напоїв не вживали.
Радуйтеся, бо ніколи не одягали на себе м’яких і світлих одеж; радуйтеся, бо ви у постійному вашому житті носили руб’я, як дорогоцінну прикрасу.
Радуйтеся, бо замість обраної їжі ви годували себе багатоденним постом і гострим умертвлінням тіла; радуйтеся, бо замість солодкого життя ви напоювали самих себе сердечними сльозами.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 10
Б ажаючи багатьох спасти, Премилосердний Бог чекає від усіх навернення до спасіння; вас, других апостолів, явив на Русі, щоб через вас багатьох напоумити і наставити на праву путь спасіння, в чому ви як апостоли потрудилися, старанно навчаючи євангельської істини сущих у невіданні, до православ’я привели і до виконання заповідей Божих, постійно спонукаючи словом і ділом до богоугодного житія і співаючи Богу Помічнику: алилуя.
Ікос 10
М іцною стіною і кріпкою огорожею стали ви, всехвальні отці, для тих, хто до вас звертається; бо не тільки тим, що хотіли проводити з вами чернече життя, ви подавали руку допомоги, але утішали і тих, що були обтяжені різними мирськими ділами, напастями і скорботами, як батьки дітей своїх утішають сущих у хворобах і болістях, охорону своїм піклуванням подаючи і батьківською ласкою полегшуючи тяжкість їхніх скорбот. За такі ваші благодіяння цей подячний спів приносимо вам:
Радуйтеся, бо ви є скорі помічники тих, хто бідує і перебуває в тяжких обставинах; радуйтеся, покривджених і скорботних відомі захисники.
Радуйтеся, добрі керманичі тих, хто знаходиться в бурі тяжких обставин світу цього; радуйтеся, щедрі збагатителі убогих і скорботних.
Радуйтеся, милостиві годувальники голодних; радуйтеся, спраглих і сущих у спекоті дивні прохолодителі.
Радуйтеся, бо ви відкриваєте в лоні милосердя Божого покров і пристановище для тих, хто не має одежі і покрівлі; радуйтеся, бо ви дивні керівники сліпих і тих, хто помиляється в законі Господньому.
Радуйтеся, премудрі цілителі хворих і обтяжених важкими недугами; радуйтеся, прогонителі всіх напастей, бід і скорбот.
Радуйтеся, подателі всякого добра тимчасового і вічного; радуйтеся, теплі захисники від усяких скорботних обставин тих, що з вірою до вас звертаються.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 11
С пів, який приносимо вам, богоносні отці, недостатній для похвали славних ваших подвигів і трудів надлюдських, бо ваше життя перевершує життя людське і уподібнюється ангельському, тому і похвала повинна бути більше від ангелів, ніж від людей; однак, бачачи наше щире бажання, прийміть наше оспівування, з любов’ю вам принесене, нас же очистіть від гріхів і всяких скверн і нечистот вашими молитвами, щоб кожну годину і день ми співали чистим серцем Богові: алилуя.
Ікос 11
В и, отці преблаженні, явилися світлоподательними світилами на земному колі, всю вселенну із підземного печерного спуду ясно просвітили, бо ваші діла засяяли із підземних затворів і стали пізнанням і віданням, тому Схід їх ублажає, і Захід величає, і Південь восхваляє, і Північ прославляє. Тому і ми так вас із любові оспівуємо:
Радуйтеся, бо ви неліниві виконавці усіх чеснот; радуйтеся, бо ви добрі насельники багатьох чернечих обителей.
Радуйтеся, прекрасні й предивні оселі Духа Святого; радуйтеся, добрі вмістилища всіх богоугодних і благоприємних діл.
Радуйтеся, бо ви догодили у вашому тимчасовому житті Творцю і Богу; радуйтеся, бо ви добре себе приготували до відходження із цього тимчасового і багатотрудного життя.
Радуйтеся, бо ви наставляли на богоугодне житіє ваших учнів, як істинних дітей, не тільки при житті, але і під час відходу; радуйтеся, тим же учням ви обіцяли після відходження звідси завжди невидимо перебувати і постійно допомагати.
Радуйтеся, бо ви благопоспішно ввійшли в небесні оселі без усяких перешкод; радуйтеся, бо ви прийняли велику нагороду за ваші чернечі злостраждання від всещедрого Мздовоздаятеля.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 12
Б лагодать, яку всемилостивий і всещедрий Бог подає від своїх невичерпних скарбів, ніколи не була у вас даремною і бездіяльною, але завжди приносила багатий плід, як добре зерно, кинуте на добру землю; бо ви, як вірні і мудрі раби, прийнявши таланти від свого господаря, трудолюбно використали їх з допомогою сили, що подавалася вам звище, і явилися перед Богом приємними і люб’язними, і собі отримали велику нагороду в небесних оселях, безперестанно оспівуючи Бога: алилуя.
Ікос 12
О співуючи ваше безмовне житіє з єдиним Богом, віддалене від житейських мирських турбот, прославляємо ваші моління, величаємо ваші колінопоклоніння і долулягання і хвалимо ваше умертвління плоті й скрушення душі, все, що ви взяли на себе заради любові до Христа, згадуємо і велику нагороду, яку ви прийняли від праведного Судді і Мздовоздаятеля Бога, і так взиваємо:
Радуйтеся, бо ви уподібнилися до ангелів у безкінечній славі; радуйтеся, бо ви прийняли шану, рівну з патріархами.
Радуйтеся, бо ви вписані в чин пророків, як ті, що мають дар пророчий; радуйтеся, бо ви приєднані до собору апостолів і євангелістів, як благовісники Христа словом і ділом.
Радуйтеся, бо ви прийняті у сонм мучеників як ті, що багато за Христа перетерпіли; радуйтеся, бо ви в зібранні сповідників вшановані саном сповідництва.
Радуйтеся, бо ви з дівственниками звеличені, як дівственники; радуйтеся, бо ви одержали частку і спадок зі всіма святими, які добре вгодили Богові.
Радуйтеся, бо ви завжди насичуєтеся солодким і блаженним спогляданням Лиць Пресвятої Тройці; радуйтеся, бо ви після чернечих подвигів і посницьких трудів насолоджуєтеся безкінечним упокоєнням.
Радуйтеся, бо ви праведно удостоїлися спадку невимовних благ, уготованих від віку преподобним; радуйтеся, бо ви стали спільниками і наслідниками Царства Небесного, яке перевершує людський розум своїми насолодами, красою, величчю і блаженством.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого житія на Русі першоначальники.
Кондак 13
О преблаженні й всякої шани достойні, отці богоносні, Антонію і Феодосію Печерські, з любов’ю прийнявши це мале моління, що від любові до вас приноситься, вашу разом і нашу Вітчизну неушкодженою і непохитною збережіть від усіх нападів супротивників і наклепів ворожих, по-батьківськи визволіть від усяких бід, скорбот і недолі, щоб ми завжди з вдячністю за вас співали Спасителю Богу: алилуя.
Цей кондак читається тричі. Після цього знову читаються перший ікос і перший кондак.
Ікос 1
Б ажаючи ангелоподібного життя, від своєї юності всі блага світу ви свідомо відкинули і, як сміття зневаживши, дитячими потоптали ногами, самих себе в дар Христу принесли і освятилися; тому таке ваше святе і благоприємне свідоме волевиявлення оспівуємо так:
Радуйтеся, отці богоносні, все земне, благе і прекрасне світу цього ви зневажили; радуйтеся, Христа від юності всім серцем і всією душею ви полюбили.
Радуйтеся, дім, майно і багатства батьків ви за ніщо вважали; радуйтеся, благе і солодке ярмо Христове ви взяли ще в дитинстві.
Радуйтеся, бо ви уподібнилися до благоприємного приношення праведного Авеля; радуйтеся, бо ви були подібними до боголюбивого Ноя, який у подяку після виходу з ковчега приніс жертву.
Радуйтеся, бо ви ваші тіла замість однорічних агнців і тільців принесли своєму Сотворителю; радуйтеся, бо ви вознесли душі ваші Христу Спасителю замість запашного фіміаму.
Радуйтеся, бо ви добре приготували серця ваші на постійне служіння Богу і Божій Матері і повністю віддали їх; радуйтеся, бо ви прекрасно і богоугодно проводили все ваше життя, подібно до Самуїла, в служінні Богу до останнього подиху.
Радуйтеся, бо уподібнюватись вашому житію ви навчили багато мужів і жон, юнаків і дів; радуйтеся, бо ви усолодили багатьом благе і легке ярмо Христове.
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Кондак 1
О брані і Духа Святого сповнені, преподобні і богоносні отці наші Антонію і Феодосію Печерські, найкрасивіші Руської землі паростки, предивна українського народу окрасо, бажаючи я, недостойний, похвальний звершити вам спів, смиренно благаю вас: просвітіть мій затьмарений розум світлом даної вам Богом благодаті, осяйте морок невíдання, зруйнуйте перешкоди і незручності, укріпіть мою неміч, нас же, всіх синів українських, по-батьківськи визволіть від усіх напастей, скорбот і хвороб, щоб від теплого серця із глибини душі ми всі разом взивали до вас:
Радуйтеся, Антонію і Феодосію, чернечого життя на Русі першоначальники.
Молитва до преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських
П реподобні і богоносні отці наші, Антонію і Феодосію, ми, грішні і смиренні, щиро звертаємося до вас як до теплих заступників, і скорих помічників, і відомих предстателів, смиренно просячи вашої допомоги і заступництва, бо занурені в безодні зла і бід, які кожного дня і години надходять на нас і від лукавих людей, і від злих духів піднебесної, що прагнуть завжди, всюди і різними засобами нашої загибелі. Ми, без сумніву, знаємо, яку велику сміливість ви маєте перед милосердним Богом, бо, ще на землі перебуваючи між подорожуючими до Небесної Вітчизни, ви на собі показали велику силу благодаті Божої, яка чудодіяла вашими устами і руками: бо звели і вогонь з неба, подібно до Іллі, для визначення місця, на якому мала бути заснована на честь і постійне славослов’я Бога і Матері Божої велика Печерська церква, і росу звели по образу Гедеона на очищення і вічне прославлення того ж святого місця. Також знаємо, яка велика кількість мужів і жон із різних країн і народів, скорботних і в напастях сущих, або одержимих тяжкими хворобами, або тих, що підпали під насилля і утиски нестерпні і зневірилися у своєму житті, вашими молитвами і заступництвом одержали швидке полегшення і визволення. Якщо, будучи ще у земному смертному подорожуванні, ви милостиво подавали таку допомогу бідуючим, то тим більше тепер, коли ви стоїте перед Всемогутньою Тройцею і більшу маєте сміливість, щоб благати за нас недостойних і нас, сущих у бідах і печалях, утішати, в тяжкій недолі і напастях за нас заступатися, в нещастях і бідах нас захищати. Заради цього і ми, що перебуваємо всюди під загрозами і утисками від безлічі ворожих наклепів, скорбот і зловмисних підступів, доручаємо вашому теплому і сильному після Бога покрову і захисту і щиро молимо вашу благість: збережіть нас неушкодженими від усіх бід і лиха, а найбільше від бісівських підступів і хитрощів, лестощів і несподіваних нападів, щоб не стали ми ганьбою і посміянням, але відженіть їх від нас міцною вашою силою, як у колишні дні ви відганяли від обителі тих, що велику шкоду чинили. Такі ж їхні шкідливі на нас повстання приборкавши, утвердіть нас у вірі, надії і любові, щоб ніколи не оволоділо нами ніяке нерозуміння або сумнів у тому, чого навчає нас вірувати Свята Матір Церква і повеліває сміливо сповідувати; надію нашу на Господа Бога в душах наших влаштуйте вагою і мірою правди і милості Божої, щоб ми безмірно не сподівалися на Бога без трудів і подвигів одержати, а також, дивлячись на великі гріхи і тяжкі злочини, не зневірялися у Божому милосерді. Любов у серцях наших утвердіть і вчиніть достойною, щоб ні про що земне і швидкоплинне більше за Бога, Який все створив і все Собою тримає, не помишляли, не бажали, не віддавали перевагу. Почуття наші душевні й тілесні у такій благоліпній мірі кожного дня і години зберігайте, щоб ми ніколи ними не прогнівляли благого і чоловіколюбного Бога. Розум очистіть, щоб він думав про Бога і Його всюдиприсутність і благе провидіння, ніж турбувався про тимчасове і нікчемне. Розбещену волю нашу виправляйте, щоб вона ніколи не бажала противного волі Божій, але тим задовольнялася і щоб у тому безтурботно і спокійно перебувала, що Богу угодне і приємне, людині ж спасительне і корисне. Пам’ять витверезуйте, щоб вона постійно представляла розуму те, чим прогнівила всемилостивого Бога і Його благосердя, і те, що кожну людину, без усякого сумніву, після земного тимчасового життя чекає. Крім того, і Вітчизни вашої не забувайте, але безперестанно благайте милостивого Бога про мир і спокій її. Всіх людей, сущих в країні нашій, зберігайте в спокої і без печалі і визволяйте від усякої злої недолі. Коли ж прийде час нашого відходу із тимчасового життя і переселення у вічність, прийдіть нам на допомогу і від насильства ворожого визволіть, як прийшли ви колись до ченця Еразма, який перебував у тяжких смертних обставинах, і спонукайте серце наше до істинного покаяння у гріхах, як і його спонукали, щоб він відійшов до Бога в істиннім покаянні, щоб і ми в чистій совісті постали перед Пресвятою і нероздільною Тройцею, щоб прославляти Її разом з вами і всіма святими в безкінечні віки. Амінь..
