Пріиди1те, поклони1мсz: три1жды, и3 покл0ны три2.

Глаг0лы мо‰ внуши2 гDи, разумёй звaніе моE. Вонми2 глaсу молeніz моегw2, цRю2м0й и3 б9е м0й, ћкw къ тебЁ помолю1сz гDи. Заyтра ўслhши глaсъ м0й, заyтра предстaну ти2, и3 ќзриши мS. Ћкw бGъ не хотsй беззак0ніz, ты2 є3си2: не присели1тсz къ тебЁ лукaвнуzй, нижE пребyдутъ беззакHнницы пред8 nчи1ма твои1ма. Возненави1дэлъ є3си2 вс‰ дёлающыz беззак0ніе, погуби1ши вс‰ глаг0лющыz лжY: мyжа кровeй и3 льсти1ва гнушaетсz гDь. Ѓзъ же мн0жествомъ млcти твоеS, вни1ду въ д0мъ тв0й, поклоню1сz ко хрaму с™0му твоемY въ стрaсэ твоeмъ. ГDи, настaви мS прaвдою твоeю, вр†гъ мои1хъ рaди и3спрaви пред8 тоб0ю пyть м0й. Ћкw нёсть во ўстёхъ и4хъ и4стины, сeрдце и4хъ сyетно, гр0бъ tвeрстъ гортaнь и4хъ, љзhки свои1ми льщaху. Суди2 и5мъ б9е, да tпадyтъ t мhслей свои1хъ: по мн0жеству нечeстіz и4хъ и3зри1ни |, ћкw преwгорчи1ша тS, гDи. И# да возвеселsтсz вси2 ўповaющіи на тS, во вёкъ возрaдуютсz, и3 всели1шисz въ ни1хъ: и3 похвaлzтсz њ тебЁ лю1бzщіи и4мz твоE. Ћкw ты2 бlгослови1ши прaведника гDи, ћкw nрyжіемъ бlговолeніz вэнчaлъ є3си2 нaсъ.

ГDи, прибёжище бhлъ є3си2 нaмъ въ р0дъ и3 р0дъ. Прeжде дaже горaмъ не бhти, и3 создaтисz земли2 и3 вселeннэй, и3 t вёка и3 до вёка ты2 є3си2. Не tврати2 человёка во смирeніе, и3 рeклъ є3си2: њбрати1тесz сhнове человёчестіи. Ћкw тhсzща лётъ пред8 nчи1ма твои1ма гDи, ћкw дeнь вчерaшній, и4же мимои1де, и3 стрaжа нощнaz. Ўничижeніz и4хъ лBта бyдутъ: ќтрw ћкw травA мимои1детъ. Ќтрw процвэтeтъ и3 прeйдетъ, на вeчеръ tпадeтъ, њжестёетъ и3 и4зсхнетъ. Ћкw и3счез0хомъ гнёвомъ твои1мъ, и3 ћростію твоeю смути1хомсz. Положи1лъ є3си2 беззакHніz н†ша пред8 тоб0ю: вёкъ нaшъ въ просвэщeніе лицA твоегw2. Ћкw вси2 днjе нaши њскудёша, и3 гнёвомъ твои1мъ и3счез0хомъ. ЛBта н†ша ћкw паучи1на поучaхусz: днjе лётъ нaшихъ, въ ни1хже сeдмьдесzтъ лётъ, ѓще же въ си1лахъ, џсмьдесzтъ лётъ, и3 мн0жае и4хъ трyдъ и3 болёзнь: ћкw пріи1де кр0тость на ны2, и3 накaжемсz. Кто2 вёсть держaву гнёва твоегw2, и3 t стрaха твоегw2 ћрость твою2 и3счести2; Десни1цу твою2 тaкw скажи1 ми, и3 њков†нныz сeрдцемъ въ мyдрости. Њбрати1сz гDи, док0лэ; и3 ўмолeнъ бyди на рабы6 тво‰. И#сп0лнихомсz заyтра млcти твоеS гDи, и3 возрaдовахомсz, и3 возвесели1хомсz. Во вс‰ дни6 нaшz возвесели1хомсz, за дни6 въ нsже смири1лъ ны2 є3си2, лBта въ нsже ви1дэхомъ ѕл†z. И# при1зри на рабы6 тво‰, и3 на дэлA тво‰, и3 настaви сhны и4хъ. И# бyди свётлость гDа бGа нaшегw на нaсъ, и3 дэлA рyкъ нaшихъ и3спрaви на нaсъ, и3 дёло рyкъ нaшихъ и3спрaви.

Млcть и3 сyдъ воспою2 тебЁ, гDи: Пою2 и3 разумёю въ пути2 непор0чнэ, когдA пріи1деши ко мнЁ; прехождaхъ въ неѕл0біи сeрдца моегw2, посредЁ д0му моегw2. Не предлагaхъ пред8 nчи1ма мои1ма вeщь законопрестyпную, творsщыz преступлeніе возненави1дэхъ. Не прильпE мнЁ сeрдце стропти1во, ўклонsющагwсz t менE лукaвагw не познaхъ: Њклеветaющагw тaй и4скреннzго своего2, сего2 и3згонsхъ: г0рдымъ џкомъ и3 несhтымъ сeрдцемъ, съ си1мъ не kдsхъ. Џчи мои2 на вBрныz земли2, посаждaти | со мн0ю: ходsй по пути2 непор0чну, сeй ми2 служaше. Не живsше посредЁ д0му моегw2 творsй гордhню: глаг0лzй непрaвєднаz, не и3справлsше пред8 nчи1ма мои1ма. Во ќтріz и3збивaхъ вс‰ грBшныz земли2, є4же потреби1ти t грaда гDнz вс‰ дёлающыz беззак0ніе.

Слaва, и3 нhнэ:

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды. Покл0ны G.

ГDи поми1луй, три1жды.

И# ѓще ќбw БGъ гDь поeтсz, глаг0лемъ:

Слaва, тропaрь днE.

И# нhнэ: Чт0 тz наречeмъ:

Ѓще же ґллилyіа, глаг0лемъ тропaрь, во глaсъ ѕ7:

Заyтра ўслhши глaсъ м0й, цRю2м0й и3 б9е м0й.

Стjхъ №: Глаг0лы мо‰ внуши2 гDи, разумёй звaніе моE.

Стjхъ в7: Ћкw къ тебЁ помолю1сz, гDи.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ:

Чт0 тz наречeмъ, q бlгодaтнаz; нб7о, ћкw возсіsла є3си2сlнце прaвды: рaй, ћкw прозzблA є3си2 цвётъ нетлёніz: дв7у, ћкw пребылA є3си2 нетлённа: чи1стую м™рь, ћкw и3мёла є3си2 на с™hхъ твои1хъ њб8sтіzхъ сн7а, всёхъ бGа. Того2 моли2 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Стwпы2 мо‰ напрaви по словеси2 твоемY: и3 да не њбладaетъ мн0ю всsкое беззак0ніе. И#збaви мS t клеветы2 человёческіz, и3 сохраню2 зaпwвэди тво‰. ЛицE твоE просвэти2 на рабA твоего2, и3 научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.

Да и3сп0лнzтсz ўстA мо‰ хвалeніz твоегw2 гDи, ћкw да воспою2 слaву твою2, вeсь дeнь великолёпіе твоE.

Сjи стіхи2 въ четыредесsтницэ кaкw пою1тсz, пи1сано є4сть въ тріHди.

Трис™0е. По Џ§е нaшъ:

Сщ7eнникъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:

Ѓще нёсть четыредесsтница, глаг0лемъ кондaкъ с™aгw, и3ли2 прилучи1вшагwсz прaздника. Ѓще же є4сть четыредесsтница: и3ли2 кондакA нёсть, въ понедёльникъ ќбw и3 во вт0рникъ, и3 въ четверт0къ глаг0ли настоsщій бGор0диченъ:

Преслaвную б9ію м™рь, и3 с™hхъ ѓгGлъ с™ёйшую, нем0лчнw воспоeмъ сeрдцемъ и3 ўсты2, бцdу сію2 и3сповёдающе, ћкw вои1стинну р0ждшую бGа воплощeнна, и3 молsщуюсz непрестaннw њ душaхъ нaшихъ.

Въ срeду же и3 пzт0къ глаг0ли сіE:

Ск0рw предвари2, прeжде дaже не пораб0тимсz врагHмъ хyлzщымъ тS и3 претsщымъ нaмъ, хrтE б9е нaшъ: погуби2 кrт0мъ твои1мъ борю1щыz нaсъ, да ўразумёютъ, кaкw м0жетъ правослaвныхъ вёра мlтвами бцdы, є3ди1не чlвэколю1бче.

Въ суббHту сeй:

Ћкw начaтки є3стествA, насади1телю твaри, вселeннаz прин0ситъ ти2 гDи, бGонHсныz мyченики: тёхъ моли1твами въ ми1рэ глуб0цэ цRковь твою2, жи1тельство твоE бцdею соблюди2, многомлcтиве.

Въ недёлю же глаг0лемъ v3пакои2 прилучи1вшагwсz глaса.

ГDи поми1луй, м7.

И$же на всsкое врeмz, и3 на всsкій чaсъ, на нб7си2 и3 на земли2 покланsемый и3 слaвимый, хrтE б9е, долготерпэли1ве, многомлcтиве, многобlгоутр0бне, и4же прaвєдныz любsй, и3 грBшныz ми1луzй, и4же вс‰ зовhй ко сп7сeнію њбэщ†ніz рaди бyдущихъ бл†гъ. Сaмъ гDи, пріими2 и3 нaшz въ чaсъ сeй мlтвы, и3 и3спрaви жив0тъ нaшъ къ зaповэдемъ твои6мъ: дyшы нaшz њсвzти2, тэлесA њчи1сти, помышлє1ніz и3спрaви, мы6сли њчи1сти, и3 и3збaви нaсъ t всsкіz ск0рби, ѕHлъ и3 болёзней: њгради2 нaсъ с™hми твои1ми ѓгGлы, да њполчeніемъ и4хъ соблюдaеми и3 наставлsеми, дости1гнемъ въ соединeніе вёры, и3 въ рaзумъ непристyпныz твоеS слaвы: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.

ГDи поми1луй, три1жды.

Слaва, и3 нhнэ:

ЧCтнёйшую херув‡мъ:

И$менемъ гDнимъ бlгослови2, џтче.

Сщ7eнникъ возглaсъ: Б9е, ўщeдри ны2:

И# ѓще є4сть четыредесsтница, твори1мъ три2 вели6кіz покл0ны, глаг0люще предпи1санную мlтву:

ГDи и3 вLко животA моегw2:

Под0бнэ и3 други1хъ мaлыхъ, в7i. Тaже и3 конeчный. Бывaютъ вкyпэ, ѕ7i.

Тaже, Трис™0е. Прес™az трbце: Џ§е нaшъ:

ГDи поми1луй, в7i.

И# настоsщую мlтву:

ХrтE свёте и4стинный, просвэщazй и3 њсвzщazй всsкаго человёка грzдyщаго въ мjръ, да знaменаетсz на нaсъ свётъ лицA твоегw2, да въ нeмъ ќзримъ свётъ непристyпный: и3 и3спрaви стwпы2 нaшz къ дёланію зaповэдей твои1хъ, мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ твои1хъ с™hхъ, ґми1нь.

Слaва, и3 нhнэ:

ГDи поми1луй, три1жды. Бlгослови2.

И# бывaетъ tпyстъ.

Прийдіть, поклонімось… (тричі).

І читець читає псалми. Священик, учинивши три поклони, знов увіходить до вівтаря.

Псалом 5

Господи, почуй слова мої, зглянься на благання мої. Уваж на голос моління мого, Царю мій і Боже мій, бо до Тебе молюся я, Господи. Зранку почуй голос мій, зранку стану я перед Тобою і буду чекати. Бо Ти Бог, що не хочеш беззаконня, і не оселиться перед Тобою лукавий. Не залишаться беззаконні перед очима Твоїми, Ти ненавидиш усіх, що чинять беззаконство. Ти вигубиш усіх, хто говорить неправду. Кровожерним і облудним гидує Господь. Я ж по великій милості Твоїй увійду в дім Твій, поклонюся до храму святого Твого в страху перед Тобою. Господи, веди мене в правді Твоїй, задля ворогів моїх вирівняй дорогу мою перед Тобою. Бо нема правди в устах їх, серце їх лукаве, гріб відкритий — гортань їх, язиком своїм облещують. Осуди їх, Боже, нехай упадуть від замірів своїх, за безліч нечестя їх відкинь їх, бо вони повстали проти Тебе, Господи. І нехай звеселяться всі, що надіються на Тебе, і повіки радіють. Ти оселишся між ними і будуть хвалитися Тобою ті, що люблять Ім’я Твоє. Бо Ти благословляєш праведника, Господи, і ласкою, наче щитом, покриваєш його.

Псалом 89

Господи! Пристановищем нашим був Ти від роду і до роду. Перше, ніж з’явились гори і Ти створив землю і всесвіт, — од віку й до віку Ти єси. Ти повертаєш людину в тління і кажеш: «Верніться, сини людські!» Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна. Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони, як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, зів’яне й засохне. Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі. Ти поклав перед Собою беззаконня наші, і таємне наше перед світло лиця Твого. Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії. Днів віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо. Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою? Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре. Повернися, Господи, доки ж? Змилосердися над слугами Твоїми. Насити нас зранку милістю Твоєю, щоб ми зраділи і веселилися у всі дні наші. Звесели нас за ті дні, коли Ти нас карав, і за роки, в які ми зазнали горя. І нехай буде ласка Господа, Бога нашого, на нас. Діла рук наших виправ, і в ділах рук наших допомагай нам.

Псалом 100

Про милість і правосуддя буду співати Тобі, Господи. Буду співати й розважати про путі непорочні; коли Ти, Господи, прийдеш до мене? Буду ходити в домі моїм у чистоті серця мого. Не покладу перед очі мої діла протизаконного; тих, що чинять беззаконство, я ненавиджу. Серце нечестивого не пристане до мене. Злого я не хочу знати. Того, що потай очорнює ближнього свого, я прожену. З гордим оком і неситим серцем не сяду за стіл. Очі мої до вірних землі, щоб перебували вони біля мене. І хто ходить шляхом непорочности, той буде служити мені Не буде жити в моїм домі той, хто діє підступно. Не залишиться перед очима моїми той, хто говорить неправду. Щоранку буду нищити всіх нечестивців землі, щоб викоріняти з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня.

Слава… і нині… Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі). Господи помилуй (тричі).

Згідно з Уставом тут читаються кафизми.

Тропарі

Якщо співається «Бог Господь», то проказується Слава… і тропар дня, свята або святого, а потім І нині…, і богородичний «Як нам назвати Тебе, Благодатная…».

Тропар 1 часу, гл. 6

У Великий піст, коли співається «Алилуя», священик виголошує тропар, а потім стихи. Люди співають тропар тричі — за кожним стихом.

Священик: Удосвіта вислухай голос мій, Царю мій і Боже мій.

Стих: Вислухай, Господи, слова мої, зрозумій поклик мій.

Стих: Бо до Тебе молюся я, Господи.

Священик: Слава…

Читець: І нині…

Богородичний

Як нам назвати Тебе, Благодатная? Небом — бо з Тебе засяяло Сонце Правди; раєм — бо Ти виростила Цвіт нетління; Дівою — бо Ти зосталася нетлінною; чистою Матір’ю — бо Ти носила в святих обіймах Твоїх Сина, всіх Бога Його благай, щоб спастися душам нашим.

Стопи мої спрямуй за словом Твоїм, і нехай беззаконня не опанує мене. Визволи мене від обмови людської, і буду берегти заповіді Твої. Лице Твоє покажи світлим слузі Твоєму і навчи мене постанов Твоїх.

Нехай наповняться уста мої хвалою Твоєю, Господи, щоб я оспівував славу Твою, увесь день — величність Твою.

Святий Боже… Пресвятая Тройце… Отче наш… (cтop. 6).

Священик: Бо Твоє є Царство…

Читець: Амінь.

І проказуємо кондак святого, свята або дня. А у Великому пості або як кондака нема, проказуємо оцей богородичний:

У понеділок, вівторок і четвер: Преславну Божу Матір і від святих ангелів святішу немовчно похвалимо серцем і устами, визнаючи Її Богородицею, бо Бога, що тіло прийняв, Вона справді породила й молиться за душі наші.

У середу й п’ятницю — хрестобогородичний: Поспіши на допомогу, перше, ніж поневолять нас вороги, що ганьблять Тебе, Христе Боже наш, і нам загрожують. Погуби Хрестом Твоїм тих, що нападають на нас; нехай зрозуміють вони, яка сильна віра православних молитвами Богородиці, Єдиний Чоловіколюбче.

Господи, помилуй (40 разів).

Молитва часу

Ти, що повсякчас і кожну годину на небі й на землі приймаєш поклоніння і славлення, Христе Боже, Довготерпеливий, Многомилостивий і Премилосердний. Ти, що праведних любиш і грішних милуєш, Ти, що всіх кличеш до спасіння, обіцяючи майбутні блага. Сам, Господи, прийми наші о цій годині молитви, направ життя наше по Твоїх заповітах, душі наші освяти, тіла очисти, наміри наші направ, думки очисти і визволи нас від усякої скорботи, лиха і слабування; захисти нас святими Твоїми ангелами, щоб ми, зберігаючись і навчаючись під їх охороною, досягли єднання в вірі і пізнання недосяжної Твоєї слави, бо Ти благословенний на віки вічні. Амінь.

Господи, помилуй (тричі). Слава… і нині.. Чеснішу… Іменем Господнім, благослови, отче.

Священик: Боже, змилуйся над нами і благослови нас, осяй нас світлом Твоїм і помилуй нас.

Читець: Амінь.

У Великий піст — молитва прп. Єфрема Сиріна: Господи і Владико життя мого! (стор. 32).

Святий Боже… Пресвятая Тройце… Отче наш… (стор. 6).

Священик: Бо Твоє є Царство…

Читець: Амінь. Господи, помилуй (12 разів).

І священик читає в єпітрахилі на солеї перед царськими дверима:

Молитва першого часу

Христе, Світе Істинний, що просвіщаєш і освячуєш кожну людину, яка приходить на світ, нехай позначається на нас світло лиця Твого, щоб у ньому побачили ми світ неприступний. Провадь життя наше до виконання заповідей Твоїх, молитвами пречистої Твоєї Матері і всіх святих Твоїх. Амінь.

Якщо далі йде третій час, відразу читається «Прийдіть, поклонімось…». Якщо ж першим часом закінчується богослужіння, далі люди співають:

Кондак, гл. 8: Тобі, Провідниці перемоги, ми, раби Твої, визволені з біди, пісні вдячні приносимо. Ти, що маєш силу непереможну, від усяких бід визволи нас, і ми співаємо Тобі: радуйся, Невісто Неневісная.

Або кондак свята.

Малий відпуст

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Люди: Слава… і нині.. Господи, помилуй (тричі). Благослови.

Священик: Христос (у неділю — що воскрес із мертвих), Істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Милосердний і Чоловіколюбець.

Люди: Амінь.

За звичаєм може співатися «Під Твою милість…» або тропар свята.