Неділя сьома після Пасхи
На Го́споди воззва́х: поста́вим стихи́ 4. И пое́м стихи́ры воскре́сны, гла́с 6: Побе́ду име́яй христе́: Дне́сь Христо́с: Тебе́ Го́споди: повторя́юще пе́рвую. Сла́ва: гла́с то́йже: Та́йныя дне́сь: [ищи́ сия́ вся́ на вели́цей вече́рни.] И ны́не: Богоро́дичен: Досто́йно е́сть я́ко вои́стинну, блажи́ти Тя́ Богоро́дицу: В Твое́ бо пречи́стое вше́д чре́во все́х Соде́тель, пло́ть бы́сть, не преложи́вся естество́м, ниже́ мечта́вся о смотре́нии: но восприя́тей из Тебе́ слове́сно одушевле́нней пло́ти соедини́вся, по ипоста́си. Отону́дуже благоче́стно во обои́х естества́х явля́ющихся ра́знство твори́м. Того́ моли́ Честна́я Пресвята́я, низпосла́ти на́м ми́р и ве́лию ми́лость. На стихо́вне, воскре́сная стихи́ра. Та́же, настоя́щыя стихи́ры подо́бны Пресвяты́я Богоро́дицы, гла́с 6. Подо́бен: Всю́ отложи́вше: Сти́х: Помяну́ и́мя твое́ во вся́ком ро́де и ро́де: Кля́твою я́ко обеща́ Твоему́ пра́отцу дре́вле Бо́г Преле́тный, в после́дняя времена́ соверши́, произше́д Пречи́стая от чре́ва Твоего́ боже́ственнаго. И́бо вои́стинну возсия́ от Тебе́ Госпо́дь, дла́нию содержа́й концы́: его́же и мне́ благоуве́тлива сотвори́ в ча́с су́дный Де́во Блаже́нная, Того́ Ца́рствия мя́ получи́ти доброде́телей возвыше́нием, и страсте́й умерщвле́нием. Сти́х: Слы́ши Дщи́ и ви́ждь, и приклони́ у́хо Твое́: Ума́ чистото́ю Иса́иа Де́во издале́ча прорече́, роди́ти иму́щую Созда́теля всея́ тва́ри Тя́, Честна́я Пречи́стая: Ты́ бо яви́лася еси́ еди́на во ве́ки Всенепоро́чная. Те́мже Тя́ молю́: оскверне́ную очи́сти ду́шу мою́, и све́тлости боже́ственныя о́бщника мя́ покажи́, и Боже́ственнаго Твоего́ Сы́на стоя́ния десна́го, егда́ ся́дет, я́коже пи́сано е́сть, суди́ти ми́ру всему́. Сти́х: Лицу́ Твоему́ помо́лятся: Сме́рти разруше́ние Рождество́м Твои́м яви́ся, Ты́ бо Отрокови́це Живота́ Нетле́ннаго пребыва́лище. Те́мже Тя́ молю́, в ме́стех а́довых страсте́й мои́х лежа́ща Ты́ возста́ви, и к весе́лию мя́ оживи́ Де́во. Руково́дствуй ко блаже́нному возда́нию, и ве́чныя и боже́ственныя сподо́би ра́дости, иде́же сла́дость присносу́щная, иде́же све́т невече́рний. Сла́ва: гла́с 4: Моле́бную па́мять: И ны́не: пра́здника. Го́споди, та́инство: [зри́ на вели́цей вече́рни, на стихо́вне сла́вник.] Тропа́рь воскре́сн: Сла́ва, и ны́не: пра́здника. Ектении́, и отпу́ст. На вели́цей вече́рни Блаже́н му́ж: На Го́споди воззва́х: поста́вим стихо́в 10, и пое́м воскре́сны 3: и Вознесе́нию 3: и отце́м 4. Стихи́ры воскре́сны, гла́с 6: Побе́ду име́яй Христе́, ю́же на а́да, на Кре́ст возше́л еси́: да во тме́ сме́рти седя́щыя воскреси́ши с Собо́ю, И́же в ме́ртвых Свобо́дь, Источа́яй живо́т от Своего́ све́та, Всеси́льне Спа́се, поми́луй на́с. Дне́сь Христо́с сме́рть попра́в, я́коже рече́, воскре́се, и ра́дование ми́рови дарова́, да вси́ взыва́юще, пе́снь та́ко рце́м: Исто́чниче жи́зни, Непристу́пный Све́те, Всеси́льне Спа́се, поми́луй на́с. Тебе́ Го́споди Су́щаго по все́й тва́ри, гре́шнии ка́мо бежи́м? На небеси́ Са́м живе́ши, во а́де попра́л еси́ сме́рть. Во глубины́ морски́я? Та́мо рука́ Твоя́ Влады́ко. К тебе́ прибега́ем, Тебе́ припа́дающе мо́лимся: Воскресы́й из ме́ртвых, поми́луй на́с. И́ны самогла́сны, Вознесе́ния, гла́с то́йже: Госпо́дь Вознесе́ся на небеса́, да по́слет Уте́шителя ми́ру, небеса́ угото́ваша престо́л Его́, о́блацы восхожде́ние Его́: а́нгели дивя́тся, Челове́ка зря́ще превы́ше себе́. Оте́ц жде́т, Его́же в не́драх и́мать Соприсносу́щна, Ду́х же Святы́й вели́т все́м а́нгелом Его́: возми́те врата́ кня́зи ва́шя. вси́ язы́цы восплещи́те рука́ми, я́ко взы́де Христо́с, иде́же бе́ пе́рвее. Го́споди, Твоему́ Вознесе́нию удиви́шася херуви́ми, зря́ще Тебе́ Бо́га на о́блацех восходя́ща, на ни́х седя́щаго, и сла́вим Тя́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́: сла́ва Тебе́. На гора́х святы́х зря́ще Твое́ Вознесе́ние Христе́, Сия́ние сла́вы О́тчи, воспева́ем Тво́й светообра́зный лица́ зра́к, кла́няемся Страсте́м Твои́м, почита́ем Воскресе́ние, сла́вное Вознесе́ние сла́вяще, поми́луй на́с. И́ны стихи́ры святы́м отце́м. Гла́с 6. Подо́бен: Отча́янная: Из чре́ва роди́лся еси́ пре́жде денни́цы, от Отца́ безма́терен пре́жде ве́к: а́ще и А́рий тва́рь Тя́, а не Бо́га сла́вит, де́рзостию смеша́я Тя́ Зижди́теля тва́рем безу́мно, вещество́ огня́ ве́чнаго себе́ сокро́вищствуяй. Но Собо́р и́же в Нике́и, Сы́на Бо́жия Тя́ пропове́да Го́споди, Отцу́ и Ду́ху Сопресто́льна. Кто́ Твою́ Спа́се ри́зу раздра́? А́рий, Ты́ ре́кл еси́, и́же Тро́ицы пресече́ Единоче́стное Нача́ло в разделе́ния: се́й отве́рже Тя́ бы́ти Еди́наго от Тро́ицы, се́й и Несто́риа учи́т Богоро́дицу не глаго́лати. Но Собо́р, и́же в Нике́и, Сы́на Бо́жия Тя́ пропове́да Го́споди, Отцу́ и Ду́ху Сопресто́льна. В бре́г па́дает греха́ А́рий, Возненави́девый све́та ви́дети, и боже́ственною растерза́ется у́дицею вну́тренних, все́ изда́ти существо́ и ду́шу ну́жно, други́й Иу́да бы́в нра́вом и о́бразом. Но Собо́р, и́же в Нике́и, Сы́на Бо́жия Тя́ пропове́да Го́споди, Отцу́ и Ду́ху Сопресто́льна. А́рий безу́мный Пресвяты́я Тро́ицы пресече́ единонача́лие, в три́ беззако́нная же и несра́сленная существа́. Те́мже отцы́ богоно́снии соше́дшеся усе́рдно, ре́вностию разжиза́еми, я́коже Фесви́тянин Илиа́, духо́вным посека́ют мече́м студу́ научи́вшаго ху́льника, я́коже Ду́х веща́ше. Сла́ва: гла́с 6: Та́йныя дне́сь Ду́ха трубы́, богоно́сныя отцы́ восхва́лим песнопе́вшыя посреде́ Це́ркве пе́снь сли́чную богосло́вия, Тро́ицу Еди́ну непреме́нную, Существо́ же и Божество́, низложи́тели А́риевы, и правосла́вных побо́рники, моля́щыяся всегда́ Го́споду, поми́ловатися душа́м на́шым. И ны́не: Богоро́дичен: Кто́ Тебе́ не ублажи́т, Пресвята́я Де́во? Кто́ ли не воспое́т Твоего́ Пречи́стаго Рождества́? Безле́тно бо от Отца́ возсия́вый Сы́н Единоро́дный, То́йже от Тебе́ Чи́стыя про́йде, неизрече́нно вопло́щся, естество́м Бо́г Сы́й, и естество́м бы́в Челове́к на́с ра́ди, не во двою́ лицу́ разделя́емый, но во двою́ естеству́ несли́тно познава́емый. Того́ моли́ Чи́стая Всеблаже́нная, поми́ловатися душа́м на́шым. Вхо́д. Проки́мен дне́, и чте́ния. Бытия́ чте́ние. [Глава́ 14.] Слы́шав А́вра́м, я́ко плене́н бы́сть Ло́т брата́ничь его́, сочте́ своя́ домоча́дцы три́ста и осмьна́десять, и погна́ в сле́д и́х да́же до Да́на, и нападе́ на ня́ но́щию са́м, и о́троцы его́ с ни́м: и порази́ и́х, и гони́ и́х до Хова́ла, е́же е́сть ошу́юю Дама́ска. И возврати́ вся́каго коня́ содо́мскаго, и Ло́та брата́нича своего́ возврати́, и вся́ име́ния его́, и жены́ и лю́ди. Изы́де же ца́рь Содо́мский во сре́тение ему́, повнегда́ возврати́тися ему́ от се́ча Ходоллогомо́рскаго, и с царьми́ и́же с ни́м, во юдо́ль Са́вин: сие́ же бя́ше по́ле царе́во. И Мелхиседе́к ца́рь Сали́мский изнесе́ хле́бы и вино́, бя́ше же свяще́нник Бо́га Вы́шняго. И благослови́ Авра́ма, и рече́: благослове́н Авра́м Бо́гом Вы́шним, И́же созда́ не́бо и зе́млю, и благослове́н Бо́г Вы́шний, И́же предаде́ враги́ твоя́ под ру́ки тебе́. Втора́го зако́на чте́ние. [Глава́ 1.] Во дне́х о́нех, рече́ Моисе́й к сыно́м Исра́илевым: ви́дите, преда́х пред лице́м ва́шим зе́млю: вше́дше насле́дуйте зе́млю, е́юже кля́тся Госпо́дь отце́м ва́шым, Авраа́му, Исаа́ку и Иа́кову, да́ти и́м, и се́мени и́х по ни́х. И реко́х к ва́м во вре́мя о́но, глаго́ля: не возмогу́ еди́н води́ти ва́с, Госпо́дь Бо́г на́ш умно́жил вы́ е́сть, и се́ есте́ дне́сь я́ко зве́зды небе́сныя мно́жеством. Госпо́дь Бо́г оте́ц на́ших да приложи́т ва́м, я́ко да бу́дете ты́сящами сугу́бо, и да благослови́т ва́с, я́коже глаго́ла ва́м. И взя́х от ва́с му́жы му́дры, и све́домы, и смы́слены, и поста́вих и́х владе́ти над ва́ми тысященача́льники, и стонача́льники, и пятьдесятонача́льники, и десятонача́льники, и писмовводи́тели судия́м ва́шым. И запове́дах судия́м ва́шым во вре́мя о́но, глаго́ля: разслу́шайте посреде́ бра́тий ва́ших, и суди́те пра́ведно посреде́ му́жа, и посреде́ бра́та его́, и посреде́ прише́льца его́, да не позна́ете лица́ в суде́. ма́лому и вели́кому су́диши, и не устыди́шися лица́ челове́ческа, я́ко су́д Бо́жий е́сть. Втора́го зако́на чте́ние. [Глава́ 10.] Во дне́х о́нех, рече́ Моисе́й к сыно́м Исра́илевым: се́ Го́спода Бо́га твоего́ не́бо, и не́бо небесе́: земля́, и вся́ ели́ка су́ть на не́й. Оба́че отцы́ ва́ши произво́ли Госпо́дь люби́ти я́: и избра́ се́мя и́х по ни́х, ва́с, па́че все́х язы́к, в де́нь се́й. И обре́жите жестосе́рдие ва́ше, и вы́и ва́шея не ожесточи́те ктому́. И́бо Госпо́дь Бо́г на́ш, Се́й Бо́г бого́в, и Госпо́дь господе́й: Бо́г Вели́кий, Кре́пкий и Стра́шный, И́же не диви́тся лицу́, ниже́ взе́млет да́р. Творя́й су́д прише́льцу, и сироте́ и вдове́, и лю́бит прише́льца, да́ти ему́ хле́б и ри́зу. И возлюби́те прише́льца: прише́льцы бо бе́сте в земли́ еги́петстей. Го́спода Бо́га твоего́ да убои́шися, и Тому́ еди́ному послу́жиши, и к Нему́ прилепи́шися, и и́менем его́ клене́шися. То́й хвала́ твоя́, и То́й Бо́г тво́й, И́же сотвори́ тебе́ вели́кая и сла́вная сия́, я́же ви́десте о́чи твои́. На лити́и стихи́ра пра́здника, гла́с 1: Возше́д на небеса́, отону́дуже и соше́л еси́, не оста́ви на́с си́рых Господи: да прии́дет Тво́й Ду́х, нося́ ми́р ми́рови, покажи́ сыно́м челове́ческим дела́ си́лы Твоея́, Го́споди Человеколю́бче. Сла́ва: отце́м, гла́с 3: Апо́стольских преда́ний изве́стнии храни́телие бы́сте святи́и отцы́: Святы́я бо Тро́ицы Единосу́щное правосла́вно научи́вше, А́риево хуле́ние собо́рне низложи́сте, с ни́м же и Македо́ниа духобо́рца обличи́вше, осуди́сте Несто́риа, Евти́хиа и Диоско́ра, Саве́ллиа же и Севи́ра безгла́внаго: И́хже пре́лести испроси́те изба́витися на́м, нескве́рну на́шему житию́ в ве́ре сохрани́тися, мо́лимся. И ны́не: пра́зднику, гла́с 6: Го́споди, смотре́ния соверши́в та́инство, пои́м Твоя́ ученики́ на го́ру Елео́нскую возноси́лся еси́, и се́ тве́рдь небе́сную проше́л еси́, мене́ ра́ди Обнища́вый по мне́: и возше́д отону́дуже не разлучи́лся еси́, Всесвята́го Твоего́ Ду́ха низпосли́ просвеща́юща ду́шы на́шя. На стихо́вне стихи́ра, гла́с 6: Воскресе́ние Твое́ Христе́ Спа́се, а́нгели пою́т на небесе́х, и на́с на земли́ сподо́би чи́стым се́рдцем Тя́ сла́вити. И́ны стихи́ры по алфави́ту. Сти́х: Госпо́дь воцари́ся, в ле́поту облече́ся. Врата́ сокруши́в ме́дная, и вереи́ а́довы сотры́й, я́ко Бо́г Всеси́лен, ро́д челове́ческий па́дший воскреси́л еси́. Сего́ ра́ди и мы́ согла́сно вопие́м: воскресы́й из ме́ртвых, Го́споди сла́ва Тебе́. Сти́х: И́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́жится. Тле́ния на́с дре́вняго Христо́с испра́вити хотя́, на Кресте́ пригвожда́ется, и во гро́бе полага́ется, Его́же мироно́сицы жены́ со слеза́ми иска́ху, рыда́юще глаго́лаху: увы́ на́м Спа́се все́х, ка́ко изво́лил еси́ во гро́б всели́тися? Всели́вый же ся хотя́й, ка́ко укра́ден бы́л еси́? Ка́ко преложе́н бы́л еси́? Ко́е же ме́сто Твое́ Живоно́сное сокры́ Те́ло? Но Влады́ко, я́коже обеща́лся еси́, на́м яви́ся, и утоли́ от на́с рыда́ние сле́з. Пла́чущымся же и́м, а́нгел к ни́м возопи́: от пла́ча преста́вше, апо́столом рцы́те, я́ко воскре́се Госпо́дь, ми́рови да́руяй очище́ние и ве́лию ми́лость. Сти́х: До́му Твоему́ подоба́ет: Распны́йся я́ко восхоте́л еси́ Христе́, и сме́рть погребе́нием Твои́м плени́вый, тридне́вен воскре́сл еси́ я́ко Бо́г со сла́вою, ми́рови да́руяй безконе́чную жи́знь, и ве́лию ми́лость. Сла́ва: отце́м, гла́с 4: Моле́бную па́мять дне́сь богоно́сных отце́в, от всея́ вселе́нныя собра́вшихся, в све́тлем гра́де Нике́йстем, правосла́вных собра́ния, благоче́ствующе ве́рно пра́зднуим. Си́и бо лю́таго А́риа безбо́жное веле́ние благочестному́дренне низложи́ша, и от Кафоли́ческия Це́ркве собо́рне того́ изгна́ша: и я́сно Сы́на Бо́жия единосу́щна и соприсносу́щна, пре́жде ве́к Су́ща, все́х научи́ша испове́дати во изъображе́нии ве́ры, изве́стно и благоче́стно сие́ изложи́вше. Те́мже и мы́ боже́ственным и́х повеле́нием после́дствующе, изве́стно ве́рующе слу́жим, со Отце́м Сы́ну, и Ду́ху Всесвято́му, во еди́ном Божестве́, Тро́ице Единосу́щней. И ны́не: пра́зднику, гла́с то́йже. Го́споди, та́инство е́же от веко́в сокрове́нное и от родо́в испо́лнив я́ко Бла́г, прише́л еси́ со ученики́ Твои́ми на го́ру Елео́нскую, име́яй Ро́ждшую Тя́ Творца́, и все́х Соде́теля: То́й бо в стра́сти Твое́й ма́терски па́че все́х боле́зновавшей, подоба́ше и сла́вою пло́ти Твоея́ премно́гия наслади́тися ра́дости. Ея́же и мы́ причаща́ющеся, е́же на небеса́ восхо́дом Твои́м Влады́ко, вели́кую Твою́ ми́лость на на́с бы́вшую сла́вим. Та́же, Ны́не отпуща́еши: Трисвято́е, и по О́тче на́ш: Тропа́рь отце́в, гла́с 8: Препросла́влен еси́: два́жды. И пра́здника еди́ножды, пи́саны на у́трени. И благослове́ние хле́бов, и чте́ние дея́ний святы́х апо́стол. А́ще ли не́сть бде́ния, тропа́рь воскре́сен: А́нгельския си́лы: Сла́ва: отце́в: И ны́не: Вознесе́ния. На повече́рии конда́к отце́в: Сла́ва, и ны́не: Вознесе́ния. На полу́нощнице пое́м кано́н тро́ичный окто́иха гла́са, и про́чее я́ко обы́чно. И отпу́ст. На Бо́г Госпо́дь: тропа́рь воскре́сен, гла́с 6: А́нгельския си́лы на гро́бе Твое́м, и стрегу́щии омертве́ша: и стоя́ше Мари́а во гро́бе, и́щущи Пречи́стаго Те́ла Твоего́. Плени́л еси́ а́д, не искуси́вся от него́: сре́тил еси́ Де́ву, да́руяй живо́т, воскресы́й из ме́ртвых, Го́споди сла́ва тебе́. [Два́жды.] Сла́ва: отце́в, гла́с 8: Препросла́влен еси́ Христе́ Бо́же на́ш, свети́ла на земли́ отцы́ на́ши основа́вый, и те́ми ко и́стинней ве́ре вся́ ны́ наста́вивый: Многоблагоутро́бне, сла́ва Тебе́. И ны́не: тропа́рь Вознесе́ния: Возне́слся еси́ во сла́ве Христе́ Бо́же на́ш, ра́дость сотвори́вый ученико́м, обетова́нием Свята́го Ду́ха, извеще́нным и́м бы́вшым благослове́нием: я́ко Ты́ еси́ Сы́н Бо́жий Изба́витель ми́ра. По 1-м стихосло́вии, седа́лен, гла́с 6. Гро́бу отве́рсту, а́ду пла́чущуся, Мари́а вопия́ше ко скры́вшымся апо́столом: изыди́те виногра́да де́лателие, пропове́дите воскресе́ния сло́во: воскре́се Госпо́дь, подая́й ми́рови ве́лию ми́лость. Сти́х: Воскресни́ Го́споди Бо́же мо́й: Го́споди, предстоя́ше гро́бу Твоему́ Мари́а Магдали́на, и пла́каше вопию́щи, вертогра́даря Тя́ мня́щи, глаго́лаше: где́ положи́л еси́ Ве́чный Живо́т? где́ скры́л еси́ Седя́щаго на престо́ле херуви́мстем? Стрегу́щии бо Сего́ стра́ха омертве́ша. Или́ Го́спода моего́ дади́те ми́, или́ со мно́ю возопи́йте: в ме́ртвых бы́в, и ме́ртвыя воскреси́вый, сла́ва Тебе́. Сла́ва, и ны́не: Богоро́дичен. Благослове́нную Нареки́й Твою́ Ма́терь, прише́л еси́ на Стра́сть во́льным хоте́нием, возсия́в на Кресте́, взыска́ти хотя́ Ада́ма, глаго́ля а́нгелом: сра́дуйтеся Мне́, я́ко обре́теся поги́бшая дра́хма. Вся́ му́дре устро́ивый Бо́же на́ш, сла́ва Тебе́. По 2-м стихосло́вии, седа́лен, гла́с то́йже. Живо́т во гро́бе возлежа́ше, и печа́ть на ка́мени надлежа́ше, я́ко Царя́ спя́ща во́ини стрежа́ху Христа́, и враги́ Своя́ неви́димо порази́вый, воскре́се Госпо́дь. Сти́х: Испове́мся Тебе́ Го́споди, все́м се́рдцем мои́м: Во́льною сме́ртию живо́т безсме́ртный обрето́хом, Всеси́льне и еди́не все́х Спа́се: Ты́ бо в честно́м Твое́м Воста́нии вся́ воззва́л еси́, разруши́вый а́дову побе́ду и сме́рти жа́ло. Сла́ва, и ны́не: Богоро́дичен: Богоро́дице Де́во, моли́ Сы́на Твоего́, во́лею пригвозди́вшагося на Кресте́, и воскре́сшаго из ме́ртвых Христа́ Бо́га на́шего, спасти́ся душа́м на́шым. По непоро́чнах, Благослове́н еси́ Го́споди: А́нгельский собо́р: И а́бие ипакои́, гла́с 6: Во́льною и животворя́щею Твое́ю сме́ртию Христе́, врата́ а́дова сокруши́в я́ко Бо́г, отве́рзл еси́ на́м дре́вний ра́й, и воскре́с из ме́ртвых, изба́вил еси́ от истле́ния живо́т на́ш. Степе́нна, гла́с 6. Антифо́н 1: На не́бо о́чи мои́ возвожу́ к Тебе́, Сло́ве: уще́дри мя́, да живу́ Тебе́. Поми́луй на́с уничиже́нных, устроя́я благопотре́бныя Твоя́ сосу́ды, Сло́ве. Сла́ва: Свято́му Ду́ху, вся́кая всеспаси́тельная вина́, а́ще ко́ему Се́й по достоя́нию дхне́т, ско́ро взе́млет от земны́х, восперя́ет, возраща́ет, устроя́ет горе́. И ны́не: то́йже. Антифо́н 2: А́ще не Госпо́дь бы бы́л в на́с, никто́же от на́с проти́ву возмо́гл бы вра́жиим бра́нем одоле́ти: побежда́ющии бо от зде́ возно́сятся. Зубы́ и́х да не я́та бу́дет душа́ моя́, я́ко птене́ц Сло́ве: увы́ мне́, ка́ко и́мам от врага́ избы́ти грехолюби́в сы́й? Сла́ва: Святы́м Ду́хом обоже́ние все́м, благоволе́ние, ра́зум, ми́р и благослове́ние: ра́внодетельный бо е́сть Отцу́ и Сло́ву. И ны́не: то́йже. Антифо́н 3: Наде́ющиися на Го́спода враго́м стра́шни, и все́м ди́вни: горе́ бо зря́т. В беззако́ния ру́к свои́х, пра́ведных жре́бий, помо́щника Тя́ име́я Спа́се, не простира́ет. Сла́ва: Свята́го Ду́ха держа́ва на все́х: Ему́же вы́шняя во́инства покланя́ются со вся́ким дыха́нием до́льним. И ны́не: то́йже. Проки́мен, гла́с 6: Го́споди, воздви́гни си́лу Твою́, и прииди́ во е́же спасти́ на́с. Сти́х: Пасы́й Изра́иля вонми́, наставля́яй я́ко овча́ Ио́сифа. Вся́кое дыха́ние: Ева́нглие воскре́сно от иоа́нна, зача́ло 66: Яви́ся Иису́с ученико́м свои́м воста́в от ме́ртвых: Та́же, Воскресе́ние Христо́во: Псало́м 50: И про́чее, обы́чно. Кано́н воскре́сен, со ирмосо́м на 4: и Вознесе́ния на 4: и святы́х оте́ц на 6. Кано́н воскре́сен, гла́с 6. Пе́снь 1. Ирмо́с: Я́ко по су́ху пешеше́ствовав Изра́иль, по бе́здне стопа́ми, гони́теля фарао́на ви́дя потопля́ема, Бо́гу побе́дную пе́снь, пои́м, вопия́ше. Распросте́ртыма дла́ньма на Кресте́, Оте́ческаго испо́лнил еси́ благоволе́ния Благи́й Иису́се, вся́ческая: те́мже побе́дную пе́снь Тебе́ вси́ пое́м. Стра́хом к Тебе́ я́ко рабы́ня, сме́рть повеле́вшися приступи́ Влады́це живота́, то́ю подава́ющему на́м безконе́чный живо́т и воскресе́ние. Богоро́дичен: Своего́ прии́мши Соде́теля, я́ко Са́м восхоте́, из безсе́менна чре́ва Твоего́, па́че ума́ воплоща́ема Чи́стая, тва́рей вои́стинну яви́лася еси́ Влады́чица. Кано́н Вознесе́нию, гла́с 5. Ирмо́с: Спаси́телю Бо́гу: Воспои́м вси́ лю́дие, на ра́мех херуви́мских Возне́сшуся со сла́вою Христу́, и спосади́вшему на́с одесну́ю Отца́, пе́снь побе́дную: я́ко просла́вися. Хода́тая Бо́гу и челове́ком Христа́, ли́цы а́нгельстии ви́девше, с пло́тию в вы́шних, удивля́хуся, согла́сно же воспева́ху пе́снь побе́дную: я́ко просла́вися. Я́вльшемуся Бо́гу на горе́ Сина́йстей и зако́н да́вшему богови́дцу Моисе́ю, от горы́ Елео́нския Возне́сшемуся пло́тию, Тому́ вси́ воспои́м: я́ко просла́вися. Богоро́дичен: Пречи́стая Ма́ти Бо́жия, Воплоще́ннаго от Тебе́, и от не́др Роди́теля не отсту́пльшаго Бо́га, непреста́нно моли́, от вся́каго обстоя́ния спасти́, я́же созда́. Кано́н святы́м отце́м, гла́с 6. его́же краестро́чие: Пе́рвое воспою́ сосло́вие па́стырей. Пе́снь 1. Ирмо́с: Я́ко по су́ху пешеше́ствовав Изра́иль: Святы́х оте́ц восхваля́я всесвяты́й Собо́р, всесвято́е того́ во мне́ прорица́ние, вопия́: молю́ Тя Христе́, сохрани́тися мне́. [Два́жды.] Богоно́снии отцы́, я́ко мо́лния соше́дшеся дне́сь, Тебе́ Христе́ Единоро́дна, Отцу́ Собезнача́льна Сы́на испове́даша я́сно, и единосу́щна. Сла́ва: Неве́сты Твоея́ Це́ркве, благосла́внии невестокраси́телие Влады́ко, ве́ры я́ве определе́ние изложи́вше злато́е, я́ко у́тварию боголе́пною сию́ украси́ша. И ны́не: Богоро́дичен: Преукраше́нна сла́вою боже́ственною Честна́я Цари́ца, Сы́ну Своему́ и Бо́гу предстои́т, на́м спасе́ние душе́вное прося́щи. Катава́сиа: Боже́ственным покрове́н: Пе́снь 3. Ирмо́с: Не́сть свя́т я́коже Ты́ Го́споди Бо́же мо́й, Вознесы́й ро́г ве́рных Твои́х Бла́же, и утверди́вый на́с на ка́мени испове́дания Твоего́. Бо́га распина́ема пло́тию зря́щи тва́рь распада́шеся стра́хом: но содержа́щею дла́нию на́с ра́ди Распя́таго, кре́пко содержа́шеся. Сме́ртию сме́рть разори́вшися, лежи́т окая́нная бездыха́нна: Живота́ бо не терпя́щи Боже́ственнаго приложе́ния, мертва́ быва́ет кре́пкая, и да́руется все́м воскресе́ние. Богоро́дичен: Боже́ственнаго Рождества́ Твоего́ Чи́стая, вся́кий естества́ чи́н превосхо́дит чу́до: Бо́га бо преесте́ственно зачала́ еси́ во чре́ве, и ро́ждши пребыва́еши при́сно Де́ва. И́н. Ирмо́с: Си́лою Креста́ Твоего́ Христе́: Возше́л еси́ Жизнода́вче Христе́ ко Отцу́, и Возне́сл еси́ ро́д на́ш Человеколю́бче, неизрече́нным благоутро́бием Твои́м. Чи́ни а́нгельстии Спа́се, челове́ческое естество́ ви́девше совосходя́щее Тебе́, непреста́нно удивля́еми воспева́ху Тя́. Ужаса́хуся а́нгельстии ли́цы Христе́, зря́ще Тя́ с телесе́м Возне́сшася, и воспева́ху свято́е Твое́ Вознесе́ние. Богоро́дичен: Моли́ непреста́нно чи́стая, произше́дшаго от боку́ твое́ю, изба́витися пре́лести диа́воли, пою́щым тя́ ма́терь бо́жию. И́н. Ирмо́с: Не́сть свя́т, я́коже Ты́ Го́споди: То́к и стра́сть и сече́ние, А́рий безу́мный рождеству́ Боже́ственному злоче́стно нечести́вый прилага́я, сечи́тельным оте́ческим мече́м отсека́ется. [Два́жды.] Я́коже дре́вле боже́ственный Авраа́м, вво́инившеся вси́ всечестни́и богоглаго́ливии, враги́ Твоя́ Бла́же неи́стовныя Твое́ю си́лою кре́пко погуби́ша. [Два́жды.] Сла́ва: Пе́рвое собра́ние собра́вшееся Твои́х свяще́нных, Единосу́щна Тя́ Спа́се Безнача́льному Отцу́, и Творца́ все́х Ро́ждшагося благоче́стно пропове́даша. И ны́не: Богоро́дичен: Не мо́жет сло́во земны́х, ниже́ язы́к Де́во восхвали́ти Тя́ досто́йно: из Тебе́ бо без се́мене Жизнода́вец Христо́с воплоти́тися Пречи́стая благоволи́. Катава́сиа: Разве́рзе утро́бы: Конда́к Вознесе́нию, гла́с 6: Е́же о на́с испо́лнив: И и́кос. Та́же, седа́лен отце́м. Гла́с 4. Подо́бен: Ско́ро предвари́: Свети́льницы пресве́тлии и́стины Христо́вы ми́ру яви́стеся на земли́ вои́стинну блаже́ннейшии отцы́ боговеща́ннии, изсуши́вше е́реси ху́льных языковре́дий, и угаси́вше пламенови́дная злосла́вных смуще́ния: те́мже я́ко святи́телие Христо́вы, моли́теся спасти́ся на́м. Сла́ва: други́й, гла́с то́йже. Подо́бен: Вознесы́йся: Нике́йский све́тлый гра́д дне́сь, от всея́ земли́ к себе́ призва́ три́ста и осмьна́десять священнонача́льников, на глаго́лавшаго хулу́ А́риа, и умаля́ющаго Еди́наго от Тро́ицы, Сы́на и Сло́ва су́щаго Бо́жия, его́же А́риа низло́жше, ве́ру утверди́ша. И ны́не: Вознесе́ния. Подо́бен: Возше́д на небеса́ со сла́вою, и соседы́й Отцу́ одесну́ю, ника́коже разлучи́лся еси́ Человеколю́бче Христе́: Ду́ха же Свята́го прему́дрым ученико́м Твои́м посла́ти обеща́вый, и на́шя озари́вый мы́сли, да́ждь просвеще́ние, я́ко да непреста́нно пое́м Тя́, Влады́ко. Пе́снь 4. Ирмо́с: Христо́с моя́ си́ла, Бо́г и Госпо́дь, честна́я Це́рковь боголе́пно пое́т взыва́ющи, от смы́сла чи́ста о Го́споде пра́зднующи. Дре́во процвете́ Христе́ и́стинныя жи́зни: Кре́ст бо водрузи́ся, и напои́вся кро́вию и водо́ю от нетле́нных Твои́х ре́бр, живо́т на́м прозябе́. Не ктому́ мне́ зми́й ло́жно обоже́ние подлага́ет: Христо́с бо Богоде́тель челове́ча естества́, ны́не невозбра́нно стезю́ мне́ жи́зни устро́и. Богоро́дичен: Я́ко вои́стинну неизглаго́ланна и непости́жна су́ть, Твоего́ Богоро́дице боголе́пнаго Рождества́, су́щым на земли́ и на небеси́, Присноде́во та́инства. И́н. Ирмо́с: Услы́шах слу́х си́лы Креста́: Возне́слся еси́ во сла́ве, а́нгелов Царю́, Уте́шителя на́м от Отца́ посла́в. Те́мже вопие́м: сла́ва Христе́, Вознесе́нию Твоему́. Я́ко взы́де Спа́с ко Отцу́ с пло́тию, удиви́шася а́нгельская во́инства, и возопи́ша: сла́ва Христе́ Вознесе́нию Твоему́. Го́рния си́лы го́рнейшым вопия́ху: врата́ возми́те Христу́ на́шему Царю́, Его́же воспева́ем вку́пе со Отце́м и Ду́хом. Богоро́дичен: Де́ва роди́, и ма́терних не позна́, но Ма́ти у́бо е́сть, Де́вою же пребы́сть: Ю́же воспева́юще, ра́дуйся Богоро́дице, взыва́ем. И́н. Ирмо́с: Христо́с моя́ си́ла: Прелюбоде́йствовавый А́рий умо́м неразу́мным правосла́вную ве́ру, оте́ческими суды́ изгна́н бы́сть от це́ркве, я́коже у́д гнилы́й, злоимени́тый. [Два́жды.] О Тебе́ Влады́ко, подвиза́вся ли́к оте́ц, Твоя́ враги́ зело́ победи́ и Соесте́ственна Тя́ Отцу́ и Ду́ху просла́ви. Сла́ва: Хода́тай бы́л еси́ Бо́же и Челове́че, Бо́гу и челове́ком Христе́: те́мже во двою́ Тя́ естеству́ Еди́наго зна́юще Сы́на, богому́дрии пропове́даша. И ны́не: Богоро́дичен: Ме́ртва мя́ показа́ сада́ вкуше́ние, Жи́знь же Дре́во из Тебе́ я́вльшееся Всечи́стая воскреси́, и ра́йския сла́дости насле́дника мя́ показа́. Катава́сиа: Царю́ царе́й: Пе́снь 5. Ирмо́с: Бо́жиим све́том Твои́м Бла́же, у́тренюющих Ти́ ду́шы любо́вию озари́, молю́ся, Тя́ ве́дети Сло́ве Бо́жий, и́стиннаго Бо́га от мра́ка грехо́внаго взыва́юща. Уступа́ют ми́ херуви́ми ны́не, и пла́менное ору́жие Влады́ко плещи́ мне́ дае́т, Тя́ ви́девше Сло́ве Бо́жий, и́стиннаго Бо́га, разбо́йнику пу́ть сотво́ршаго в ра́й. Не ктому́ бою́ся е́же в зе́млю Влады́ко Христе́ возвраще́ния: Ты́ бо от земли́ возве́л мя́ еси́ забве́на, благоутро́бия ра́ди мно́гаго, к высоте́ нетле́ния Воскресе́нием Твои́м. Богоро́дичен: Богоро́дицу Тя́ от души́, Влады́чице ми́ру Блага́я, испове́дающих спаса́й: Тя́ бо Предста́тельницу непобеди́мую и́мамы, и́стинную Богороди́тельницу. И́н. Ирмо́с: У́тренююще вопие́м ти́, Го́споди: Испо́лнив весе́лия вся́ческая Ми́лостиве, к го́рним си́лам с пло́тию прише́л еси́. А́нгельския си́лы взе́млема Тбе́ ви́девше, врата́, взыва́ху, Царю́ на́шему возми́те. Апо́столи ви́девше возвыша́ема Спа́са, с тре́петом взыва́ху Царю́ на́шему: сла́ва Тебе́. Богоро́дичен: Де́ву по рождестве́ пое́м Тя́ Богоро́дице, Ты́ бо Бо́га Сло́ва пло́тию ми́рови родила́ еси́. И́н. Ирмо́с: Бо́жиим све́том: Кра́сны но́ги я́ко вои́стинну, ны́не пропове́дающих Тя́ Ми́р вся́к у́м преиму́щий, все́х а́нгелов и челове́ков Христе́, и мно́жеством ми́ра ми́р совокупля́ющий. [Два́жды.] Прему́дрость, си́лу, о́тчее сло́во ипоста́сное христе́, тебе́ соше́дшеся пропове́даша, всесвята́го свяще́нства че́стно зако́ном печа́тавше, боже́ственнии учи́телие. [Два́жды.] Сла́ва: Во́д струя́ми чи́стыми уче́ния, Правосла́вную Це́рковь напои́вшии, на вода́х поко́я ны́не наслажда́етеся ве́чно ра́дующеся. Богоро́дичен: Све́щник Пречи́стая све́тлый, все́м озаря́ющий Христа́ Пра́вды Со́лнце, Тебе́ ве́дуще еди́на Богороди́тельнице Чи́стая, Твое́ ны́не заступле́ние призыва́ем. Катава́сиа: Реши́тельное очище́ние: Пе́снь 6. Ирмо́с: Жите́йское мо́ре воздвиза́емое зря́ напа́стей бу́рею, к ти́хому приста́нищу Твоему́ прите́к вопию́ Ти: возведи́ от тли́ живо́т мо́й, Многоми́лостиве. Распина́емь Влады́ко, гвоздьми́ у́бо кля́тву ю́же на на́с очи́стил еси́, копие́м же пробода́емь в ре́бра, Ада́мово рукописа́ние раздра́в, ми́р свободи́л еси́. Ада́м низведе́н бы́сть, ле́стию запе́нся, ко а́дове про́пасти: но естество́м Бо́г же и Ми́лостив, соше́л еси́ ко иска́нию, и на ра́му поне́с, совоскреси́л еси́. Богоро́дичен: Пречи́стая Влады́чице, ро́ждшая челове́ком Ко́рмчию Го́спода, страсте́й мои́х непостоя́нное и лю́тое разжени́ смуще́ние, и тишину́ пода́ждь се́рдцу моему́. И́н. Ирмо́с: Обы́де мя́ бе́здна: Взыгра́шася апо́столи, зря́ще на высоту́ дне́сь Зижди́теля взе́млема упова́нием Ду́ха, и стра́хом зовя́ху: сла́ва восхо́ду Твоему́. Предста́ша а́нгели, вопию́ще Христе́ ученико́м Твои́м: и́мже о́бразом ви́десте Христа́ восходя́ща с пло́тию, па́ки прии́дет Пра́ведный все́х Судия́. Я́ко ви́деша Тя́ Спа́се на́ш небе́сныя си́лы, на высоту́ взе́млема с те́лом, взыва́ху, глаго́люще: вели́кое, Влады́ко, человеколю́бие Твое́. Богоро́дичен: Купину́ Тя неопали́мую, и го́ру, и ле́ствицу одушевле́нную, и две́рь небе́сную досто́йно сла́вим Мари́е сла́вная, правосла́вных Похвало́. И́н. Ирмо́с: Жите́йское мо́ре: Утаи́тися не возмо́же пле́велов се́ятель, про́мысла неизрече́ннаго, неи́стовству тезоимени́т нарече́нный: Иу́де бо поревнова́в, я́коже о́н разсе́деся вселука́вый. [Два́жды.] Боже́ственное собра́ние оте́ц честно́е, Единоро́дное Озаре́ние, от существа́ возсия́вшее О́тча, пропове́дует Тя́ Влады́ко, и пре́жде все́х ве́к рожде́нна Сы́на. Сла́ва: Чре́во растерза́ется по словеси́, исто́чник му́тный и непи́тный ересе́й, источи́вший злочести́вых, ра́лом моли́твы свяще́нник боже́ственных промы́сленнее. И ны́не: Богоро́дичен: Вели́кий преднаписа́ во проро́цех Моисе́й, Тебе́ Ковче́г, и Трапе́зу, и Све́щник, и Ру́чку, обра́зно зна́менуя воплоще́ние Вы́шняго из Тебе́ Ма́ти Де́во. Катава́сиа: Очище́ние на́м: Конда́к отце́м, гла́с 8. Подо́бен: Я́ко нача́тки: Апо́стол пропове́дание, и оте́ц догма́ты, Це́ркви еди́ну ве́ру запечатле́ша, я́же и ри́зу нося́щи и́стины, истка́ну от е́же свы́ше богосло́вия, исправля́ет и сла́вит благоче́стия вели́кое та́инство. И́кос: Высо́ким пропове́данием, Бо́жию Це́рковь услы́шим вопию́щу: жа́ждай да гряде́т ко мне́ и пие́т ча́шу, ю́же держу́, ча́ша е́сть прему́дрости, сие́ питие́ и́стины сло́вом почерпо́х, во́ду пролива́ющую не прекосло́вия, но испове́дания, ю́же пия́ ны́нешний Изра́иль, Бо́га зри́т веща́юща: ви́дите, ви́дите, я́ко са́м а́з е́смь, и не пременя́юся: Аз Бо́г пе́рвый, Аз же и по си́х, и ра́зве Мене́ не́сть ино́го отню́д. Отсю́ду причаща́ющиися насы́тятся, и восхва́лят благоче́стия вели́кое та́инство. Синакса́рий в неде́лю святы́х 318 богоно́сных оте́ц, и́же в Нике́и. Сти́х: Свети́л собра́ние избра́нное: Лучеви́дны просвети́те мне́ мы́сли. Сти́х: Стра́нна Сы́на О́тча Существа́, глаго́ля: А́рий си́це, Бо́жия сла́вы стра́нен. В то́йже де́нь, в неде́лю седму́ю по Па́сце, и́же в Нике́и Пе́рвый Собо́р пра́зднуем три́ста и осмина́десяти богоно́сных оте́ц, вины́ ра́ди сицевы́я: Поне́же бо Госпо́дь на́ш Иису́с Христо́с, в пло́ть оболки́йся, е́юже по на́м смотре́ние все́ неизрече́нно де́йствова, и ко Оте́ческому па́ки взы́де престо́лу, хотя́ще показа́ти святи́и, я́ко вои́стинну Сы́н Бо́жий бы́сть Челове́к, и соверше́нный Челове́к Вознесе́ся Бо́г, и се́де одесну́ю вели́чествия на высо́ких, Собо́р се́й святы́х оте́ц та́ко Его́ пропове́да, и испове́да Единосу́щна, и Единоче́стна Отцу́. Си́м сло́вом по сла́вном Вознесе́нии, настоя́щий уста́виша пра́здник, а́ки собра́ние толи́ких оте́ц предызводя́ще, Сего́ во пло́ти Возне́сшася Бо́га и́стинна, и во пло́ти Челове́ка соверше́нна пропове́дающе. Собо́р же се́й бы́сть при Константи́не Вели́цем царе́, в двадеся́том ле́те ца́рства его́, гоне́нию преста́вшу. Се́й в Ри́ме пре́жде облада́ше, пото́м же и всесла́вный Константи́нь гра́д себе́ тезоимени́т созда́в. В ле́то от созда́ния ми́ра пя́ть ты́сящ осмьсо́т три́десять осмо́е, я́же на а́риа нача́ша глаго́лати. И́же А́рий бя́ше у́бо от Ливи́и, во Александри́ю же прише́д, и диа́кон от священному́ченика Петра́ Александри́йскаго поста́влен бы́в поне́же ху́лити нача́т на Сы́на Бо́жия, тва́рь Сего́ пропове́дая, от не су́щих же бы́ти, и дале́че су́ща от Боже́ственнаго достоя́ния злоупотреби́тельно же Прему́дрости и Сло́ву Бо́жию глаго́латися: я́ко уподо́бльшася Саве́ллию злочести́вому, единоли́чно, и единоипоста́сно глаго́лющу Божество́. И овогда́ у́бо Отцу́ быва́ти, овогда́ же Сы́ну, овогда́ же Ду́ху Свято́му. Сия́ у́бо А́риа ху́ляща, вели́кий Пе́тр от свяще́нства его́ отлуча́ет, Христа́ я́ко Младе́нца на святе́м же́ртвеннице ви́дев, в раздра́нну облече́на ри́зу и глаго́люща, я́ко А́рий раздра́ ю́. Ахи́лла же, по Петре́ патриа́рхию прии́мый Александри́йскаго гра́да, на обеща́ниих па́ки разреша́ет А́риа: к си́м же поставля́ет его́ и пресви́тера, и во Александри́и учи́теля предпоставля́ет. Ахи́лле же сконча́вшуся, Алекса́ндр быва́ет патриа́рх, и́же А́риа та́яжде и го́ршая ху́ляща обре́т, от Це́ркве изри́нув, Собо́ром того́ низложи́в, я́коже глаго́лет Феодори́т: я́ко и прело́жна естества́ Христа́ глаго́лаше, и безу́мную и безду́шную восприя́ти пло́ть Го́споду, пе́рвый се́й отры́гну. А́рий у́бо мно́гих своему́ злоче́стию подве́д, пи́шет и усвоя́ет Никомиди́йскаго Евсе́виа, Ти́рскаго Павли́на, Евсе́виа же Кесари́йскаго, и ины́х, и на алекса́ндра вмеща́ется. Алекса́ндр же везде́ по вселе́нней хулы́ о́наго и низложе́ние посла́в, мно́гих на ме́сть воздви́же. Це́ркви у́бо смуща́емей, и мно́гим хотя́щым христиа́нская приима́ти, возбраня́емым же любопре́нием уче́ния, вели́кий Константи́н везде́ по вселе́нней, людски́ми колесни́цами и носи́лы, су́щыя отцы́ в Нике́ю собра́в, та́мо и са́м прихо́дит. И отце́м у́бо все́м се́дшым, повеле́н и са́м се́де не на ца́рстем престо́ле, но на ума́леннем достоя́ния седа́лищи. И я́же на А́риа глаго́ланным бы́вшым, ана́феме у́бо о́н, и о́ному сму́дрствующии вси́ подлага́ются. Сло́во же Бо́жие от святы́х оте́ц, Единосу́щное, и Единоче́стное, и Собезнача́льное пропове́дается Отцу́. Излага́ют же си́и ве́ры святы́й Симво́л, приве́дше то́й да́же и до е́же, И в Ду́ха Свята́го Го́спода: е́же посе́м, Вторы́й испо́лни Собо́р. Затверди́ же к си́м Пе́рвый Собо́р и Па́схи пра́здник, когда́, и ка́ко подоба́ет на́м то́й соверша́ти, и не со иуде́и, я́коже бя́ше пе́рвее обы́чно. Излага́ет же и пра́вил о церко́вном исправле́нии два́десять. Святы́й же ве́ры Симво́л, вели́кий, и равноапо́стольный константи́н по́слежде все́х, червле́ными затверди́ пи́смены. Бя́ху же архиере́й у́бо святы́х си́х оте́ц двесте́ три́десять и два́. Свяще́нников же и диа́конов, к си́м же и мона́хов о́смьдесять и ше́сть: все́х же три́ста и осмьна́десять. Знамени́тии же си́и: Силве́стр Ри́мский архиере́й. Митрофа́н Константи́ня гра́да, бо́лен сы́й: си́и у́бо бы́ша ту́ чрез своя́ местоблюсти́тели. Алекса́ндр Александри́йский, со Афана́сием Вели́ким, архидиа́коном тогда́ су́щим, и Евста́фий Антиохи́йский, и Мака́рий Иерусали́мский. Осси́й Кудру́вский епи́скоп. Пафну́тий испове́дник. Мироточи́вый Никола́й, и Спиридо́н Тримифу́нтский, и́же та́мо филосо́фа низложи́в крести́, трисо́лнечное ему́ показа́в. Посреде́ же Собо́ра двема́ к Бо́гу преста́вльшемася отце́ма архиере́ома, вели́кий константи́н в ковче́ги и́х преде́л свята́го собо́ра вложи́в, и тве́рдо заключи́в, обре́те и от о́нех запеча́тан же и подпи́сан неизрече́нными словесы́ Бо́жиими. Соверши́вшуся же Собо́ру, поне́же и Царьгра́д уже́ созида́емый соверши́ся. Призыва́ет Константи́н Вели́кий святы́я о́ныя вся́ му́жы, и́же и обше́дше ве́сь гра́д, и моли́твовавше и дово́льно, ца́рствующий бы́ти градово́м уставля́ют, и Ма́тери Сло́ва того́ возложи́ша царю́ повеле́вшу. И та́ко святи́и ки́йждо отидо́ша в до́мы. Но еще́ к Бо́гу не отше́дшу вели́кому Константи́ну, с сы́ном свои́м Конста́нтием ски́птры соблюда́ющу, А́рий к царю́ прихо́дит, глаго́ля: оставля́ю вся́, и Це́ркви Бо́жией соедини́тися хощу́. Написа́в у́бо своя́ хулы́ обе́си на вы́и, и а́ки бы Собо́ру повину́яся, во о́но руко́ю ударя́я, си́м глаго́лаше повинова́тися: и у́бо ца́рь во обще́ние прия́ти А́риа патриа́рху константи́ня гра́да повелева́ет. Бя́ше же тогда́ по Митрофа́не Алекса́ндр, и́же злонра́вие ве́дый му́жа, не ве́руяй бя́ше, и моля́шеся Бо́гу яви́ти ему́, а́ще по во́ли Его́ А́рий приобщи́тся. Егда́ же вре́мя прии́де, в не́же подоба́ше сослужи́ти ему́ тепле́йший быва́ет в моли́тве. А́рий же к це́ркви гряды́й, и не́где бли́з столпа́ торго́внаго, расто́ргшуся его́ чре́ву, в наро́дное подтро́ние вхо́дит, и та́мо разсе́деся, все́ вну́треннее зда́ние изрыга́ет до́лу, Иу́дино разседа́ние подъе́м, о ра́внем преда́тельстве Сло́ва, и Бо́жияго Сы́на О́тча Существа́ оттерза́я, растерза́ется са́м, и ме́ртв обре́тен бы́в: и та́ко Бо́жия Це́рковь от о́наго па́губы измени́ся. Святы́х тре́х со́т и осмина́десяти богоно́сных оте́ц моли́твами, Христе́ Бо́же на́ш, поми́луй на́с. Ами́нь. Пе́снь 7. Ирмо́с: Росода́тельну у́бо пе́щь соде́ла а́нгел преподо́бным отроко́м, халде́и же опаля́ющее веле́ние Бо́жие, мучи́теля увеща́ вопи́ти: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. Рыда́ющее во Стра́сти Твое́й со́лнце, во мра́к облече́ся, и во дни́ по все́й Влады́ко земли́ све́т поме́рче, вопия́: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. Облеко́шася Христе́, схожде́нием Твои́м во све́т преиспо́дняя, пра́отц же весе́лия испо́лнен яви́вся, ликовству́я взыгра́ше, вопия́: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. Тро́ичен: Ца́рствующее и все́ми владя́щее Естество́ Триипоста́сное, бла́гости и безме́рныя пучи́ны Све́т пою́ще, возопии́м ве́рнии: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. И́ный. Ирмо́с: В пещи́ о́гненней: На о́блацех све́та Вознесы́йся, и Спасы́й ми́р, благослове́н Бо́г оте́ц на́ших. На ра́му Христе́, заблу́ждшее взе́м естество́, Возне́сся Бо́гу и Отцу́ приве́л еси́. Возше́дый в пло́ти к Безпло́тному Отцу́, благослове́н Бо́г оте́ц на́ших. Умерщвле́нное на́ше грехо́м естество́ взе́м, Твоему́ Сво́йственному Отцу́ Спа́се, приве́л еси́. И́ный. Ирмо́с: Росода́тельну: Победи́сте неи́стовству тезоимени́таго А́риа, неи́стовствовавшаго лю́те, и глаго́лавшаго на высоту́ непра́ведная. Бо́жию бо Сы́ну отрече́ся вопи́ти: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. [Два́жды.] Сы́на гро́мова подража́юще чу́днии, Сло́ва Отцу́ Собезнача́льна и Единопресто́льна, огнезра́чными усты́ ва́шими все́х научи́сте вопи́ти: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. [Два́жды.] Сла́ва: Я́ко крила́тии, Сло́ву помо́гшии, приидо́сте богоблаже́ннии, от коне́ц бо вселе́нныя собра́ ва́с Ду́х Святы́й вопи́ти: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших. И ны́не: Богоро́дичен: Ю́ношы три́ пе́щь не опали́, Рождество́ прообразу́ющыя Твое́: Боже́ственный бо О́гнь Тебе́ не опали́в, всели́ся в Тя́, и все́х просвети́ вопи́ти: благослове́нна еси́ Бо́га пло́тию Поро́ждшая. Катава́сиа: Согла́сная возшуме́ орга́нская: Пе́снь 8. Ирмо́с: Из пла́мене преподо́бным ро́су источи́л еси́, и пра́веднаго же́ртву водо́ю попали́л еси́: вся́ во твори́ши Христе́, то́кмо е́же хоте́ти, Тя́ превозно́сим во вся́ ве́ки. Иуде́йския дре́вле пророкоуби́йцы лю́ди, богоуби́йцы за́висть ны́не соде́ла, Тебе́ на Кре́ст Возне́сшыя, Сло́ве Бо́жий: его́же превозно́сим во вся́ ве́ки. Небе́сных кре́ст не оста́вил еси́, и во а́д соше́д, всего́ совоздви́гл еси́ Христе́, лежа́щаго во гно́и челове́ка. Те́мже Тя́ пое́м во вся́ ве́ки. Богоро́дичен: От Све́та Светода́вца Сло́ва зачала́ еси́, и ро́ждши несказа́нно Пресу́щественнаго: Ду́х бо в Тя́ Де́во Боже́ственный всели́ся. Те́мже Тя́ пое́м во вся́ ве́ки. И́н. Ирмо́с: Из Отца́ пре́жде ве́к: Во двою́ существу́ возлете́вшаго Жизнода́вца Христа́ на небеса́ со сла́вою, и Отцу́ соседя́ща, свяще́нницы по́йте, лю́дие превозноси́те во вся́ ве́ки. От рабо́ты и́дольския тва́рь Изба́вившаго, и Предста́вившаго ту́ свобо́дну Своему́ Отцу́, Тебе́ Спа́се пое́м, и Тебе́ превозно́сим во вся́ ве́ки. Свои́м схожде́нием Низложи́вшаго супоста́та, и Свои́м возше́ствием Возне́сшаго челове́ки, свяще́нницы по́йте, лю́дие превозноси́те во вся́ ве́ки. Богоро́дичен: Херуви́мов превы́шшая яви́лася еси́ Богоро́дице Чи́стая, во чре́ве Твое́м си́ми Носи́маго носи́вшая: его́же с безпло́тными челове́цы славосло́вим во вся́ ве́ки. И́н. Ирмо́с: Из пла́мене преподо́бным: Просвети́вшеся луча́ми Твоего́ Божества́ блази́и Твои́ па́стырие, Тебе́ испове́даша бытию́ Соде́теля все́х и Го́спода: его́же превозно́сим во вся́ ве́ки. [Два́жды.] Ли́к па́стырей приснопа́мятный собра́вся, богому́дренно Тро́ицу Несозда́нную ны́не богосло́вя, все́х учи́т вопи́ти: Тя́ превозно́сим во вся́ ве́ки. [Два́жды.] Благослови́м Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, Го́спода. Священнонача́льницы, па́стырие достосла́внии, Христо́ву Це́рковь просвеща́ют, ины́й и́нуду сию́ освеща́юще, и превознося́ще во вся́ ве́ки. Богоро́дичен: Та́йно во о́бразех предви́деша Тебе́ проро́цы вси́, Сло́во ро́ждшую, пло́ть бо из Тебе́ Взе́мый Се́й про́йде сугу́б: Его́же превозно́сим во вся́ ве́ки. Та́же, Хва́лим, благослови́м, покланя́емся Го́сподеви, пою́ще, и превознося́ще во вся́ ве́ки. Катава́сиа: Разреша́ет у́зы: Пое́м, Честне́йшую: Пе́снь 9. Ирмо́с: Бо́га челове́ком невозмо́жно ви́дети, на Него́же не сме́ют чи́ни а́нгельстии взира́ти: Тобо́ю бо Всечи́стая, яви́ся челове́ком Сло́во воплоще́нно, Его́же велича́юще, с небе́сными во́и, Тя́ ублажа́ем. Страсте́м неприча́стен Ты́ пребы́л еси́ Сло́ве Бо́жий, пло́тию приобщи́вся Страсте́м: но реши́ши от страсте́й челове́ка, страсте́м бы́в Стра́сть Спа́се на́ш, еди́н бо еси́ Безстра́стен и Всеси́лен. Тлю́ сме́ртную прие́м, и тле́ния соблю́л еси́ те́ло Твое́ невку́сно: твоя́ же животворя́щая и Боже́ственная Влады́ко душа́, во а́де не оста́влена бы́сть, но я́коже от сна́ воскре́с, на́с совоздви́гл еси́. Тро́ичен: Бо́га Отца́, Сы́на Собезнача́льна, вси́ челове́цы устна́ми у́бо чи́стыми сла́вим: неизрече́нную же и пресла́вную Ду́ха Всесвята́го си́лу почита́ем: Еди́на бо е́сть Всеси́льная Тро́ица Неразлу́чная. И́н. Ирмо́с: Тя́ па́че ума́ и словесе́, Ма́терь Бо́жию: Тебе́ Изба́вителя ми́ра Христа́ Бо́га, апо́столи ви́дяще Боже́ственно возвыша́ема, со стра́хом игра́юще велича́ху. Твою́ обожи́вшуюся пло́ть зря́ще Христе́, на высоте́ а́нгели, дру́г ко дру́гу глаго́лаху: вои́стинну Се́й е́сть Бо́г на́ш. Тебе́ безпло́тных чи́нове Христе́ Бо́же, на о́блацех взе́млема ви́дяще взыва́ху: сла́вы Царю́ врата́ возми́те. Богоро́дичен: Ра́дуйся Богоро́дице, Ма́ти Христа́ Бо́га, Его́же родила́ еси́, дне́сь от земли́ возноси́ма, со апо́столы зря́щи возвелича́ла еси́. И́н. Ирмо́с: Бо́га челове́ком: Обре́т вы́ спобо́рники собра́, держа́вною си́лою вооружи́в Ду́ха, Отцу́ Собезнача́льное, и Сопресто́льное Сло́во, пре́жде ве́к Су́щее: Его́же ны́не всесвяще́ннии, с небе́сными во́инствы при́сно сла́вите. [Два́жды.] Па́жить А́риеву лю́тыя е́реси, я́ко вра́чеве душа́м же и телесе́м уста́висте, свяще́нный ве́ры Симво́л все́м изложи́вше, и́же ны́не держа́ще, па́мять ва́шу священноде́телие при́сно сла́вим. [Два́жды.] Сла́ва: Я́ко Све́т сы́й Христе́ Пречи́стый, от страсте́й мглы́ ду́шу мою́ очи́сти, моли́твами Влады́ко Твои́х служи́телей, ны́не Тебе́ пропове́давших Безнача́льна, Несозда́нна, Зижди́теля же все́х и Бо́га, и Отцу́ Собезнача́льна. И ны́не: Богоро́дичен: Ме́ртвым воскресе́ние ны́не дарова́ся Твои́м неизрече́нным и неизглаго́ланным Рождество́м, Богоро́дице Влады́чице: Жи́знь бо из Тебе́ пло́тию обложе́на все́м возсия́, и сме́рти неускла́бное я́ве разруши́. Катава́сиа: Ра́дуйся Цари́це: Свя́т Госпо́дь Бо́г на́ш. [Три́жды.] Ексапостила́рий воскре́сен: Тивериа́дское мо́ре с детьми́ Зеведе́овыми, Нафана́ила с Петро́м же, и с други́ма двема́ дре́вле, и Фому́ имя́ше на ло́ве, и́же Христо́вым повеле́нием одесну́ю вве́ргше, мно́жество извлеко́ша ры́б: его́же Пе́тр позна́в, к Нему́ бродя́ше, и́мже тре́тие явле́йся, и хле́б показа́, и ры́бу на у́глех. Сла́ва: отце́в. Подо́бен: Жены́ услы́шите: Оте́ц боже́ственных дне́сь па́мять пра́зднующе, моле́ньми те́х мо́лим Всеще́дре: вся́каго вреда́ ересе́й изба́ви лю́ди Твоя́ Го́споди, и вся́ сподо́би, Отца́ Сло́ва сла́вити, и Всесвята́го Ду́ха. И ны́не: Вознесе́ния: Ученико́м зря́щым Тя́, Возне́слся еси́ Христе́ ко Отцу́ соседя́, а́нгели предтеку́ще зовя́ху: возми́те врата́, возми́те, Ца́рь бо взы́де к нача́льному Све́ту сла́вы. На хвали́тех, Вся́кое дыха́ние: поста́вим стихо́в 8. И пое́м стихи́ры воскре́сны, 4: И святы́м отце́м, 4. Стихи́ры воскре́сны, гла́с 6: Кре́ст Тво́й Го́споди, жи́знь и воскресе́ние лю́дем Твои́м е́сть, и на́нь наде́ющеся, Тебе́ воскре́сшаго Бо́га на́шего пое́м: поми́луй на́с. Погребе́ние Твое́ Влады́ко, ра́й отве́рзе челове́ческому ро́ду, и от тли́ изба́вльшеся, Тебе́ воскре́сшаго Бо́га на́шего пое́м: поми́луй на́с. Со Отце́м и Ду́хом Христа́ воспои́м воскре́сшаго из ме́ртвых, и к Нему́ возопии́м: Ты́ еси́ Жи́знь на́ша и Воскресе́ние, поми́луй на́с. Тридне́вен воскре́сл еси́ Христе́ из гро́ба, я́коже е́сть пи́сано, совоздви́гнувый пра́отца на́шего: те́мже Тя́ и сла́вит ро́д челове́ческий, и пое́т Твое́ воскре́сние. И́ны стихи́ры святы́х оте́ц, гла́с 6. Подо́бен: Всю́ отложи́вше: Все́ собра́вше душе́вное худо́жество, и Боже́ственным Ду́хом сразсмотри́вше, небе́сный и честны́й Симво́л ве́ры, честни́и отцы́ богопи́санне начерта́ша: в не́мже я́вственнейше Ро́ждшему Собезнача́льнаго Сло́ва науча́ют, и всеи́стинно Единосу́щнаго, апо́стольским после́дующе проявле́нно уче́нием, благосла́внии и пребога́тии и́стинно, и богому́дрии. Все́ прие́мше у́мное сия́ние Свята́го Ду́ха, преесте́ственнейшее благосло́вие, кра́ткими глаго́лы, и мно́гим ра́зумом богодухнове́нно провеща́ша: я́ко Христо́вы пропове́дницы, ева́нгльских предста́телие уче́ний блаже́ннии, и благочести́вых преда́ний, свы́ше прие́мше си́х открове́ние я́ве, и просве́щшеся, изложи́ша ве́ру Богонауче́нную. Сти́х: Благослове́н еси́ Го́споди Бо́же оте́ц на́ших: Все́ собра́вше па́стырское иску́сство, и я́рость подви́гше ны́не пра́веднейшую, отмсти́тельне тя́жкия отгна́ша и па́губныя во́лки, пра́щею Ду́ха изве́ргше от церко́внаго исполне́ния, па́дшыя я́ко к сме́рти, и я́ко неисце́льно неду́говавшыя боже́ственнии па́стырие, и я́ко раби́ и́стиннейшии Христо́вы, и Боже́ственнаго пропове́дания таи́нницы свяще́ннейшии. Сти́х: Собери́те ему́ преподо́бныя его́: И па́ки 1-ю стихи́ру: Все́ собра́вше душе́вное: Сла́ва: гла́с 8: Святы́х отце́в ли́к, от коне́ц вселе́нныя сте́кшийся, Отца́ и Сы́на и Ду́ха Свята́го, Еди́но Существо́ научи́ша и Естество́, и та́йну богосло́вия я́сно преда́ша Це́ркви: и́хже похваля́юще ве́рою ублажи́м, глаго́люще: О боже́ственный по́лче, богоглаго́ливии ору́жницы ополче́ния Госпо́дня, зве́зды многосве́тлыя мы́сленныя тве́рди, та́инственнаго Сио́на необори́мии столпи́, миродохнове́ннии цве́ти ра́йстии, всезлата́я уста́ Сло́ва, Нике́йская похвало́, вселе́нныя украше́ние, приле́жно моли́теся о душа́х на́ших. И ны́не: Преблагослове́нна еси́ Богоро́дице Де́во: Славосло́вие вели́кое. Тропа́рь воскре́сен то́чию. Ектении́ и отпу́ст. И исхожде́ние в притво́р. Сла́ва, и ны́не: Стихи́ра ева́нгльская, гла́с 6: По е́же во а́д соше́ствии, и е́же из ме́ртвых воскресе́нии, скорбя́ще я́коже досто́яше, о разлуче́нии Твое́м Христе́, ученицы́ на де́лание обрати́шася, и па́ки корабля́ и мре́жи, и ло́ва нигде́же. Но Ты́ Cпа́се, яви́вся я́ко Влады́ка все́х, одесну́ю мре́жи повелева́еши воврещи́, и бы́сть сло́во де́ло вско́ре. И мно́жество ры́б мно́гое, и ве́черя стра́нная гото́ва на земли́: ея́же причасти́вшымся тогда́ Твои́м ученико́м, и на́с ны́не мы́сленно сподо́би наслади́тися, Человеколю́бче Го́споди. И поуче́ние Студи́тово, и ча́с пе́рвый. На 1-м часе́ тропа́рь воскре́сен. Сла́ва: пра́здника: И ны́не: Богоро́дичен часо́в. По трисвято́м конда́к пра́здника. На 3-м часе́ тропа́рь воскре́сен. Сла́ва: отце́в. И ны́не: Богоро́дичен часо́в. По трисвято́м конда́к отце́в. Та́же и на про́чих часе́х, тропа́рь и конда́к пра́здника, и отце́в, глаго́лем пременя́юще. На литурги́и блаже́нна гла́са. Гла́с 6: Помяни́ мя Бо́же Спа́се мо́й, егда́ прии́деши во Ца́рствии Твое́м: и спаси́ мя, я́ко еди́н Человеколю́бец. Дре́вом Ада́ма прельсти́вшагося, Дре́вом Кре́стным па́ки спа́сл еси́, и разбо́йника вопию́ща: помяни́ мя Го́споди во Ца́рствии Твое́м. А́дова врата́ и вереи́ сокруши́вый Жизнода́вче, воскреси́л еси́ вся́ Спа́се, вопию́щыя: сла́ва Воста́нию Твоему́. Помяни́ мя, И́же сме́рть Плени́вый погребе́нием Твои́м, и Воскресе́нием Твои́м ра́дости вся́ испо́лнивый, я́ко Благоутро́бен. И пра́здника пе́снь 4-я, на 4: и отце́в пе́снь 6-я, на 4. По вхо́де глаго́лем тропа́рь воскре́сен: та́же Вознесе́ния, и отце́в. Сла́ва: конда́к отце́в. И ны́не: Вознесе́ния. Вме́сто проки́мна пе́снь отце́в, гла́с 4: Благослове́н еси́ Го́споди Бо́же оте́ц на́ших: и хва́льно и просла́влено и́мя Твое́ во ве́ки. Сти́х: Я́ко пра́веден еси́ о все́х, я́же сотвори́л еси́ на́м: Апо́стол в дея́ниих, зача́ло 44: Суди́ Па́вел ми́мо ити́ Ефе́с: Аллилу́иа, гла́с 1: Бо́г бого́в Госпо́дь глаго́ла, и призва́ зе́млю от восто́к со́лнца до за́пад. Сти́х: Собери́те Ему́ преподо́бныя Его́, завеща́ющыя заве́т Его́ о же́ртвах. Ева́нглие от Иоа́нна, зача́ло 56: Возве́д Иису́с о́чи Свои́ на не́бо: Прича́стный: Хвали́те Го́спода с небе́с: Други́й: Ра́дуйтеся: Аллилу́иа, три́жды. Въ суббHту вeчера, На мaлэй вечeрни, на ГDи воззвaхъ: постaвимъ стіхи2 д7. И# поeмъ стіхи6ры воскрeсны, глaсъ ѕ7: Побёду и3мёzй хrтE, ю4же на ѓда, на кrтъ возшeлъ є3си2: да во тмЁ смeрти сэдsщыz воскреси1ши съ соб0ю, и4же въ мeртвыхъ своб0дь, и3сточazй жив0тъ t своегw2 свёта, всеси1льне сп7се, поми1луй нaсъ. Днeсь хrт0съ смeрть попрaвъ, ћкоже речE, воскрeсе, и3 рaдованіе мjрови даровA, да вси2 взывaюще, пёснь тaкw рцeмъ: и3ст0чниче жи1зни, непристyпный свёте, всеси1льне сп7се, поми1луй нaсъ. ТебE гDи сyщаго по всeй твaри, грёшніи кaмw бэжи1мъ; на нб7си2 сaмъ живeши, во ѓдэ попрaлъ є3си2 смeрть. Во глубины6 морск‡z; тaмw рукA твоS вLко. Къ тебЁ прибэгaемъ, тебЁ припaдающе м0лимсz: воскресhй и3з8 мeртвыхъ, поми1луй нaсъ. Побёду и3мёzй хrтE, ю4же на ѓда, на кrтъ возшeлъ є3си2: да во тмЁ смeрти сэдsщыz воскреси1ши съ соб0ю, и4же въ мeртвыхъ своб0дь, и3сточazй жив0тъ t своегw2 свёта, всеси1льне сп7се, поми1луй нaсъ. Слaва, глaсъ т0йже: Тaйныz днeсь д¦а трубы6, бGон0сныz nц7ы2 восхвaлимъ пэснопёвшыz посредЁ цRкве пёснь сли1чную бGосл0віz, трbцу є3ди1ну непремённую, существ0 же и3 б9ество2, низложи1тели ѓріевы, и3 правослaвныхъ поб0рники, молsщыzсz всегдA гDу, поми1ловатисz душaмъ нaшымъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, блажи1ти тS бцdу: въ твоe бо пречи1стое вшeдъ чрeво всёхъ содётель, пл0ть бhсть, не преложи1всz є3стеств0мъ, нижE мечтaвсz њ смотрeніи: но воспріsтэй и3з8 тебE словeснw њдушевлeннэй пл0ти соедини1всz, по v3постaси. Toнyдуже благочeстнw во nбои1хъ є3стествaхъ kвлsющихсz рaзнство твори1мъ. Того2 моли2 чcтнaz прес™az, низпослaти нaмъ ми1ръ и3 вeлію ми1лость. На стіх0внэ, воскрeснаz стіхи1ра. Тaже, настоsщыz стіхи6ры под0бны прес™hz бцdы, глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Всю2 tложи1вше: Стjхъ: ПомzнY и4мz твоE во всsкомъ р0дэ и3 р0дэ: Клsтвою ћкw њбэщA твоемY прaoц7у дрeвле бGъ прелётный, въ послёднzz временA соверши2, произшeдъ пречcтаz t чрeва твоегw2 б9eственнагw. И$бо вои1стинну возсіS t тебE гDь, длaнію содержaй концы2: є3г0же и3 мнЁ благоувётлива сотвори2 въ чaсъ сyдный дв7о блажeннаz, тогw2 цaрствіz мS получи1ти добродётелей возвышeніемъ, и3 страстeй ўмерщвлeніемъ. Стjхъ: Слhши дщи2 и3 ви1ждь, и3 приклони2 ќхо твоE: ЎмA чистот0ю и3сaіа дв7о и3здалeча проречE, роди1ти и3мyщую создaтелz всеS твaри тS, честнaz пречcтаz: тh бо kви1ласz є3си2 є3ди1на во вёки всенепор0чнаz. Тёмже тS молю2: њсквернeную њчи1сти дyшу мою2, и3 свётлости б9eственныz џбщника мS покажи2, и3 б9eственнагw твоегw2 сн7а стоsніz деснaгw, є3гдA сsдетъ, ћкоже пи1сано є4сть, суди1ти мjру всемY. Стjхъ: ЛицY твоемY пом0лzтсz: Смeрти разрушeніе ржcтв0мъ твои1мъ kви1сz, тh бо nтрокови1це животA нетлённагw пребывaлище. Тёмже тS молю2, въ мёстэхъ ѓдовыхъ страстeй мои1хъ лежaща ты2 возстaви, и3 къ весeлію мS њживи2 дв7о. Руков0дствуй ко бlжeнному воздaнію, и3 вёчныz и3 бжcтвенныz спод0би рaдости, и3дёже слaдость присносyщнаz, и3дёже свётъ невечeрній. Слaва, глaсъ д7: Молeбную пaмzть днeсь бGон0сныхъ nтцє1въ, t всеS вселeнныz собрaвшихсz, въ свётлэмъ грaдэ нікeйстэмъ, правослaвныхъ собрaніz, бlгочeствующе вёрнw прaзднуимъ. Сjи бо лю1тагw ѓріа безб0жное велёніе бlгочестномyдреннэ низложи1ша, и3 t каfолjческіz цRкве соб0рнэ того2 и3згнaша: и3 ћснw сн7а б9іz є3диносyщна и3 соприсносyщна, прeжде вёкъ сyща, всёхъ научи1ша и3сповёдати во и3з8wбражeніи вёры, и3звёстнw и3 бlгочeстнw сіE и3зложи1вше. Тёмже и3 мы2 б9eствєннымъ и4хъ повелёніємъ послёдствующе, и3звёстнw вёрующе слyжимъ, со nц7eмъ сн7у, и3 д¦у всес™0му, во є3ди1номъ б9ествЁ, трbцэ є3диносyщнэй. И# нhнэ, прaздника: ГDи, тaинство є4же t вэкHвъ сокровeнное и3 t родHвъ и3сп0лнивъ ћкw бlгъ, пришeлъ є3си2 со ўченики2 твои1ми на г0ру є3леHнскую, и3мёzй р0ждшую тS творцA, и3 всёхъ содётелz: т0й бо въ стрaсти твоeй м™рски пaче всёхъ болёзновавшей, подобaше и3 слaвою пл0ти твоеS премн0гіz наслади1тисz рaдости. Е#sже и3 мы2 причащaющесz, є4же на нб7сA восх0домъ твои1мъ вLко, вели1кую твою2 ми1лость на нaсъ бhвшую слaвимъ. Тропaрь воскrнъ: Слaва, и3 нhнэ: прaздника. Е#ктєніи2, и3 tпyстъ. На вели1цэй вечeрни. Бlжeнъ мyжъ: На ГDи воззвaхъ: постaвимъ стіхHвъ ‹, и3 поeмъ воскрeсны G: и3 вознесeнію G: и3 nц7є1мъ д7. Стіхи6ры воскрeсны, глaсъ ѕ7: Побёду и3мёzй хrтE, ю4же на ѓда, на кrтъ возшeлъ є3си2: да во тмЁ смeрти сэдsщыz воскреси1ши съ соб0ю, и4же въ мeртвыхъ своб0дь, и3сточazй жив0тъ t своегw2 свёта, всеси1льне сп7се, поми1луй нaсъ. Днeсь хrт0съ смeрть попрaвъ, ћкоже речE, воскрeсе, и3 рaдованіе мjрови даровA, да вси2 взывaюще, пёснь тaкw рцeмъ: и3ст0чниче жи1зни, непристyпный свёте, всеси1льне сп7се, поми1луй нaсъ. ТебE гDи сyщаго по всeй твaри, грёшніи кaмw бэжи1мъ; на нб7си2 сaмъ живeши, во ѓдэ попрaлъ є3си2 смeрть. Во глубины6 морск‡z; тaмw рукA твоS вLко. Къ тебЁ прибэгaемъ, тебЁ припaдающе м0лимсz: воскресhй и3з8 мeртвыхъ, поми1луй нaсъ. И$ны самоглaсны, вознесeніz, глaсъ т0йже: ГDь вознесeсz на нб7сA, да п0слетъ ўтёшителz мjру, нб7сA ўгот0ваша прест0лъ є3гw2, џблацы восхождeніе є3гw2: ѓгGли дивsтсz, человёка зрsще превhше себE. Nц7ъ ждeтъ, є3г0же въ нёдрахъ и4мать соприсносyщна, д¦ъ же с™hй вели1тъ всёмъ ѓгGлwмъ є3гw2: возми1те вратA кнsзи вaшz. Вси2 kзhцы восплещи1те рукaми, ћкw взhде хrт0съ, и3дёже бЁ пeрвэе. ГDи, твоемY вознесeнію ўдиви1шасz херувjми, зрsще тебE бGа на џблацэхъ восходsща, на ни1хъ сэдsщаго, и3 слaвимъ тS, ћкw бlга ми1лость твоS: слaва тебЁ. На горaхъ с™hхъ зрsще твоE вознесeніе хrтE, сіsніе слaвы џ§и, воспэвaемъ тв0й свэтоoбрaзный лицA зрaкъ, клaнzемсz стrтeмъ твои1мъ, почитaемъ воскресeніе, слaвное вознесeніе слaвzще, поми1луй нaсъ. И$ны стіхи6ры с™hмъ nц7є1мъ. Глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Tчazннаz: И#з8 чрeва роди1лсz є3си2 прeжде денни1цы, t nц7A безм™ренъ прeжде вёкъ: ѓще и3 ѓрій твaрь тS, ґ не бGа слaвитъ, дeрзостію смэшaz тS зижди1телz твaремъ безyмнw, вещество2 nгнS вёчнагw себЁ сокр0вищствуzй. Но соб0ръ и4же въ нікeи, сн7а б9іz тS проповёда гDи, nц7Y и3 д¦у сопрест0льна. Кто2 твою2 сп7се ри1зу раздрA; ѓрій, ты2 рeклъ є3си2, и4же трbцы пресэчE є3диночeстное начaло въ раздэлє1ніz: сeй tвeрже тS бhти є3ди1наго t трbцы, сeй и3 нест0ріа ўчи1тъ бцdу не глаг0лати. Но соб0ръ, и4же въ нікeи, сн7а б9іz тS проповёда гDи, nц7Y и3 д¦у сопрест0льна. Въ брeгъ пaдаетъ грэхA ѓрій, возненави1дэвый свёта ви1дэти, и3 б9eственною растерзaетсz ќдицею внyтреннихъ, всE и3здaти существо2 и3 дyшу нyжнw, другjй їyда бhвъ нрaвомъ и3 џбразомъ. Но соб0ръ, и4же въ нікeи, сн7а б9іz тS проповёда гDи, nц7Y и3 д¦у сопрест0льна. Ѓрій безyмный прес™hz трbцы пресэчE є3диноначaліе, въ три2 беззакHннаz же и3 несрaслєннаz сущєствA. Тёмже nц7ы2 бGон0сніи сошeдшесz ўсeрднw, рeвностію разжизaеми, ћкоже fесвjтzнинъ и3ліA, д¦0внымъ посэкaютъ мечeмъ студY научи1вшаго хyльника, ћкоже д¦ъ вэщaше. Слaва, глaсъ ѕ7: Тaйныz днeсь д¦а трубы6, бGон0сныz nц7ы2 восхвaлимъ пэснопёвшыz посредЁ цRкве пёснь сли1чную бGосл0віz, трbцу є3ди1ну непремённую, существ0 же и3 б9ество2, низложи1тели ѓріевы, и3 правослaвныхъ поб0рники, молsщыzсz всегдA гDу, поми1ловатисz душaмъ нaшымъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Кто2 тебE не ўблажи1тъ, прес™az дв7о; кт0 ли не воспоeтъ твоегw2 пречи1стагw ржcтвA; безлётнw бо t nц7A возсіsвый сн7ъ є3динор0дный, т0йже t тебE чи1стыz пр0йде, неизречeннw вопл0щсz, є3стеств0мъ бGъ сhй, и3 є3стеств0мъ бhвъ человёкъ нaсъ рaди, не во двою2 лицY раздэлsемый, но во двою2 є3стествY несли1тнw познавaемый. Того2 моли2 чи1стаz всеблажeннаz, поми1ловатисz душaмъ нaшымъ. Вх0дъ. Прокjменъ днE, и3 чтє1ніz. БытіS чтeніе. (ГлавA д7i.) Слhшавъ ґврaмъ, ћкw плэнeнъ бhсть лHтъ братaничь є3гw2, сочтE своS домочaдцы три1ста и3 nсмьнaдесzть, и3 погнA въ слёдъ и4хъ дaже до дaна, и3 нападE на нS н0щію сaмъ, и3 џтроцы є3гw2 съ ни1мъ: и3 порази2 и4хъ, и3 гони2 и5хъ до ховaла, є4же є4сть њшyюю дамaска. И# возврати2 всsкаго конS сод0мскаго, и3 лHта братaнича своего2 возврати2, и3 вс‰ и3мBніz є3гw2, и3 жєны2 и3 лю1ди. И#зhде же цaрь сод0мскій во срётеніе є3мY, повнегдA возврати1тисz є3мY t сёча ходоллогом0рскагw, и3 съ царьми2 и5же съ ни1мъ, во ю3д0ль сaвинъ: сіe же бsше п0ле царeво. И# мелхіседeкъ цaрь сали1мскій и3знесE хлёбы и3 віно2, бsше же сщ7eнникъ бGа вhшнzгw. И# бlгослови2 ґврaма, и3 речE: блгcвeнъ ґврaмъ бGомъ вhшнимъ, и4же создA нб7о и3 зeмлю, и3 блгcвeнъ бGъ вhшній, и4же предадE враги2 тво‰ под8 рyки тебЁ. Вторaгw зак0на чтeніе. (ГлавA №.) Во днeхъ џнэхъ, речE мwmсeй къ сынHмъ їсрaилєвымъ: ви1дите, предaхъ пред8 лицeмъ вaшимъ зeмлю: вшeдше наслёдуйте зeмлю, є4юже клsтсz гDь nц7є1мъ вaшымъ, ґвраaму, їсаaку и3 їaкwву, дaти и5мъ, и3 сёмени и4хъ по ни1хъ. И# рек0хъ къ вaмъ во врeмz џно, глаг0лz: не возмогY є3ди1нъ води1ти вaсъ, гDь бGъ нaшъ ўмн0жилъ вы2 є4сть, и3 сE є3стE днeсь ћкw ѕвёзды небє1сныz мн0жествомъ. ГDь бGъ nтє1цъ нaшихъ да приложи1тъ вaмъ, ћкw да бyдете тhсzщами сугyбw, и3 да бlгослови1тъ вaсъ, ћкоже глаг0ла вaмъ. И# взsхъ t вaсъ мyжы м{дры, и3 свёдwмы, и3 смhслєны, и3 постaвихъ и4хъ владёти над8 вaми тысzщеначaльники, и3 стоначaльники, и3 пzтьдесzтоначaльники, и3 десzтоначaльники, и3 писмовводи1тели судіsмъ вaшымъ. И# заповёдахъ судіsмъ вaшымъ во врeмz џно, глаг0лz: разслyшайте посредЁ брaтій вaшихъ, и3 суди1те прaведнw посредЁ мyжа, и3 посредЁ брaта є3гw2, и3 посредЁ пришeльца є3гw2, да не познaете лицA въ судЁ. Мaлому и3 вели1кому сyдиши, и3 не ўстыди1шисz лицA человёческа, ћкw сyдъ б9ій є4сть. Вторaгw зак0на чтeніе. (ГлавA ‹.) Во днeхъ џнэхъ, речE мwmсeй къ сынHмъ їсрaилєвымъ: сE гDа бGа твоегw2 нб7о, и3 нб7о нб7сE: землS, и3 вс‰ є3ли6ка сyть на нeй. Nбaче nтцы2 вaши произв0ли гDь люби1ти |: и3 и3збрA сёмz и4хъ по ни1хъ, вaсъ, пaче всёхъ kзы6къ, въ дeнь сeй. И# њбрёжите жестосeрдіе вaше, и3 вhи вaшеz не њжесточи1те ктомY. И$бо гDь бGъ нaшъ, сeй бGъ богHвъ, и3 гDь господeй: бGъ вели1кій, крёпкій и3 стрaшный, и4же не диви1тсz лицY, нижE взeмлетъ дaръ. Творsй сyдъ пришeльцу, и3 сиротЁ и3 вдовЁ, и3 лю1битъ пришeльца, дaти є3мY хлёбъ и3 ри1зу. И# возлюби1те пришeльца: пришeльцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй. ГDа бGа твоегw2 да ўбои1шисz, и3 томY є3ди1ному послyжиши, и3 къ немY прилэпи1шисz, и3 и4менемъ є3гw2 кленeшисz. Т0й хвалA твоS, и3 т0й бGъ тв0й, и4же сотвори2 тебЁ вели6каz и3 сл†внаz сі‰, ±же ви1дэстэ џчи твои2. На літjи стіхи1ра прaздника, глaсъ №: Возшeдъ на нб7сA, toнyдуже и3 сошeлъ є3си2, не њстaви нaсъ си1рыхъ гDи: да пріи1детъ тв0й д¦ъ, носS ми1ръ мjрови, покажи2 сынHмъ человёчєскимъ дэлA си1лы твоеS, гDи человэколю1бче. Слaва, nц7є1мъ, глaсъ G: Ґпcльскихъ предaній и3звёстніи храни1теліе бhсте с™jи nтцы2: с™hz бо трbцы є3диносyщное правослaвнw научи1вше, ѓріево хулeніе соб0рнэ низложи1сте, съ ни1мъ же и3 макед0ніа д¦об0рца њбличи1вше, њсуди1сте нест0ріа, є3vтЂхіа и3 діоск0ра, савeлліа же и3 севи1ра безглaвнаго: и4хже прeлести и3спроси1те и3збaвитисz нaмъ, несквeрну нaшему житію2 въ вёрэ сохрани1тисz, м0лимсz. И# нhнэ, прaзднику, глaсъ ѕ7: ГDи, смотрeніz соверши1въ тaинство, пои1мъ тво‰ ўченики2 на г0ру є3леHнскую возноси1лсz є3си2, и3 сE твeрдь нбcную прошeлъ є3си2, менE рaди њбнищaвый по мнЁ: и3 возшeдъ toнyдуже не разлучи1лсz є3си2, всес™aго твоего2 д¦а низпосли2 просвэщaюща дyшы нaшz. На стіх0внэ стіхи1ра, глaсъ ѕ7: Воскресeніе твоE хrтE сп7се, ѓгGли пою1тъ на нб7сёхъ, и3 нaсъ на земли2 спод0би чи1стымъ сeрдцемъ тS слaвити. И$ны стіхи6ры по ґлфави1ту. Стjхъ: ГDь воцRи1сz, въ лёпоту њблечeсz. ВратA сокруши1въ мBднаz, и3 верєи2 ѓдовы сотрhй, ћкw бGъ всеси1ленъ, р0дъ человёческій пaдшій воскреси1лъ є3си2. Сегw2 рaди и3 мы2 соглaснw вопіeмъ: воскресhй и3з8 мeртвыхъ, гDи слaва тебЁ. Стjхъ: И$бо ўтверди2 вселeнную, ћже не подви1житсz. Тлёніz нaсъ дрeвнzгw хrт0съ и3спрaвити хотS, на кrтЁ пригвождaетсz, и3 во гр0бэ полагaетсz, є3г0же мmронHсицы жєны2 со слезaми и3скaху, рыдaюще глаг0лаху: ўвы2 нaмъ сп7се всёхъ, кaкw и3зв0лилъ є3си2 во гр0бъ всели1тисz; всели1вый же сz хотsй, кaкw ўкрaденъ бhлъ є3си2; кaкw преложeнъ бhлъ є3си2; к0е же мёсто твоE живон0сное сокры2 тёло; но вLко, ћкоже њбэщaлсz є3си2, нaмъ kви1сz, и3 ўтоли2 t нaсъ рыдaніе слeзъ. Плaчущымсz же и5мъ, ѓгGлъ къ ни1мъ возопи2: t плaча престaвше, ґп0столwмъ рцhте, ћкw воскрeсе гDь, мjрови дaруzй њчищeніе и3 вeлію ми1лость. Стjхъ: Д0му твоемY подобaетъ: Распнhйсz ћкw восхотёлъ є3си2 хrтE, и3 смeрть погребeніемъ твои1мъ плэни1вый, триднeвенъ воскрeслъ є3си2 ћкw бGъ со слaвою, мjрови дaруzй безконeчную жи1знь, и3 вeлію ми1лость. Слaва, nц7є1мъ, глaсъ д7: Молeбную пaмzть днeсь бGон0сныхъ nтцє1въ, t всеS вселeнныz собрaвшихсz, въ свётлэмъ грaдэ нікeйстэмъ, правослaвныхъ собрaніz, бlгочeствующе вёрнw прaзднуимъ. Сjи бо лю1тагw ѓріа безб0жное велёніе бlгочестномyдреннэ низложи1ша, и3 t каfолjческіz цRкве соб0рнэ того2 и3згнaша: и3 ћснw сн7а б9іz є3диносyщна и3 соприсносyщна, прeжде вёкъ сyща, всёхъ научи1ша и3сповёдати во и3з8wбражeніи вёры, и3звёстнw и3 бlгочeстнw сіE и3зложи1вше. Тёмже и3 мы2 б9eствєннымъ и4хъ повелёніємъ послёдствующе, и3звёстнw вёрующе слyжимъ, со nц7eмъ сн7у, и3 д¦у всес™0му, во є3ди1номъ б9ествЁ, трbцэ є3диносyщнэй. И# нhнэ, прaзднику, глaсъ т0йже. ГDи, тaинство є4же t вэкHвъ сокровeнное и3 t родHвъ и3сп0лнивъ ћкw бlгъ, пришeлъ є3си2 со ўченики2 твои1ми на г0ру є3леHнскую, и3мёzй р0ждшую тS творцA, и3 всёхъ содётелz: т0й бо въ стрaсти твоeй м™рски пaче всёхъ болёзновавшей, подобaше и3 слaвою пл0ти твоеS премн0гіz наслади1тисz рaдости. Е#sже и3 мы2 причащaющесz, є4же на нб7сA восх0домъ твои1мъ вLко, вели1кую твою2 ми1лость на нaсъ бhвшую слaвимъ. Тaже: Нhнэ tпущaеши: Трис™0е, и3 по Џ§е нaшъ: Тропaрь nтцє1въ, глaсъ }: Препрослaвленъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, свэти6ла на земли2 nц7ы2 нaши њсновaвый, и3 тёми ко и4стиннэй вёрэ вс‰ ны2 настaвивый: многобlгоутр0бне, слaва тебЁ. Двaжды. И# прaздника є3ди1ножды: Вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, рaдость сотвори1вый ўченикHмъ, њбэтовaніемъ с™aгw д¦а, и3звэщє1ннымъ и5мъ бhвшымъ бlгословeніемъ: ћкw ты2 є3си2 сн7ъ б9ій и3збaвитель мjра. И# бlгословeніе хлёбwвъ, и3 чтeніе дэsній с™hхъ ґпcлъ. Ѓще ли нёсть бдёніz, тропaрь воскрeсенъ: ЃгGльскіz си6лы: Слaва, nц7є1въ: И# нhнэ, вознесeніz. На повечeріи кондaкъ nц7є1въ: Слaва, и3 нhнэ, вознесeніz. На полyнощницэ поeмъ канHнъ трbчный nктHиха глaса, и3 пр0чее ћкw nбhчно. И# tпyстъ. На ќтрени, На Бгъ гDь: тропaрь воскрeсенъ, глaсъ ѕ7: ЃгGльскіz си6лы на гр0бэ твоeмъ, и3 стрегyщіи њмертвёша: и3 стоsше марjа во гр0бэ, и4щущи пречcтагw тёла твоегw2. Плэни1лъ є3си2 ѓдъ, не и3скуси1всz t негw2: срётилъ є3си2 дв7у, дaруzй жив0тъ, воскресhй и3з8 мeртвыхъ, гDи слaва тебЁ. Двaжды. Слaва, nц7є1въ, глaсъ }: Препрослaвленъ є3си2 хrтE б9е нaшъ, свэти6ла на земли2 nц7ы2 нaши њсновaвый, и3 тёми ко и4стиннэй вёрэ вс‰ ны2 настaвивый: многобlгоутр0бне, слaва тебЁ. И# нhнэ, тропaрь вознесeніz: Вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, рaдость сотвори1вый ўченикHмъ, њбэтовaніемъ с™aгw д¦а, и3звэщє1ннымъ и5мъ бhвшымъ бlгословeніемъ: ћкw ты2 є3си2 сн7ъ б9ій и3збaвитель мjра. По №-мъ стіхосл0віи, сэдaленъ, глaсъ ѕ7. Гр0бу tвeрсту, ѓду плaчущусz, марjа вопіsше ко скрhвшымсz ґп0столwмъ: и3зыди1те віногрaда дёлателіе, проповёдите воскресeніz сл0во: воскрeсе гDь, подаsй мjрови вeлію ми1лость. Стjхъ: Воскресни2 гDи б9е м0й: ГDи, предстоsше гр0бу твоемY марjа магдали1на, и3 плaкаше вопію1щи, вертогрaдарz тS мнsщи, глаг0лаше: гдЁ положи1лъ є3си2 вёчный жив0тъ; гдЁ скрhлъ є3си2 сэдsщаго на пrт0лэ херувjмстэмъ; стрегyщіи бо сего2 стрaха њмертвёша. И#ли2 гDа моего2 дади1те ми2, и3ли2 со мн0ю возопjйте: въ мeртвыхъ бhвъ, и3 мє1ртвыz воскреси1вый, слaва тебЁ. Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ. Блгcвeнную нарекjй твою2 м™рь, пришeлъ є3си2 на стrть в0льнымъ хотёніемъ, возсіsвъ на кrтЁ, взыскaти хотS ґдaма, глаг0лz ѓгGлwмъ: срaдуйтесz мнЁ, ћкw њбрётесz поги1бшаz дрaхма. Вс‰ мyдрэ ўстр0ивый б9е нaшъ, слaва тебЁ. По в7-мъ стіхосл0віи, сэдaленъ, глaсъ т0йже. Жив0тъ во гр0бэ возлежaше, и3 печaть на кaмени надлежaше, ћкw цRS спsща в0ини стрежaху хrтA, и3 враги2 сво‰ неви1димw порази1вый, воскрeсе гDь. Стjхъ: И#сповёмсz тебЁ гDи, всёмъ сeрдцемъ мои1мъ: В0льною смeртію жив0тъ безсмeртный њбрэт0хомъ, всеси1льне и3 є3ди1не всёхъ сп7се: тh бо въ честн0мъ твоeмъ востaніи вс‰ воззвaлъ є3си2, разруши1вый ѓдову побёду и3 смeрти жaло. Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе дв7о, моли2 сн7а твоего2, в0лею пригвозди1вшагосz на кrтЁ, и3 воскрeсшаго и3з8 мeртвыхъ хrтA бGа нaшего, спасти1сz душaмъ нaшымъ. По непор0чнахъ: Бlгословeнъ є3си2 гDи: ЃгGльскій соб0ръ: И# ѓбіе v3пакои2, глaсъ ѕ7: В0льною и3 животворsщею твоeю смeртію хrтE, вратA ѓдова сокруши1въ ћкw бGъ, tвeрзлъ є3си2 нaмъ дрeвній рaй, и3 воскрeсъ и3з8 мeртвыхъ, и3збaвилъ є3си2 t и3стлёніz жив0тъ нaшъ. Степє1нна, глaсъ ѕ7. ҐнтіфHнъ №: На нб7о џчи мои2 возвожY къ тебЁ, сл0ве: ўщeдри мS, да живY тебЁ. Поми1луй нaсъ ўничижeнныхъ, ўстроsz благопотрє1бныz тво‰ сосyды, сл0ве. Слaва: С™0му д¦у, всsкаz всеспаси1тельнаz винA, ѓще к0ему сeй по достоsнію дхнeтъ, ск0рw взeмлетъ t земнhхъ, восперsетъ, возращaетъ, ўстроsетъ горЁ. И# нhнэ: С™0му д¦у, всsкаz всеспаси1тельнаz винA, ѓще к0ему сeй по достоsнію дхнeтъ, ск0рw взeмлетъ t земнhхъ, восперsетъ, возращaетъ, ўстроsетъ горЁ. ҐнтіфHнъ в7: Ѓще не гDь бы бhлъ въ нaсъ, никт0же t нaсъ проти1ву возм0глъ бы врaжіимъ брaнемъ њдолёти: побэждaющіи бо t здЁ возн0сzтсz. Зубы2 и4хъ да не ћта бyдетъ душA моS, ћкw птенeцъ сл0ве: ўвы2 мнЁ, кaкw и4мамъ t врагA и3збhти грэхолюби1въ сhй; Слaва: С™hмъ д¦омъ њбожeніе всBмъ, бlговолeніе, рaзумъ, ми1ръ и3 бlгословeніе: рaвнодэтельный бо є4сть nц7Y и3 сл0ву. И# нhнэ: С™hмъ д¦омъ њбожeніе всBмъ, бlговолeніе, рaзумъ, ми1ръ и3 бlгословeніе: рaвнодэтельный бо є4сть nц7Y и3 сл0ву. ҐнтіфHнъ G: Надёющіисz на гDа врагHмъ стрaшни, и3 всBмъ ди1вни: горё бо зрsтъ. Въ беззакHніz рyкъ свои1хъ, прaведныхъ жрeбій, пом0щника тS и3мёz сп7се, не простирaетъ. Слaва: С™aгw д¦а держaва на всёхъ: є3мyже вы6шнzz вHинства покланsютсz со всsкимъ дыхaніемъ д0льнимъ. И# нhнэ: С™aгw д¦а держaва на всёхъ: є3мyже вы6шнzz вHинства покланsютсz со всsкимъ дыхaніемъ д0льнимъ. Прокjменъ, глaсъ ѕ7: ГDи, воздви1гни си1лу твою2, и3 пріиди2 во є4же спасти2 нaсъ. Стjхъ: Пасhй ї}лz вонми2, наставлszй ћкw nвчA їHсифа. Всsкое дыхaніе: Е#ђліе воскрeсно t їwaнна, зачaло …ѕ: Kви1сz ї}съ ўченикHмъ свои1мъ востaвъ t мeртвыхъ: Тaже: Воскrніе хrт0во: Pал0мъ н7. И# пр0чее, nбhчно. КанHнъ воскрeсенъ, со їрмос0мъ на д7: и3 вознесeніz на д7: и3 свzтhхъ nтє1цъ на ѕ7. КанHнъ воскрeсенъ, глaсъ ѕ7. Пёснь №. Їрм0съ: Ћкw по сyху пэшешeствовавъ ї}ль, по бeзднэ стопaми, гони1телz фараHна ви1дz потоплsема, бGу побёдную пёснь, пои1мъ, вопіsше. Распростeртыма длaньма на кrтЁ, nтeческагw и3сп0лнилъ є3си2 бlговолeніz бlгjй ї}се, всsчєскаz: тёмже побёдную пёснь тебЁ вси2 поeмъ. Стрaхомъ къ тебЁ ћкw рабhнz, смeрть повелёвшисz приступи2 вLцэ животA, т0ю подавaющему нaмъ безконeчный жив0тъ и3 воскресeніе. БGор0диченъ: Своего2 пріи1мши содётелz, ћкw сaмъ восхотЁ, и3з8 безсёменна чрeва твоегw2, пaче ўмA воплощaема чи1стаz, твaрей вои1стинну kви1ласz є3си2 вLчца. КанHнъ вознесeнію, глaсъ є7. Їрм0съ: Сп7си1телю бGу: Воспои1мъ вси2 лю1діе, на рaмэхъ херувjмскихъ вознeсшусz со слaвою хrтY, и3 спосади1вшему нaсъ њдеснyю nц7A, пёснь побёдную: ћкw прослaвисz. Ходaтаz бGу и3 чlвёкwмъ хrтA, ли1цы ѓгGльстіи ви1дэвше, съ пл0тію въ вhшнихъ, ўдивлsхусz, соглaснw же воспэвaху пёснь побёдную: ћкw прослaвисz. Ћвльшемусz бGу на горЁ сінaйстэй и3 зак0нъ дaвшему бGови1дцу мwmсeю, t горы2 є3леHнскіz вознeсшемусz пл0тію, томY вси2 воспои1мъ: ћкw прослaвисz. БGор0диченъ: Пречи1стаz м™и б9іz, воплощeннаго t тебE, и3 t нёдръ роди1телz не tстyпльшаго бGа, непрестaннw моли2, t всsкагw њбстоsніz спасти2, ±же создA. КанHнъ с™hмъ nтцє1мъ, глaсъ ѕ7, є3гHже краестр0чіе: Пeрвое воспою2 сосл0віе пaстырей. Пёснь №. Їрм0съ: Ћкw по сyху пэшешeствовавъ ї}ль, по бeзднэ стопaми, гони1телz фараHна ви1дz потоплsема, бGу побёдную пёснь, пои1мъ, вопіsше. С™hхъ nтє1цъ восхвалsz всес™hй соб0ръ, всес™0е тогw2 во мнЁ прорицaніе, вопіS: молю1 тz хrтE, сохрани1тисz мнЁ. Двaжды. БGон0сніи nц7ы2, ћкw м0лніz сошeдшесz днeсь, тебE хrтE є3динор0дна, nц7Y собезначaльна сн7а и3сповёдаша ћснw, и3 є3диносyщна. Невёсты твоеS цeркве, благослaвніи невэстокраси1теліе вLко, вёры ћвэ њпредэлeніе и3зложи1вше злат0е, ћкw ќтварію бGолёпною сію2 ўкраси1ша. БGор0диченъ: Преукрашeнна слaвою б9eственною честнaz цRи1ца, сн7у своемY и3 бGу предстои1тъ, нaмъ спасeніе душeвное просsщи. Катавaсіа: Б9eственнымъ покровeнъ: Пёснь G. Їрм0съ: Нёсть с™ъ ћкоже ты2 гDи б9е м0й, вознесhй р0гъ вёрныхъ твои1хъ бlже, и3 ўтверди1вый нaсъ на кaмени и3сповёданіz твоегw2. БGа распинaема пл0тію зрsщи твaрь распадaшесz стрaхомъ: но содержaщею длaнію нaсъ рaди распsтагw, крёпкw содержaшесz. Смeртію смeрть разори1вшисz, лежи1тъ nкаsннаz бездыхaнна: животa бо не терпsщи б9eственнагw приложeніz, мертвA бывaетъ крёпкаz, и3 дaруетсz всBмъ воскресeніе. БGор0диченъ: Б9eственнагw ржcтвA твоегw2 чи1стаz, всsкій є3стествA чи1нъ превосх0дитъ чyдо: бGа бо преестeственнw зачалA є3си2 во чрeвэ, и3 р0ждши пребывaеши при1снw дв7а. И$нъ. Їрм0съ: Си1лою кrтA твоегw2 хrтE: Возшeлъ є3си2 жизнодaвче хrтE ко nц7Y, и3 вознeслъ є3си2 р0дъ нaшъ чlвэколю1бче, неизречeннымъ бlгоутр0біемъ твои1мъ. Чи1ни ѓгGльстіи сп7се, человёческое є3стество2 ви1дэвше совосходsщее тебЁ, непрестaннw ўдивлsеми воспэвaху тS. Ўжасaхусz ѓгGльстіи ли1цы хrтE, зрsще тS съ тэлесeмъ вознeсшасz, и3 воспэвaху с™0е твоE вознесeніе. БGор0диченъ: Моли2 непрестaннw чи1стаz, произшeдшаго t бокY твоeю, и3збaвитисz прeлести діaволи, пою1щымъ тS мaтерь б9ію. И$нъ. Їрм0съ: Нёсть с™ъ ћкоже ты2 гDи б9е м0й, вознесhй р0гъ вёрныхъ твои1хъ бlже, и3 ўтверди1вый нaсъ на кaмени и3сповёданіz твоегw2. Т0къ и3 стрaсть и3 сэчeніе, ѓрій безyмный ржcтвY бжcтвенному ѕлочeстнw нечести1вый прилагaz, сэчи1тельнымъ n§ескимъ мечeмъ tсэкaетсz. Двaжды. Ћкоже дрeвле б9eственный ґвраaмъ, вв0инившесz вси2 всечестнjи бGоглаг0ливіи, враги2 тво‰ бlже неи1стwвныz твоeю си1лою крёпкw погуби1ша. Двaжды. Пeрвое собрaніе собрaвшеесz твои1хъ свzщeнныхъ, є3диносyщна тS сп7се безначaльному nц7Y, и3 творцA всёхъ р0ждшагосz благочeстнw проповёдаша. БGор0диченъ: Не м0жетъ сл0во земнhхъ, нижE љзhкъ дв7о восхвали1ти тS дост0йнw: и3з8 тебe бо без8 сёмене жизнодaвецъ хrт0съ воплоти1тисz пречи1стаz благоволи2. Катавaсіа: Развeрзе ўтр0бы: Кондaкъ вознесeнію, глaсъ ѕ7: Е$же њ нaсъ и3сп0лнивъ смотрeніе, и3 ±же на земли2 соедини1въ нбcнымъ, вознeслсz є3си2 во слaвэ хrтE б9е нaшъ, никaкоже tлучazсz, но пребывaz неtстyпный, и3 вопіS лю1бzщымъ тS: ѓзъ є4смь съ вaми, и3 никт0же на вы2. Јкосъ: Я%же земли2 на земли2 њстaвившіи, ±же пeпєльнаz пeрсти ўступaющіи, пріиди1те воспрsнемъ, и3 на высотY возведeмъ џчи и3 мы6сли, впери1мъ ви1ды, вкyпэ ч{вства, на нбcнаz вратA смeртніи, непщyимъ бhти въ мaсличной горЁ, и3 взирaти на и3збавлsющаго на џблацэхъ носи1ма. Toнyду бо гDь на нб7сA востечE, и3 тaмw даролюбeзны дaры раздаS ґпcлwмъ свои1мъ, ўтёшивъ | ћкw nц7ъ, и3 ўтверди1въ |, настaвивъ ћкw сынHвъ, и3 речE къ ни1мъ: не разлучaюсz вaсъ, ѓзъ є4смь съ вaми, и3 никт0же на вы2. Тaже, сэдaленъ nтцє1мъ. Глaсъ д7. Под0бенъ: Ск0рw предвари2: Свэти1льницы пресвётліи и4стины хrт0вы мjру kви1стесz на земли2 вои1стинну блажeннэйшіи nц7ы2 бGовэщaнніи, и3зсуши1вше є4рєси хyльныхъ љзыковрeдій, и3 ўгаси1вше пламенови1днаz ѕлослaвныхъ смущє1ніz: тёмже ћкw свzти1теліе хrт0вы, моли1тесz спасти1сz нaмъ. Слaва, другjй, глaсъ т0йже. Под0бенъ: Вознесhйсz: Нікeйскій свётлый грaдъ днeсь, t всеS земли2 къ себЁ призвA три1ста и3 nсмьнaдесzть свzщенноначaльникwвъ, на глаг0лавшаго хулY ѓріа, и3 ўмалsющаго є3ди1наго t трbцы, сн7а и3 сл0ва сyщаго б9іz, є3г0же ѓріа низл0жше, вёру ўтверди1ша. И# нhнэ, вознесeніz. Под0бенъ: Возшeдъ на нб7сA со слaвою, и3 сосэдhй nц7Y њдеснyю, никaкоже разлучи1лсz є3си2 человэколю1бче хrтE: д¦а же с™aго прем{дрымъ ўченикHмъ твои6мъ послaти њбэщaвый, и3 нaшz њзари1вый мы6сли, дaждь просвэщeніе, ћкw да непрестaннw поeмъ тS, вLко. Пёснь д7. Їрм0съ: Хrт0съ моS си1ла, бGъ и3 гDь, честнaz цeрковь бGолёпнw поeтъ взывaющи, t смhсла чи1ста њ гDэ прaзднующи. Дрeво процвэтE хrтE и4стинныz жи1зни: кrтъ бо водрузи1сz, и3 напои1всz кр0вію и3 вод0ю t нетлённыхъ твои1хъ рeбръ, жив0тъ нaмъ прозzбE. Не ктомY мнЁ ѕмjй л0жно њбожeніе подлагaетъ: хrт0съ бо бGодётель человёча є3стествA, нhнэ невозбрaннw стезю2 мнЁ жи1зни ўстр0и. БGор0диченъ: Ћкw вои1стинну неизглагHланна и3 непости6жна сyть, твоегw2 бцdе бGолёпнагw ржcтвA, сyщымъ на земли2 и3 на небеси2, приснодв7о т†инства. И$нъ. Їрм0съ: Ўслhшахъ слyхъ си1лы кrтA: Вознeслсz є3си2 во слaвэ, ѓгGлwвъ цRю2, ўтёшителz нaмъ t nц7A послaвъ. Тёмже вопіeмъ: слaва хrтE, вознесeнію твоемY. Ћкw взhде сп7съ ко nц7Y съ пл0тію, ўдиви1шасz ѓгGльскаz вHинства, и3 возопи1ша: слaва хrтE вознесeнію твоемY. ГHрніz си6лы г0рнэйшымъ вопіsху: вратA возми1те хrтY нaшему цRю2, є3г0же воспэвaемъ вкyпэ со nц7eмъ и3 д¦омъ. БGор0диченъ: Дв7а роди2, и3 мaтернихъ не познA, но м™и ќбw є4сть, дёвою же пребhсть: ю4же воспэвaюще, рaдуйсz бцdе, взывaемъ. И$нъ. Їрм0съ: Хrт0съ моS си1ла, бGъ и3 гDь, честнaz цeрковь бGолёпнw поeтъ взывaющи, t смhсла чи1ста њ гDэ прaзднующи. Прелюбодёйствовавый ѓрій ўм0мъ неразyмнымъ правослaвную вёру, nтeческими суды2 и3згнaнъ бhсть t цRкве, ћкоже ќдъ гнилhй, ѕлоимени1тый. Двaжды. Њ тебЁ вLко, подвизaвсz ли1къ nтє1цъ, тво‰ враги2 ѕэлw2 побэди2 и3 соестeственна тS nц7Y и3 д¦у прослaви. Ходaтай бhлъ є3си2 б9е и3 человёче, бGу и3 человёкwмъ хrтE: тёмже во двою2 тS є3стєствY є3ди1наго знaюще сн7а, бGомyдріи проповёдаша. БGор0диченъ: Мeртва мS показA садA вкушeніе, жи1знь же дрeво и3з8 тебE ћвльшеесz всечи1стаz воскреси2, и3 рaйскіz слaдости наслёдника мS показA. Катавaсіа: ЦRю2 царeй: Пёснь є7. Їрм0съ: Б9іимъ свётомъ твои1мъ бlже, ќтренюющихъ ти2 дyшы люб0вію њзари2, молю1сz, тS вёдэти сл0ве б9ій, и4стиннаго бGа t мрaка грэх0внагw взывaюща. Ўступaютъ ми2 херувjми нhнэ, и3 плaменное nрyжіе вLко плещи2 мнЁ даeтъ, тS ви1дэвше сл0ве б9ій, и4стиннаго бGа, разб0йнику пyть сотв0ршаго въ рaй. Не ктомY бою1сz є4же въ зeмлю вLко хrтE возвращeніz: тh бо t земли2 возвeлъ мS є3си2 забвeна, благоутр0біz рaди мн0гагw, къ высотЁ нетлёніz воскресeніемъ твои1мъ. БGор0диченъ: Бцdу тS t души2, вLчце мjру благaz, и3сповёдающихъ спасaй: тs бо предстaтельницу непобэди1мую и4мамы, и4стинную бGороди1тельницу. И$нъ. Їрм0съ: Ќтренююще вопіeмъ ти2, гDи: И#сп0лнивъ весeліz всsчєскаz ми1лостиве, къ гHрнимъ си1ламъ съ пл0тію пришeлъ є3си2. ЃгGльскіz си6лы взeмлема тебE ви1дэвше, вратA, взывaху, цRю2 нaшему возми1те. Ґпcли ви1дэвше возвышaема сп7са, съ трeпетомъ взывaху цRю2 нaшему: слaва тебЁ. БGор0диченъ: Дв7у по ржcтвЁ поeмъ тS бцdе, тh бо бGа сл0ва пл0тію мjрови родилA є3си2. И$нъ. Їрм0съ: Б9іимъ свётомъ твои1мъ бlже, ќтренюющихъ ти2 дyшы люб0вію њзари2, молю1сz, тS вёдэти сл0ве б9ій, и4стиннаго бGа t мрaка грэх0внагw взывaюща. Крaсны н0ги ћкw вои1стинну, нhнэ проповёдающихъ тS ми1ръ всsкъ ќмъ преимyщій, всёхъ ѓгGлwвъ и3 человёкwвъ хrтE, и3 мн0жествомъ ми1ра мjръ совокуплsющій. Двaжды. Премyдрость, си1лу, џ§ее сл0во v3постaсное хrтE, тебE сошeдшесz проповёдаша, всес™aгw свzщeнства чeстнw зак0номъ печaтавше, бжcтвенніи ўчи1теліе. Двaжды. В0дъ струsми чи1стыми ўчeніz, правослaвную цeрковь напои1вшіи, на водaхъ пок0z нhнэ наслаждaетесz вёчнw рaдующесz. БGор0диченъ: Свёщникъ пречcтаz свётлый, всBмъ њзарsющій хrтA прaвды сlнце, тебE вёдуще є3ди1на бGороди1тельнице чи1стаz, твоE нhнэ заступлeніе призывaемъ. Катавaсіа: Рэши1тельное њчищeніе: Пёснь ѕ7. Їрм0съ: Житeйское м0ре воздвизaемое зрS напaстей бyрею, къ ти1хому пристaнищу твоемY притeкъ вопію1 ти: возведи2 t тли2 жив0тъ м0й, многоми1лостиве. Распинaемь вLко, гвоздьми2 ќбw клsтву ю4же на нaсъ њчи1стилъ є3си2, копіeмъ же прободaемь въ рeбра, ґдaмово рукописaніе раздрaвъ, мjръ свободи1лъ є3си2. Ґдaмъ низведeнъ бhсть, лeстію запeнсz, ко ѓдовэ пр0пасти: но є3стеств0мъ бGъ же и3 ми1лостивъ, сошeлъ є3си2 ко и3скaнію, и3 на рaму понeсъ, совоскреси1лъ є3си2. БGор0диченъ: Пречи1стаz вLчце, р0ждшаz человёкwмъ к0рмчію гDа, страстeй мои1хъ непостоsнное и3 лю1тое разжени2 смущeніе, и3 тишинY подaждь сeрдцу моемY. И$нъ. Їрм0съ: Њбhде мS бeздна: Взыгрaшасz ґпcли, зрsще на высотY днeсь зижди1телz взeмлема ўповaніемъ д¦а, и3 стрaхомъ зовsху: слaва восх0ду твоемY. Предстaша ѓгGли, вопію1ще хrтE ўченикHмъ твои6мъ: и4мже џбразомъ ви1дэсте хrтA восходsща съ пл0тію, пaки пріи1детъ прaведный всёхъ судіS. Ћкw ви1дэша тS сп7се нaшъ нбcныz си6лы, на высотY взeмлема съ тёломъ, взывaху, глаг0люще: вели1кое, вLко, человэколю1біе твоE. БGор0диченъ: Купинy тz неwпали1мую, и3 г0ру, и3 лёствицу њдушевлeнную, и3 двeрь небeсную дост0йнw слaвимъ мRjе слaвнаz, правослaвныхъ похвало2. И$нъ. Їрм0съ: Житeйское м0ре воздвизaемое зрS напaстей бyрею, къ ти1хому пристaнищу твоемY притeкъ вопію1 ти: возведи2 t тли2 жив0тъ м0й, многоми1лостиве. Ўтаи1тисz не возм0же плeвелwвъ сёzтель, пр0мысла неизречeннагw, неи1стовству тезоимени1тъ наречeнный: їyдэ бо поревновaвъ, ћкоже џнъ разсёдесz вселукaвый. Двaжды. Б9eственное собрaніе nтє1цъ честн0е, є3динор0дное њзарeніе, t существA возсіsвшее џ§а, проповёдуетъ тS вLко, и3 прeжде всёхъ вBкъ рождeнна сн7а. Чрeво растерзaетсz по словеси2, и3ст0чникъ мyтный и3 непи1тный є3ресeй, и3сточи1вшій ѕлочести1выхъ, рaломъ моли1твы свzщє1нникъ б9eственныхъ промhсленнэе. БGор0диченъ: Вели1кій преднаписA во прор0цэхъ мwmсeй, тебE ковчeгъ, и3 трапeзу, и3 свёщникъ, и3 рyчку, nбрaзнw знaменуz воплощeніе вhшнzгw и3з8 тебE м™и дв7о. Катавaсіа: Њчищeніе нaмъ: Кондaкъ nтцє1мъ, глaсъ }. Под0бенъ: Ћкw начaтки: Ґпcлъ проповёданіе, и3 nтє1цъ догмaты, цRкви є3ди1ну вёру запечатлёша, ћже и3 ри1зу носsщи и4стины, и3сткaну t є4же свhше бGосл0віz, и3справлsетъ и3 слaвитъ благочeстіz вели1кое тaинство. Јкосъ: Выс0кимъ проповёданіемъ, б9ію цeрковь ўслhшимъ вопію1щу: жaждай да грzдeтъ ко мнЁ и3 піeтъ чaшу, ю4же держY, чaша є4сть премyдрости, сіE питіE и4стины сл0вомъ почерп0хъ, в0ду проливaющую не прекосл0віz, но и3сповёданіz, ю4же піS нhнэшній ї}ль, бGа зри1тъ вэщaюща: ви1дите, ви1дите, ћкw сaмъ ѓзъ є4смь, и3 не премэнsюсz: ѓзъ бGъ пeрвый, ѓзъ же и3 по си1хъ, и3 рaзвэ менE нёсть и3н0гw tню1дъ. Tсю1ду причащaющіисz насhтzтсz, и3 восхвaлzтъ бlгочeстіz вели1кое тaинство. Сmнаxaрій въ недёлю с™hхъ т}i бGон0сныхъ nц7ъ, и4же въ нікeи. Стjхъ: Свэти6лъ собрaніе и3збрaнное: Лучеви1дны просвэти1те мнЁ мы6сли. Стjхъ: Стрaнна сн7а џ§а существA, глаг0лz: Ѓрій си1це, б9іz слaвы стрaненъ. Въ т0йже дeнь, въ недёлю седмyю по пaсцэ, и4же въ нікeи пeрвый соб0ръ прaзднуемъ три1ста и3 nсминaдесzти бGон0сныхъ nтє1цъ, вины2 рaди сицевhz: Понeже бо гDь нaшъ ї}съ хrт0съ, въ пл0ть њболкjйсz, є4юже по нaмъ смотрeніе всE неизречeннw дёйствова, и3 ко n§ескому пaки взhде пrт0лу, хотsще показaти с™jи, ћкw вои1стинну сн7ъ б9ій бhсть человёкъ, и3 совершeнный человёкъ вознесeсz бGъ, и3 сёде њдеснyю вели1чествіz на выс0кихъ, соб0ръ сeй с™hхъ nц7ъ тaкw є3го2 проповёда, и3 и3сповёда є3диносyщна, и3 є3диночeстна nц7Y. Си1мъ сл0вомъ по слaвномъ вознесeніи, настоsщій ўстaвиша прaздникъ, ѓки собрaніе толи1кихъ nц7ъ пред8изводsще, сего2 во пл0ти вознeсшасz бGа и4стинна, и3 во пл0ти человёка совершeнна проповёдающе. Соб0ръ же сeй бhсть при кwнстантjнэ вели1цэмъ царЁ, въ двадесsтомъ лётэ цaрства є3гw2, гонeнію престaвшу. Сeй въ ри1мэ прeжде њбладaше, пот0мъ же и3 всеслaвный кwнстантjнь грaдъ себЁ тезоимени1тъ создaвъ. Въ лёто t создaніz мjра пsть тhсzщъ nсмьсHтъ три1десzть nсм0е, ±же на ѓріа начaша глаг0лати. И$же ѓрій бsше ќбw t лівЂи, во ґлеxандрjю же пришeдъ, и3 діaконъ t сщ7енном§нка петрA ґлеxандрjйскагw постaвленъ бhвъ понeже хyлити начaтъ на сн7а б9іz, твaрь сего2 проповёдаz, t не сyщихъ же бhти, и3 далeче сyща t бжcтвеннагw достоsніz ѕлоупотреби1тельнw же премdрости и3 сл0ву б9ію глаг0латисz: ћкw ўпод0бльшасz савeллію ѕлочести1вому, є3диноли1чно, и3 є3диноmпостaсно глаг0лющу бжcтво2. И# nвогдA ќбw nц7Y бывaти, nвогдa же сн7у, nвогдa же д¦у с™0му. Сі‰ ќбw ѓріа хyлzща, вели1кій пeтръ t свzщeнства є3го2 tлучaетъ, хrтA ћкw младeнца на с™ёмъ жeртвенницэ ви1дэвъ, въ раздрaнну њблечeна ри1зу и3 глаг0люща, ћкw ѓрій раздрA ю5. Ґхjлла же, по петрЁ патріaрхію пріи1мый ґлеxандрjйскагw грaда, на њбэщaніихъ пaки разрэшaетъ ѓріа: къ си6мъ же поставлsетъ є3го2 и3 пресвЂтера, и3 во ґлеxандрjи ўчи1телz предпоставлsетъ. Ґхjллэ же скончaвшусz, ґлеxaндръ бывaетъ патріaрхъ, и4же ѓріа т†zжде и3 гHршаz хyлzща њбрётъ, t цRкве и3зри1нувъ, соб0ромъ того2 низложи1въ, ћкоже глаг0летъ fеодwри1тъ: ћкw и3 прел0жна є3стествA хrтA глаг0лаше, и3 безyмную и3 бездyшную воспріsти пл0ть гDу, пeрвый сeй tрhгну. Ѓрій ќбw мн0гихъ своемY ѕлочeстію подвeдъ, пи1шетъ и3 ўсвоsетъ нікомидjйскаго є3vсeвіа, тЂрскаго паvли1на, є3vсeвіа же кесарjйскаго, и3 и3нhхъ, и3 на ґлеxaндра вмэщaетсz. Ґлеxaндръ же вездЁ по вселeннэй хулы6 џнагw и3 низложeніе послaвъ, мн0гихъ на мeсть воздви1же. ЦRкви ќбw смущaемэй, и3 мнHгимъ хотsщымъ хрісті†нскаz пріимaти, возбранsємымъ же любопрёніемъ ўчeніz, вели1кій кwнстантjнъ вездЁ по вселeннэй, людски1ми колесни1цами и3 носи1лы, сyщыz nтцы2 въ нікeю собрaвъ, тaмw и3 сaмъ прих0дитъ. И# nтцє1мъ ќбw всёмъ сёдшымъ, повелёнъ и3 сaмъ сёде не на цaрстэмъ прест0лэ, но на ўмaленнэмъ достоsніz сэдaлищи. И# ±же на ѓріа глагHланнымъ бhвшымъ, ґнafемэ ќбw џнъ, и3 џному смyдрствующіи вси2 подлагaютсz. Сл0во же б9іе t с™hхъ nтє1цъ, є3диносyщное, и3 є3диночeстное, и3 собезначaльное проповёдаетсz nц7Y. И#злагaютъ же сjи вёры с™hй сmмв0лъ, привeдше т0й дaже и3 до є4же, И# въ д¦а с™aго гDа: є4же посeмъ, вторhй и3сп0лни соб0ръ. Затверди1 же къ си6мъ пeрвый соб0ръ и3 пaсхи прaздникъ, когдA, и3 кaкw подобaетъ нaмъ т0й совершaти, и3 не со їудє1и, ћкоже бsше пeрвэе nбhчнw. И#злагaетъ же и3 прaвилъ њ цRк0вномъ и3справлeніи двaдесzть. С™hй же вёры сmмв0лъ, вели1кій, и3 равноап0стольный кwнстантjнъ п0слэжде всёхъ, червлeными затверди2 пи1смены. Бsху же ґрхіерє1й ќбw с™hхъ си1хъ nтє1цъ двэстЁ три1десzть и3 двA. Сщ7eнникwвъ же и3 діaконwвъ, къ си6мъ же и3 монaхwвъ џсмьдесzть и3 шeсть: всёхъ же три1ста и3 nсмьнaдесzть. Знамени1тіи же сjи: Сілвeстръ ри1мскій ґрхіерeй. Митрофaнъ кwнстантjнz грaда, б0ленъ сhй: сjи ќбw бhша тY чрез8 сво‰ мэстоблюсти1тели. Ґлеxaндръ ґлеxандрjйскій, со ґfанaсіемъ вели1кимъ, ґрхідіaкономъ тогдA сyщимъ, и3 є3vстafій ґнтіохjйскій, и3 макaрій їерусали1мскій. Nссjй кудрyвскій є3пjскопъ. Пафнyтій и3сповёдникъ. Мmроточи1вый ніколaй, и3 спmрідHнъ трімmfyнтскій, и4же тaмw філос0фа низложи1въ крести2, трис0лнечное є3мY показaвъ. Посредё же соб0ра двэмA къ бGу престaвльшемасz nтцє1ма ґрхіерeома, вели1кій кwнстантjнъ въ ковчeги и4хъ предёлъ с™aгw соб0ра вложи1въ, и3 твeрдw заключи1въ, њбрёте и3 t џнэхъ запечaтанъ же и3 подпи1санъ неизречeнными словесы2 б9іими. Соверши1вшусz же соб0ру, понeже и3 царьгрaдъ ўжE созидaемый соверши1сz. Призывaетъ кwнстантjнъ вели1кій с™hz џныz всS мyжы, и5же и3 њбшeдше вeсь грaдъ, и3 моли1твовавше и3 дов0льнw, цaрствующій бhти градовHмъ ўставлsютъ, и3 м™ри сл0ва того2 возложи1ша царю2 повелёвшу. И# тaкw с™jи кjйждо tид0ша въ д0мы. Но є3щE къ бGу не tшeдшу вели1кому кwнстантjну, съ сhномъ свои1мъ кwнстaнтіемъ ски1птры соблюдaющу, ѓрій къ царю2 прих0дитъ, глаг0лz: њставлsю вс‰, и3 цRкви б9іей соедини1тисz хощY. Написaвъ ќбw сво‰ хулы6 њбёси на вhи, и3 ѓки бы соб0ру повинyzсz, во џно рук0ю ўдарsz, си6мъ глаг0лаше повиновaтисz: и3 ќбw цaрь во nбщeніе пріsти ѓріа патріaрху кwнстантjнz грaда повелэвaетъ. Бsше же тогдA по митрофaнэ ґлеxaндръ, и4же ѕлонрaвіе вёдый мyжа, не вёруzй бsше, и3 молsшесz бGу kви1ти є3мY, ѓще по в0ли є3гw2 ѓрій пріwбщи1тсz. Е#гдa же врeмz пріи1де, въ нeже подобaше сослужи1ти є3мY теплёйшій бывaетъ въ мlтвэ. Ѓрій же къ цRкви грzдhй, и3 нёгдэ бли1зъ столпA торг0внагw, раст0ргшусz є3гw2 чрeву, въ нар0дное подтр0ніе вх0дитъ, и3 тaмw разсёдесz, всE внyтреннее здaніе и3зрыгaетъ д0лу, їyдино разсэдaніе под8eмъ, њ рaвнэмъ предaтельствэ сл0ва, и3 б9іzгw сн7а џ§а существA tтерзaz, растерзaетсz сaмъ, и3 мeртвъ њбрётенъ бhвъ: и3 тaкw б9іz цRковь t џнагw пaгубы и3змэни1сz. С™hхъ трeхъ сHтъ и3 nсминaдесzти бGон0сныхъ nтє1цъ мlтвами, хrтE б9е нaшъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь. Пёснь з7. Їрм0съ: Росодaтельну ќбw пeщь содёла ѓгGлъ преподHбнымъ nтрокHмъ, халдє1и же њпалsющее велёніе б9іе, мучи1телz ўвэщA вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ. Рыдaющее во стрaсти твоeй с0лнце, во мрaкъ њблечeсz, и3 во дни2 по всeй вLко земли2 свётъ помeрче, вопіS: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ. Њблек0шасz хrтE, схождeніемъ твои1мъ во свётъ преиспHднzz, прaoц7ъ же весeліz и3сп0лненъ kви1всz, ликовствyz взыгрaше, вопіS: блгcвeнъ є3си2 б9е nц7ъ нaшихъ. Трbченъ: Цaрствующее и3 всёми владsщее є3стество2 тріmпостaсное, бlгости и3 безмёрныz пучи1ны свётъ пою1ще, возопіи1мъ вёрніи: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ. И$ный. Їрм0съ: Въ пещи2 џгненнэй: На џблацэхъ свёта вознесhйсz, и3 спасhй мjръ, бlгословeнъ бGъ nтє1цъ нaшихъ. На рaму хrтE, заблyждшее взeмъ є3стество2, вознeссz бGу и3 nц7Y привeлъ є3си2. Возшeдый въ пл0ти къ безпл0тному nц7Y, бlгословeнъ бGъ nтє1цъ нaшихъ. Ўмерщвлeнное нaше грэх0мъ є3стество2 взeмъ, твоемY св0йственному nц7Y сп7се, привeлъ є3си2. И$ный. Їрм0съ: Росодaтельну ќбw пeщь содёла ѓгGлъ преподHбнымъ nтрокHмъ, халдє1и же њпалsющее велёніе б9іе, мучи1телz ўвэщA вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ. Побэди1сте неи1стовству тезоимени1таго ѓріа, неи1стовствовавшаго лю1тэ, и3 глаг0лавшаго на высотY непрaвєднаz. Б9ію бо сн7у tречeсz вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ. Двaжды. Сн7а гр0мова подражaюще чyдніи, сл0ва nц7Y собезначaльна и3 є3динопрест0льна, nгнезрaчными ўсты2 вaшими всёхъ научи1сте вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nц7ъ нaшихъ. Двaжды. Ћкw крилaтіи, сл0ву пом0гшіи, пріид0сте бGоблажeнніи, t конє1цъ бо вселeнныz собрA вaсъ д¦ъ с™hй вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nц7ъ нaшихъ. БGор0диченъ: Ю$ношы три2 пeщь не њпали2, ржcтво2 проwбразyющыz твоE: б9eственный бо џгнь тебE не њпали1въ, всели1сz въ тS, и3 всёхъ просвэти2 вопи1ти: благословeнна є3си2 бGа пл0тію пор0ждшаz. Катавaсіа: Соглaснаz возшумЁ nргaнскаz: Пёснь }. Їрм0съ: И#з8 плaмене преподHбнымъ р0су и3сточи1лъ є3си2, и3 прaведнагw жeртву вод0ю попали1лъ є3си2: вс‰ бо твори1ши хrтE, т0кмw є4же хотёти, тS превозн0симъ во всS вёки. Їудє1йскіz дрeвле пророкоубjйцы лю1ди, бGоубjйцы зaвисть нhнэ содёла, тебE на крeстъ вознeсшыz, сл0ве б9ій: є3г0же превозн0симъ во всS вёки. Нбcныхъ кrтъ не њстaвилъ є3си2, и3 во ѓдъ сошeдъ, всего2 совоздви1глъ є3си2 хrтE, лежaщаго во гн0и человёка. Тёмже тS поeмъ во всS вёки. БGор0диченъ: T свёта свэтодaвца сл0ва зачалA є3си2, и3 р0ждши несказaннw пресyщественнаго: д¦ъ бо въ тS дв7о бжcтвенный всели1сz. Тёмже тS поeмъ во вс‰ вёки. И$нъ. Їрм0съ: И#з8 nц7A прeжде вBкъ: Во двою2 существY возлетёвшаго жизнодaвца хrтA на небесA со слaвою, и3 nц7Y сосэдsща, свzщeнницы п0йте, лю1діе превозноси1те во всS вёки. T раб0ты јдwльскіz твaрь и3збaвившаго, и3 предстaвившаго тY своб0дну своемY nц7Y, тебE сп7се поeмъ, и3 тебE превозн0симъ во всS вёки. Свои1мъ схождeніемъ низложи1вшаго супостaта, и3 свои1мъ возшeствіемъ вознeсшаго человёки, свzщeнницы п0йте, лю1діе превозноси1те во всS вёки. БGор0диченъ: Херувjмwвъ превhшшаz kви1ласz є3си2 бцdе чи1стаz, во чрeвэ твоeмъ си1ми носи1маго носи1вшаz: є3г0же съ безпл0тными человёцы славосл0вимъ во вс‰ вёки. И$нъ. Їрм0съ: И#з8 плaмене преподHбнымъ р0су и3сточи1лъ є3си2, и3 прaведнагw жeртву вод0ю попали1лъ є3си2: вс‰ во твори1ши хrтE, т0кмw є4же хотёти, тS превозн0симъ во всS вёки. Просвэти1вшесz лучaми твоегw2 б9ествA блазjи твои2 пaстыріе, тебE и3сповёдаша бытію2 содётелz всёхъ и3 гDа: є3г0же превозн0симъ во всS вёки. Двaжды. Ли1къ пaстырей приснопaмzтный собрaвсz, бGомyдреннw трbцу несоздaнную нhнэ бGосл0вz, всёхъ ўчи1тъ вопи1ти: тS превозн0симъ во вс‰ вёки. Двaжды. Бlгослови1мъ nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, гDа. Сщ7енноначaльницы, пaстыріе достослaвніи, хrт0ву цRковь просвэщaютъ, и3нhй и4нуду сію2 њсвэщaюще, и3 превозносsще во всS вёки. БGор0диченъ: Тaйнw во џбразэхъ предви1дэша тебE прор0цы вси2, сл0во р0ждшую, пл0ть бо и3з8 тебE взeмый сeй пр0йде сугyбъ: є3г0же превозн0симъ во всS вёки. Тaже: Хвaлимъ, бlгослови1мъ, покланsемсz гDви, пою1ще, и3 превозносsще во всS вёки. Катавaсіа: Разрэшaетъ ќзы: Поeмъ, Честнёйшую: Пёснь f7. Їрм0съ: БGа человёкwмъ невозм0жно ви1дэти, на нег0же не смёютъ чи1ни ѓгGльстіи взирaти: тоб0ю бо всечcтаz, kви1сz чlвёкwмъ сл0во воплощeнно, є3г0же величaюще, съ нбcными вHи, тS ўблажaемъ. Страстeмъ непричaстенъ ты2 пребhлъ є3си2 сл0ве б9ій, пл0тію пріwбщи1всz страстeмъ: но рэши1ши t страстeй человёка, страстeмъ бhвъ стрaсть сп7се нaшъ, є3ди1нъ бо є3си2 безстрaстенъ и3 всеси1ленъ. Тлю2 смeртную пріeмъ, и3 тлёніz соблю1лъ є3си2 тёло твоE невкyсно: твоs же животворsщаz и3 бжcтвеннаz вLко душA, во ѓдэ не њстaвлена бhсть, но ћкоже t снA воскрeсъ, нaсъ совоздви1глъ є3си2. Трbченъ: БGа nц7A, сн7а собезначaльна, вси2 человёцы ўстнaми ќбw чи1стыми слaвимъ: неизречeнную же и3 преслaвную д¦а всес™aгw си1лу почитaемъ: є3ди1на бо є4сть всеси1льнаz трbца неразлyчнаz. И$нъ. Їрм0съ: ТS пaче ўмA и3 словесE, м™рь б9ію: ТебE и3збaвителz мjра хrтA бGа, ґпcли ви1дzще б9eственнw возвышaема, со стрaхомъ и3грaюще величaху. Твою2 њбожи1вшуюсz пл0ть зрsще хrтE, на высотЁ ѓгGли, дрyгъ ко дрyгу глаг0лаху: вои1стинну сeй є4сть бGъ нaшъ. ТебE безпл0тныхъ чи1нове хrтE б9е, на џблацэхъ взeмлема ви1дzще взывaху: слaвы цRю2 вратA возми1те. БGор0диченъ: Рaдуйсz бцdе, м™и хrтA бGа, є3г0же родилA є3си2, днeсь t земли2 возноси1ма, со ґпcлы зрsщи возвеличaла є3си2. И$нъ. Їрм0съ: БGа человёкwмъ невозм0жно ви1дэти, на нег0же не смёютъ чи1ни ѓгGльстіи взирaти: тоб0ю бо всечcтаz, kви1сz чlвёкwмъ сл0во воплощeнно, є3г0же величaюще, съ нбcными вHи, тS ўблажaемъ. Њбрётъ вы2 споб0рники собрA, держaвною си1лою воwружи1въ д¦а, nц7Y собезначaльное, и3 сопrт0льное сл0во, прeжде вёкъ сyщее: є3г0же нhнэ всесвzщeнніи, съ нбcными в0инствы при1снw слaвите. Двaжды. Пaжить ѓріеву лю1тыz є4реси, ћкw врaчеве душaмъ же и3 тэлесє1мъ ўстaвисте, сщ7eнный вёры сmмв0лъ всBмъ и3зложи1вше, и4же нhнэ держaще, пaмzть вaшу свzщеннодётеліе при1снw слaвимъ. Двaжды. Ћкw свётъ сhй хrтE пречи1стый, t страстeй мглы2 дyшу мою2 њчи1сти, моли1твами вLко твои1хъ служи1телей, нhнэ тебE проповёдавшихъ безначaльна, несоздaнна, зижди1телz же всёхъ и3 бGа, и3 nц7Y собезначaльна. БGор0диченъ: Мє1ртвымъ воскресeніе нhнэ даровaсz твои1мъ неизречeннымъ и3 неизглаг0ланнымъ ржcтв0мъ, бцdе вLчце: жи1знь бо и3з8 тебE пл0тію њбложeна всBмъ возсіS, и3 смeрти неусклaбное ћвэ разруши2. Катавaсіа: Рaдуйсz цRи1це: С™ъ гDь бGъ нaшъ. Три1жды. Е#xапостілaрій воскрeсенъ: Тіверіaдское м0ре съ дэтьми2 зеведeовыми, наfанaила съ петр0мъ же, и3 съ други1ма двэмA дрeвле, и3 fwмY и3мsше на л0вэ, и5же хrт0вымъ повелёніемъ њдеснyю ввeргше, мн0жество и3звлек0ша рhбъ: є3г0же пeтръ познaвъ, къ немY бродsше, и5мже трeтіе kвлeйсz, и3 хлёбъ показA, и3 рhбу на ќглехъ. Слaва, nц7є1въ: Под0бенъ: Жєны2 ўслhшите: Nц7ъ б9eственныхъ днeсь пaмzть прaзднующе, молeньми тёхъ м0лимъ всещeдре: всsкагw вредA є3ресeй и3збaви лю1ди твоS гDи, и3 вс‰ спод0би, nц7A сл0ва слaвити, и3 всес™aго д¦а. И# нhнэ, вознесeніz: ЎченикHмъ зрsщымъ тS, вознeслсz є3си2 хrтE ко nц7Y сосэдS, ѓгGли предтекyще зовsху: возми1те вратA, возми1те, цRь бо взhде къ начaльному свёту слaвы. На хвали1техъ: Всsкое дыхaніе: Постaвимъ стіхHвъ }. И# поeмъ стіхи6ры воскрeсны, д7: И# с™ы6мъ nц7є1мъ, д7. Стіхи6ры воскрeсны, глaсъ ѕ7: Кrтъ тв0й гDи, жи1знь и3 воскресeніе лю1демъ твои6мъ є4сть, и3 нaнь надёющесz, тебE воскрeсшаго бGа нaшего поeмъ: поми1луй нaсъ. Погребeніе твоE вLко, рaй tвeрзе человёческому р0ду, и3 t тли2 и3збaвльшесz, тебE воскрeсшаго бGа нaшего поeмъ: поми1луй нaсъ. Со nц7eмъ и3 д¦омъ хrтA воспои1мъ воскрeсшаго и3з8 мeртвыхъ, и3 къ немY возопіи1мъ: ты2 є3си2 жи1знь нaша и3 воскресeніе, поми1луй нaсъ. Триднeвенъ воскрeслъ є3си2 хrтE и3з8 гр0ба, ћкоже є4сть пи1сано, совоздви1гнувый прaoц7а нaшего: тёмже тS и3 слaвитъ р0дъ человёческій, и3 поeтъ твоE воскrніе. И$ны стіхи6ры с™hхъ nц7ъ, глaсъ ѕ7. Под0бенъ: Всю2 tложи1вше: ВсE собрaвше душeвное худ0жество, и3 б9eственнымъ д¦омъ сразсмотри1вше, нбcный и3 честнhй сmмв0лъ вёры, честнjи nц7ы2 бGопи1саннэ начертaша: въ нeмже ћвственнэйше р0ждшему собезначaльнаго сл0ва научaютъ, и3 всеи1стиннw є3диносyщнаго, ґпcльскимъ послёдующе проzвлeннw ўчeніємъ, бlгослaвніи и3 пребогaтіи и4стиннw, и3 бGомyдріи. ВсE пріeмше ќмное сіsніе с™aгw д¦а, преестeственнэйшее бlгосл0віе, крaткими глаг0лы, и3 мн0гимъ рaзумомъ бGодухновeннw провэщaша: ћкw хrт0вы проповёдницы, є3ђльскихъ предстaтеліе ўчeній бlжeнніи, и3 бlгочести1выхъ предaній, свhше пріeмше си1хъ tкровeніе ћвэ, и3 просвёщшесz, и3зложи1ша вёру бGонаучeнную. Стjхъ: Бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nтє1цъ нaшихъ: ВсE собрaвше пaстырское и3скyсство, и3 ћрость подви1гше нhнэ прaведнэйшую, tмсти1тельнэ т‰жкіz tгнaша и3 п†губныz в0лки, прaщею д¦а и3звeргше t цRк0внагw и3сполнeніz, пaдшыz ћкw къ смeрти, и3 ћкw неисцёльнw недyговавшыz б9eственніи пaстыріе, и3 ћкw раби2 и4стиннэйшіи хrтHвы, и3 б9eственнагw проповёданіz таи1нницы свzщeннэйшіи. Стjхъ: Собери1те є3мY преподHбныz є3гw2: И# пaки №-ю стіхи1ру: ВсE собрaвше душeвное худ0жество, и3 б9eственнымъ д¦омъ сразсмотри1вше, нбcный и3 честнhй сmмв0лъ вёры, честнjи nц7ы2 бGопи1саннэ начертaша: въ нeмже ћвственнэйше р0ждшему собезначaльнаго сл0ва научaютъ, и3 всеи1стиннw є3диносyщнаго, ґпcльскимъ послёдующе проzвлeннw ўчeніємъ, бlгослaвніи и3 пребогaтіи и4стиннw, и3 бGомyдріи. Слaва, глaсъ }: С™hхъ nц7є1въ ли1къ, t конє1цъ вселeнныz стeкшійсz, nц7A и3 сн7а и3 д¦а с™aго, є3ди1но существо2 научи1ша и3 є3стество2, и3 тaйну бGосл0віz ћснw предaша цRкви: и5хже похвалsюще вёрою ўблажи1мъ, глаг0люще: q б9eственный п0лче, бGоглаг0ливіи nрyжницы њполчeніz гDнz, ѕвёзды многосвBтлыz мhсленныz твeрди, тaинственнагw сіHна неwбори1міи столпи2, мmродохновeнніи цвёти рaйстіи, всезлат†z ўстA сл0ва, нікeйскаz похвало2, вселeнныz ўкрашeніе, прилёжнw моли1тесz њ душaхъ нaшихъ. И# нhнэ: Преблгcвeнна є3си2 бцdе дв7о: Славосл0віе вели1кое. Тропaрь воскрeсенъ т0чію. Е#ктєніи2 и3 tпyстъ. И# и3схождeніе въ притв0ръ. Слaва, и3 нhнэ: Стіхи1ра є3ђльскаz, глaсъ ѕ7: По є4же во ѓдъ сошeствіи, и3 є4же и3з8 мeртвыхъ воскресeніи, скорбsще ћкоже дост0zше, њ разлучeніи твоeмъ хrтE, ўченицы2 на дёланіе њбрати1шасz, и3 пaки кораблS и3 мрeжи, и3 л0ва нигдёже. Но ты2 сп7се, kви1всz ћкw вLка всёхъ, њдеснyю мрє1жи повелэвaеши воврещи2, и3 бhсть сл0во дёло вск0рэ. И# мн0жество рhбъ мн0гое, и3 вeчерz стрaннаz гот0ва на земли2: є3sже причасти1вшымсz тогдA твои6мъ ўченикHмъ, и3 нaсъ нhнэ мhсленнw спод0би наслади1тисz, человэколю1бче гDи. И# поучeніе студjтово, и3 чaсъ пeрвый. На №-мъ часЁ тропaрь воскрeсенъ. Слaва, прaздника: И# нhнэ, бGор0диченъ часHвъ. По трис™0мъ кондaкъ прaздника. На G-мъ часЁ тропaрь воскрeсенъ. Слaва: nц7є1въ. И# нhнэ: бGор0диченъ часHвъ. По трис™0мъ кондaкъ nц7є1въ. Тaже и3 на пр0чихъ часёхъ, тропaрь и3 кондaкъ прaздника, и3 nц7є1въ, глаг0лемъ премэнsюще. На літургjи блажeнна глaса. Глaсъ ѕ7: Помzни1 мz б9е сп7се м0й, є3гдA пріи1деши во цrтвіи твоeмъ: и3 спаси1 мz, ћкw є3ди1нъ человэколю1бецъ. Дрeвомъ ґдaма прельсти1вшагосz, дрeвомъ крeстнымъ пaки спaслъ є3си2, и3 разб0йника вопію1ща: помzни1 мz гDи во цrтвіи твоeмъ. Ѓдова вратA и3 верєи2 сокруши1вый жизнодaвче, воскреси1лъ є3си2 вс‰ сп7се, вопію1щыz: слaва востaнію твоемY. Помzни1 мz, и4же смeрть плэни1вый погребeніемъ твои1мъ, и3 воскресeніемъ твои1мъ рaдости вс‰ и3сп0лнивый, ћкw благоутр0бенъ. И# прaздника пёснь д7-z, на д7: и3 nц7є1въ пёснь ѕ7-z, на д7. По вх0дэ глаг0лемъ тропaрь воскрeсенъ: тaже вознесeніz, и3 nц7є1въ. Слaва: кондaкъ nц7є1въ. И# нhнэ: вознесeніz. Вмёстw прокjмна пёснь nц7є1въ, глaсъ д7: Бlгословeнъ є3си2 гDи б9е nц7ъ нaшихъ: и3 хвaльно и3 прослaвлено и4мz твоE во вёки. Стjхъ: Ћкw прaведенъ є3си2 њ всёхъ, ±же сотвори1лъ є3си2 нaмъ: Ґпcлъ въ дэsніихъ, зачaло м7д: Суди2 пavелъ ми1мw и3ти2 є3фeсъ: Ґллилyіа, глaсъ №: БGъ богHвъ гDь глаг0ла, и3 призвA зeмлю t вост0къ с0лнца до з†падъ. Стjхъ: Собери1те є3мY преподHбныz є3гw2, завэщaющыz завётъ є3гw2 њ жeртвахъ. Е#ђліе t їwaнна, зачaло н7ѕ: Возвeдъ ї}съ џчи свои2 на нб7о: Причaстный: Хвали1те гDа съ нб7съ: Другjй: Рaдуйтесz: Ґллилyіа, три1жды. На Господи, взиваю… ставимо стихів 4. І співаємо стихири воскресни глас 6: Перемогу маючи над пеклом… Нині Христос, подолавши смерть… Від Тебе, Господи, всюди сущого… Слава… глас той самий: Таємничі сурми Духа… І нині… Богородичний: Достойно є воістину ублажати Тебе, Богородицю, бо в Твоє пречисте лоно ввійшов Творець усіх і став плоттю, не змінившись єством, і не просто дав мрію про спасіння, а з’єднався іпостасно з розумною одухотвореною плоттю із Тебе. Тому побожно визнаємо різницю між обома єствами; Його моли, чиста Пресвята, дарувати нам мир і велику милість. На стиховні, стихира воскресна, глас 6: Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити. Стих: Пом’яну ім’я Твоє у всякому роді і роді. Клятву, що нею колись клявся передвічний Бог праотцеві Твоєму, в останні часи сповнив Той, Хто вийшов із Твоєї, Пречиста, Божественної утроби; бо воістину від Тебе народився Господь, що рукою тримає світу кінці. Прихили Його, Діво Маріє, милостивим бути до мене в день суду, щоб я, зростаючи в чеснотах, а пристрасті умертвляючи, Царства його сподобився. Стих: Слухай, дочко, і споглянь, і прихили вухо Твоє. Ісая чистотою розуму раніше провістив про Тебе, свята Пречиста Діво, як про Ту, що має Творця творіння породити: Ти бо одна од віку всенепорочною є. Тому молюся Тобі: очисти моє осквернене серце і вчини мене учасником Божественного світла Сина Твого, Діво, щоб стояв я праворуч Нього, коли Він сяде, як написано, світ увесь судити. Стих: Лицю Твоєму помоляться багаті народи. Через Різдво Твоє смерть була знищена, Ти бо, Діво, стала оселею Життя безсмертного. Тому благаю Тебе, Діво, підніми мене, що лежу в безодні пекельних пристрастей моїх, направ до оживлення і блаженної відплати і сподоби невмирущої Божественної радости там, де насолода вічна, де світло невечірнє. Слава… глас 4: Молитовну пам’ять нині побожно святкуємо… І нині… свята: Господи, таїнство від віків, яке було сокровенним… Тропар воскресний. Слава: і нині, свята. Єктенії і відпуст. Блажен муж… На Господи, взиваю… ставимо стихів 10, і співаємо воскресні 3, і вознесінню 3, і отцям 4. Стихири воскресні, глас 6: Перемогу маючи над пеклом, на хрест зійшов Ти, Христе, щоб воскресити з Собою тих, що в темряві смертній перебували; Сам вільний від смерти, помилуй нас, Спасе всемогутній, що життя даєш від Свого світла. Нині Христос, подолавши смерть, воскрес, як казав, і світові радість подав, щоб усі, виголошуючи, співали: джерело життя, світло неосяжне, всемогутній Спасе, помилуй нас. Від Тебе, Господи, всюди сущого, куди ми втечемо? На небі Ти Сам перебуваєш, у пеклі смерть подолав. Хіба на глибину моря? І там Твоя рука, Владико. До Тебе прибігаємо, Тобі, припадаючи, молимось: Ти, що з мертвих воскрес, помилуй нас. Інші самогласні, Вознесіння, глас той самий: Господь вознісся на небеса, щоб послати Утішителя світові, небеса приготували престіл Його, хмари — піднесення Його. Ангели дивувалися, побачивши людину, вишу за себе. Отець чекає, Його ж має в лоні співприсносущного; Дух же Святий повеліває всім ангелам Його: підніміть, врата, верхи ваші, всі народи, заплещіть руками, бо піднявся Христос, де був раніше (двічі). Господи, Твоєму вознесінню здивувалися херувими, побачивши Тебе — Бога, що піднімається на хмарах і на них сидить; славимо Тебе, бо блага милість Твоя, слава Тобі (двічі). На горах святих побачивши Твоє вознесіння, Христе, сяяння Отчої слави, оспівуємо Твій світлосяйний лиця вигляд, поклоняємося стражданням Твоїм, шануємо воскресіння, прославляючи славне вознесіння (двічі). Інші стихири святим отцям, глас 6: Із лона народився Ти раніше Денниці, від Отця без матері раніше віків; хоч Арій називає Тебе творінням, а не Богом, зухвало й безумно змішуючи Тебе з творінням, вогонь вічний собі збираючи. Але собор, що в Никеї, Сином Божим Тебе проповідав, Господи, співпрестольним Отцю і Духу. Хто Твою, Спасе, ризу роздер? Ти сказав: Арій, який від Тройці відсік єдиночесне начало, розділяючи його; цей не вважав Тебе єдиним від Тройці, він і Несторія навчав не називати Богородицю. Але Собор, що в Никеї, Сином Божим Тебе проповідав, Господи, співпрестольним Отцю і Духу. У безодню гріха падає Арій через ненависть до Світла, Божественною силою у нього випали нутрощі, і вся істота насильно віддала душу; другим Іудою був він за норовом і образом. Але Собор, що в Никеї, Сином Божим Тебе проповідав, Господи, співпрестольним Отцю і Духу. Арій безумний розсік єдиноначальність Пресвятої Тройці на три неправдиві і нез’єднані істоти. Тому богоносні Отці, зібравшись спішно, ревністю розпалені, як Ілля Фесфитянин, розсікли, як навчив Дух Святий, духовним мечем хулителя, що навчав сорому. Слава… глас 6: Таємничі сурми Духа, богоносних отців нині прославимо, які співали посеред Церкви гармонійну пісню богослів’я, — Тройцю єдину незмінну, істоту ж і Божество; вони відкинули Арія, стали захисниками православних і завжди моляться Господу, щоб Він помилував душі наші. І нині… Богородичний: Хто Тебе не ублажить, Пресвята Діво? Хто не прославить Твоє пречисте Різдво? Син бо Єдинородний, що одвічно від Отця возсіяв, Той самий від Тебе чистої невимовно тілом народився, за природою бувши Богом, Він заради нас за природою Людиною став; не на дві Особи поділяється, а у двох незлитих природах Він визнається. Його ж моли, чиста й всеблаженна, спастися душам нашим. Вхід. Прокимен дня, і читання. Буття читання (Бут. 14:14-20). Почув Авраам, що племінник його Лот потрапив у полон, озброїв рабів своїх, народжених у домі його, триста вісімнадцять, і переслідував супротивників до Дана; і, розділившись, напав на них уночі, сам і раби його, і переміг їх, і переслідував їх до Хови, що по лівому боці Дамаска. І повернув усе майно, і Лота, племінника свого, також і жінок і людей. Цар Содомський вийшов йому назустріч, коли повертався він після битви Ходоллогоморської, з царями, що були з ним, у долину Шаве. І Малхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, — він був священиком Бога Вишнього, — і благословив його, і сказав: благословенний Авраам від Бога Всевишнього, Владики неба й землі; і благословенний Бог Всевишній, Який віддав ворогів твоїх в руки твої. Второзаконня читання (Втор, 1, 8–17). У ті дні сказав Мойсей синам Ізраїлевим: бачите перед собою землю, ідіть, візьміть у спадкоємність землю, яку Господь з клятвою обіцяв дати отцям вашим, Аврааму, Ісааку і Якову, їм і нащадкам їхнім. І сказав я вам у той час: не можу один водити вас; Господь, Бог ваш розмножив вас, і ось ви нині численні, як зірки небесні; Господь, Бог отців ваших, нехай примножить вас у тисячу разів проти того, скільки вас тепер, і нехай благословить вас, як Він говорив вам. І взяв я мужів мудрих серед вас, розумних, випробуваних. і поставив їх начальниками над вами, тисяченачальниками, стоначальниками, п’ятдесятиначальниками, десятиначальниками і наглядачами за колінами вашими. І дав я повеління суддям вашим у той час, кажучи: вислуховуйте братів ваших і судіть справедливо, як брата з братом, так і прибульця його; не розрізняйте лиць на суді: як малого, так і великого вислуховуйте, не бійтеся лиця людського, бо суд — діло Боже. Второзаконня читання (Повт. 10:14-21). У ті дні сказав Мойсей синам Ізраїлевим: ось у Господа Бога твого небо і небеса небес, земля і все, що на ній; але тільки отців твоїх прийняв Господь і полюбив їх, і обрав вас, сім’я їх після них, з усіх народів, як нині бачите. Так обріжте крайню плоть серця вашого і не будьте надалі жорстокими; бо Господь, Бог ваш, є Бог богів і Владика владик. Бог великий, сильний і страшний, Який не дивиться на лиця і не бере дарів, Який дає суд сироті і вдові, і любить прибульця з землі Єгипетської, і дає йому хліб і одяг. Любіть і ви прибульця, бо і ви були прибульцями в землі Єгипетській. Господа, Бога твого, бійся і Йому одному служи, і до Нього приліпись і його іменем клянись: Він похвала Твоя і Він Бог твій, Який вчинив із тобою ті великі і страшні діла, які бачили очі твої. На літії стихира свята, глас 1: Піднісшись на небеса, звідкіля і зійшов Ти, не залиш нас сиротами, Господи; нехай прийде Твій Дух, приносячи мир світові, покажи синам людським діла могутности Твоєї, Господи Чоловіколюбче. Слава… Отцям, глас 3: Ви, святі отці, були охоронителями апостольських передань: бо про єдиноістотність Святої Тройці православно навчили, Арієве богохульство Собором відкинули, з ним же викрили і Македонія духоборця, осудили Несторія, Євтихія і Диоскора, Савелія ж і Севіра: їх же омани виблагайте позбавитися нам, і зберегти у вірі неоскверненим наше життя, молимось. І нині… свята, глас 6: Господи, звершивши провидіння таїнство, Ти взяв Твоїх учеників на гору Елеонську і вознісся; і ось Ти пройшов твердь небесну, заради мене зубожів для мене, і зійшов туди, від чого не розлучався; Всесвятого Духа пошли, щоб Він просвітив душі наші. На стиховні стихири, глас 6: Воскресіння Твоє, Христе Спасе, ангели оспівують на небесах, і нас на землі сподоби чистим серцем Тебе славити. Інші стихири за алфавітом. Стих: Господь воцарився, у красу зодягнувся. Ти врата мідні розбив і кайдани пекла розірвав як всесильний Бог, рід людський упалий Ти воскресив; тому ми єдинодушно взиваємо: Ти, що воскрес із мертвих, Господи, слава Тобі. Стих: Бо Ти утвердив вселенну, і не захитається вона. Бажаючи нас визволити із давнього тління, Христос на хресті розіп’явся, й у гробі був покладений, Його ж мироносиці зі сльозами шукали, ридаючи, промовляли: горе нам, Спасе всіх, як Ти зволив у гробі оселитися? Вселившись же з волі Своєї, як Ти був украдений? Як Ти міг бути перенесеним? Яке місце приховало Твоє живоносне тіло? Але Владика, як обіцяв нам, явився, і витер сльози наші — нас, що ридали. Коли вони плакали, ангел до них взивав: перестаньте плакати, апостолам скажіть, що воскрес Господь, даруючи світові очищення і велику милість. Стих: Домові Твоєму належить святість на довгі дні. Розіп’явшись з волі Своєї, Ти, Христе, погребінням Твоїм смерть полонив, триденно воскрес як Бог зі славою, даруючи світові нескінченне життя і велику милість. Слава… Отцям, глас 4: Молитовну пам’ять нині побожно святкуємо богоносних отців, що з усієї вселенної зібрались у славному граді Никеї на православний Собор; вони бо, навчаючи благочестя, відкинули безбожне вчення лютого Арія і з Кафоличної Церкви того вигнали, і всіх навчили ясно сповідувати віру в Сина Божого єдиноістотного і співприсносущного, раніше всього сущого, й у Символі віри побожно це виклали. Тому й ми, виконуючи їхні божественні повеління, щиро віруючи, служимо Сину з Отцем, і Всесвятому Духу, в єдиному Божестві, Тройці єдиносущній. І нині… Святу, глас той самий: Господи, таїнство від віків, яке було сокровенним для людей, Ти звершив як Благий; Ти прийшов з учениками Твоїми на гору Елеонську, разом з Тією, що народила Тебе, Творця і Спасителя всіх; бо Тій, Яка під час Твоїх страждань як Мати більше за всіх уболівала, подобало і славою плоті Твоєї насолодитися, і великою радістю, якої і ми сподобляємося, — на небеса вознесінням Твоїм, Владико; велику Твою милість до нас славимо. Далі: Нині відпускаєш… Трисвяте і по Отче наш… Тропар отців, глас 8. Препрославлений Ти… (двічі), і свята один раз (написані на ранній). Благословення хлібів, і читання Діянь святих апостолів. Якщо нема всенічної, тропар воскресний: Ангельські сили на гробі Твоїм… Слава… отців; і нині… вознесінню. На повечір’ї кондак отців: Слава: і нині, вознесіння. На полуношниці співаємо канон троїчний Октоїха гласу, і все інше, як звичайно. І відпуст. На Бог Господь… тропар воскресний, глас 6. Ангельські сили на гробі Твоїм, і ті, що стерегли, омертвіли, і стояла Марія у гробі, шукаючи пречисте тіло Твоє. Полонив Ти пекло, та не спокусився ним, зустрів єси Діву, даруючи життя. Воскреслий із мертвих, Господи, слава Тобі (двічі). Слава… отців, глас 8: Препрославлений Ти, Христе Боже наш, світилами нашими на землі — отців наших утвердив Ти і ними до істинної віри нас наставив єси. Многомилостивий, слава Тобі. І нині… Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш, радість сотворивши ученикам обітницею Святого Духа, утвердивши їх Своїм благословенням, що Ти єси Син Божий, Визволитель світу. Після кафизми 1 — сідальний, глас 6: Гріб відкритий, пекло плаче, Марія взиває до апостолів, що сховалися: виходьте, робітники виноградинка, проповідуйте слово про воскресіння — воскрес Господь, подаючи світові велику милість. Стих: Воскресни, Господи Боже мій… Стоячи перед гробом Твоїм, Марія Магдалина, думаючи, що Ти садівник, плакала й промовляла: де Ти поклав вічне Життя? Де сховав Ти Того, Хто сидить на престолі херувимському? Сторожа бо його від страху омертвіла. Або Господа мого дайте мені, або зі мною взивайте: серед мертвих Ти був, і мертвих воскресив, слава Тобі. Слава: і нині. Богородичний: Благословенною назвавши Матір Твою, прийшов Ти на вільні страждання, засяяв на хресті, знайти бажаючи Адама, кажучи ангелам: радуйтеся зі Мною, бо знайшлася загублена драхма. Ти все премудро звершив, Боже наш, слава Тобі. Після кафизми 2 — сідальний, глас той самий: Життя у гробі лежало, і печать на камені була покладена; як Царя, що спочиває, воїни охороняли Христа, і, ворогів Своїх невидимо подолавши, воскрес Господь. Стих: Прославлятиму Тебе, Господи, всім серцем моїм. Вільною Твоєю смертю ми знайшли життя безсмертне, всесильний і єдиний усіх Спасе: Ти бо чесним Твоїм воскресінням усіх воскресив, подолавши силу пекла і смерти жало. Слава: і нині. Богородичний: Богородице Діво, моли Сина Твого, волею розіп’ятого на хресті і воскреслого із мертвих Христа Бога нашого, щоб спастися душам нашим. Після Непорочних Благословенний Ти, Господи… Ангельський собор… І зразу ж іпакої, глас 6: Вільною і животворчою Твоєю смертю, Христе, врата пекельні як Бог розбивши, відкрив нам рай давній і, з мертвих воскресши, визволив із тління життя наше. Ступеневі, глас 6. Антифон 1: На небо зводжу я очі до Тебе, Слово: будь щедрий до мене, щоб я жив для Тебе. Помилуй нас, принижених, і вчини благопотрібними Твоїми сосудами, Слово. Слава… У Святому Дусі джерело спасіння всіх: на кого за достойністю Він дихне, того скоро від земного визволяє, зміцнює, вирощує і на висоту підносить. І нині… той самий. Антифон 2: Коли б не Господь був з нами, ніхто з нас не був би спроможний у боротьбі з ворогом перемогти; ті, що перемагають, звідси підносяться. Слово! Зуби їхні нехай не схоплять душі моєї, мов пташеня. Горе мені! Як я, гріхолюбний, маю визволитися від ворога? Слава… Від Святого Духа обоження, благовоління, розум, мир і благословення: Він бо є рівнодіяльний з Отцем і Словом. І нині… той самий. Антифон 3: Ті, що уповають на Господа, страшні для ворогів і дивні для всіх, що вгору очі звертають. Собор праведників Тебе, Спасе, помічником маючи, не простягає рук своїх до беззаконня. Слава… Святому Духу влада над усім належить; Йому небесні воїнства поклоняються вкупі з усім, що на землі дише. І нині… той самий. Прокимен: Господи, піднеси силу Твою і прийди спасти нас. Стих: Пастирю Ізраїля, поглянь, Ти, що водив Йосифа, наче ягня. Після Все, що дише… Євангеліє воскресне 10-те, від Іоана, зачало 66. Потім: Воскресіння Христове бачивши, поклонімось святому Господу Ісусу, єдиному безгрішному. Хресту Твоєму поклоняємося, Христе, і святе Воскресіння Твоє оспівуємо і славимо, Ти бо єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо, ім’я Твоє призиваємо. Прийдіть, усі вірні, поклонімось святому Христовому Воскресінню, бо через Хрест прийшла радість усьому світові. Завжди благословляючи Господа, оспівуємо воскресіння Його, бо, перетерпівши розп’яття, Він смертю смерть переміг. Псалом 50. І все інше за звичаєм. Канон воскресний з ірмосом на 4, і вознесіння на 4, і святим отцям на 6. Розпростертими руками на хресті, Отцівським наповнив Ти все благоволінням, благий Ісусе. Тому пісню перемоги Тобі усі співаємо. Зі страхом до Тебе, як рабиня, смерть за повелінням підійшла до Владики життя, що полає нам безкінечне життя і воскресіння. Богородичний: Свого прийнявши Творця, від безсіменної Твоєї утроби незбагненно втілюється, чиста, як Сам зволив; творінь воістину явилася єси Владичицею. Канон вознесіння, глас 5, Ірмос: Спасителю Богу… Оспівуємо, всі люди, Христа, Який на раменах херувимів вознісся у славі, і посадив нас із Собою праворуч Отця, піснею перемоги, бо Він прославився. Спасителя Бога і людину Христа, ангели, побачивши з плоттю у вишніх, здивувалися, одноголосно співаючи пісню перемоги, бо Він прославився. Бог, що явився на горі Синайській і закон дав Мойсеєві, з гори Елеонської вознісся плоттю; Йому всі співаємо, бо Він прославився. Богородичний: Пречиста Мати Божа, безперестанно благай Того, Хто воплотився з Тебе і від лона Отця не відлучився, щоб Він спас від усяких бід тих, кого створив. Прославляючи святих отців всесвятий Собор, всесвяте його передбачення про мене, взиваю: молю Тебе, Христе, щоб спастися мені (двічі). Богоносні отці, що, як блискавка, зібралися нині, сповідали Тебе, Христе, Єдинородним Сином, співбезначальним Отцю, і єдиносущним. Слава… Благословенні невістоприкрасителі Невісти Твоєї — Церкви, Владико, ясно виклали золоте ухвалення віри, як оздобами її боголіпно прикрасили. І нині… Богородичний: Прикрашена славою Божественною, чесна Цариця стоїть перед Сином Своїм і Богом, благаючи про наше душевне спасіння. Катавасія: Божественним покритий… Ірмос: Нема святого як Ти, Господи, Боже мій, що підніс рід вірних Твоїх, Блаже, і утвердив нас на камені сповідання Твого. Коли Бога розпинали у плоті, творіння, бачачи, тремтіло від страху; але всемогутня рука ради нас Розіп’ятого кріпко тримала його. Смертю смерть розорена лежить, окаянна, без дихання: бо, не терплячи наближення Божественного життя, умертвляється кріпкий, і дарується усім воскресіння. Богородичний: Чудо Божественне Різдва Твого, чиста, всякий природи закон перевищує: бо Бога надприродно зачала єси в утробі і, породивши, перебуваєш вічно Дівою. Інший. Ірмос: Силою хреста Твого, Христе… Зійшов Ти, Життєдавче Христе, до Отця, і возніс рід наш, Чоловіколюбче, невимовним Твоїм благосердям. Чини ангельські, Спасе, побачивши людську природу, яка возносилася з Тобою, безперестанно дивуючись, оспівують Тебе. Вжахнулися ангельські хори, Христе, побачивши Тебе, вознесеним з тілом, і оспівували Твоє вознесіння. Людську природу, Христе, що впала, Ти оновив і зішестям Твоїм возніс із Собою, і нас прославив. Богородичний: Моли безперестанно, Чиста, Того, Хто вийшов із лона Твого, щоб Він визволив від омани диявола тих, що оспівують Тебе, Матір Божа. Інший. Ірмос: Нема святого, як Ти, Господи… Арій безумний, який Різдву Твоєму Божественному злочесно приписує змінення, страждання і розділення, гострим мечем отців відсікається (двічі). Як колись божественний Авраам, усі всечесні богоглаголиві отці, будучи Твоїми воїнами, знищили силою Твоєю безумних ворогів Твоїх, Блаже (двічі). Слава… Перший Собор, що зібрав святих Твоїх отців, побожно проповідав Тебе, Спасе, єдиносущним безначальному Отцю, і Творцем усіх роджених. І нині… Богородичний: Не можуть ні слово земнородних, ні язик достойно прославити Тебе, Діво: бо з Тебе безмежно благозволив воплотитися Життєдавець Христос, Пречиста. Катавасія: Розкрив утробу… Кондак вознесінню, глас 6: Сповнивши наше спасіння… та ікос. Потім сідальний отців, глас 4: Отці боговіщані й воістину найблаженніші, ви стали на землі для світу — як світильники пресвітлі істини Христової, висушивши хульних єресей язиковредність, і погасили вогняновиді спокуси злославних; тому, як святителі Христові, моліться, щоб спастися нам. Слава… інший, глас той самий: Никейський світлий град покликав нині до себе з усієї землі триста вісімнадцять священноначальників проти Арія, який говорив хулу і принижував єдиного від Тройці, Сина Божого і Слово суще; вони Арія відлучили і віру утвердили. І нині… вознесіння: Ти, Чоловіколюбче Христе, зійшов на небеса у славі, і сів праворуч Отця, ніколи не розлучаючись із Ним; Духа ж Святого обіцяв послати премудрим ученикам Твоїм; і, наші помисли просвітивши, подай нам освячення, щоб ми безперестанно оспівували Тебе, Владико. Ірмос: Христос моя сила, Бог і Господь, чесна Церква побожно співає, взиваючи, від помислу чистого Господа прославляючи. Древо процвіло, Христе, істинного життя: бо хрест встановлено, і напоєно було кров’ю і водою від нетлінного ребра Твого, життя нам проросло. Марно змій мене з обманом обоження підкладає: бо Христос, Боготворець людської природи, нині без боротьби стежку життя мені відкрив. Богородичний: Які воістину невимовні і незбагненні таїнства Твого Боговеличного, Богородице, Різдва для тих, що на землі і на небесах, Приснодіво. Інший. Ірмос: Почув слово про силу хреста, що рай відкрив ним, і взиваю: слава силі Твоїй, Господи. Вознісся Ти у славі, ангелів Царю; Утішителя послав нам від Отця, тому взиваємо: слава, Христе, вознесінню Твоєму. Коли зійшов Спас до Отця плоттю, здивувалися Йому ангельські воїнства і взивали: слава, Христе, вознесінню Твоєму. Ангельські чини до вищих сил взивали: відкрийте врата Христу, Царю нашому, його ж оспівуємо разом з Отцем і Духом. Інший. Ірмос: Христос моя сила… Арій, який немудрим розумом перелюбствував православну віру, судом отців був відлучений від Церкви, як гнилий орган, злоіменитий (двічі). За Тебе, Владико, боровся Собор отців, Твоїх ворогів переміг, і єдиносущним Тебе з Отцем і Духом прославив. Слава… Заступником був Ти, Боже і Людино, перед Богом за людину, Христе; тому, знаючи Тебе єдиного у двох природах, богомудрі отці проповідали. І нині… Богородичний: Мертвим зробило мене споживання від саду, Дерево ж, що від Тебе, Всечиста, явилося, життя воскресило, і вчинило мене спадкоємцем райської насолоди. Катавасія: Цар царів… Ірмос: Божественним світлом Твоїм, Блаже, просвіти, молюся, душі тих, що зрання линуть до Тебе, пізнати Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що з темряви гріхів взиває. Відступають переді мною херувими нині, і полум’яна зброя, Владико, одвертається від мене, побачивши Тебе, Слово Боже, істинного Бога, що розбійникові путь учинив до раю. Вже не боюся повернення в землю, Владико Христе: бо Ти від землі вивів мене із забуття, благоутробности заради великої, до висоти нетління воскресінням Твоїм. Богородичний: Тих, що Тебе Богородицею від душі сповідують, Владичице світу блага, спаси: бо в Тобі заступництво непохитне маємо, істинну Богородицю. Інший. Ірмос: Зранку взиваємо до Тебе, Господи, спаси нас: Ти бо єси Бог наш, крім Тебе, іншого не знаємо. Наповнивши всіх радістю, Ти прийшов з плоттю до горніх сил. Ангельські сили, побачивши Твоє вознесіння, взивали: відкрийте врата Царю нашому. Апостоли, побачивши Спасове вознесіння, з трепетом взивали до Царя нашого: слава Тобі. Богородичний: Діву після Різдва оспівуємо Тебе, Богородице, Ти бо Бога Слово плоттю народила світові. Інший. Ірмос: Божественним світлом… Воістину славні ноги тих, хто нині проповідує Тебе як мир, вищий за всілякий розум, ангелів і людей, Христе, і багатством миру з’єднує світ (двічі). Божественні вчителі, зібравшись на святому Соборі священства, проповідали Тебе, Христе, Премудрістю, силою, іпостасним Словом Отчим, побожно Символ утвердивши (двічі). Слава… Струмками чистих вод вчення ви напоїли православну Церкву, нині на водах спокою насолоджуєтеся, вічно радіючи. І нині… Як світильник, Пречиста, світлий, який засвітив усім Христа — Сонце правди, знаючи Тебе, єдина Богородице чиста, нині Твоє заступництво закликаємо. Катавасія: Повне очищення гріхів. Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий. Розпинаючись, Владико, прокляття, що на нас, гвіздьми знищив Ти; списом же проколотий у ребро, Адамове рукописання розірвавши, світ визволив Ти. Адам, оманою спокушений, був зведений до прірви пекельної; але Ти, що єством Бог же і милостивий, зійшов, щоб знайти його, і, на раменах понісши, із Собою воскресив єси. Богородичний: Пречиста Владичице, що породила людям Керманича Господа, пристрастей моїх непостійне і люте вгамуй хвилювання і тишу подай серцю моєму. Інший. Ірмос: Обняла мене безодня… Зраділи апостоли, побачивши Творця нині на висоту піднятого, з надією на пришестя Духа і зі страхом взивали: слава сходженню Твоєму. Предстали ангели, взиваючи, Христе, до учеників Твоїх: який образ бачите — Христа з плоттю вознесеного, — так Він знову прийде — праведний усіх Суддя. Як побачили Тебе, Спасе наш, Небесні Сили, на висоту з тілом взятого, взивали, промовляючи: велике, Владико, чоловіколюбство Твоє. Богородичний: Купину неопалиму, і гору, і ліствицю одухотворену, і двері небесні — Тебе достойно славимо, Маріє славна, православних похвало. Інший. Ірмос: Житейське море… Не зміг уникнути провидіння невимовного сіяч плевелів, названий тезоіменитцем безумства; бо, позаздривши Іуді, як і він, загинув, вселукавий (двічі). Божественний Собор отців чесних проповідав Тебе, Владико, єдинородним Світлом, що засяяло від Отчої істоти, раніше всіх віків родженим Сином. Слава… Утроба, як каламутне джерело єресей і непитне, яке виточило злочестивих, від рала молитви божественних отців розпалася за провидінням. І нині… Богородичний: Великий серед пророків, Мойсей наперед написав про Тебе, як про ковчег, і трапезу, і світильник, і стамну, образно назнаменувавши втілення Всевишнього із Тебе, Мати Ліво. Катавасія: Очищення наше, Христе… Кондак отцям, глас 8: Апостолів проповідування і отців догмати Церкві єдину віру утвердили, яка носить ризу істини, виткану з богослів’я, що з небес, сповідує і прославляє благочестя велике таїнство. Ікос: Почуймо високе проповідування Церкви Божої, яка взиває: спраглий нехай гряде до мене і п’є із чаші, яку тримаю; чаша є премудрість, це є пиття істини, що черпається через слово; вода, яка тече, — не суперечка, а сповідання, яке п’є нинішній Ізраїль і бачить Бога, що віщує: бачите, бачите — Я є Сам і не змінююся: Я є перший, Я ж є і після всіх, і, крім Мене, немає іншого ніде. Звідси той, хто причащається, насичується і прославляє благочестя велике таїнство. Ірмос: Росоносною піч учинив ангел преподобним юнакам, халдеїв же опаляючи, веління Боже мучителя нахилило взивати: благословен єси, Боже отців наших. Ридаючи під час страждання Твого, сонце у темряву одяглося, і вдень по всій, Владико, землі світло померкло, взиваючи: благословен єси, Боже отців наших. Одяглося, Христе, сходженням Твоїм пекло у світло, праотець же, радістю сповнившись, торжествував і взивав: благословен єси, Боже отців наших. Троїчний: Єство Триіпостасне, що царює і всім володіє, благости і безмірної безодні Світло, оспівуючи, вірні, взиваймо: благословенний Ти, Боже отців наших. Інший. Ірмос: В печі вогняній… На хмарах світлих вознісся, і спас світ, благословенний Бог отців наших. На рамена, Спасе, заблудле взяв єство; вознісшись, Ти привів його до Бога і Отця. Вознісся у плоті до безплотного Отця, благословенний Бог отців наших. Омертвлене гріхом наше єство Ти взяв, і до Твого Отця, Спасе, привів. Богородичний: Від Діви народившись, Ти вчинив Її Богородицею, благословенний Бог отців наших. Інший. Ірмос: Росоносну пісню учинив ангел… Ви перемогли безумство тезоіменного Арія, який безумствував люто і говорив на Висоту неправду; бо вимовився до Божого Сина взивати: благословенний Ти, Боже отців наших (двічі). Сину Грому уподібнюючись, ви, дивні, всіх навчили вогнезапальними вашими устами сповідувати Слово, Отцю співбезначальне і єдинопристольне, взиваючи: благословенний Ти, Боже отців наших (двічі). Слава… Як крилаті, прийшли ви, богоблаженні, зібрані з усіх країв землі Духом Святим, щоб взивати Слову: благословенний Ти, Боже отців наших. І нині… Богородичний: Трьох юнаків, що твоє Різдво прообразували, не опалила піч: Божественний вогонь, що вселився в Тебе, Тебе не опалив, і всіх просвітив взивати: благословенний Ти, Боже отців наших. Катавасія: Одностайно закликала органна пісня… Ірмос: З полум’я преподобним росу виточив і жертву праведника водою спалив; бо все твориш, Христе, з волі Своєї; Тебе прославляємо по всі віки. Юдеїв, колись пророковбивць, нині заздрість учинила боговбивцями, бо Тебе на хрест піднесли, Слово Боже: його ж величаємо по всі віки. Небесного кола не залишив Ти і, в пекло зійшовши, у сього підняв Ти, Христе, чоловіка, що лежав у гноїщі і який прославляє Тебе по всі віки. Богородичний: Від Світла Світлодавця Слово зачала Ти і, породивши несказанно Його, прославилася Ти: бо Дух Божий у Тебе, Отроковице, вселився. Тому Тебе оспівуємо по всі віки. Інший. Ірмос: Із Отця раніше віків… У двох природах вознесеного на небеса зі славою Життєдавця Христа, Який сів з Отцем, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки. Від рабства ідольського Ти визволив творіння, і представив його свобідним Твоєму Отцю; тому Тебе, Спасе, оспівуємо і Тебе прославляємо по всі віки. Того, Хто Своїм сходженням подолав супостата, і Своїм вознесінням підняв людей, священики, оспівуйте, люди, прославляйте по всі віки. Богородичний: Ти явилася вищою за херувимів, Богородице чиста, бо у лоні Своєму носила Того, Хто їх носить: Його ж з безплотними, люди, прославляймо по всі віки. Інший. Ірмос: Із полум’я преподобним росу виточив… Просвітившись промінням Твого Божества, блаженні Твої пастирі сповідали Тебе Співтворцем усього буття і Господом: Його ж прославляємо по всі віки (двічі). Собор приснопам’ятних пастирів зібрався, щоб нині богомудро богословствувати про Нестворену Тройцю і навчати всіх взивати: Тебе прославляємо по всі віки (двічі). Благословимо Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа, — священноначальники, пастирі достославні, Христову Церкву просвічують, інші в інших місцях її освячують і прославляють по всі віки. Богородичний: Таємниче в образах Тебе передбачали всі пророки, бо Ти Слово народила; Той, Хто взяв у Тебе плоть, пройшов двома природами; Його ж прославляємо по всі віки. Потім: Хвалимо, благословляємо, поклоняємося Господу, оспівуючи і прославляючи по всі віки. Катавасія: Розриває кайдани, і зрошує полум’я… Співаємо: Чеснішу… Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього не сміють чини ангельські дивитись: через Тебе, всечиста, Слово стало тілом і явилося людям: величаючи Його, з Небесними Силами Тебе ублажаємо. До пристрастей непричетним Ти залишився, Слово Боже, плоттю приєднавшись до страждань; але, звільняючи від страждань людину, для пристрастей став стражданням, Спасе наш; бо Ти єдиний безпристрасний і всесильний. Тління смерти прийнявши, від тління зберіг Ти тіло Твоє, Твоя ж животворча і Божественна, Владико, душа у пеклі не залишилась; але, як від сну воскресши, нас із Собою підняв Ти. Троїчний: Усі ми, люди, чистими вустами славимо Бога Отця і Сина Рівнобезначального, і шануємо невимовну і преславну силу Всесвятого Духа; Ти бо Єдина Всемогутня Нероздільна Тройця. Інший. Ірмос: Тебе, вищу розуму і слів… Тебе, Спасителя світу Христа Бога, апостоли, побачивши Божественно вознесеного, зі страхом радіючи, прославляли. Твою обожену плоть побачивши, Христе, на висоті ангели один до одного промовляли: воістину Цей є Бог наш. Безплотні чини, побачивши Тебе, на хмарах вознесеного, взивали: слава Царю, врата відкривайте. Тебе, що зійшов аж до глибин землі, і людей спас, і вознесінням Твоїм підніс, прославляємо. Інший. Ірмос: Бога людям неможливо бачити… Слово, Отцю співбезначальне і співпрестольне, раніше віків суще, обрало вас поборниками Собору й озброїло всемогутньою силою Духа; його ж нині, всесвяті, з небесними воїнствами завжди славите (двічі). Поле Арієвої лютої єресі ви. як лікарі духовні й тілесні. переорали, затвердивши священний Символ віри, його ж нині дотримуючись, вашу пам’ять, священноначальники, завжди прославляємо (двічі). Слава… Будучи Світлом пречистим, Христе, від мороку пристрастей душу мою очисти молитвами Твоїх, Владико, служителів, що проповідали Тебе, безначального, нествореного, Творця ж усього і Бога, Отцю співбезначального. І нині… Твоїм невимовним і незбагненним Різдвом, Богородице Владичице, нині мертвим дарувалося воскресіння, життя бо засвітив усім Той, Хто з Тебе плоттю одяг Себе, і смерть переміг. Катавасія: Радуйся, Царице… Свят Господь Бог наш (тричі). Екзапостиларій воскресний: Колись на морі Тиверіадському ловили рибу сини Зеведеєві — і Нафанаїл із Петром, ще й з іншими двома, та Фома; вони, за повелінням Христовим закинувши сіті праворуч човна, витягли риби багато. Петро, пізнавши Його, пішов до Нього; явившись їм утретє, Він показав і хліб, і рибу на вугіллях. Слава… отців: Отців божественних пам’ять нині святкуючи, молитвами їхніми умолений, Всещедрий, визволи від шкоди єресей, Господи, й усіх сподоби Отця Слова славити, і Всесвятого Духа. І нині… вознесіння: Ученики дивились, як Ти, Христе, вознісся до Отця і сів праворуч; ангели, з’явившись, взивали: відкрийте врата, Цар бо піднімається до Начального Світла слави (тричі). На Хваліте… Все, що дише… ставимо стихів 8 і співаємо стихири воскресні 4, і святим отцям 4. Стихири воскресні, глас 6: Хрест Твій, Господи, для людей Твоїх — життя й воскресіння, і ми, надію на нього покладаючи, славимо Тебе, Бога нашого, що воскрес; помилуй нас. Погребіння Твоє, владико, відкрило рай родові людському, і ми, від тління визволившись, славимо Тебе, Бога нашого, що воскрес; помилуй нас. З Отцем і Духом прославмо Христа, що воскрес із мертвих, і взиваймо до Нього: Ти єси життя наше і воскресіння; помилуй нас. Ти, Христе, на третій день воскрес із гробу, як було написано, воскресивши нашого праотця з собою; тому рід людський і прославляє Тебе, і оспівує Твоє воскресіння. Інші стихири святих отців, глас 6: Зібравши всю душевну творчість, Божественним Духом натхнені, чесні отці начертали богонаписаний небесний і чесний Символ віри, в якому ясно навчають про роджене співбезначальне Слово, істинно єдиносущне, будучи послідовниками апостольського вчення, благославні й істинно великі і богомудрі. Сприйнявши духовне сяяння Святого Духа, ви богонатхненно сповістили короткими словами і великим розумом небесне благослав’я; як Христові проповідники, блаженні предстоятелі євангельського вчення і благочестивого передання, одкровення якого ви прийняли з неба і, просвітившись, виклали богонавчену віру. Стих: Благословенний єси, Господи Боже отців наших. Зібравши все пастирське мистецтво, ви відігнали праведним гнівом хижих вовків для їх покарання, пращею Духа вивергли із церковного священнодійства тих, що смертельно впали, як незцілимо недужі, — божественні пастирі, істинні раби Христові і божественного проповідання таїнники святі. Стих: Зберіть Йому преподобних Його… І знову 1-шу стихиру: Зібравши всю душевну творчість… Слава… глас 8: Святих отців Собор, що з усіх країв вселенної зібрався, навчив, що Отець, і Син, і Святий Дух є єдина Істота і Єство, і таїну богослів’я ясно передав Церкві; їх же, прославляючи, з вірою ублажаємо, промовляючи: о божественний полк, богоглаголиві воїни ополчення Господнього, зірки світлосяйні духовної тверді, таємничого Сиону нездоланні стовпи, мирозапашні квіти райські, золоті уста Слова, Никейська похвало, вселенної прикраса, щиро моліться за душі наші. І нині… Преблагословенна єси, Богородице Діво… Славослів’я велике. Тропар тільки воскресний, єктенії і відпуст. І вихід у притвор. Слава: і нині. Стихира євангельська, глас 6: Після Твого зішестя до пекла й воскресіння з мертвих, ученики, сумуючи, як і належить, через розлуку з Тобою, Христе, повернулися до праці; і знову човни й сіті, а лову ніде немає. Але Ти, Спасе, як Владика всього, явившись, сказав: закиньте сіті праворуч човна, і слово одразу ж ділом стало; і багато риби, і на землі готова дивна вечеря. Разом з учениками Твоїми, що тоді споживали її, сподоби й нас нині духовно нею насолодитися, Чоловіколюбче Господи. І повчання Студитове, час перший. На часі першому тропар воскресний. Слава… свята. І нині… богородичний часів. Після Трисвятого кондак свята. На часі третьому тропар воскресний Слава… отців. І нині… богородичний часів. Після Трисвятого кондак отців. Так і на інших часах, тропар і кондак свята, і отців читаємо поперемінно. Пом’яни мене, Боже Спасе мій, коли прийдеш у Царство Твоє, і спаси мене як єдиний Чоловіколюбець. Адама, деревом обманеного, Ти знову спас древом хреста, як і розбійника, що взивав: пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм. Зруйнувавши врата пекельні й окови розбивши, Життєдавче Спасе, воскресив усіх мертвих, що взивали: слава воскресінню Твоєму. Пом’яни мене Ти, що погребінням Твоїм смерть полонив і Твоїм воскресінням усе радістю наповнив як милосердний. І свята пісня 4, на 4; і отців пісня 6, на 4. Після входу співаємо тропар воскресний, потім вознесіння, і отців. Слава… кондак отців. І нині… вознесіння. Прокимен, пісня отців, глас 4: Благословенний Ти, Господи Боже отців наших, і хвальне і прославлене ім’я Твоє повіки. Стих: Бо Ти праведний у всьому, що створив Ти. Апостол у Діяннях, зачало 44. Алилуя, глас 1: Бог богів Господь промовив і прикликав землю від сходу сонця і до заходу. Стих: Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві. Євангеліє від Іоана, зачало 56. Причасний: Хваліть Господа з небес, хваліть Його в вишніх. Інший: Радуйтеся, праведні, в Господі, праведним подобає похвала. Алилуя (тричі).В суббо́ту ве́чера
на ма́лей вече́рни
В неде́лю на У́трени
У суботу ввечері на малій вечірні
На великій вечірні
На ранній
Канон воскресний, глас 6
Канон святим отцям, глас 6.
Пісн. 3
Пісн. 4
Пісн. 5
Пісн. 6
Пісн. 7
Пісн. 8
Пісня 9
