В суботу м’ясопусну

В субботу мясопустную

В пяток вечера

На утрени

На литургии

Пaмzть совершaемъ всёхъ t вёка ўс0пшихъ правослaвныхъ хrтіaнъ, nтє1цъ и3 брaтій нaшихъ.

Въ пzт0къ вeчера по предначинaтельномъ pалмЁ, и3 nбhчномъ стіхосл0віи, на ГDи воззвaхъ, постaвимъ стіхHвъ ѕ7: И# поeмъ nсмоглaсника стіхи6ры м§нчны три2, рzдовaгw глaса:

И# тріHди подHбны, три2. Глaсъ }.

Под0бенъ: Во є3дeмэ рaй:

T вёка мeртвыхъ днeсь всёхъ по и4мени вёрою пожи1вшихъ бlгочeстнw, пaмzть сотворsюще вёрніи, сп7са и3 гDа воспои1мъ, просsще прилёжнw си6мъ въ чaсъ судA tвётъ благjй дaти, томY самомY бGу нaшему, всeй судsщему земли2, деснaгw є3гw2 предстоsніz получи1ти въ рaдости, въ чaсти првdныхъ, и3 во с™hхъ жрeбіи свётлэмъ, и3 достHйнымъ бhти нбcнагw цrтвіz є3гw2.

Твоeю кр0вію человёки сп7се и3скупи1вый, и3 смeртію твоeю t смeрти г0рькіz и3збaвивый нaсъ, и3 жи1знь вёчную подаsй нaмъ воскrніемъ твои1мъ, вс‰ ўпок0й гDи, ўс0пшыz бlгочeстнw, и3ли2 въ пустhнzхъ, и3ли2 во градёхъ, и3ли2 въ м0ри, и3ли2 на земли2, и3ли2 на всsкомъ мёстэ: цари1 же, сщ7eнники, ґрхіерє1и, монaхи, и3 бэльцы2 въ в0зрастэ всsкомъ всер0дномъ, и3 спод0би | нбcнагw цrтвіz твоегw2.

И#з8 мeртвыхъ востaніемъ твои1мъ хrтE, не ктомY смeрть њбладaетъ ўмeршими бlгочeстнw. Тёмже м0лимсz прилёжнw: рабы6 тво‰ ўпок0й во дв0рэхъ твои1хъ, и3 въ нёдрэхъ ґвраaма, t ґдaма дaже до днeсь, послужи1вшыz тебЁ чи1стw, nтцы2 и3 брaтію нaшу, дрyги вкyпэ и3 ср0дники, всsкаго человёка, въ житіи2 послужи1вша вёрнw, и3 къ тебЁ престaвльшасz многови1днw и3 многоwбрaзнw, б9е, и3 спод0би | нбcнагw цrтвіz твоегw2.

Слaва, глaсъ }:

Плaчу и3 рыдaю, є3гдA помышлsю смeрть, и3 ви1жду во гробёхъ лежaщую по w4бразу б9ію создaнную нaшу красотY, без8wбрaзну, и3 безслaвну, не и3мyщу ви1да. Qле чудесE! Что2 є4же њ нaсъ сіE бhсть тaинство; кaкw предaхомсz тлёнію; кaкw припрzг0хомсz смeрти; вои1стинну б9іимъ повелёніемъ, ћкоже є4сть пи1сано, подаю1щагw престaвльшымсz пок0й.

И# нhнэ, бGор0диченъ пeрвый, глaса.

Свёте ти1хій:

Вмёстw же прокjмена поeмъ ґллилyіа, на глaсъ }:

Стjхъ: Бlжeни, ћже и3збрaлъ и3 пріsлъ є3си2 гDи, и3 пaмzть и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ.

Стjхъ: Дyшы и4хъ во бlги1хъ водворsтсz.

На стіх0внэ м§нченъ глaса, и3 двA мeртвєна, їwaнна дамаски1на.

Стіхи1 же припэвaемъ вышеречє1нныz:

Бlжeни, ±же и3збрaлъ и3 пріsлъ є3си2 гDи, и3 пaмzть и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ, и3 Дyшы и4хъ во бlги1хъ водворsтсz.

Слaва, глaсъ ѕ7:

Начaтокъ ми2 и3 состaвъ зижди1тельное твоE бhсть повелёніе: восхотёвъ бо t неви1димагw и3 ви1димагw є3стествA жи1ва мS состaвити, t земли2 ќбw тёло создaвъ, дaлъ же ми2 є3си2 дyшу, б9eственнымъ твои1мъ и3 животворsщимъ вдохновeніемъ. Тёмже сп7се, рабы6 тво‰ во странЁ живhхъ, и3 въ кр0вэхъ првdныхъ ўпок0й.

И# нhнэ, бGор0диченъ, глaсъ т0йже:

Мlтвами р0ждшіz тS хrтE, м§нкъ твои1хъ и3 ґпcлъ, и3 прbрHкъ, и3 с™и1телей, прпdбныхъ, и3 првdныхъ, и3 всёхъ с™hхъ, ўс0пшыz рабы6 тво‰ ўпок0й.

Нhнэ tпущaеши:

Тропaрь, глaсъ }:

Глубин0ю мyдрости чlвэколю1бнw вс‰ стр0zй, и3 полeзное всBмъ подавazй, є3ди1не содётелю, ўпок0й гDи, дyшы р†бъ твои1хъ: на тs бо ўповaніе возложи1ша, творцA и3 зижди1телz и3 бGа нaшего.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ, глaсъ т0йже:

ТебE и3 стёну, и3 пристaнище и4мамы, и3мlтвенницу бlгопріsтну къ бGу, є3г0же родилA є3си2 бцdе безневёстнаz, вёрныхъ сп7сeніе.

Е#ктеніA, и3 tпyстъ.

По tпущeніи же вечeрни, твори1мъ въ притв0рэ паннmхjду за ўс0пшихъ, и3 поeмъ канHнъ рzдовaгw глaса мє1ртвымъ.

На ќтрени по шестоpaлміи, ґллилyіа, на глaсъ }.

Тропaрь: Глубин0ю мyдрости: Двaжды.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ:

ТебE и3 стёну, и3 пристaнище:

И# nбhчное стіхосл0віе.

Чтyтсz же и3 словA њ мeртвыхъ: къ корjнfzнwмъ въ №-мъ послaніи. Пою1тъ же сz и3 непор0чны на двЁ статіи6, съ припёвы:

Бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ на глaсъ є7.

И# по ни1хъ тропари2 мeртвыхъ, глaсъ є7.

Припёвъ: Бlгословeнъ є3си2 гDи, научи1 мz њправдaніємъ твои6мъ.

С™hхъ ли1къ њбрёте и3ст0чникъ жи1зни и3 двeрь рaйскую, да њбрsщу и3 ѓзъ пyть покаsніемъ: поги1бшее nвчA ѓзъ є4смь, воззови1 мz сп7се, и3 сп7си1 мz.

Бlгословeнъ є3си2 гDи:

Ѓгнца б9іz проповёдавше, и3 заклaни бhвше ћкоже ѓгнцы, и3 къ жи1зни нестарёемэй с™jи, и3 присносyщнэй престaвльшесz: того2 прилёжнw м§нцы моли1те, долгHвъ разрэшeніе нaмъ даровaти.

Бlгословeнъ є3си2 гDи:

Въ пyть ќзкій х0ждшіи приск0рбный, вси2 въ житіи2 кrтъ ћкw kрeмъ взeмшіи, и3 мнЁ послёдовавшіи вёрою, пріиди1те наслади1тесz, и5хже ўгот0вахъ вaмъ п0честей, и3 вэнцHвъ нбcныхъ.

Бlгословeнъ є3си2 гDи:

W$бразъ є4смь неизречeнныz твоеS слaвы, ѓще и3 ћзвы ношY прегрэшeній: ўщeдри твоE создaніе вLко, и3 њчи1сти твои1мъ бlгоутр0біемъ, и3 возжелённое nтeчество подaждь ми2, раS пaки жи1телz мS сотворsz.

Бlгословeнъ є3си2 гDи:

Дрeвле ќбw t не сyщихъ создaвый мS, и3 w4бразомъ твои1мъ б9eственнымъ почтhй, преступлeніемъ же зaповэди пaки мS возврати1вый въ зeмлю, t неsже взsтъ бhхъ, на є4же по под0бію возведи2 дрeвнею добр0тою воз8wбрази1тисz.

Бlгословeнъ є3си2 гDи:

Ўпок0й б9е рабы6 тво‰, и3 ўчини2 | въ раи2, и3дёже ли1цы с™hхъ гDи, и3 прaвєдницы сіsютъ ћкw свэти6ла, ўс0пшыz рабы6 тво‰ ўпок0й, презирaz и4хъ вс‰ согрэшє1ніz.

Слaва: Трисіsтельное є3ди1нагw б9ествA, бlгочeстнw поeмъ вопію1ще: с™ъ є3си2 џ§е безначaльный, собезначaльный сн7е, и3 б9eственный дш7е: просвэти2 нaсъ вёрою тебЁ служaщихъ, и3 вёчнагw nгнS и3схити2.

И# нhнэ: Рaдуйсz чcтаz, бGа пл0тію р0ждшаz во сп7сeніе всёхъ, є4юже р0дъ человёческій њбрёте сп7сeніе: тоб0ю да њбрsщемъ рaй, бцdе чcтаz бlгословeннаz.

Ґллилyіа, ґллилyіа, ґллилyіа, слaва тебЁ б9е. Три1жды.

Посeмъ є3ктеніA њ ўс0пшихъ:

Пaки и3 пaки:

Їерeй мlтву: Б9е духHвъ:

Мh же: ГDи поми1луй, м7.

И# по возглaсэ сэдaленъ, глaсъ є7:

Пок0й сп7се нaшъ, съ првdными рабы6 тво‰, и3 сі‰ всели2 во дворы2 тво‰, ћкоже є4сть пи1сано: презирaz ћкw бlгъ прегрэшє1ніz и4хъ вHльнаz и3 невHльнаz, и3 вс‰ ±же въ вёдэніи и3 не въ вёдэніи, чlвэколю1бче.

Слaва, и3 нhнэ, бGор0диченъ:

T дв7ы возсіsвый мjру хrтE б9е, и3 сhны свёта т0ю показaвый, поми1луй нaсъ.

Стіхосл0вимъ же:

ГDви поeмъ:

КанHнъ же поeмъ с™aгw nби1тели на ѕ7: И# тріHди на }. Поeтъ же сz и3 вторaz пёснь без8 стіхосл0віz. И# пBсни pалти1ра.

КанHнъ студjта творeніе, глaсъ }, въ трbчныхъ и3 бGор0дичныхъ тропарёхъ краестр0чіе:

Недост0йнагw fе0дwра.

Пёснь №.

Їрм0съ: Пёснь возслeмъ лю1діе:

Вси2 пом0лимсz хrтY, творsще пaмzть днeсь t вёка мeртвыхъ, да вёчнагw nгнS и3збaвитъ | въ вёрэ ўс0пшыz, и3 надeждэ жи1зни вёчныz.

Глубин0ю судeбъ твои1хъ хrтE, всепремyдрэ ты2 пред8wпредэли1лъ є3си2 коегHждо кончи1ну жи1зни, предёлъ и3 w4бразъ. Тёмже ћже покры2 гр0бъ во всsкой странЁ, на судЁ сп7си2 всещeдрый.

Предёлы жи1зни нaшеz дaвый, тёмже ўс0пшыz t житeйскіz н0щи, днE невечeрнzгw сhны покажи2 гDи, сщ7eнники правосл†вныz, и3 вс‰ вBрныz лю1ди тво‰.

Я%же покры2 водA, и3 брaнь пожaтъ, трyсъ же ±же њб8sтъ, и3 ўб‡йцы ўби1ша, и3 џгнь ћже попали2, вBрныz, млcтиве въ чaсти ўчини2 првdныхъ.

Вс‰ презирazй плwтскjz д0лги нaшz сп7се нaшъ, во всsкомъ в0зрастэ всегw2 р0да человёча, пред8 суди1щемъ твои1мъ постaви неwсуждeны, тебЁ создaтелю tвэщaющыz.

Трbченъ: Три2 є3ди1нагw є3стествA пою2, ли1ца самоmпост†снаz, нерождeнна nц7A, сн7а р0ждшагосz, и3 д¦а с™aго: безначaльное цrтво, влaсть, б9ество2 є3ди1но.

БGор0диченъ: Вои1стинну ты2 kви1ласz є3си2 нб7о на земли2, б0льшее вhшнzгw нб7сE, безневёстнаz дв7о: и3з8 тебe бо возсіS с0лнце въ мjрэ, владhчествуzй прaвдою.

Катавaсіа: Пёснь возслeмъ лю1діе чyдному бGу нaшему, свободи1вшему ї}лz t раб0ты, пёснь побёдную пою1ще и3 вопію1ще: пои1мъ тебЁ є3ди1ному вLцэ.

Пёснь в7.

Їрм0съ: Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ вaшъ, прeжде вBкъ рождeнный t nц7A, и3 t дв7ы въ послBднzz без8 мyжа зачeншійсz и3 разруши1вый грёхъ прaoтца ґдaма, ћкw чlвэколю1бецъ.

Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ вaшъ, прaведнымъ суд0мъ водрузи1вый предёлы жи1зни, въ нетлёніе t тли2 пріeмлzй вс‰ ўс0пшыz въ надeжди вёчнагw воскrніz.

T четhрехъ конє1цъ гDи, пріeмлzй вёрнw ўс0пшыz, въ м0ри, и3ли2 на земли2, и3ли2 въ рэкaхъ, и3ст0чницэхъ, и3ли2 є4зерэхъ, и3ли2 въ ровeнницэхъ снёдь ѕвэрє1мъ бhвшыz, и3 пти1цамъ, и3 гадHмъ, вс‰ ўпок0й.

Въ твоeй длaни всsчєскаz гDи, предразсуди1лъ є3си2, разрёшшыzсz въ состaвы четhри: въ пришeствіи твоeмъ собрaвъ воскRси2, вс‰ ±же въ невёдэніи, и3 рaзумэ, прощaz тBмъ прегрэшє1ніz.

Q стрaшнагw твоегw2 вторaгw, гDи, пришeствіz! ЗанE ћкw въ ви1дэ м0лніи на зeмлю пришeдъ, воздви1гнеши всE создaніе твоE суди1тисz, въ вёрэ тебЁ тогдA пожи1вшихъ, срётшихъ тS съ тоб0ю бhти спод0би.

Трbченъ: Пресовершeннаz є3ди1нице, преб9eственнаz, тріmпостaснаz, нерождeнне џ§е и3 сн7е є3динор0дне, дш7е t nц7A и3сходsй, сн7омъ же kвлszйсz: существо2 є3ди1но и3 є3стество2, гDьство, цrтво, сп7си2 всёхъ нaсъ.

БGор0диченъ: Неизглаг0ланное чyдо твоегw2 ржcтвA м™и дв7о: кaкw бо и3 раждaеши, и3 чистA є3си2 въ т0мже; кaкw nтрочA раждaеши, и3 не вёси и3скyса мyжеска tню1дъ; ћкоже вёсть пaче є3стествA t менE новолёпнw сл0во б9іе р0ждшеесz.

Катавaсіа: Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ:

Пёснь G.

Їрм0съ: Ўтверждeй рук0ю:

Прешeдшыz житіS течeніе, въ слaвэ бlгочeстной првdнымъ њдёzтисz вэнцeмъ спод0би б9е, и3 вёчныхъ бл†гъ наслади1тисz.

Напрaснw восхищє1нныz, попалsємыz t м0лніи, и3 и3змeрзшыz мрaзомъ, и3 всsкою рaною, ўпок0й б9е, є3гдA nгнeмъ вс‰ и3скyсиши.

Присномyтное житіS м0ре преплhвшыz хrтE, въ нетлённое твоегw2 житіS спод0би пристaнище притещи2, правослaвнымъ житіeмъ њкормлє1ныz.

И%хже всsкое є3стество2 морски1хъ и3 пти1цъ нбcныхъ, пріsтъ снэдeніе хrтE, твои1ми судьбaми, воскRси2 б9е, въ послёдній дeнь со слaвою.

Трbченъ: Ќмнw б9eственную є3ди1ницу, въ три2 ли1ца пр0стw кyпнw є4же пресэщи2 совокуплsю несэкHмаz: ћкоже бо ск0рость м0лніи, трисіsющаz ви1дитсz во є3ди1нствэ.

БGор0диченъ: Недоумённое твоE чyдо: без8 мyжа бо раждaеши, и3 дв7ство твоE чcтаz, соблюдaеши р0ждши. Тёмже ѓгGлъ мн0жество, и3 человёческій р0дъ поeтъ тS во вёки.

Катавaсіа: Ўтверждeй рук0ю твоeю, сл0ве б9ій нб7сA, просвэщeніемъ твоегw2 и4стиннагw познaніz, ўтверди2 и3 нaсъ на тS надёющихсz сердцA.

Сэдaленъ, глaсъ є7:

Под0бенъ: Собезначaльное сл0во:

Нaсъ рaди претерпёвый кrтъ и3 смeрть, и3 ўмертви1вый ѓдъ, и3 совоскRси1вый мє1ртвыz, престaвльшыzсz t нaсъ сп7се, ўпок0й, ћкw чlвэколю1бецъ бGъ, и3 въ трeпетное и3 стрaшное пришeствіе твоE жизнодaвче, ћкw и3мёzй мн0жество млcти, цrтвіz твоегw2 спод0би.

Слaва, т0йже. И# нhнэ, бGор0диченъ:

Ск0рый тв0й покр0въ, и3 п0мощь и3 млcть покажи2 на рабёхъ твои1хъ, и3 в0лны чcтаz, ўкроти2 сyетныхъ помышлeній, и3 пaдшую дyшу мою2 возстaви бцdе: вёмъ бо, вёмъ дв7о, ћкw м0жеши, є3ли1ка и3 х0щеши.

Пёснь д7.

Їрм0съ: И#з8 горы2 пріwсэнeнныz:

Nтцы2 и3 прaoтцы, дёды и3 прaдэды, t пeрвыхъ и3 дaже до послёднихъ, во бlгозак0ніи ўмeршыz и3 бlговёріи, вс‰ помzни2 сп7се нaшъ.

Въ горЁ, на пути2, на мёстэхъ пустhхъ житіE њстaвльшыz въ вёрэ, монaхи же и3 бэльцы2, ю4ношы и3 стaрцы, со с™hми хrтE всели2.

T печaли и3 рaдости прешeдшыz ненадeжнw, вёрою ѓбіе премэни1вшыz житіE, въ бlгодeнствіи пострадaвшыz, и3ли2 ѕлодeнствіи, вс‰ ўпок0й сп7се нaшъ.

Я%же ўби2 мeчь, и3 к0нь совосхи1ти, грaдъ, снёгъ и3 тyча ўмн0женнаz: ±же ўдави2 плjнfа, и3ли2 пeрсть посhпа, хrтE сп7се нaшъ ўпок0й.

Трbченъ: Стрaнно ћкw є3ди1но, и3 три2, б9ество2 всE по є3ди1ному лицY нераздёльно: nц7ъ бо, сн7ъ, и3 д¦ъ с™hй є4сть покланsемь, ћкw є3ди1нъ бGъ.

БGор0диченъ: Напрaви нaсъ дв7о, мlтвами твои1ми, њкормлsющи њбуревaємыz волн0ю грэхA, во сп7си1тєльнаz прист†нища, гDороди1тельнице, и3збавлsющи t всsкихъ лю1тыхъ.

Катавaсіа: И#з8 горы2 пріwсэнeнныz сл0ве, прbр0къ, є3ди1ныz бцdы, хотsще воплоти1тисz, бGови1днw ўсмотри2, и3 со стрaхомъ славосл0вzше си1лу твою2.

Пёснь є7.

Їрм0съ: Ќтренюетъ д¦ъ м0й:

КоегHждо пaмzть ўмeршихъ бlгочeстнw t вёка днeсь творsще гDи, прилёжнw ти2 вопіeмъ: вс‰ ўпок0й со с™hми твои1ми.

T всsкагw, ±же пріsлъ є3си2, р0да и3 р0да въ царёхъ, въ кнzзёхъ, и3ли2 монaшествующихъ правосл†вныz, щeдре, вёчнагw и3збaви мучeніz.

Всёхъ ±же создaлъ є3си2 полє1знаz вёдый, и5мже попусти1лъ є3си2 гDи, внезaпными падeжьми ненадeжнw ўмрeти, и3збaви мyки всsкіz б9е нaшъ.

NгнS при1снw палsщагw, и3 t тьмы2 несвэти1мыz, скрeжета зyбнагw, и3 чeрвіz безконeчнw мyчащагw и3 всsкагw мучeніz и3збaви сп7се нaшъ, вс‰ вёрнw ўмeршыz.

Трbченъ: Е#динопрест0льнаz, безначaльнаz, тріmпостaснаz є3ди1нице, раздэлeніемъ є3ди1нство, и3 вопроти1въ ли1цы є3стество2 и3мyщаz, во є3ди1но нaсъ совокупи2 хотёніе твои1хъ зaповэдей.

БGор0диченъ: Пaче nгнезрaчныхъ серафjмwвъ kви1ласz є3си2 чcтаz чcтнёйшаz, пор0ждши си6мъ непристyпнаго сп7са, воплощeніемъ њбожи1вшаго земнор0дныхъ смэшeніе.

Катавaсіа: Ќтренюетъ дyхъ м0й къ тебЁ б9е, занE свётъ повелBніz пришeствіz твоегw2: и4миже u5бо њзари2 ќмъ нaшъ вLко, и3 настaви на стезю2 жи1зни.

Пёснь ѕ7.

Їрм0съ: Содержи1ма мS:

Смeрти разрэши1въ болBзни, пострадaвъ начaльниче жи1зни б9е нaшъ, ўс0пшыz t вёка рабы6 тво‰ ўпок0й.

Неизглаг0ланными твои1ми судьбaми, ±же ўби1ша чарHвнаz напоє1ніz, њтр†вы, кHстнаz ўдавлє1ніz, со с™hми гDи ўпок0й.

Е#гдA суди1ти бyдеши всsчєскимъ, стоsщымъ наги1мъ и3 tкровє1нымъ пред8 лицeмъ твои1мъ: тогдA щeдре, пощади2 послужи1вшыz ти2 вёрнw б9е.

Послёднею ќбw труб0ю воструби1вшу твоемY ґрхaгGлу, въ воскrніе жи1зни всёхъ, тогдA хrтE, рабы6 тво‰ ўпок0й.

T вёка ±же пріsлъ є3си2 вBрныz б9е, р0дъ всsкій человёческій спод0би, во вёки со служaщими тебЁ, слaвити тS.

Трbченъ: БGоначaліе трис™0е, є3динопrт0льное, џ§е, сн7е со с™hмъ д¦омъ, ты2 є3си2 бGъ м0й, вседержи1тельствомъ твои1мъ содержaй всE.

БGор0диченъ: T к0рене твоегw2 возсіS цвётъ жи1зни, їессeе прaoтче взыгрaй сп7сazй мjръ, t чcтыz nтрокови1цы хrт0съ бGъ.

Катавaсіа: Содержи1ма мS пріими2 чlвэколю1бче, грэхи2 мн0гими и3 припaдающа щедр0тамъ твои6мъ, ћкw прbр0ка гDи, и3 сп7си1 мz.

Кондaкъ: Со с™hми ўпок0й хrтE, дyшы р†бъ твои1хъ, и3дёже нёсть болёзнь, ни печaль, ни воздыхaніе, но жи1знь безконeчнаz.

Јкосъ: Сaмъ є3ди1нъ є3си2 безсмeртный, сотвори1вый и3 создaвый человёка: земнjи ќбw t земли2 создaхомсz, и3 въ зeмлю тyюжде п0йдемъ, ћкоже повелёлъ є3си2, создaвый мS и3 рекjй ми2: ћкw землS є3си2, и3 въ зeмлю tи1деши: ѓможе вси2 человёцы п0йдемъ, надгр0бное рыдaніе, творsще пёснь: ґллилyіа.

Сmнаxaрій пeрвэе минeи: тaже настоsщій.

Стіхи2:

Не воспоминaй прегрэшeній ўмeршихъ сл0ве,

Бlг‡z тво‰ щедрHты мє1ртвы не показyzй.

Въ сjй дeнь пaмzть t вёка бlгочeстнw скончaвшихсz человёкwвъ всёхъ, б9eственнэйшіи nтцы2 ўзак0ниша совершaти, вины2 рaди сицевы2. Понeже бо нёцыи безг0дную мн0гажды на стрaнствэ под8sша смeрть, въ м0ри же и3 непрох0дныхъ горaхъ, стремни1нахъ же и3 пр0пастехъ, и3 пaгубахъ, и3 глaдэхъ, и3 запалeніzхъ, и3 лeдахъ, и3 брaнехъ, и3 стyденzхъ, и3 и3н‡z вс‰кіz смє1рти претерпёвше: рaвнw же и3 ўб0зіи сyще, и3 немощнjи, и3 ўзаконeнныхъ pалмHвъ и3 пёсней пaмzти не получи1ша: человэколю1бнэ б9eственніи nтцы2 дви1жими џбщнw пaмzть си1хъ всёхъ твори1ти соб0рнэй цRкви ўзак0ниша, t сщ7eнныхъ ґпcлъ пріeмше, да и3 ўзак0ненныхъ по чaсти нёкимъ слyчаемъ не получи1вше, нhнэ џбщею пaмzтію и3 сjи поминaютсz: показyюще, ћкw и3 ±же њ ни1хъ бывaємаz, вели1ку тBмъ ходaтайствуютъ п0льзу. По є3ди1ному ќбw w4бразу си1це б9іz цRковь пaмzть сотворsетъ душaмъ. Втор0е же, понeже втор0е хrт0во пришeствіе положи1ти на ќтрешній дeнь хотsху, прили1чнw и3 душaмъ пaмzть сотворsютъ: ћкоже ќбw стрaшнаго судію2 и3 неwбиновeннаго ўмолsюще, nбhчную млcть къ ни6мъ ўпотреби1ти, и3 њбэтовaннэй тёхъ ўчини1ти пи1щи. И$накw же, и3 ґдaмово и3згнaніе с™jи хотsще въ пріидyщую и3зложи1ти недёлю, ћкоже нёкое пок0ище пред8умышлsютъ. И# конeчнэе всёхъ, є4же по нaмъ, настоsщимъ нhнэ ўпокоeніемъ, да tтyду ћкw и3з8 начaла нaчнутъ. Е$же бо послёднэйшее всёхъ t нaсъ пожи1вшихъ t неумhтнагw судіи2 бyдетъ и3спытaніе, и3 да человёки си1ми ўстраши1вше, къ постA подвигHмъ сотворsтъ бlгоудHбны. Въ суббHту же при1снw душaмъ пaмzть твори1мъ, ћкw суббHта ўпокоeніе знaменуетъ є3врeйски. И# ўмeршихъ ќбw, ћкw t житeйскихъ и3 пр0чихъ всёхъ ўпок0ившихсz и3 въ пок0ищнэмъ дни2, за ни1хъ мольбы6 твори1мъ, є4же ќбw и3 на всsку ўдержaсz бывaти суббHту: ґ є4же нhнэ соб0рнэ поминaемъ, за всsкаго молsщесz бlгочести1ваго. Вёдуще ќбw б9eственніи nтцы2, ћкw ћже за ўс0пшихъ бывaємыz п†мzти, глаг0лю, ми1лwстыни и3 сл{жбы вели1ку тBмъ подаю1тъ њслaбу и3 п0льзу: и3 nс0бнэ и3 џбще сіE цeркви твори1ти поущaютъ, t с™hхъ ґпcлъ сіE пріeмше, ћкw речeсz. Ћкоже и3 ґреопагjтъ глаг0летъ діонЂсій: ћкw п0льзуютъ дyшы њ ни1хъ бывaємаz. Ћвэ ќбw и3 t и4ныхъ мн0гихъ. Но и3 t п0вэсти по с™0му макaрію, и4же мyжа нечести1ва є4ллина сyху лби1ну на пути2 мимоходS њбрётъ, вопрошaше: ѓще нёкое когдA во ѓдэ ўтэшeніz чyвство и4мутъ; Тaz же tвэщA: мн0гу тBмъ њслaбу и3мёти, внегдA за ўс0пшихъ м0лишисz џтче, рeкши. Бsше бо сіE творS вели1кій и3 молsсz бGу, ўвёдати желaz, ѓще п0льза нёкаz преждеус0пшымъ tсю1ду бhсть. Но и3 григ0рій бесёдовникъ, мlтвою царS траіaна сп7сE, слhшавъ t бGа, никогдaже є3мY њ нечести1вэмъ моли1тисz. Е$й ќбw, и3 бGомeрзкаго fе0філа fеодHра цари1ца с™hми мужми2 и3 и3сповёдники t мучeній и3схи1ти и3 спасE, ћкоже повэствовaсz. Составлsетъ же њ ўс0пшихъ да‰ніz ћкw благaz, и3 бGосл0въ григ0рій въ надгр0бнэмъ сл0вэ, є4же къ кесaрію брaту. Вели1кій же златоyстъ, є4же къ філіпписjwмъ, тaкw речE: ўмhслимъ tшeдшымъ п0льзу, дади1мъ и5мъ прили1чное поможeніе, ми1лwстыни, глаг0лю, и3 приношє1ніz: и4бо вели1кую tрaду си6мъ вeщь прин0ситъ, и3 наипaче пріwбрётеніе и3 п0льзу. Ни бо2 всyе, ћкоже ключи1сz, сі‰ ўзаконоположи1шасz, и3 б9іей цRкви t є3гw2 всемyдрыхъ ўчени6къ предaшасz, є4же на стрaшныхъ тaйнахъ пaмzть твори1ти свzщeннику њ ўс0пшихъ въ вёрэ. И# пaки: во твоeмъ ўчинeніи, съ чaды и3 ср0дники снаслёдника да и4мать писaніе твоE, и3 судіино2 и4мz: и3 пaмzть ти2 да не безчaствуетъ ни1щихъ, и3 ѓзъ си6мъ спорyчникъ. Глаг0летъ же и3 вели1кій ґfанaсій: ѓще и3 на воздyхъ во бlгочeстіи скончaвыйсz положeнъ бhсть, не tрицaйсz мaсла и3 свёщъ, хrтA бGа призывaz, на гр0бэ запали1ти: прі‰тна бо сyть сі‰ бGу, и3 мн0гое сі‰ приносsща воздаsніе. Ѓще ќбw грёшенъ ўмeрый, да разрэши1ши є3гw2 прегрэшє1ніz: ѓще ли же првdнъ, да мздaмъ приложeніе бyдетъ: ѓще же нeгли кто2 стрaненъ и3 ни1щъ сhй, не и4мать њ си1хъ пекyщагwсz: но бGъ првdнъ и3 чlвэколю1бецъ сhй, намёритъ и3 џному за нищетY, ћкw вёсть, рaвну ми1лость. И$накw же, и3 приносsй за сицєвhz, мзды2 сопричaствуетъ, ћкw люб0вь њ сп7сeніи бли1жнzгw показyzй. Ћкоже и3н0го помазyzй мЂромъ, џнъ себE прeжде бlгоухaетъ, ћкоже и3 повелBннаz, и3 завёты въ сицевhхъ. Не и3сполнsющіи же, сyдъ всsчески и3мёти бyдутъ, д0ндеже ќбw втор0е пріи1детъ хrт0во пришeствіе. Е#ли6ка ќбw за ўс0пшихъ бывaютъ, п0льзу даю1тъ, ћкоже б9eственніи nтцы2 глаг0лютъ: и3 наипaче м†лаz нBкаz содёлавшымъ бlг†z, є3гдA съ живyщими бsху сопричтeни. Ѓще ќбw и3 нBкаz (сyть) ћкw долгHвъ къ цэломyдрію мн0гихъ, б9eственное глаг0летъ писaніе, но б9іе человэколю1біе ћкw на мн0жае побэждaетъ. Ѓще бо рaвный вёсъ њбрsщетсz д0брыхъ и3 гнyсныхъ, побэждaетъ чlвэколю1бное. Ѓще же и3 мaло что2 ѕлhхъ мёрило њтzгчaетсz, преwдолэвaетъ пaки пребlг0е. Вёдомо же бyди, ћкw познaютъ тaмw дрyгъ дрyга вси2, ±же знaютъ же, и3 ±же никогдaже ви1дэша, (ћкоже б9eственный глаг0летъ златоyстый, t при1тчи къ богaтому и3 лaзарю сіE составлsz), nбaче не тэлeснымъ нёкимъ w4бразомъ: є3ди1нъ бо в0зрастъ вси2, и3 ±же t бытіS познaніz пріи1мутъ: зри1тельнымъ же џкомъ душeвнымъ, ћкw и3 бGосл0въ въ надгр0бнэмъ сл0вэ къ кесaрію глаг0летъ: тогдA, глаг0лz, кесaріа ўзрю2 свётла, слaвна, kк0въ ми2 во снЁ мн0гащи kви1ласz є3си2, брaтій любeзнэйшій. Вели1кій же и3 мн0гій ґfанaсій, ѓще и3 не глаг0летъ си1це въ словесёхъ ко кнsзю ґнті0ху, но въ сл0вэ њ ўс0пшихъ глаг0летъ: ћкw и3 дaже до џбщагw воскресeніz, дадeсz с™ы6мъ дрyгъ дрyга познавaти и3 свесели1тисz: грёшніи же и3 сегw2 лиши1шасz. С™ы6мъ же мyченикwмъ, и3 ±же t нaсъ твори6маz назирaти дадeсz, и3 посэщaти. Тогдa же дрyгъ дрyга вси2 познaютъ, є3гдA и3 сокровє1наz всёхъ kвsтсz. Вёдомо же бyди, ћкw нhнэ въ нёкихъ мёстэхъ tлучeнныхъ дyшы с™hхъ пребывaютъ, и3 грёшныхъ пaки nс0бь: џвіи ўповaніемъ рaдующесz, џвіи же ѕлhхъ чazніемъ печaлующесz. Не взsша бо с™jи њбэтовaніz бlги1хъ и3 є3щE, ћкоже глаг0летъ б9eственный ґпcлъ, бGу лyчшее нёчто њ нaсъ пред8увёдевшу, да не кромЁ нaсъ совершaтсz. Подобaетъ же вёдати, ћкw не вси2 въ прHпасти впaдающіи, и3 во џгнь, и3 въ м0ре, и3 глаг0лємыz п†губы, и3 стyдєни и3 глaдъ, по повелёнію б9ію сіE стрaждутъ: сі‰ бо сyть б9іz судьбы6, и4хже џва бывaютъ по бlговолeнію, џва же по попущeнію: друг†z же и3 вёдэніz рaди и3 прещeніz, и3 ўцэломудрeніz и3нhхъ бывaютъ. И# предразуми1тельнымъ ќбw сл0вомъ вёсть всS и3 знaетъ, и3 в0лею є3гw2 бывaютъ, ћкоже и3 њ пти1цахъ глаг0летъ с™0е є3ђліе. Не њпредэлевaетъ же си1це бhти, кромЁ нёкіихъ, вкyпэ є4же дёzтисz по слyчаю, џвому ќбw ўдави1тисz, џвому же ўмрeти, и3 џвому ќбw стaру, џвому же млaду: но є3ди1ною њпредэли2 соб0рное человёческое врeмz, и3 толи1кіz смeртей w4бразы, внyтрь ќбw толи1кихъ времeнъ, разли1чны смeртей w4бразы нан0сzтсz. Не ќбw и3спeрва повелэвaющу бGу, знaющу ќбw къ жи1тельству є3ди1нагw коегHждо, совётъ б9ій, врeмz же и3 w4бразъ смeрти є3гw2 сокращaетъ. Ѓще ли же пред8wпредэлeніе жи1зни, глаг0летъ вели1кій васjлій, но землS є3си2, и3 въ зeмлю tи1деши гадaтельствуетсz. Глаг0летъ бо ґпcлъ къ корjнfzнwмъ пишS: 1 занE недост0йнэ причащaетесz, сегw2 рaди въ вaсъ мн0зи нeмощни и3 нездрaви, и3 спsтъ дов0льнw, си1рэчь, ўмирaютъ мн0зи. И# дв7дъ глаг0летъ: 2 да не возведeши менE въ преполовeніе днeй мои1хъ, и3 и3змёрены положи1лъ є3си2 дни6 мо‰. И# соломHнъ: сhне, чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь, ћкw да бyдеши многолётенъ. И# пaки: да не ќмреши не во врeмz. И# во јwвэ, ко є3ліфaзу бGъ глаг0летъ: 3 потреби1лъ бhхъ ќбw вaсъ, ѓще не за јwва рабA моего2, ћкоже показyетсz, не предёлу бhти жи1зни. Ѓще же кто2 сіE глаг0летъ: предёлъ ми2 разумэвaй б9ій, в0лю є3гH: є3мyже бо х0щетъ, прилагaетъ, ўмалsетъ же другaго, вс‰ къ п0льзэ ўстроsz, и3 є3гдA восх0щетъ бGъ, ўсмотрsетъ и3 w4бразъ тогдA и3 врeмz. Предёлъ ќбw когHждо жи1зни є4сть, ћкоже вели1кій глаг0летъ ґfанaсій, в0лz и3 совётъ б9ій, си1мъ сл0вомъ и3 глубин0ю судeбъ твои1хъ хrтE, и3сцэли1ши. И# є4же вели1кагw васjліа смє1рти глаг0люща нав0дzтсz, предёлwмъ жи1зни скончaвшымсz, предёлы же жи1зни, в0лю глаг0лемъ б9ію. Ѓще бо предёлъ є4сть жи1зни, чесw2 рaди м0лимсz бGу, и3 врачє1мъ и3 за дёти м0лимсz; Вёдати же и3 сіE подобaетъ, ћкw крещeнніи младeнцы пи1щи насладsтсz, непросвэщeнніи же и3 kзhчестіи, нижE въ пи1щу, нижE въ геeнну п0йдутъ. И#сходsщи ќбw душA t тёла, ни є3ди1но попечeніе здёшнихъ и4мать, но њ тaмошнихъ при1снw печeтсz. Трети6ны ќбw твори1мъ, ћкw въ трeтій дeнь человёкъ ви1да и3змэнsетсz. Девzти6ны ћкw тогдA всE расти1четсz здaніе, храни1му сeрдцу є3ди1ному. Четыредесzти6ны же, ћкw и3 сaмое сeрдце тогдA погибaетъ. И# рождeніе бо си1це происх0дитъ: въ трeтій бо дeнь живописyетсz сeрдце, въ девsтый же составлsетсz въ пл0ть: въ четыредесsтый же въ совершeнный ви1дъ воwбражaетсz. За сію2 винY душaмъ пaмzть твори1мъ: ±же въ првdныхъ твои1хъ селeніихъ ўчини2 вLко хrтE, и3 поми1луй нaсъ, ћкw є3ди1нъ безсмeртенъ, ґми1нь.

Пёснь з7.

Їрм0съ: Въ начaлэ зeмлю њсновaвый:

Бlгочeстнw t вёка престaвльшихсz пaмzть творsще, вопіeмъ: бlгословeнъ є3си2 во вёки, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.

Внезaпу бlгочeстнw ўмeршыz, и3 t стремни1ны всsческіz пaдшыz, дрeва, желёза, всsкагw кaмене, ўпок0й б9е ўс0пшыz вBрныz.

Въ стрaшное твоE пришeствіе щeдре, њдеснyю nвeцъ твои1хъ постaви, правослaвнw ти2 въ жи1зни послужи1вшыz хrтE, и3 престaвльшыzсz къ тебЁ.

Въ ли1цэ хrтE, и3збрaнныхъ твои1хъ вчини2 тво‰ рабы6, вопи1ти тебЁ: бlгословeнъ є3си2 во вёки, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.

T земли2 пeрсть содётельствовавый, пл0ть д¦омъ њживотвори1вый, сп7се щeдрый, ћже пріsлъ є3си2, ўпок0й б9е, въ нестарёющемъ животЁ.

Трbченъ: Ћкоже треми2с0лнцы б9ество2, є3ди1нымъ свёта срастворeніемъ да воспоeтсz, nц7ъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ, є3ди1нъ є3стеств0мъ, но три2 v3постaсьми.

БGор0диченъ: Дв7дское соглaснw воспэвaемъ ти2 пёніе, г0ру тS б9ію нарицaюще дв7о, въ нeйже всели1всz пл0тію сл0во, њбGотвори2 нaсъ д¦0внw въ себЁ.

Катавaсіz: Въ начaлэ зeмлю њсновaвый, и3 нб7сA сл0вомъ ўтверди1вый, бlгословeнъ є3си2 во вёки, гDи б9е nтє1цъ нaшихъ.

Пёснь }.

Їрм0съ: На горЁ с™ёй прослaвльшасz:

Сокруши1вый пeрвэе сёнь смeртную, возсіsвъ ћкw с0лнце и3з8 гр0ба, сhны воскrніz твоегw2 сотвори2, гDи слaвы, вс‰ ўмeршыz въ вёрэ, во вёки.

Безвёстныхъ и3 сокровeнныхъ свёдэтелю, є3гдA и4маши tкрhти дэлA тьмы2 и3 совёты сердeцъ нaшихъ, тогдA не и3стzжи2 сл0ва со всёми вёрою ўс0пшими.

Е#гдA и4маши сёсти на пrт0лэ, и3 повели1ши на сyдъ предстaти, сHбраннымъ труб0ю t конє1цъ земли2: тогдA пощади2 всёхъ хrтE, ћкw млcтивый.

Ўмeршымъ напрaснw t слyчаєвъ, t кли1ча же ѕёльнагw и3 ск0рагw течeніz, заушeніz, ўдавлeніz же, и3 лzгaніz, гDи слaвы, вёрою ўс0пшымъ њслaби во вёки.

Бlгослови1мъ nц7A и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, гDа.

Ћкw є3ди1ницу существ0мъ пою1 тz, ћкw трbцу ли1цы тS чтY: џ§е, и3 сн7е, и3 дш7е прес™hй, безначaльную держaву твоегw2 цrтвіz слaвлю во вёки.

БGор0диченъ: Струи2 живhz и3ст0чникъ запечатлённый, показaласz є3си2 бцdе дв7о: без8 мyжа бо гDа р0ждши, безсмeртіz вBрныz напаsеши вод0ю во вёки.

Хвaлимъ, бlгослови1мъ:

Їрм0съ: На горЁ с™ёй прослaвльшасz, и3 въ купинЁ nгнeмъ приснодв7ы мwmсeови тaйну ћвльшаго, гDа п0йте и3 превозноси1те во вс‰ вёки.

Пёснь f7.

Їрм0съ: Проzвлeнное на горЁ законопол0жнику:

И#дёже є4сть веселsщихсz жили1ще с™hхъ твои1хъ гDи, вс‰ t вёка ўс0пшыz, въ вёрэ же и3 надeжди рaдоватисz спод0би.

Ўмeршыz б9іимъ прещeніемъ, смeртныхъ громHвъ всsкихъ съ нб7сE и3знесeнныхъ, земли2 разсёдшейсz, м0рю возшумёвшусz, вс‰ вBрныz хrтE, ўпок0й.

Всsкій в0зрастъ, стaрцы и3 ю4ныz, младeнцы и3 дёти, и3 ссyщыz млеко2, мyжеское є3стество2 и3 жeнское, ўпок0й б9е, ±же пріsлъ є3си2 вBрныz.

T kдови1тыхъ ўгрызeній ўмeршыz, t поглощeніz ѕміє1въ, t попрaніz к0ней, и3 t ўдавлeніz, и3 њбёшеніz t и4скреннzгw, вёрою ти2 послужи1вшыz ўпок0й.

Коег0ждо по и4мени въ вёрэ ўмeршыz, t вёка и3 t р0да родHвъ, неwсуждeннw предстaти тебЁ сл0ве, въ пришeствіи твоeмъ спод0би.

Трbченъ: Е#ди1ный въ трbцэ б9е, слaва тебЁ непрестaннw: ѓще бо и3 бGъ кjйждо, но є3ди1нъ є3стеств0мъ є4сть, nц7ъ, и3 сн7ъ, и3 д¦ъ, трисвётлыми св0йствы.

БGор0диченъ: Пaче ўмA ржcтво2 твоE: раждaеши бо прeжде сyщаго, и3 млек0мъ питaеши несказaннw, пищедaвца мjру: держи1ши же содержaщаго вс‰, хrтA є3ди1наго и3збaвителz нaшего, всенепор0чнаz.

Катавaсіа: Проzвлeнное на горЁ законопол0жнику во nгни2 и3 купинЁ ржcтво2 приснодв7ы, въ нaше вёрныхъ сп7сeніе, пёсньми нем0лчными величaемъ.

Е#xапостілaрій.

Под0бенъ: Нб7о ѕвэздaми:

Живhми и3 мeртвыми њбладazй ћкw бGъ, ўпок0й тво‰ рабы6 въ селeніихъ и3збрaнныхъ: ѓще бо и3 согрэши1ша, сп7се, но не tступи1ша t тебE.

Слaва: Другjй.

Под0бенъ: Жєны2 ўслhшите:

Ўпок0й рабы6 тво‰ во странЁ живhхъ гDи, toнyдуже tбэжE болёзнь, печaль вкyпэ и3 воздыхaніе: њчи1сти ћкw чlвэколю1бецъ, ћже въ житіи2 согрэши1ша: є3ди1нъ бо безгрёшный є3си2 и3 млcтивый, мeртвыхъ и3 живhхъ вLка.

БGор0диченъ:

МRjе бGоневёсто, хrтA непрестaннw моли2 њ нaсъ рабёхъ твои1хъ, съ бGоглаг0ливыми прbр0ки, и3 мyчєникъ соб0ры, їерaрхи же и3 прпdбными, и3 всёми првdными, снаслёдники бhти нбcнагw цrтвіz.

На хвали1техъ стіхи6ры, на д7, глaсъ }.

Под0бенъ: Во є3дeмэ рaй:

Пріиди1те прeжде концA вси2 брaтіе, пeрсть нaшу ви1дzще, и3 є3стествA нaшегw немощн0е, и3 хyдость нaшу и3 конeцъ ќзримъ, и3 nргaны сосyда пл0тнагw, и3 ћкw прaхъ человёкъ, снёдь чeрвіємъ и3 тлёніе, ћкw сух‡z кHсти нaшz всsкw не и3мyщыz дыхaніz. Во гр0бы вни1кнемъ, гдЁ слaва; гдЁ добр0та зрaка; гдЁ бlгоглаг0ливый љзhкъ; гдЁ брHви; и3ли2 гдЁ џко; вс‰ прaхъ и3 сёнь: тёмже пощади2 сп7се, всёхъ нaсъ.

Что2 прельщaетсz человёкъ хвалsсz; что2 всyе смущaетсz; брeніе и3 сaмъ вмaлэ; что2 не помышлsетъ пeрсть, ћкw прaхъ, смэшeніе, и3 гн0z и3 тлёніz tложeніе; ѓще ќбw брeніе є3смы2 человёцы, что2 прилэпи1хомсz земли2; и3 ѓще хrтY є3смы2 ср0дни, что2 не притекaемъ къ немY; и3 вси2 tвeргше приврeменную и3 текyщую жи1знь, жи1зни нетлённэй послёдующе, ћже є4сть хrт0съ, просвэщeніе дyшъ нaшихъ.

Рук0ю твоeю создaвый ґдaма, и3 постaвивый предёлъ нетлёніz и3 мeртвости сп7се, и3 жи1зни во бlгодaти, тлёніz же премэни1вый, къ пeрвой преложи1въ жи1зни, сaмъ рабы6 тво‰ вLко, ±же пріsлъ є3си2 t нaсъ, съ првdными ўпок0й, и3 въ ли1цэ и3збрaнныхъ: и3 си1хъ и3менA написaвъ въ кни1зэ жив0тнэй, и3 воскRси1въ во глaсэ ґрхaгGловэ, и3 трубы2 шyмэ, спод0би | нбcнагw цrтвіz твоегw2.

Хrт0съ воскRсе, разрэши1въ ќзы ґдaма первоздaннагw, и3 ѓдову разруши1въ крёпость. Дерзaйте вси2 мeртвіи: ўмертви1сz смeрть, плэнeнъ бhсть и3 ѓдъ съ нeю, и3 хrт0съ воцRи1сz, распнhйсz и3 воскRсhй: т0й нaмъ даровA нетлёніе пл0ти, т0й воздвизaетъ нaсъ, и3 дaруетъ воскrніе нaмъ, и3 слaвы џныz съ весeліемъ вс‰ сподоблsетъ, въ вёрэ непрекл0ннэй вёровавшыz тeплэ въ него2.

Слaва, глaсъ в7:

Мeртвенъ: Ћкw цвётъ ўвzдaетъ, и3 ћкw сёнь ми1мw грzдeтъ, и3 разрушaетсz всsкій человёкъ. Пaки же гласsщей трубЁ, мeртвіи вси2 ћкw въ трyсэ востaнутъ къ твоемY срётенію хrтE б9е: тогдA вLко, ±же престaвилъ є3си2 t нaсъ, во с™hхъ твои1хъ ўчини2 селeніихъ дyхи, вLко, твои1хъ рабHвъ при1снw.

И# нhнэ, бGор0диченъ:

Рaдуйсz мRjе бцdе, хрaме неразори1мый, пaче же с™hй, ћкоже вопіeтъ прbр0къ, с™hй хрaмъ тв0й, ди1вный въ прaвду.

На стіх0внэ подHбны стіхи2, fеофaна, nсмоглaсника по глaсу.

Слaва, глaсъ ѕ7:

Дамаски1ново: Болёзнь ґдaму бhсть дрeва вкушeніемъ дрeвле во є3дeмэ, є3гдA ѕмjй ћдъ и3зблевA: тёмъ бо вни1де смeрть всер0днаz, снэдaющаz человёка. Но пришeдъ вLка низложи2 ѕмjz, и3 ўпокоeніе нaмъ даровA, къ немY u5бо возопіи1мъ: пощади2 сп7се, и3 ±же пріsлъ є3си2, со и3збрaнными твои1ми ўпок0й.

И# нhнэ, бGор0диченъ, глaсъ т0йже:

Ты2 є3си2 бGъ нaшъ всS въ мyдрости содэвazй и3 совершazй, прbр0ки послaлъ є3си2 хrтE, прорещи2 твоE пришeствіе, и3 ґп0столы, проповёдати тво‰ вели6чіz. И# џвіи ќбw прорек0ша пришeствіе твоE, џвіи же крещeніемъ просвэти1ша kзhки: мyчєницы же пострадaвше, пріsша ±же возжелaху. И# м0литъ тS ли1къ nбои1хъ, съ р0ждшею тS: ўпок0й б9е дyшы, ±же пріsлъ є3си2, и3 нaсъ спод0би цrтвіz твоегw2, кrтъ претерпёвый менE рaди њсуждeннагw, и3збaвителю м0й и3 б9е.

Бlго є4сть и3сповёдатисz:

Трис™0е, тропaрь:

Глубин0ю мyдрости:

Слaва, и3 нhнэ:

ТебE и3 стёну:

Присовокуплsемъ же и3 пeрвый чaсъ. И# tпyстъ.

На літургjи и3з8wбрази1тєльнаz: и3 t канHна тріHди, пёснь G, и3 ѕ7.

Прокjменъ ґпcла, глaсъ ѕ7:

Дyшы и4хъ во бlги1хъ водворsтсz.

Стjхъ: Къ тебЁ гDи, воздвиг0хъ дyшу мою2:

Ґпcлъ къ корjнfzнwмъ, зачaло рм7ѕ: другjй за ўпок0й, къ солyнzнwмъ, зачaло ©o.

Ґллилyіа, глaсъ ѕ7: Бlжeни, ±же и3збрaлъ, и3 пріsлъ є3си2 гDи.

Стjхъ: И# пaмzть и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ.

Е#ђліе t луки2, зачaло Rє: друг0е ўс0пшымъ, t їwaнна, зачaло ѕ7i.

Кінwнjкъ: Бlжeни, ±же и3збрaлъ, и3 пріsлъ є3си2 гDи, и3 пaмzть и4хъ въ р0дъ и3 р0дъ.

Вёдати же подобaетъ, ћкw сіE послёдованіе бывaетъ непремённw и3 въ суббHту с™hz пzтьдесsтницы.

У п’ятницю ввечеріПісля передпочаткового псалма і кафизми на Господи, взиваю… стихири мученичі чергового гласу 3 з Тріоді 3, глас 8:

 Творячи нині поіменно пам’ять усіх від віку спочилих, що побожно у вірі прожили, вірні, прославмо, Спаса і Господа, ревно благаючи Його дати їм у час суду добру відповідь від того Самого Бога нашого, коли судитиме Він усю землю, в радості по правиці Його стати серед праведних, у світлім сонмі святих, і бути достойними Небесного Царства Його.

Своєю кров’ю Ти, Спасе, людей викупив і смертю Своєю від тяжкої смерти визволив нас, подаючи нам вічне життя Своїм Воскресінням. Упокой, Господи, всіх побожно спочилих: в пустелях чи в містах, у морі чи на землі, чи в будь-якому місці: царів, священиків, архиєреїв, ченців і мирян у всякому віці й роді, і сподоби їх Небесного Царства Твого.

З воскресінням Твоїм із мертвих, Христе, смерть уже не панує над побожно померлим. Тому щиро молимось: упокой в оселях Твоїх, і на лоні Авраама, від Адама і донині, рабів Твоїх, що послужили Тобі чисто, отців і братів наших, друзів з родичами разом, усіх людей, що в житті служили і до Тебе, Боже, відійшли різноманітно, і спобоби їх Небесного Царства Твого.

Слава… глас 8:

Плачу і ридаю, коли роздумую про смерть і бачу красу нашу, за образом Божим створену, що в гробах лежить потворна, безславна і не має вигляду. О чудо! Яка це таїна з нами діється? Як ми підпали тлінню? Як з’єдналися зі смертю? Воістину, як написано, велінням Бога, що подає спочилим упокоєння.

І нині…

Богородичний догматик гласу.

Світло тихе… Замість прокимна співаємо Алилуя на глас 8.

Стих: Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, Господи, і пам’ять їх із роду в рід.

Стих: Душі їхні у блаженстві перебуватимуть.

Сподоби, Господи…

Благальна єктенія. На Стиховні мученичий гласу і два спочилим, Іоана Дамаскина. Стихи з приспівами: Блаженні, кого Ти обрав… Також: Душі їхні у блаженстві…

Слава… глас 6:

Початком і духовною основою було мені Твоє творче повеління. Захотівши бо від невидимого і видимого єства мене живим скласти, із землі тіло створивши, дав мені душу божественним і животворчим Твоїм подихом. Тому, Спасе, рабів Твоїх у країні живих і в оселях праведних упокой.

І нині…

Богородичний того самого гласу: Молитвами Матері Твоєї, Христе, мучеників Твоїх і апостолів, і пророків, і святителів, і преподобних, і праведних, і всіх святих — спочилих рабів Твоїх упокой.

Тропар, глас 8: Глибиною мудрости чоловіколюбно Ти все будуєш і добро всім подаєш, єдиний Сотворителю; упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, бо вони надію покладали на Тебе, Творця і Промислителя і Бога нашого.

Слава: і нині.

Богородичний того ж гласу:

Тебе, твердиню і пристановище маємо, і молитвеницю, угодну Богу; Його ж породила єси, Богородице неневісна, вірних спасіння.

Єктенія і відпуст.

На ранній

 Після Шестипсалмія Алилуя, глас 8.

Тропар: Глибиною мудрости… (двічі).

Слава: і нині.

Богородичний: Тебе, твердиню і пристановище…

Стихословимо (кафизма 16). Співаються Непорочні, кафизма 17 на дві статті з приспівами; по першій статті: Благословен єси, Господи… і по другій статті: Спасе, спаси мене…

І після них заупокійні тропарі, глас 5.

Приспів: Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.

Всі святі знайшли джерело життя і двері раю. О, коли б і мені знайти до нього путь покаяння! Я — загублене ягня; поклич мене, Спасе, і спаси мене.

Благословен єси, Господи…

Святі мученики! Ви проповідували про Христа — Божого Агнця і, як ягнята, та замучені були і перейшли до життя, що ніколи не старіє і вічно існує; щиро ж благайте Христа, щоб і нам подав відпущення гріхів.

Благословен єси, Господи…

Всі ви, що дорогою вузькою і скорботною ходили, хрест, як ярмо, в житті взявши, і Мене наслідували вірою, прийдіть і втіштеся славою і вінцями небесними, що Я приготував вам.

Благословен єси, Господи…

Я — несказанної Твоєї слави образ, хоч і ношу на собі рани гріховні; зглянься на Твоє творіння, Владико, і очисти Твоїм милосердям, і жадану вітчизну подай мені, в раю знову мене оселивши.

Благословен єси, Господи…

З нічого Ти мене колись створив і божественним Твоїм образом підніс, за порушення ж заповіді знову в землю, з якої взяв мене, повернув: піднеси ж мене до первісної подоби Твоєї, щоб давню красу мені оновити.

Упокой, Боже, рабів Твоїх і осели їх у раю, де всі святі, Господи, і праведники сяють, як світила; упокой, Господи, спочилих рабів Твоїх, не пам’ятаючи про всі їхні гріхи.

Слава…

Троїчне Сяйво Єдиного Божества благочесно прославляємо співами: свят єси, Отче Безначальний, Безначальний же Сину і Божественний Душе, просвіти нас, що з вірою Тобі служимо, і з вічного вогню визволи.

І нині…

Радуйся, Чиста, що Бога тілом породила на спасіння всіх, через Тебе рід людський знайшов спасіння; о, коли б і ми рай знайшли за Твоєю допомогою, Богородице Чиста і благословенна.

Алилуя, алилуя, алилуя, слава Тобі, Боже (тричі).

Після цього заупокійна єктенія: Ще і ще в мирі…

Священик молитву: Боже духів…

Люди: Господи, помилуй (40 разів).

По виголосі — Сідальний, глас 5:

Упокой, Спасе наш, з праведними рабів Твоїх і осели їх в оселях Твоїх, як про це написано, і прости як милосердний всі гріхи їхні вільні й невільні, і все, у чому згрішили вони свідомо і несвідомо, Чоловіколюбче.

Слава: і нині.

Христе Боже, що від Діви світові засяяв і через Неї нас синами світла показав, помилуй нас.

Псалом 50.

Співаємо канон святого храму на 6, Тріоді на 8.

 

 

Канон Тріоді

глас 8

 

Пісн. 1

 

Ірмос: Співаймо, вірні, пісню дивному Богу нашому, що визволив Ізраїля, пісню перемоги співаючи й виголошуючи: прославляємо Тебе, єдиного Владику.

Приспів: Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх.

Помолімось усі Христу, творячи пам’ять від віку спочилих, щоб від вічного вогню визволив їх, померлих у вірі і в надії життя вічного.

Глибиною законів Твоїх, Христе, премудро Ти визначив кожному кінець життя, межу і образ; тому тих, чиї гроби закрив у кожній країні, спаси на суді, Всещедрий.

Ти, що межі життя нашого встановив, спочилих від житейської ночі синами невечірнього дня покажи, Господи, — православних священиків, правителів і всіх людей Твоїх.

Вірних, що потонули у воді і були винищені війною, охоплені землетрусом і вбивцями забиті, і вогнем спалені, — сподоби, Милостивий, долі праведних.

Прощаючи всі тілесні провини наші, Спасе наш, у всякому віці всього роду людського, постав нас на суді Твоїм неосудними, коли будемо Тобі, Творцеві, відповідь давати.

Слава…

Триєдиного Єства оспівую Лиця Самоіпостасні — Отця неродженого, родженого Сина і Духа Святого: Безначальне Царство, Влада і Божество Єдине.

І нині…

Богородичний: Воістину явилася Ти небом на землі, вищим понад вишнє небо, неневісна Діво, з Тебе бо засяло Сонце у світі — Владика правди.

Катавасія: Пісню возсилаємо…

 

 

Пісн. 2

Ірмос: Дивіться, дивіться, — Я є Бог ваш, предвічно роджений від Отця Дівою, в останній час без мужа зачатий, і знищив гріх праотця Адама, як Чоловіколюбець.

Дивіться, дивіться, — Я є Бог ваш, що праведним судом установив межі життя, в яке від тління до нетління приймаю всіх спочилих у надії вічного воскресіння.

Господи, що приймаєш спочилих благочесно з чотирьох країв землі: у морі чи на землі, в ріках, джерелах чи в озерах, або в ярах з’їдених звірами, птахами чи гадами, — всіх упокой.

В руці Твоїй Ти, Господи, наперед розсудив усе, що виявилося в чотирьох станах. У пришестя Твоє зібравши, воскреси всіх, що в несвідомості чи в розумі, прощаючи їм гріхи.

О, яке страшне Твоє друге пришестя, Господи! Бо, як та блискавка, на землю прийшовши, піднімеш усе творіння Твоє на суд. Тих, що у вірі в Тебе тоді пожили і стрічатимуть Тебе, з Тобою бути сподоби.

Слава…

Всезвершена Єдинице пребожественна, триіпостасна: ненароджений Отче і Сину Єдинородний, Душе, що від Отця сходить, Сином же явлений; єдина істото і єство, господство, царство, спаси всіх нас.

І нині…

Несказанне чудо Різдва Твого, Мати Діво, — як бо, і народжуючи, Ти Чистою залишаєшся? Як народжуєш Дитя, не знаючи зовсім мужа? Відомо ж, надприродно Слово Боже від Мене народилось.

Катавасія: Дивіться, дивіться…

 

Пісн. 3

 

Ірмос: Ти утвердив рукою Твоєю, Слово Боже, небеса, світлом Твого істинного знання утверди і нас: серця наші надіються на Тебе.

Тих, що скінчили путь життя, сподоби, Боже, у славі благочесній одягнутися у вінець праведний і вічними благами втішатися.

Несподівано застигнутих, спалених блискавкою, замерзлих від стужі, померлих від усякої рани упокой, Боже, коли вогнем будеш усе випробовувати.

Тих, що вічнотривожне море життя перепливли, православ’ям керуючись, сподоби прибути до нетлінного пристановища життя Твого, Христе.

Тих, що стали здобиччю тварин морських і птахів небесних за Твоїм, Христе, попущенням, воскреси, Боже, в останній час із славою.

Слава…

Розумію Божественну Єдиницю у трьох Лицях разом, просту і неподільну, бо й швидкість трисяйної блискавки бачиться в єдності.

І нині…

Незбагненне чудо Твоє: без мужа бо народжуєш, Чиста, і дівство Твоє зберігаєш, породивши. Тому чини ангелів і рід людський оспівують Тебе повіки.

Катавасія: Ти утвердив рукою…

Сідальний, глас 5: Спасе, що ради нас хрест і смерть перетерпів, умертвив пекло і з Собою мертвих воскресив, преставлених від нас, упокой як Чоловіколюбець Бог і в трепетне й страшне пришестя Твоє, Життєдавче, Царства Твого сподоби, бо Ти маєш велику милість.

Слава: і нині.

Скорий Твій захист, і поміч, і милість вияви на рабах Твоїх, Чиста, і хвилі суєтних помислів утихомир, і загиблу душу мою онови, Богородице, знаю бо, знаю, Діво, що Ти можеш і хочеш.

 

 

Пісн. 4

 

Ірмос: Богопрозорливо передбачив пророк, що Ти, Слово, хочеш втілитися з Гори благословенної, єдиної Богородиці, і зі страхом славословив силу Твою.

Отців і праотців, дідів і прадідів, від перших до останніх, всіх, що жили в законі і в благочесті померли, пом’яни, Спасе наш.

Тих, що на горах, у дорозі, на пустирях із життям своїм розсталися у вірі, ченців же і мирян, юнаків і старих, із святими, Христе, осели.

Тих, що відійшли несподівано від печалі й радости, і в той же час втратили життя з вірою, в добробуті постраждали чи в біді, — всіх упокой, Спасе наш.

Мечем посічених, кіньми задавлених, від граду, снігу і страшної зливи загиблих, привалених цеглою і засипаних землею упокой, Христе Спасе наш.

Слава…

Незбагненно: Божество єдине і Троїчне, розділене по одному Лицю і Неподільне; тому Отцю, і Сину, і Святому Духу поклоняємось як Богу Єдиному.

І нині…

Направ нас молитвами Твоїми, Богородице Діво, ведучи нас, захитаних хвилею гріха, до спасенного пристановища, визволяючи від усякої напасти.

Катавасія: Богопрозорливо передбачив пророк…

 

 

Пісн. 5

 

Ірмос: Зранку лине дух мій до Тебе, Боже, бо світлом є заповіт пришестя Твого. Ним же просвіти наш розум, Владико, і направ на стежку життя.

Творячи сьогодні пам’ять кожного від віку благочесно спочилого, ревно до Тебе, Господи, взиваємо: упокой всіх зі святими Твоїми.

Всякого з роду і покоління православного: правителів, князів і ченців, кого прийняв Ти, Щедрий, від вічної муки визволи.

Всіх, кого Ти створив, знаючи корисне, і їм же попустив єси, Господи, несподівано вмерти через раптову пагубу, визволи, Боже наш, від усякої муки.

Від вічно палючого вогню і від темряви непроглядної, від скреготу зубів і черви, що без кінця точить, і від усяких мук визволи, Спасе наш, усіх у вірі спочилих.

Слава…

Єдинопрестольна, безначальна, Триіпостасна Єдинице, що розділена на Три Лиця, одне Єство маєш, воєдино з’єднай нас у бажанні заповідей Твоїх.

І нині…

Вищою за вогневидих серафимів стала єси, Чиста, найчистіша, породивши неприступного Ісуса Спаса, що втіленням обожив природу земнородних.

Катавасія: Зранку лине дух мій…

 

 

Пісн. 6

 

Ірмос: Обтяженого безліччю гріхів, Чоловіколюбче, прийми, як колись пророка, мене, що припадаю до щедрот Твоїх, Господи, і спаси мене.

Начальнику життя, Боже наш, що стражданням Своїм зруйнував недуги смерти, від віку спочилих рабів Твоїх упокой.

З несказанного Твого приречення всіх, убитих чаклунськими напоями, отрутами, кісткою удавлених, зі святими, Господи, упокой.

Коли будеш судити всіх, що стоятимуть перед лицем Твоїм нагими і відкритими, тоді пощади, Щедрий, тих, що вірно служили Тобі.

Коли Твій архангел затрубить останньою трубою у восресіння життя всіх, тоді, Христе, рабів Твоїх упокой.

Вірних, яких від віку прийняв Ти, Боже, всякий рід людський, сподоби з слугами Твоїми повіки славити Тебе.

Слава…

Богоначало Трисвяте, Єдинопрестольне — Отче, Сину зі Святим Духом, Ти єси Бог мій, всемогутністю Твоєю володієш усім.

І нині…

Звеселися, праотче Єсею, бо від кореня твого, чистої Отроковиці, засяяв Цвіт життя — Спаситель світу, Христос Бог.

Катавасія: Обтяженого безліччю гріхів…

Кондак, глас 8: Зі святими упокой, Христе, душі рабів Твоїх, де нема ні недуги, ні скорботи, ні зітхань, а життя безкінечне.

Ікос: Ти єдиний Безсмертний, що створив і впорядкував людину, ми ж, земні, з землі створені і в ту саму землю повернемося, бо так звелів Той, Хто створив мене і сказав мені: земля єси і в землю повернешся. Туди ж і ми всі, люди, підемо, з надгробними риданнями співаючи пісню: Алилуя.

 

 

Пісн. 7

 

Ірмос: На початку землю заснував, і небеса словом утвердив, благословенний Ти повіки, Господи Боже отців наших.

Творячи пам’ять від віку побожно спочилих, взиваймо: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.

Несподівано побожно померлих і всіх, що впали з кручі, від дерева, заліза, всякого каменя загинули, упокой, Боже, спочилих вірних.

В час страшного Твого пришестя, Щедрий, постав по правиці овець Твоїх, що православно Тобі послужили в житті і перейшли до Тебе, Христе.

До сонму обраних Твоїх, Христе, прилучи рабів Твоїх, щоб співали Тобі: благословен єси повіки, Господи Боже отців наших.

Ти, що порох земний упорядкував і тіло духом оживотворив, Спасе щедрий, тих, що прийняв єси, упокой, Боже, в нескінченному житті.

Слава…

Як трьома Світилами, в єдиному сяйві злитими, хай оспівується Божество: Отець, і Син, і Божественний Дух, єдине Єство, але Триіпостасне.

І нині…

Давидову пісню однодушно співаємо Тобі, Діво, називаючи Тебе горою Божою, в Неї ж тілом вселилося Слово: обоготвори і нас духовно в Собі.

Катавасія: Ти, що спочатку землю…

 

 

Пісн. 8

 

Ірмос: Того, Хто на горі святій прославився, і в купині вогнем таїну Приснодіви Мойсеєві явив, Господа оспівуйте і величайте по всі віки.

Господи слави, Ти перше знищив тінь смерти, засяявши, як сонце, із гробу: вчини синами Воскресіння Твого всіх померлих у вірі, повіки.

Невідомого і таємного Всевідче, коли матимеш виявити діла темряви і замисли сердець наших, не домагайся відповіді від усіх у вірі спочилих.

Коли матимеш сісти на Престолі і звелиш стати на суд покликаним сурмою з усіх кінців землі, тоді пощади всіх, Христе, як милостивий.

Раптово померлим від випадку, від крику сильного і швидкої течії, від удару в лине, від задушення, від удару худоби — всім спочилим у вірі навіки полегши, Господи слави.

Благословім Отця, і Сина, і Святого Духа, Господа.

Як Єдиницю Єством оспівую Тебе, як Тройцю в Особах визнаю Тебе, Отче, і Сину, і Душе Пресвятий, безначальну владу Царства Твого славлю повіки.

І нині…

Живого струменя джерелом запечатаним стала Ти, Богородице Діво; без мужа бо Господа породивши, водою безсмертя напуваєш вірних повіки.

Хвалимо, благословимо, поклоняємося Господу, оспівуючи і прославляючи по всі віки.

Катавасія: Господа, що на горі…

Чеснішу від херувимів…

 

Пісня 9

 

Ірмос: Виявлене законоположнику на горі у вогні й купині Різдво Приснодіви, для нашого, вірних, спасіння, піснями невмовкними величаємо.

Там, де є оселя святих Твоїх, Господи, що в радості перебувають, всіх від віку спочилих у вірі й надії радуватися сподоби.

Померлих від покарання Господнього — від громів усяких, що з небес зійшли, в розщелинах землі або у збуреному морі, всіх вірних, Христе, упокой.

Всякого віку, старих і юнаків, підлітків, дітей і немовлят, чоловічої статі і жіночої — всіх вірних, кого прийняв єси, Боже, упокой.

Померлих від отруйних укусів, винищених зміями, затоптаних кіньми, задушених і ближніми повішених — всіх їх, що вірою Тобі послужили, упокой.

Кожного поіменно, що у вірі спочив, від віку і з роду в рід, сподоби стати неосудним перед Тобою, Слово, у пришестя Твоє.

Слава…

Єдиний у Тройці Боже, слава Тобі безперестанна! Кожен хоч і є Бог, але Єством єдиний: Отець, Син і Дух — Триіпостасні властивостями.

І нині…

Понад розум Різдво Твоє: народжуєш бо Предвічного і несказанно молоком годуєш Годувальника світу, тримаєш на руках, Всенепорочна, Христа — єдиного Визволителя нашого, що Сам тримає всесвіт.

Катавасія: Виявлене на горі законоположникові…

Мала єктенія.

Екзапостиларій: Як Бог, що живими і мертвими володіє, упокой, Спасе, рабів Твоїх в оселях вибраних, бо якщо й згрішили вони, та не відступили від Тебе.

Слава…

Упокой, Господи, рабів Твоїх у країні живих, де зникли недуги, печаль разом із зітханнями; очисти як Чоловіколюбець усіх, що в житті згрішили, єдиний бо Ти безгрішний і многомилостивий, мертвих і живих Владика.

І нині…

Богородичний: Маріє Богоневісто, безперестанно моли Христа за нас, рабів Твоїх, з богонатхненними пророками, собором мучеників, ієрархами і преподобними і всіма праведними, щоб були ми співнащадками Небесного Царства.

Хвалітні стихири, глас 8:

Прийдіть усі, браття, перед кінцем поглянути на попіл наш, і неміч єства нашого, і нікчемність нашу, і кінець побачимо, і органи тілесні, і людей, як порох, поживу для черви і тління; які сухі кості наші, що не мають ніякого дихання. До гробів увійдімо! Де слава, де краса вигляду, де красномовний язик, де брови або де око? Все порох і тлін. Тому помилуй, Спасе, всіх нас.

Нащо обманює себе людина, вихваляючись? Для чого даремно тривожиться, коли сама ж мало не грязь? Чому не розмислить пилинка, що вона порох, нікчемність, суміш гною і тління? Чи не гряззю є ми, люди, що пристали до землі? І якщо ми споріднені з Христом, чому не припадаємо до Нього, і всі, відкинувши тимчасове і швидкоплинне життя, чому не поспішаємо до нетлінного Життя, яким є Христос, Просвітитель душ наших?

Ти, що рукою Своєю Адама створив, поставив межі нетління, смертности і життя в благодаті, Спасе, тління ж перемінив і до першого життя повернув; Сам рабів Твоїх, Владико, яких прийняв від нас, з праведними і в сонмі обраних упокой, імена їх записавши в книзі життя, і, воскресивши при голосі архангела і звуці труби, сподоби їх Небесного Твого Царства.

Христос воскрес, розбивши кайдани Адама первоствореного і пекельну силу знищивши. Мужайтеся, всі мертві: умертвилася смерть, полонено було і пекло з нею. Христос воцарився, розп’ятий був і воскрес! Він дарував нам нетлінне тіло, Він підносить нас, і дарує воскресіння нам, і слави Своєї з радощами сподобляє всіх, що з вірою непохитною щиро вірували в Нього.

Слава… глас 2:

Як цвіт в’яне і як мряка щезає, так знищується всяка людина. Тільки-но труба затрубить — мертві всі, як під час землетрусу, встануть на зустріч з Тобою, Христе Боже. Тоді, Владико, душі рабів Твоїх, що їх прийняв єси від нас, в оселях Твоїх святих назавжди осели.

І нині… того ж гласу:

Радуйся, Маріє Богородице, храме нетлінний, найсвятіший, як і пророк взивав: святий храм Твій дивний воістину.

Славослів’я читається. Благальна єктенія.

Стихири на стиховні заупокійні 4.

Слава…. з Тріоді глас 4.

Хворобою стало для Адама скуштування від древа в Едемі в давнину, коли змій отруту з себе вилив; через нього увійшла смерть, що губить рід людський, але Владика, прийшовши, поборов змія і дарував нам упокоєння. До нього ж бо взиваємо: змилуйся, Спасе, і, кого прийняв, з обраними Твоїми упокой.

І нині…

Богородичний того ж гласу: Ти єси Бог наш, що все в мудрості твориш і звершуєш, пророків послав єси, Христе, провістити Твоє пришестя, і апостолів — про Твою велич проповідувати; одні прорекли пришестя твоє, інші хрещенням просвітили народи, мученики ж, постраждавши, прийняли все, до чого прагнули. І благає Тебе собор усіх їх з Матір’ю Твоєю: упокой, Боже, душі, що їх прийняв єси, і нас сподоби Царства Твого, визволителю мій і Боже, що ради мене, приреченого, хрест перетерпів.

Благо є прославляти… Трисвяте. Тропар: Глибиною мудрости…

Слава: і нині.

Тебе, твердиню…

Потрійна єктенія і відпуст заупокійний.

На ЛітургіїПо вході тропар: Глибиною мудрости… Слава… кондак: Зі святими упокой…

І нині… Тебе, твердиню…

Прокимен, глас 6: Душі їх у блаженстві перебуватимуть…

Стих: До Тебе, Господи, підношу душу мою, Боже мій, на Тебе я уповаю (Пс. 24:1).

Апостол: Сол. 4, 13-17. зач. 270.

Алилуя, глас 6: Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, Господи, і пам’ять їх з роду в рід.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Євангеліє: Ін. 5:24-31. зач. 16.

Причасний: Блаженні, кого Ти обрав і прийняв, Господи, і пам’ять їх з роду в рід.

Належить знати, що за цим чином треба служити і в суботу святої П’ятдесятниці.