Глава 15. Кано́н моле́бный ко Го́споду на́шему Иису́су Христу́ и Пречи́стей Богоро́дице Ма́тери Госпо́дни, при разлуче́нии души́ от те́ла вся́каго правове́рнаго
Кано́н моле́бный ко Го́споду на́шему Иису́су Христу́ и Пречи́стей Богоро́дице Ма́тери Госпо́дни, при разлуче́нии души́ от те́ла вся́каго правове́рнаго
Прихо́дит игу́мен, к мирско́му же оте́ц его́ духо́вный, и вопроша́ет, а́ще е́сть ко́е сло́во, или́ де́ло забве́ния ра́ди, или́ студа́, или́ ка́я зло́ба к ко́ему бра́ту неиспове́дана, или́ непроще́на е́сть, вся́ до́лжен е́сть изы́скивати, и вопроша́ти по еди́ному умира́ющаго.
Посе́м начина́ет: Благослове́н Бо́г на́ш: Трисвято́е. По О́тче на́ш: Го́споди поми́луй, 12.
Прииди́те поклони́мся: три́жды.
Псало́м 50.
Поми́луй мя́ Бо́же, по вели́цей ми́лости Твое́й, и по мно́жеству щедро́т Твои́х очи́сти беззако́ние мое́. Наипа́че омы́й мя́ от беззако́ния моего́, и от греха́ моего́ очи́сти мя́. Я́ко беззако́ние мое́ а́з зна́ю, и гре́х мо́й предо мно́ю е́сть вы́ну. Тебе́ еди́ному согреши́х, и лука́вое пред Тобо́ю сотвори́х: я́ко да оправди́шися во словесе́х Твои́х, и победи́ши внегда́ суди́ти Ти́. Се́ бо в беззако́ниих зача́т е́смь, и во гресе́х роди́ мя Ма́ти моя́. Се́ бо и́стину возлюби́л еси́, безве́стная и та́йная прему́дрости Твоея́ яви́л ми́ еси́. Окропи́ши мя́ иссо́пом, и очи́щуся: омы́еши мя́ и па́че сне́га убелю́ся. Слу́ху моему́ да́си ра́дость и весе́лие, возра́дуются ко́сти смире́нныя. Отврати́ лице́ Твое́ от гре́х мои́х, и вся́ беззако́ния моя́ очи́сти. Се́рдце чи́сто сози́жди во мне́ Бо́же, и ду́х пра́в обнови́ во утро́бе мое́й. Не отве́ржи мене́ от лица́ Твоего́, и Ду́ха Твоего́ Свята́го не отими́ от Мене́. Возда́ждь ми́ ра́дость спасе́ния Твоего́, и ду́хом Влады́чним утверди́ мя. Научу́ беззако́нныя путе́м Твои́м, и нечести́вии к Тебе́ обратя́тся. Изба́ви мя́ от крове́й Бо́же, Бо́же спасе́ния моего́, возра́дуется язы́к мо́й пра́вде Твое́й. Го́споди, устне́ мои́ отве́рзеши, и уста́ моя́ возвестя́т хвалу́ Твою́. Я́ко а́ще бы восхоте́л еси́ же́ртвы, да́л бы́х у́бо: всесожже́ния не благоволи́ши. Же́ртва Бо́гу ду́х сокруше́н: се́рдце сокруше́нно и смире́нно Бо́г не уничижи́т. ублажи́ Го́споди благоволе́нием Твои́м сио́на, и да сози́ждутся сте́ны иерусали́мския. Тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вды, возноше́ние и всесожега́емая: тогда́ возложа́т на олта́рь Тво́й тельцы́.
Кано́н моле́бный пресвяте́й Богоро́дице, со ирмосо́м на 6, от лица́ челове́ка с душе́ю разлуча́ющагося, и не могу́щаго глаго́лати. Гла́с 6.
Пе́снь 1.
Ирмо́с: Я́ко по су́ху пешеше́ствовав изра́иль, по бе́здне стопа́ми, гони́теля фарао́на ви́дя потопля́ема, Бо́гу побе́дную пе́снь пои́м, вопия́ше.
Припе́в: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ на́с.
Ка́плям подо́бно дожде́вным, зли́и и ма́лии дни́е мои́, ле́тним обхожде́нием оскудева́юще, пома́лу исчеза́ют уже́, Влады́чице спаси́ мя.
Твои́м благоутро́бием, и мно́гими щедро́тами Твои́ми Влады́чице, преклоня́ема есте́ственно, в ча́с се́й ужа́сный, предста́ни ми́ Помо́щнице непобори́мая.
Содержи́т ны́не ду́шу мою́ стра́х вели́к, тре́пет неисповеди́м и боле́знен е́сть, внегда́ изы́ти е́й от телесе́ Пречи́стая, ю́же уте́ши.
Сла́ва: Гре́шным и смире́нным изве́стное прибе́жище, о мне́ извести́ Твою́ ми́лость Чи́стая, и бесо́вския изба́ви руки́: я́коже бо пси́ мно́зи обступи́ша мя́.
И ны́не: Се́ вре́мя по́мощи, се́ вре́мя твоего́ заступле́ния, се́ Влады́чице, вре́мя, о не́мже де́нь и но́щь припа́дах те́пле и моля́хся Тебе́.
Пе́снь 3.
Ирмо́с: Не́сть свя́т я́коже Ты́, Го́споди Бо́же мо́й, вознесы́й ро́г ве́рных Твои́х Бла́же, и утверди́вый на́с на ка́мени испове́дания Твоего́.
Издале́ча сего́ дне́ Влады́чице прови́дя, и того́ я́ко прише́дша помышля́яй при́сно, слеза́ми те́плыми моля́хся не забы́ти мене́.
Обыдо́ша мя́ мы́сленнии рыка́юще ски́мны, и и́щут восхи́тити и разтерза́ти мя́ го́рце, и́хже зу́бы, Чи́стая, и че́люсти сокруши́, и спаси́ мя.
Уга́сшу у́бо отню́д орга́ну слове́сному, и связа́вшуся язы́ку, и затвори́вшуся гла́су, в сокруше́нии се́рдца молю́ Тя: Спаси́тельнице моя́, спаси́ мя.
Сла́ва: Приклони́ у́хо Твое́ ко мне́ Христа́ Бо́га моего́ Ма́ти, от высоты́ мно́гия сла́вы Твоея́ Блага́я, и услы́ши стена́ние коне́чное, и ру́ку ми́ пода́ждь.
И ны́не: Не отврати́ от Мене́ мно́гия щедро́ты Твоя́, не затвори́ утро́бу Твою́ человеколю́бную Чи́стая: но предста́ни ми́ ны́не, и в ча́с су́дный помяни́ мя.
Пе́снь 4.
Ирмо́с: Христо́с моя́ си́ла, Бо́г и Госпо́дь, честна́я це́рковь боголе́пно пое́т взыва́ющи, от смы́сла чи́ста о Го́споде пра́зднующи.
Умове́ние согреше́нием, то́к сле́зный ны́не положи́ Блага́я, се́рдца моего́ сокруше́ние прие́млющи: о Тебе́ утвержда́ющу упова́ние Блага́я, егда́ ка́ко стра́шнаго мя́ изба́виши о́гненнаго муче́ния, я́ко Сама́ благода́ти еси́ исто́чник, Богороди́тельнице.
Непосты́дное и непогреши́тельное все́м, и́же в ну́ждах, прибе́жище Влады́чице Пренепоро́чная, Ты́ ми́ бу́ди засту́пница в ча́с испыта́ния.
Просте́рши Пречи́стеи Твои́ и сечестне́и ру́це, я́ко свяще́ннии голуби́не криле́, под кро́вом и се́нию те́х покры́й мя́, Влады́чице.
Сла́ва: Возду́шнаго кня́зя наси́льника, мучи́теля, стра́шных путе́й стоя́теля, и напра́снаго си́х словоиспыта́теля, сподо́би мя́ прейти́ невозбра́нно отходя́ща от земли́.
И ны́не: Се́ мя Влады́чице стра́х усре́те, его́же и боя́хся: се́ по́двиг вели́к объя́т мя́, в не́мже бу́ди ми́ Помо́щница, Наде́жде спасе́ния моего́.
Пе́снь 5.
Ирмо́с: Бо́жиим све́том Твои́м Бла́же, у́тренюющих Ти́ ду́шы любо́вию озари́ молю́ся, Тя́ ве́дети Сло́ве Бо́жий, и́стиннаго Бо́га, от мра́ка грехо́внаго взыва́юща.
Не забу́ди мя́ Блага́я, ниже́ отврати́ от Мене́ Твоего́ о́трока лице́ Твое́: но услы́ши мя́ я́ко скорблю́, и вонми́ души́ мое́й, и сию́ изба́ви.
И́же по пло́ти сро́дницы мои́, и и́же по ду́ху бра́тие, и дру́зи, и обы́чнии зна́емии, пла́чите, воздохни́те, се́туйте: се́ бо от ва́с ны́не разлуча́юся.
Ны́не избавля́яй ника́ко, и помога́яй вои́стинну никто́же: Ты́ помози́ ми Влады́чице, да не я́ко челове́к безпо́мощен, в рука́х вра́г мои́х затворе́н бу́ду.
Сла́ва: Вше́дше святи́и мои́ а́нгели, предста́ните суди́щу Христо́ву, коле́не свои́ мы́сленнии прекло́ньше, плаче́вне возопи́йте Ему́: поми́луй Тво́рче все́х, де́ло ру́к Твои́х Бла́же, и не отри́ни его́.
И ны́не: Покло́ньшеся Влады́чице, и Пречи́стей Ма́тери Бо́га моего́ помоли́теся, я́ко да прекло́нит коле́на с ва́ми, и прекло́нит Его́ на ми́лость: Ма́ти бо су́щи и пита́тельница услы́шана бу́дет.
Пе́снь 6.
Ирмо́с: Жите́йское мо́ре, воздвиза́емое зря́ напа́стей бу́рею, к ти́хому приста́нищу Твоему́ прите́к вопию́ Ти: возведи́ от тли́ живо́т мо́й Многоми́лостиве.
Устне́ мои́ молча́т, и язы́к не глаго́лет, но се́рдце веща́ет: о́гнь бо сокруше́ния сие́ снеда́я вну́трь возгара́ется, и гла́сы неизглаго́ланными Тебе́ Де́во призыва́ет.
При́зри на мя́ свы́ше Ма́ти Бо́жия, и ми́лостивно вонми́ ны́не на мое́ посеще́ние сни́ти, я́ко да ви́дев Тя́, от телесе́ изы́ду ра́дуяся.
Растерза́еми соу́зы, раздира́еми зако́ни есте́ственнаго сгуще́ния, и составле́ния всего́ теле́снаго, ну́жду нестерпи́мую и тесноту́ сотворя́ют ми́.
Сла́ва: Святы́х а́нгел свяще́нным и честны́м рука́м преложи́ мя Влады́чице, я́ко да те́х кри́лы покры́вся, не ви́жу безче́стнаго и смра́днаго и мра́чнаго бесо́в о́браза.
И ны́не: Черто́же Бо́жий всече́стне, небе́сному разу́мному черто́гу сподо́би мя́, мою́ уга́сшую и несия́ющую свещу́ вже́гши, святы́м еле́ем ми́лости Твоея́.
Конда́к, гла́с 6.
Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что́ спи́ши, коне́ц приближа́ется, и ну́жда ти́ мо́лвити: воспряни́ у́бо, да пощади́т тя́ Христо́с Бо́г, и́же везде́ сы́й, и вся́ исполня́яй.
И́кос: Христо́во врачество́ ви́дя отве́рсто, и от сего́ Ада́му источа́юще здра́вие, пострада́в уязви́ся диа́вол, я́ко беды́ прие́мля рыда́ше, и свои́м друго́м возопи́: что́ сотворю́ Сы́ну Мари́ину? убива́ет мя́ вифлее́млянин, И́же везде́ сы́й, и вся́ исполня́яй.
Пе́снь 7.
Ирмо́с: Росода́тельну у́бо пе́щь соде́ла а́нгел, преподо́бным отроко́м, халде́и же опаля́ющее веле́ние Бо́жие, мучи́теля увеща́ вопи́ти: благослове́н еси́ Бо́же оте́ц на́ших.
Но́щь сме́ртная мя́ пости́же негото́ва, мра́чна же и безлу́нна, препуща́ющи непригото́влена к до́лгому о́ному пути́ стра́шному: да спутеше́ствует ми́ Твоя́ ми́лость, Влады́чице.
Се́ вси́ дни́е мои́ исчезо́ша вои́стинну в суете́, я́коже пи́шется, и ле́та моя́ со тща́нием, се́ти же сме́ртныя вои́стинну и го́рькия предвари́ша мою́ ду́шу, я́же мя́ обдержа́т.
Мно́жество грехо́в мои́х да не возмо́жет победи́ти Твоего́ мно́гаго благоутро́бия, Влады́чице: но да обы́дет мя́ Твоя́ ми́лость, и вся́ да покры́ет беззако́ния моя́.
Сла́ва: Отводя́щии мя́ отсю́ду нахо́дят, содержа́ще мя́ всю́ду: душа́ же моя́ отлага́ет и страши́тся, мно́га испо́лнена мяте́жа, ю́же уте́ши Чи́стая явле́нием твои́м.
И ны́не: Спеча́лующаго ниеди́наго в ско́рби мое́й, ниже́ утеша́ющаго обрето́х Влады́чице: и́бо дру́зи мои́ и зна́емии вку́пе оста́виша мя́ ны́не: но наде́жде моя́, ника́коже да не оста́виши мя́.
Пе́снь 8.
Ирмо́с: Из пла́мене преподо́бным ро́су источи́л еси́, и пра́веднаго же́ртву водо́ю попали́л еси́, вся́ бо твори́ши Христе́, то́кмо е́же хоте́ти: тя́ превозно́сим во вся́ ве́ки.
Я́ко Бо́га человеколю́бца, Ма́ти человеколюби́вая, ти́хим и ми́лостивым вонми́ о́ком, егда́ от те́ла душа́ моя́ отлуча́ется, да тя́ во вся́ ве́ки сла́влю, свята́я Богоро́дице.
Убе́гнути ми́ ва́рвар безпло́тных полки́, и возду́шныя бе́здны возни́кнути, и к небеси́ взы́ти мя́ сподо́би, да тя́ во ве́ки сла́влю, свята́я Богоро́дице.
Ро́ждшая Го́спода вседержи́теля, го́рьких мыта́рств нача́льника мироде́ржца отжени́ дале́че от Мене́, внегда́ сконча́тися хощу́, да тя́ во ве́ки сла́влю, свята́я Богоро́дице.
Сла́ва: Вели́кой после́дней глася́щей трубе́, в стра́шное и гро́зное воскреше́ние суда́, воскреса́ющым все́м, помяни́ мя тогда́ свята́я Богоро́дице.
И ны́не: Высо́кая Влады́ки Христа́ пала́то, твою́ благода́ть свы́ше посла́вши, предвари́ мя ны́не в де́нь озлобле́ния, да тя́ сла́влю во ве́ки вся́, свята́я Богоро́дице.
Пе́снь 9.
Ирмо́с: Бо́га челове́ком не возмо́жно ви́дети, на него́же не сме́ют чи́ни а́нгельстии взира́ти: тобо́ю же всеЧи́стая, яви́ся челове́ком сло́во воплоще́нно. Его́же велича́юще, с небе́сными во́и, тя́ ублажа́ем.
О ка́ко узрю́ неви́димаго? ка́ко ужа́сное о́но претерплю́ виде́ние? ка́ко дерзну́ отве́рсти о́чи? ка́ко моего́ Влады́ку сме́ю ви́дети, его́же не престая́х от ю́ности огорчева́я при́сно?
Свята́я отрокови́це, Богороди́тельнице, на мое́ смире́ние милосе́рдно при́зри, умиле́нное мое́ и после́днее моле́ние сие́ прии́мши, и му́чащаго ве́чнующаго огня́ потщи́ся изба́вити мя́.
Хра́мы святы́я оскверни́вшая, скве́рный и теле́сный хра́м оста́вивши, тебе́ Бо́жий всечестны́й хра́ме мо́лит, отрокови́це Де́во Ма́ти, душа́ моя́, тьмы́ кроме́шния убежа́ти и лю́таго гее́нскаго жже́ния.
Сла́ва: Зря́ коне́ц бли́зу жития́ моего́, и помышля́я безме́стных мы́слей, дея́ний же, всеЧи́стая, ду́шу мою́ де́лательницу, лю́те уязвля́юся стрела́ми со́вести: но прекло́ншися ми́лостивно, бу́ди ми́ предста́тельница.
И ны́не: Сы́н да́стся на́м за ми́лость, Сы́н Бо́жий, и а́нгельский Ца́рь, преве́чный от чи́стых крове́й твои́х челове́к проше́д: его́же уми́лостиви отрокови́це страстне́й мое́й душе́, исторга́емей лю́те от окая́ннаго моего́ телесе́.
Та́же, Досто́йно е́сть: Моли́тва, от иере́а глаго́лемая на исхо́д души́:
Влады́ко Го́споди Вседержи́телю, о́тче Го́спода на́шего Иису́са Христа́, и́же все́м челове́ком хотя́й спасти́ся, и в ра́зум и́стины приити́: не хотя́й сме́рти гре́шному, но обраще́ния и живота́: мо́лимся, и ми́ли ся ти́ де́ем, ду́шу раба́ Твоего́, и́мярек, от вся́кия у́зы разреши́, и от вся́кия кля́твы свободи́, оста́ви прегреше́ния ему́, я́же от ю́ности, ве́домая и неве́домая, в де́ле и сло́ве, и чи́сто испове́данная, или́ забве́нием, или́ студо́м утае́ная. Ты́ бо Еди́н еси́ разреша́яй свя́занныя, и исправля́яй сокруше́нныя, наде́жда ненача́емым, моги́й оставля́ти грехи́ вся́кому челове́ку, на тя́ упова́ние иму́щему. Ей, человеколюби́вый Го́споди повели́, да отпу́стится от у́з плотски́х и грехо́вных, и приими́ в ми́р ду́шу раба́ Твоего́ сего́, и́мярек, и поко́й ю́ в ве́чных оби́телех со святы́ми твои́ми, благода́тию Единоро́днаго Сы́на Твоего́, Го́спода Бо́га и спа́са на́шего Иису́са Христа́: с Ни́мже благослове́н еси́, с пресвяты́м и благи́м, и животворя́щим твои́м ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.
КанHнъ молeбный ко гDу нaшему ї}су хrтY и3 пречcтэй бцdэ м™ри гDни, при разлучeніи души2 t тёла всsкагw правовёрнагw
Прих0дитъ и3гyменъ, къ мірск0му же nтeцъ є3гw2 д¦0вный, и3 вопрошaетъ, ѓще є4сть к0е сл0во, и3ли2 дёло забвeніz рaди, и3ли2 студA, и3ли2 кaz ѕл0ба къ к0ему брaту неисповёдана, и3ли2 непрощeна є4сть, вс‰ д0лженъ є4сть и3зhскивати, и3 вопрошaти по є3ди1ному ўмирaющаго.
Посeмъ начинaетъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: Трис™0е. По Џ§е нaшъ: ГDи поми1луй, в7i.
Пріиди1те поклони1мсz: Три1жды.
Pал0мъ н7:
Поми1луй мS б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. Наипaче њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t грэхA моегw2 њчи1сти мS. Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й предо мн0ю є4сть вhну. ТебЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во словесёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши внегдA суди1ти ти2. Сe бо въ беззак0ніихъ зачaтъ є4смь, и3 во грэсёхъ роди1 мz мaти моS. Сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBстнаz и3 т†йнаz премyдрости твоеS kви1лъ ми2 є3си2. Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhеши мS и3 пaче снёга ўбэлю1сz. Слyху моемY дaси рaдость и3 весeліе, возрaдуютсz кHсти смирє1нныz. Tврати2 лицE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ беззакHніz мо‰ њчи1сти. Сeрдце чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. Не tвeржи менE t лицA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менE. Воздaждь ми2 рaдость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLчнимъ ўтверди1 мz. НаучY беззакHнныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ тебЁ њбратsтсz. И#збaви мS t кровeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2, возрaдуетсz љзhкъ м0й прaвдэ твоeй. ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. Ћкw ѓще бы восхотёлъ є3си2 жeртвы, дaлъ бhхъ ќбw: всесожжeніz не бlговоли1ши. Жeртва бGу дyхъ сокрушeнъ: сeрдце сокрушeнно и3 смирeнно бGъ не ўничижи1тъ. Ўблажи2 гDи бlговолeніемъ твои1мъ сіHна, и3 да сози1ждутсz стёны їеrли6мскіz. ТогдA бlговоли1ши жeртву прaвды, возношeніе и3 всесожегaємаz: тогдA возложaтъ на nлтaрь тв0й тельцы2.
КанHнъ молeбный прес™ёй бцdэ, со їрмос0мъ на ѕ7, t лицA человёка съ душeю разлучaющагwсz, и3 не могyщагw глаг0лати. Глaсъ ѕ7.
Пёснь а7.
Їрм0съ: Ћкw по сyху пэшешeствовавъ ї}ль, по бeзднэ стопaми, гони1телz фараHна ви1дz потоплsема, бGу побёдную пёснь пои1мъ, вопіsше.
Припёвъ: Прес™az бцdе, сп7си2 нaсъ.
Кaплzмъ под0бнw дождє1внымъ, ѕлjи и3 мaліи днjе мои2, лётнимъ њбхождeніемъ њскудэвaюще, помaлу и3счезaютъ ўжE, вLчце сп7си1 мz.
Твои1мъ бlгоутр0біемъ, и3 мн0гими щедр0тами твои1ми вLчце, преклонsема є3стeственнw, въ чaсъ сeй ўжaсный, предстaни ми2 пом0щнице непобори1маz.
Содержи1тъ нhнэ дyшу мою2 стрaхъ вели1къ, трeпетъ неисповэди1мъ и3 болёзненъ є4сть, внегдA и3зhти є4й t тэлесE пречcтаz, ю4же ўтёши.
Слaва: ГрBшнымъ и3 смирє1ннымъ и3звёстное прибёжище, њ мнЁ и3звэсти2 твою2 млcть чcтаz, и3 бэс0вскіz и3збaви руки2: ћкоже бо пси2 мн0зи њбступи1ша мS.
И# нhнэ: СE врeмz п0мощи, сE врeмz твоегw2 заступлeніz, сE вLчце, врeмz, њ нeмже дeнь и3 н0щь припaдахъ тeплэ и3 молsхсz тебЁ.
Пёснь г7.
Їрм0съ: Нёсть с™ъ ћкоже ты2, гDи б9е м0й, вознесhй р0гъ вёрныхъ твои1хъ бlже, и3 ўтверди1вый нaсъ на кaмени и3сповёданіz твоегw2.
И#здалeча сегw2 днE вLчце прови1дz, и3 того2 ћкw пришeдша помышлszй при1снw, слезaми тeплыми молsхсz не забhти менE.
Њбыд0ша мS мhсленніи рыкaюще скЂмны, и3 и4щутъ восхи1тити и3 разтерзaти мS г0рцэ, и4хже зyбы чcтаz, и3 чє1люсти сокруши2, и3 сп7си1 мz.
Ўгaсшу ќбw tню1дъ nргaну словeсному, и3 свzзaвшусz љзhку, и3 затвори1вшусz глaсу, въ сокрушeніи сeрдца молю1 тz: сп7си1тельнице моS, сп7си1 мz.
Слaва: Приклони2 ќхо твоE ко мнЁ хrтA бGа моегw2 м™и, t высоты2 мн0гіz слaвы твоеS бlгaz, и3 ўслhши стенaніе конeчное, и3 рyку ми2 подaждь.
И# нhнэ: Не tврати2 t менE мнHгіz щедрHты тво‰, не затвори2 ўтр0бу твою2 чlвэколю1бную чcтаz: но предстaни ми2 нhнэ, и3 въ чaсъ сyдный помzни1 мz.
Пёснь д7.
Їрм0съ: Хrт0съ моS си1ла, бGъ и3 гDь, чcтнaz цRковь бGолёпнw поeтъ взывaющи, t смhсла чи1ста њ гDэ прaзднующи.
Ўмовeніе согрэшeніємъ, т0къ слeзный нhнэ положи2 бlгaz, сeрдца моегw2 сокрушeніе пріeмлющи: њ тебЁ ўтверждaющу ўповaніе бlгaz, є3гдA кaкw стрaшнагw мS и3збaвиши џгненнагw мучeніz, ћкw самA бlгодaти є3си2 и3ст0чникъ, бGороди1тельнице.
Непостhдное и3 непогрэши1тельное всBмъ, и5же въ нyждахъ, прибёжище вLчце пренепор0чнаz, ты2 ми2 бyди застyпница въ чaсъ и3спытaніz.
Простeрши пречcтэи твои2 и3 всечестнёи рyцэ, ћкw свzщeнніи голуби1нэ крилЁ, под8 кр0вомъ и3 сёнію тёхъ покрhй мS, вLчце.
Слaва: Воздyшнагw кнsзz наси1льника, мучи1телz, стрaшныхъ путeй стоsтелz, и3 напрaснагw си1хъ словоиспытaтелz, спод0би мS прейти2 невозбрaннw tходsща t земли2.
И# нhнэ: Сe мz вLчце стрaхъ ўсрёте, є3гHже и3 боsхсz: сE п0двигъ вели1къ њб8sтъ мS, въ нeмже бyди ми2 пом0щница, надeжде сп7сeніz моегw2.
Пёснь є7.
Їрм0съ: Б9іимъ свётомъ твои1мъ бlже, ќтренюющихъ ти2 дyшы люб0вію њзари2 молю1сz, тS вёдэти сл0ве б9ій, и4стиннаго бGа, t мрaка грэх0внагw взывaюща.
Не забyди мS бlгaz, нижE tврати2 t менE твоегw2 џтрока лицE твоE: но ўслhши мS ћкw скорблю2, и3 вонми2 души2 моeй, и3 сію2 и3збaви.
И%же по пл0ти срHдницы мои2, и3 и5же по д¦у брaтіе, и3 дрyзи, и3 nбhчніи знaеміи, плaчите, воздохни1те, сётуйте: сe бо t вaсъ нhнэ разлучaюсz.
Нhнэ и3збавлszй никaкw, и3 помогazй вои1стинну никт0же: ты2 помози1 ми вLчце, да не ћкw человёкъ безп0мощенъ, въ рукaхъ вр†гъ мои1хъ затворeнъ бyду.
Слaва: Вшeдше с™jи мои2 ѓгGли, предстaните суди1щу хrт0ву, колёнэ свои2 мhсленніи прекл0ньше, плачeвнэ возопjйте є3мY: поми1луй тв0рче всёхъ, дёло рyкъ твои1хъ бlже, и3 не tри1ни є3гw2.
И# нhнэ: Покл0ньшесz вLчцэ, и3 пречcтэй м™ри бGа моегw2 помоли1тесz, ћкw да прекл0нитъ колBна съ вaми, и3 прекл0нитъ є3го2 на млcть: м™и бо сyщи и3 питaтельница ўслhшана бyдетъ.
Пёснь ѕ7.
Їрм0съ: Житeйское м0ре, воздвизaемое зрS напaстей бyрею, къ ти1хому пристaнищу твоемY притeкъ вопію1 ти: возведи2 t тли2 жив0тъ м0й многомлcтиве.
ЎстнЁ мои2 молчaтъ, и3 љзhкъ не глаг0летъ, но сeрдце вэщaетъ: џгнь бо сокрушeніz сіE снэдaz внyтрь возгарaетсz, и3 глaсы неизглаг0ланными тебE дв7о призывaетъ.
При1зри на мS свhше м™и б9іz, и3 млcтивнw вонми2 нhнэ на моE посэщeніе сни1ти, ћкw да ви1дэвъ тS, t тэлесE и3зhду рaдуzсz.
Растерзaеми соyзы, раздирaеми зак0ни є3стeственнагw сгущeніz, и3 составлeніz всегw2 тэлeснагw, нyжду нестерпи1мую и3 тэснотY сотворsютъ ми2.
Слaва: С™hхъ ѓгGлъ сщ7є1ннымъ и3 чcтны6мъ рукaмъ преложи1 мz вLчце, ћкw да тёхъ кри1лы покрhвсz, не ви1жу безчeстнагw и3 смрaднагw и3 мрaчнагw бэсHвъ w4браза.
И# нhнэ: Черт0же б9ій всечcтне, нбcному разyмному черт0гу спод0би мS, мою2 ўгaсшую и3 несіsющую свэщY вжeгши, с™hмъ є3лeемъ млcти твоеS.
Кондaкъ, глaсъ ѕ7.
ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши, конeцъ приближaетсz, и3 нyжда ти2м0лвити: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
Јкосъ: Хrт0во врачество2 ви1дz tвeрсто, и3 t сегw2 ґдaму и3сточaюще здрaвіе, пострадaвъ ўzзви1сz діaволъ, ћкw бэды6 пріeмлz рыдaше, и3 свои6мъ другHмъ возопи2: что2 сотворю2 сн7у мRjину; ўбивaетъ мS виfлеeмлzнинъ, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
Пёснь з7.
Їрм0съ: Росодaтельну ќбw пeщь содёла ѓгGлъ, прпdбнымъ nтрокHмъ, халдє1и же њпалsющее велёніе б9іе, мучи1телz ўвэщA вопи1ти: бlгословeнъ є3си2 б9е nтє1цъ нaшихъ.
Н0щь смeртнаz мS пости1же негот0ва, мрaчна же и3 безлyнна, препущaющи непригот0влена къ д0лгому џному пути2 стрaшному: да спутешeствуетъ ми2 твоS млcть, вLчце.
СE вси2 днjе мои2 и3счез0ша вои1стинну въ суетЁ, ћкоже пи1шетсz, и3 лBта мо‰ со тщaніемъ, сBти же смє1ртныz вои1стинну и3 гHрькіz предвари1ша мою2 дyшу, ±же мS њбдержaтъ.
Мн0жество грэхHвъ мои1хъ да не возм0жетъ побэди1ти твоегw2 мн0гагw бlгоутр0біz, вLчце: но да њбhдетъ мS твоS млcть, и3 вс‰ да покрhетъ беззакHніz мо‰.
Слaва: Tводsщіи мS tсю1ду нах0дzтъ, содержaще мS всю1ду: душa же моS tлагaетъ и3 страши1тсz, мн0га и3сп0лнена мzтeжа, ю4же ўтёши чcтаz kвлeніемъ твои1мъ.
И# нhнэ: Спечaлующагw ниеди1нагw въ ск0рби моeй, нижE ўтэшaющагw њбрэт0хъ вLчце: и4бо дрyзи мои2 и3 знaеміи вкyпэ њстaвиша мS нhнэ: но надeжде моS, никaкоже да не њстaвиши мS.
Пёснь и7.
Їрм0съ: И#з8 плaмене прпdбнымъ р0су и3сточи1лъ є3си2, и3 првdнагw жeртву вод0ю попали1лъ є3си2, вс‰ бо твори1ши хrтE, т0кмw є4же хотёти: тS превозн0симъ во вс‰ вёки.
Ћкw бGа чlвэколю1бца, м™и чlвэколюби1ваz, ти1химъ и3 млcтивымъ вонми2 џкомъ, є3гдA t тёла душA мо‰ tлучaетсz, да тS во вс‰ вёки слaвлю, с™az бцdе.
Ўбёгнути ми2 в†рваръ безпл0тныхъ полки2, и3 воздyшныz бeздны возни1кнути, и3 къ нб7си2 взhти мS спод0би, да тS во вёки слaвлю, с™az бцdе.
Р0ждшаz гDа вседержи1телz, г0рькихъ мытaрствъ начaльника міродeржца tжени2 далeче t менE, внегдA скончaтисz хощY, да тS во вёки слaвлю, с™az бцdе.
Слaва: Вели1кой послёдней гласsщей трубЁ, въ стрaшное и3 гр0зное воскRшeніе судA, воскRсaющымъ всBмъ, помzни1 мz тогдA с™az бцdе.
И# нhнэ: Выс0каz вLки хrтA палaто, твою2 бlгодaть свhше послaвши, предвари1 мz нhнэ въ дeнь њѕлоблeніz, да тS слaвлю во вёки вс‰, с™az бцdе.
Пёснь f7.
Їрм0съ: БGа человёкwмъ не возм0жно ви1дэти, на нег0же не смёютъ чи1ни ѓгGльстіи взирaти: тоб0ю же всечcтаz, kви1сz человёкwмъ сл0во воплощeнно. Е#г0же величaюще, съ нбcными в0и, тS ўбlжaемъ.
Q кaкw ўзрю2 неви1димаго; кaкw ўжaсное џно претерплю2 видёніе; кaкw дерзнY tвeрсти џчи; кaкw моего2 вLку смёю ви1дэти, є3г0же не престаsхъ t ю4ности њгорчевaz при1снw;
С™az nтрокови1це, бGороди1тельнице, на моE смирeніе млcрднw при1зри, ўмилeнное моE и3 послёднее молeніе сіE пріи1мши, и3 мyчащагw вёчнующагw nгнS потщи1сz и3збaвити мS.
Хрaмы с™hz њскверни1вшаz, сквeрный и3 тэлeсный хрaмъ њстaвивши, тебE б9ій всечестнhй хрaме м0литъ, nтрокови1це дв7о м™и, душA моS, тьмы2 кромёшніz ўбэжaти и3 лю1тагw геeнскагw жжeніz.
Слaва: ЗрS конeцъ бли1зу житіS моегw2, и3 помышлsz безмёстныхъ мhслей, дэsній же, всечcтаz, дyшу мою2 дёлательницу, лю1тэ ўzзвлsюсz стрэлaми с0вэсти: но прекл0ншисz млcтивнw, бyди ми2 предстaтельница.
И# нhнэ: Сн7ъ дaстсz нaмъ за млcть, сн7ъ б9ій, и3 ѓгGльскій цRь, превёчный t чи1стыхъ кровeй твои1хъ чlвёкъ прошeдъ: є3г0же ўмлcтиви nтрокови1це страстнёй моeй душЁ, и3сторгaемэй лю1тэ t nкаsннагw моегw2 тэлесE.
Тaже: Дост0йно є4сть:
Мlтва, t їерeа глаг0лемаz на и3сх0дъ души2:
ВLко гDи вседержи1телю, џ§е гDа нaшегw ї}са хrтA, и4же всBмъ человёкwмъ хотsй сп7сти1сz, и3 въ рaзумъ и4стины пріити2: не хотsй смeрти грёшному, но nбращeніz и3 животA: м0лимсz, и3 ми1ли сz ти2 дёемъ, дyшу рабA твоегw2, и4м>къ, t всsкіz ќзы разрэши2, и3 t всsкіz клsтвы свободи2, њстaви прегрэшє1ніz є3мY, ±же t ю4ности, вёдwмаz и3 невёдwмаz, въ дёлэ и3 сл0вэ, и3 чи1стw и3сповBданнаz, и3ли2 забвeніемъ, и3ли2 студ0мъ ўтає1наz. Тh бо є3ди1нъ є3си2 разрэшazй св‰занныz, и3 и3справлszй сокрушє1нныz, надeжда неначaємымъ, могjй њставлsти грэхи2 всsкому человёку, на тS ўповaніе и3мyщему. Е$й, чlвэколюби1вый гDи повели2, да tпyститсz t ќзъ плотски1хъ и3 грэх0вныхъ, и3 пріими2 въ ми1ръ дyшу рабA твоегw2 сегw2, и4м>къ, и3 пок0й ю5 въ вёчныхъ nби1телехъ со с™hми твои1ми, бlгодaтію є3динор0днагw сн7а твоегw2, гDа бGа и3 сп7са нaшегw ї}са хrтA: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Канон молебний до Господа Ісуса Христа і Пречистої Богородиці, Матері Господньої, на розлучення душі з тілом кожного православного християнина
Приходить ігумен, до мирянина ж — його духівник, і питає, чи є яке зле почуття, чи слово, або вчинок, які заподіяв ближньому і не сповідав через забуття чи сором: бо все окремо й докладно потрібно розпитати в того, хто вмирає. Після цього:
Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
(Якщо священика немає, то читає мирянин, і починає так: Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь).
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Пресвятая Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Отче наш, що є на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, i сила, i слава, Отця, і Сина, і Святого Духа нинi, i повсякчас, i на віки вічні. Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Прийдіть, поклонімось Цареві нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї і з безмежного милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене. Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе Єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм. Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя. Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости Твоєї явив Ти мені. Окропи мене гісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої. Серце чисте створи в мені, Боже, і духа правди віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відійми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і Духом могутнім укріпи мене. Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою. Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові — дух упокорений, серця скорботного і смиренного Бог не відкине. Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і нехай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення, тоді покладуть на жертовник Твій тельців.
Канон на розлучення душі з тілом
Пісн. 1
Ірмос: Як по суші, пройшов Ізраїль по безодні стопами, бачачи, як гнобитель фараон потопляється, взивав: пісню перемоги Богові співаймо.
Приспів: Пресвятая Богородице, спаси нас.
Наче краплі дощові, дрібні та злі мої дні, що з роками вичерпуються і вже помалу зникають, Владичице, спаси мене.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Твоїм природним милосердям і безмежною милістю Твоєю, Владичице, схиляєшся до нас; у час цей жахливий відвідай мене, Помічнице Нездоланна.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Обіймає душу мою нині великий страх і болісний та невимовний трепет, що має вийти вона з тіла, але, Владичице, утіш її.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Грішних і смиренних відоме Пристановище, виведи мене Твоєю милістю, Чистая, і визволи від рук бíсів, що, як зграя псів, обступили мене.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ось час допомоги, ось час Твого заступництва, ось, Владичице, час, про який день і ніч у теплих молитвах благав Тебе.
Пісн. 3
Ірмос: Нема святішого, як Ти, Господи, Боже мій. Ти підніс силу вірних Твоїх, Милосердний, і утвердив нас на камені визнавання заповітів Твоїх.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Зда́вна очікуючи цей день і завжди розмірковуючи про його прихід, зі сльозами теплими благав не забути мене.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Оточили мене духовні звірі й намагаються схопити і розтерзати мене, але потрощи їхні зуби та ще́лепи, Чистая, і спаси мене.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Не стало вже мовлення, і зв’язано язик, і замкнено голос, але скорботним серцем молю Тебе, Спасителько моя, спаси мене.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Прихили слух Твій до мене, Мати Христа Бога мого, з висоти неосяжної Твоєї слави, Благая, і почуй останній стогін мій, і руку мені подай.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Не відбери від мене щедрої Твоєї милости, не відверни людинолюбної добросердечности Твоєї, Чистая, але відвідай мене нині та в судний час пом’яни мене.
Пісн. 4
Ірмос: «Христос — моя сила, Бог і Господь», — свята Церква побожно співає, взиваючи від серця чистого, Господа прославляючи.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Обмий мене від гріхів, Благая, збудивши нині потік сліз, прийми скорботу серця мого: на Тебе надію покладаю, Всемилостива, що Ти визволиш мене від страшної муки вогненної, Ти бо — джерело благодаті, Богородителько.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Найміцніше та найнадійніше Пристановище всім, хто в бідах, Владичице Пренепорочна, будь мені Заступницею в час іспиту.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Здійнявши пречисті і всече́сні руки Свої, як священні голубині крила, під їхнім покровом і тінню сховай мене, Владичице.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Піднебесного князя, насильника, мучителя, страшних шляхів наглядача́ і наклепника- допи́тувача, сподоби мене обминути безперешкодно, коли відходитиму від землі.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Ось, Владичице, обійняв мене страх, якого боявся, ось боріння велике охопило мене — у ньому ж стань мені на допомогу, Надіє спасіння мого.
Пісн. 5
Ірмос: Божественним Світлом Твоїм, Милосердний, просвіти, молюся, душі тих, що зранку вдаються до Тебе пізнати Тебе, Слово Боже, Істинного Бога, що з темряви гріхів визволяє.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Не забудь мене, Благая, не відверни від мене, Твоєї дитини, Свого лиця, але почуй мене, бо скорблю, дослу́хайся до душі моєї і визволи її.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Рідні мої, і духовні брати, і друзі та знайомі, плачте, зітхайте й журіться, ось бо нині розлучаюся з вами.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Нині неможливо визволитися і воістину ніхто не може допомогти; Ти поможи мені, Владичице, щоб не схопили мене, безпомічного, вороги мої.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Прийдіть, святі мої Ангели, станьте перед судом Христовим, схиливши духовні коліна свої, зі сльозами взивайте до Нього: помилуй, Творче всіх, діло рук Твоїх, Милосердний, і не відкинь його.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Поклоняючись, помоліться до Владичиці і Пречистої Матері Бога мого, щоб схилила з вами коліна і прихилила Його до милости: бо дійсну Матір і Годувальницю буде почуто.
Пісн. 6
Ірмос: Житейське море, схвильоване бурею напастей, бачачи і до тихого пристановища Твого прийшовши, благаю: визволи з тління життя моє, Многомилостивий.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Вуста мої мовчать і язик не промовляє, але серце волає: вогонь бо скорботи, нутро поглинаючи, розпаляється, і невимовним голосом до Тебе, Діво, взиває.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Зглянься на мене з висоти, мати Божа, і милостиво відгукнися нині, зійди та відвідай мене, щоб, побачивши Тебе, вийшов із тіла, радіючи.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Роз’єднується все, що було з’єднано, роздираються природні закони єства і склад усього тілесного, нестерпне страждання завдаючи́ мені.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
На священні й че́сні руки святих ангелів передай мене, Владичице, щоб, сховавшись під їхніми крилами, не бачив я негідних, сморідних і темних бісів.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Вседостойна Оселе Божа, небесної оселі духовної сподоби мене, свічу мою згаслу й темну запаливши святим єлеєм Твоєї милости.
Кондак, глас 6
Душе моя, душе моя, устань, чого спиш? Кінець наближається, і вже час тобі стурбуватися. Пробудися, щоб помилував тебе Христос Бог, що всюди є і все наповняє.
Ікос
Побачив диявол, що Христос подав ліки, які зціляють Адама, і скорботою вразився, як від горя ридаючи та до друзів своїх голосячи: що заподію Синові Маріїному? Вбиває мене Вифлеємлянин, що всюди є і все наповняє.
Пісн. 7
Ірмос: Росоносною вчинив піч ангел для побожних отроків, а веління Боже, що халдеїв опаляло, приневолило гнобителя взивати: благословенний Ти, Боже отців наших.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Спостигла мене смертна ніч не готового, темна й безмісячна, і пускаюся безпорадним у цю довгу й страшну путь; нехай супроводжує мене Твоя милість, Владичице.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Ось усі дні мої воістину зникли в суєті, як написано, і роки мої промайнули; сіті ж смертні й насправді гіркі спіткали душу мою та захопили її.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Нехай не зможе безліч гріхів моїх подолати безмежжя Твого пребагатого милосердя, Владичице, але нехай обійме мене Твоя милість і покриє всі беззаконня мої.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Ті, що відведуть мене звідси, пильнують усюди, душа ж моя зволікає й страшиться, сум’яття великого сповнена, але втіш її, Чистая, явленням Твоїм.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Немає того, хто співчував би скорботі моїй, і жодного розрадника не маю, Владичице, бо друзі мої та всі знайомі разом нині покинули мене, але, Надіє моя, Ти не залишай мене.
Пісн. 8
Ірмос: Із полум’я преподобним Ти росу виточив і жертву праведника водою спалив, бо все твориш Ти, Христе, зі Своєї волі: Тебе прославляємо по всі віки.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Як людинолюбна Мати Бога Людинолюбця тихим і милостивим оком поглянь, коли з тілом душа моя розлучатиметься, щоб я повіки славив Тебе, Свята Богородице.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Сподоби мене уникнути варварських безтілесних полків, і піднебесної безодні позбутися, і піднятися на небеса, щоб я повіки славив Тебе, Свята Богородице.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Ти, що породила Господа Вседержителя, віджени від мене далеко володаря гірких митарств, світоправителя, коли настане кончина моя, щоб я повіки славив Тебе, Свята Богородице.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Коли засурмить остання сурма у страшний і грізний час воскресіння й суду над усіма воскреслими, пом’яни мене тоді, Свята Богородице.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Висока світлице Владики Христа, благодать Свою з небес пославши, попередь мене нині у злий день, щоб я повіки славив Тебе, Свята Богородице.
Пісня 9
Ірмос: Бога людям неможливо бачити, бо на Нього й чини ангельські не сміють дивитись. Через Тебе ж, Всечиста, Слово стало тілом і з’явилось людям. Величаючи Його, з небесними силами Тебе прославляємо.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
О, як побачу Невидимого? Який жах тоді перетерплю? Як насмілюся відкрити очі, як посмію глянути на Владику мого, що Його від молодості безперестанно засмучував?
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Свята Отроковице, Богородителько, на моє смирення милосердно поглянь, зворушення й це останнє моління моє прийми та від муки у невгасимому вогні допоможи визволитися.
Пресвятая Богородице, спаси нас.
Душа моя, храми святі осквернивши й тілесний храм покинувши, Тебе, Божий Всече́сний Храме, молить, щоб уникнути їй, Отроковице, Діво-Мати, непроглядної темряви та лютого паління геєнського.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Бачачи наближення кінця життя мого і розмірковуючи над своїми негідними думками та вчинками, Всечистая, люто караюся стрілами совісті; але прихилися милостиво й будь мені Заступницею.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Милістю дано нам Сина, Предвічного Сина Божого, ангелів Царя, що від чистої крови Твоєї Людиною прийшов у світ. Його ж ублагай, Отроковице, за пристрасну мою душу, що люто виймається з окаянного тіла мого.
Достойно є і це є істина славити Тебе, Богородицю, завжди Славну і Пренепорочну і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, дійсну Богородицю, Тебе величаємо.
Молитва, яку промовляє священик на вихід душі:
Владико Господи Вседержителю, Отче Господа нашого Ісуса Христа, Ти хочеш, щоб усі люди спаслися й пізнали істину; не хочеш Ти смерти грішника, але його навернення і життя. Молимо і благаємо Тебе, душу раба Твого (ім’я) від усяких пут розгріши та від усякої клятви визволи; відпусти йому провини, учинені від юності його, відомі й невідомі, ділом і словом, щиро сповідані чи від сорому затаєні. Ти бо єдиний розв’язуєш те, що зв’язано, і розбите відновлюєш. Ти, Надіє безнадійним, можеш відпустити гріхи кожній людині, що на Тебе надію покладає. Так, людинолюбний Господи, накажи, щоб звільнився від плотських і гріховних пут, і прийми у спокій душу раба Твого (ім’я) та упокой її у вічних оселях зі святими Твоїми благодаттю Єдинородного Сина Твого, Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа, що з Ним благословенний Ти з Пресвятим, і Благим, і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
