Глава 4. Моли́тва жене́, егда́ изве́ржет младе́нца
Моли́тва жене́, егда́ изве́ржет младе́нца
Твори́т свяще́нник: Благослове́н Бо́г на́ш: Трисвято́е. Пресвята́я Тро́ице: О́тче на́ш: Я́ко Твое́ е́сть Ца́рство:
И отпусти́тельный тропа́рь дне́. Та́же:
Го́споду помо́лимся.
Влады́ко Го́споди Бо́же на́ш, рожде́йся от святы́я Богоро́дицы, и Присноде́вы Мари́и, и во я́слех я́ко Младе́нец возлеги́й, са́м рабу́ Твою́ сию́ дне́сь су́щу во гресе́х, во уби́йство впа́дшую во́лею или́ нево́лею, и зача́тое в не́й изве́ргшую, поми́луй по вели́цей Твое́й ми́лости: и прости́ ея́ во́льная и нево́льная прегреше́ния: и сохрани́ от вся́каго диа́вольскаго козноде́йствия, и скве́рну очи́сти, боле́зни исцели́: здра́вие и благомо́щие те́лу с душе́ю ея́ человеколю́бче да́руй, и а́нгелом све́тлым сию́ соблюди́, от вся́каго наше́ствия неви́димых де́монов: е́й Го́споди, от неду́га и ослабле́ния. и очи́сти ю́ от теле́сныя скве́рны, и разли́чных е́й находя́щих стуже́ний утро́бных, и изведи́ ю́ мно́гою Твое́ю ми́лостию, во смире́ннем ея́ те́ле. и возста́ви ю́ от одра́, на не́мже лежи́т: я́ко во гресе́х роди́хомся, и в беззако́ниих, и скверна́вы вси́ есмы́ пред Тобо́ю Го́споди, и со стра́хом вопие́м и глаго́лем: при́зри с небесе́, и ви́ждь не́мощь на́с осужде́нных, и прости́ рабе́ Твое́й се́й, и́мярек, су́щей во гресе́х, уби́йству впа́дшей во́лею или́ нево́лею, и в не́й зача́тое изве́ргшей, и все́х обрета́ющихся и прикосну́вшихся е́й, по вели́цей Твое́й ми́лости, я́ко Бла́г и Человеколю́бец Бо́г поми́луй и прости́: я́ко ты́ еди́н и́маши вла́сть оставля́ти грехи́ и беззако́ния, моли́твами Пречи́стыя твоея́ ма́тере, и все́х святы́х.
Я́ко подоба́ет Тебе́ вся́кая сла́ва, че́сть и поклоне́ние, со Отце́м и Святы́м Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.
И быва́ет отпу́ст.
Мlтва женЁ, є3гдA и3звeржетъ младeнца
Твори1тъ сщ7eнникъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: Трис™0е. Прес™az трbце: И# по Џ§е нaшъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:
И# tпусти1тельный тропaрь днE. Тaже:
ГDу пом0лимсz.
ВLко гDи б9е нaшъ, рождeйсz t с™hz бцdы, и3 приснодв7ы мRjи, и3 во ћслехъ ћкw мLнецъ возлегjй, сaмъ рабY твою2 сію2 днeсь сyщу во грэсёхъ, во ўбjйство впaдшую в0лею и3ли2 нев0лею, и3 зачaтое въ нeй и3звeргшую, поми1луй по вели1цэй твоeй млcти: и3 прости2 є3S вHльнаz и3 невHльнаz прегрэшє1ніz: и3 сохрани2 t всsкагw діaвольскагw кознодёйствіz, и3 сквeрну њчи1сти, болBзни и3сцэли2: здрaвіе и3 благом0щіе тёлу съ душeю є3S чlвэколю1бче дaруй, и3 ѓгGломъ свётлымъ сію2 соблюди2, t всsкагw нашeствіz неви1димыхъ дeмонwвъ: є4й гDи, t недyга и3 њслаблeніz. И# њчи1сти ю5 t тэлeсныz сквeрны, и3 разли1чныхъ є4й находsщихъ стужeній ўтр0бныхъ, и3 и3зведи2 ю5 мн0гою твоeю млcтію, во смирeннэмъ є3S тёлэ. И# возстaви ю5 t nдрA, на нeмже лежи1тъ: ћкw во грэсёхъ роди1хомсz, и3 въ беззак0ніихъ, и3 сквернaвы вси2 є3смы2 пред8 тоб0ю гDи, и3 со стрaхомъ вопіeмъ и3 глаг0лемъ: при1зри съ нб7сE, и3 ви1ждь нeмощь нaсъ њсуждeнныхъ, и3 прости2 рабЁ твоeй сeй, и4м>къ, сyщей во грэсёхъ, ўбjйству впaдшей в0лею и3ли2 нев0лею, и3 въ нeй зачaтое и3звeргшей, и3 всёхъ њбрэтaющихсz и3 прикоснyвшихсz є4й, по вели1цэй твоeй млcти, ћкw блaгъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ поми1луй и3 прости2: ћкw ты2 є3ди1нъ и4маши влaсть њставлsти грэхи2 и3 беззакHніz, мlтвами пречcтыz твоеS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ.
Ћкw подобaетъ тебЁ всsкаz слaва, чeсть и3 поклонeніе, со nц7eмъ и3 с™hмъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
И# бывaетъ tпyстъ.
що скинула дитя
Жінка зупиняється у притворі перед дверима храму.
Священик в єпитрахилі стає біля неї й починає:
Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик:
Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
І тропар дня.
Потім: Господу помолимось.
Господи, помилуй.
Владико Господи Боже наш, Ти родився від Пречистої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії і, як немовля, в яслах був покладений та, як дитя, був прийнятий. Сам і цю рабу Твою (ім’я), що нині в гріхах перебуває, вільно чи невільно вчинила вбивство і зачате в ній скинула, помилуй з великої Твоєї милости і прости їй провини її вільні й невільні. Збережи її від усякого підступу диявольського і скверну очисти, болісті зціли, і пошли їй, Чоловіколюбче, здоров’я та сили для тіла й душі її. Так, Господи, охорони її світлим ангелом від усякої напасти демонів невидимих. Так, Господи, очисти її від недуги та немочі, від тілесної скверни та від різних хвороб внутрішних, що її спіткали. Ради великої Твоєї милости зроби її знеможене тіло здоровим і підніми її з постелі, де вона лежить, бо в гріхах ми народилися і в беззаконнях та скверні всі ми перед Тобою, Господи, і зі страхом звертаємось і взиваємо: подивися з неба і зглянься на нас, на неміч осуджених, і прости рабі Твоїй (ім’я), у гріхах сущій, яка вчинила вбивство вільно чи невільно і зачате в ній скинула, і всіх тих, що були з нею і доторкалися до неї, як Благий і Чоловіколюбний Бог, з великої Твоєї милости помилуй і прости. Бо Ти єдиний маєш владу прощати гріхи та беззаконня, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих.
Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, з Отцем, і Святим Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Після цього виголосу священик окроплює жінку свяченою водою і творить звичайний відпуст. Потім жінка входить до храму.
