Глава 2. Моли́тва, во е́же назна́менати отроча́, прие́млющее и́мя во осмы́й де́нь рожде́ния своего́
Мlтва, во є4же назнaменати nтрочA, пріeмлющее и4мz во nсмhй дeнь рождeніz своегw2
Вёдомо бyди, ћкw по рождествЁ во nсмhй дeнь прин0ситсz младeнецъ t бaбы къ хрaму, и3 стои1тъ пред8 враты2 хрaма.
Сщ7eнникъ же твори1тъ: Бlгословeнъ бGъ нaшъ: Трис™0е. Прес™az трbце: И# по Џ§е нaшъ: Ћкw твоE є4сть цrтво:
Тaже tпусти1тельный тропaрь днE, и3ли2 с™aгw хрaма.
Сщ7eнникъ же знaменуетъ є3гw2 чело2, ўстA и3 пє1рси, и3 глаг0летъ мlтву:
ГDу пом0лимсz.
ГDи б9е нaшъ, тебЁ м0лимсz, и3 тебE пр0симъ, да знaменаетсz свётъ лицA твоегw2 на рабЁ твоeмъ сeмъ, и4м>къ, и3 да знaменаетсz кrтъ є3динор0днагw сн7а твоегw2 въ сeрдцэ и3 въ помышлeніихъ є3гw2, во є4же бёгати суеты2 мjра, и3 t всsкагw лукaвагw навёта врaжіz, послёдовати же повелёніємъ твои6мъ. И# дaждь гDи не tречeну пребhти и4мени твоемY с™0му на нeмъ, совокуплsемэмъ во врeмz бlгопотрeбно с™ёй твоeй цRкви, и3 совершaемэмъ стрaшными тaйнами хrтA твоегw2: да по зaповэдемъ твои6мъ жи1тельствовавъ, и3 сохрани1въ печaть неруши1му, получи1тъ блажeнство и3збрaнныхъ во цrтвіи твоeмъ, бlгодaтію и3 чlвэколю1біемъ є3динор0днагw сн7а твоегw2, съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь.
Тaже въ рyцэ взeмъ nтрочA, стои1тъ пред8 враты2 хрaма, и3ли2 пред8 w4бразомъ прес™hz бцdы, и3 твори1тъ кrтA w4бразъ, глаг0лz:
Рaдуйсz бlгодaтнаz бцdе дв7о, и3з8 тебe бо возсіS сlнце прaвды хrт0съ бGъ нaшъ, просвэщazй сyщыz во тьмЁ: весели1сz и3 ты2 стaрче првdный, пріeмый во њбъsтіz свободи1телz дyшъ нaшихъ, дaрующаго нaмъ воскrніе.
И# бывaетъ tпyстъ.
Подобaетъ вёдати, ћкw рождeнный младeнецъ ѓще ќбw немоществyzй не ссeтъ, но къ смeрти зри1тъ, не подобaетъ њжидaти, ћкоже нёцыи ѕлЁ глаг0лютъ, шестaгw и3ли2 nсмaгw днE, и3 тaкw крещaти є3го2: но въ чaсъ в0ньже роди1сz, т0кмw њмhти є3го2, и3 ѓбіе крести1ти, да не скончaетсz непросвэщeнъ. Пsть бо мёсzцей непр†здныz, ѓще случи1тсz t нёкіz ћзвы младeнца ўzзви1ти, ѓки ўбjйству по зак0нwмъ и3 прaвилwмъ пови1нни сyть: кольми2 пaче судA подобaетъ и3збэгaти рождeнныхъ, да не непросвэщeни скончaютсz.
Моли́тва, во е́же назна́менати отроча́, прие́млющее и́мя во осмы́й де́нь рожде́ния своего́
Ве́домо бу́ди, я́ко по рождестве́ во осмы́й де́нь прино́сится младе́нец от ба́бы к хра́му, и стои́т пред враты́ хра́ма.
Свяще́нник же твори́т:
Благослове́н Бо́г на́ш: Трисвято́е. Пресвята́я Тро́ице: И по О́тче на́ш: Я́ко Твое́ е́сть Ца́рство:
Та́же отпусти́тельный тропа́рь дне́, или́ свята́го хра́ма.
Свяще́нник же зна́менует его́ чело́, уста́ и пе́рси, и глаго́лет моли́тву:
Го́споду помо́лимся.
Го́споди Бо́же на́ш, Тебе́ мо́лимся, и Тебе́ про́сим, да зна́менается све́т лица́ Твоего́ на рабе́ Твое́м се́м, [или́: на рабе́ Твое́й се́й,] и́мярек, и да зна́менается кре́ст Единоро́днаго Сы́на Твоего́ в се́рдце и в помышле́ниих его́, во е́же бе́гати суеты́ ми́ра, и от вся́каго лука́ваго наве́та вра́жия, после́довати же повеле́нием Твои́м. И да́ждь Го́споди не отрече́ну пребы́ти И́мени Твоему́ Свято́му на не́м, совокупля́емем во вре́мя благопотре́бно Святе́й Твое́й Це́ркви, и соверша́емем стра́шными та́йнами Христа́ Твоего́: да по за́поведем твои́м жи́тельствовав, и сохрани́в печа́ть неруши́му, получи́т блаже́нство избра́нных во Ца́рствии Твое́м, благода́тию и человеколю́бием Единоро́днаго Сы́на Твоего́, с Ни́мже благослове́н еси́, с Пресвяты́м, и Благи́м, и Животворя́щим Твои́м Ду́хом, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в, ами́нь.
Та́же в ру́це взе́м отроча́, стои́т пред враты́ хра́ма, или́ пред о́бразом Пресвяты́я Богоро́дицы, и твори́т креста́ о́браз, глаго́ля:
Ра́дуйся благода́тная Богоро́дице Де́во, из Тебе́ бо возсия́ со́лнце пра́вды Христо́с Бо́г на́ш, просвеща́яй су́щыя во тьме́: весели́ся и ты́ ста́рче пра́ведный, прие́мый во объя́тия Свободи́теля ду́ш на́ших, да́рующаго на́м воскресе́ние.
И быва́ет отпу́ст.
Подоба́ет ве́дати, я́ко рожде́нный младе́нец а́ще у́бо немоществу́яй не ссе́т, но к сме́рти зри́т, не подоба́ет ожида́ти, [я́коже не́цыи зле́ глаго́лют,] шеста́го или́ осма́го дне́, и та́ко креща́ти его́: но в ча́с во́ньже роди́ся, то́кмо омы́ти его́, и а́бие крести́ти, да не сконча́ется непросвеще́н. Пя́ть бо ме́сяцей непра́здныя, а́ще случи́тся от не́кия я́звы младе́нца уязви́ти, а́ки уби́йству по зако́ном и пра́вилом пови́нни су́ть: кольми́ па́че суда́ подоба́ет избега́ти рожде́нных, да не непросвеще́ни сконча́ются.
і дати їй ім’я на восьмий день,
після народження
Треба знати, що на восьмий день (Лк. 1:59) після народження приносять дитину до церкви і стоять перед дверима храму, у притворі. (У разі потреби, чин цей виконується в домі породіллі).
Священик дає дитині православне ім’я святого чи святої, які поминаються Церквою цього дня або найближчими днями, або яке хочуть батьки дитини. Але в жодному випадку не можна давати дитині неправославне ім’я.
Священик починає:
Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Читець: Амінь.
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься і зціли немочі наші імені Твого ради.
Господи, помилуй (тричі).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, гак і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Священик: Бо Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Читець: Амінь.
Господи, помилуй (12 разів).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Тропар дня або храму.
І священик знаменує † чоло, вуста і груди дитини, промовляючи молитву.
Господу помолимось.
Господи, помилуй.
Господи Боже наш, Тобі молимось і Тебе благаємо, нехай знаменується світло лиця Твого на рабові Твоєму (на рабі Твоїй) (ім’я) і нехай знаменується Хрест Єдинородного Сина Твого в серці та помислах його (її), щоб уникав він (уникала вона) суєти світу і всякого лукавого підступу ворожого, а виконував (ла) заповіді Твої. Дай, Господи, щоб невідступно перебувало ім’я Твоє святе на ньому (на ній), що в слушний час приєднується до святої Твоєї Церкви і звершується страшними Таїнами Христа Твого, щоб, проживши за заповідями Твоїми і зберігши печать непорушною, одержав (ла) блаженство обраних у Царстві Твоїм, благодаттю і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси, з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Амінь.
Священик, взявши дитя на руки, стає перед дверима храму або перед іконою Богородиці і творить ним образ хреста, промовляючи:
Радуйся, Благодатна Богородице Діво, бо з Тебе засяяло Сонце правди — Христос Бог наш, що просвічує тих, що в темряві. Веселися і ти, старче праведний, що прийняв в обійми Визволителя душ наших, Який дарує нам воскресіння.
Диякон: Премудрість.
Священик: Пресвята Богородице, спаси нас.
Співці: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без істління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надія наша, слава Тобі.
Співці: Слава: і нині. Господи, помилуй (тричі). Благослови.
Священик: Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї Матері, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він Благий і Чоловіколюбець.
Належить пам’ятати, що коли дитина слаба, то не слід чекати восьмого дня, а треба негайно охрестити.
