Акафист Воскресению Христову
Конда́к 1.
В озбра́нный Воево́до и Го́споди, ве́чныя сме́рти победи́телю, я́ко изба́влься от духо́внаго умерщвле́ния, похва́льная воспису́ю Ти́, возсозда́нный Тобо́ю, ра́б Тво́й. Ты́ же, я́ко име́яй побе́ду над сме́ртию, от сме́рти грехо́вныя свободи́ на́с, зову́щих:
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
И́кос 1.
А́ нгели воскресе́ние Твое́, Христе́ Спа́се, непреста́нно пою́т на небесе́х, и на́с на земли́ сподо́би чи́стым се́рдцем воспе́ти Тебе́ си́це:
Иису́се непостижи́мый, все́х ве́рных просвеща́яй, просвети́ и мя́ заблу́ждшаго.
Иису́се воскре́сший, все́х Собо́ю оживля́яй, оживи́ мя́ уме́ршаго грехми́.
Иису́се, на не́бо вознесы́йся и вознося́й на Тя́ наде́ющихся, совознеси́ и мя́ до́лу прекло́ннаго.
Иису́се, седя́й одесну́ю Отца́ и разделя́яй сла́ву с лю́бящими Тя́, не лиши́ мя́ сла́вы Твоея́.
Иису́се, хотя́й приити́ суди́ти живы́м и ме́ртвым, не осуди́ мя́ по дело́м мои́м, но сотвори́ со мно́ю по ми́лости Твое́й.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 2.
В и́дя па́дших челове́ков, Го́споди, Ты́ вочелове́чився совоскреси́л еси́ все́х и, воскреси́в, дарова́л вся́ потре́бная ко спасе́нию: си́це и мене́ умерщвле́ннаго грехми́ оживи́, зову́ща: Аллилу́ия.
И́кос 2.
Р а́зум не постига́ет та́йны Боже́ственныя, ка́ко Исто́чник жи́зни воскреса́ет, умерщвля́я сме́рть? Сего́ ра́ди, то́чию се́рдцем испыту́юще ра́дость воскресе́ния и то́ю просвеща́еми, со гла́сом весе́лия духо́внаго взыва́ем Ти́ си́це:
Иису́се, входя́й две́рем заключе́нным, вни́ди в до́м души́ моея́.
Иису́се, сре́тивый ученики́ на пути́, сря́щи и мя́ на пути́ се́й жи́зни.
Иису́се, воспламени́вый сердца́ и́х Твои́ми словесы́, воспламени́ и мое́ хла́дное се́рдце.
Иису́се, да́вый Себе́ позна́ти в преломле́нии хле́ба, да́ждь ми́ позна́ти Тя́ в Боже́ственней Евхари́стии.
Иису́се, обеща́вый Ду́ха Свята́го ученико́м Твои́м, ниспосли́ и мне́ Сего́ Ду́ха Уте́шителя от Отца́.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 3.
С и́лою Боже́ственною воскреси́вый Ла́заря, воскреси́ и мене́ истле́вшаго страстьми́ и многоле́тно лежа́щаго во гро́бе нераска́яния, да возста́в по гла́су Твоему́, воспою́ спаса́емый: Аллилу́ия.
И́кос 3.
И ме́яй вла́сть над сме́ртию, из а́да ду́ши воззва́л еси́, Иису́се. Воззови́ и мене́ из глубины́ грехо́вныя, да и а́з, очи́стив чу́вствия, блиста́ющу Ти́ во све́те непристу́пнем, ра́достно воспою́ побе́дную пе́снь та́ко:
Иису́се, сме́рти победи́телю, победи́ моя́ злы́я стра́сти.
Иису́се, жи́зни пода́телю, да́ждь ми́ жи́знь спаси́тельную.
Иису́се, исто́чниче ра́дости, возвесели́ се́рдце мое́ во и́стине Твое́й.
Иису́се, пятию́ хле́бы пя́ть ты́сящ насы́тивый, хле́бом небе́сным напита́й мя́.
Иису́се, наде́ждо па́дших, изми́ мя́ из ро́ва зо́л мои́х.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 4.
Б у́ря страсте́й смуща́ет и потопля́ет мя́, но молю́ Тя́ Иису́се, я́ко Петру́, простри́ ми́ ру́ку по́мощи и, си́лою воскресе́ния Твоего́ воздви́гнув мя́, научи́ воспева́ти: Аллилу́ия.
И́кос 4.
С лы́шаще ра́достную ве́сть воскресе́ния Твоего́, Иису́се, небеса́ досто́йно веселя́тся, земля́ же ра́дуется; и мы́ пра́зднующе ве́чное весе́лие, дерза́ем взыва́ти Тебе́ си́це:
Иису́се, седя́й во све́те непристу́пнем, бу́ди досту́пен все́м по милосе́рдию Твоему́.
Иису́се, любя́й созда́ния Твоя́, не забу́ди и мене́ после́дняго.
Иису́се, влеки́й к Себе́ сердца́, смягчи́ и мое́ окая́нное се́рдце.
Иису́се, вся́ блага́я проше́ния исполня́яй, испо́лни и мое́ проше́ние, во е́же па́че всего́ люби́ти Тя́.
Иису́се, вся́ку ка́плю сле́зную прие́мляй, не отри́ни и мои́х моле́ний.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 5.
Б огоприя́тная жи́знь источа́ется от Тебе́, о Иису́се Сы́не Бо́га жива́го! Сего́ ра́ди молю́ Тя́, да не погуби́т мя́ человекоуби́йца и да не загради́т уста́ моя́, вопию́щая Тебе́: Аллилу́ия.
И́кос 5.
В и́девше ду́хом воскре́сшаго Го́спода, прииди́те, пи́во пие́м но́вое, не от ка́мене исте́кшее, но от исто́чника нетле́ннаго и живоно́снаго гро́ба Спаси́теля, и́мже безпло́дную зе́млю ду́ш на́ших одожди́в, научи́ все́х пе́ти Ему́ си́це:
Иису́се, напая́яй на́с Свое́ю Кро́вию, да́руй мне́ неоску́дно приима́ти пречестну́ю Кро́вь сию́.
Иису́се, ниспосыла́яй до́ждь на пра́ведныя и гре́шныя, ороси́ и мя́ к плодоноше́нию духо́вному.
Иису́се, не возгнуша́выйся гре́шницы пока́явшияся, да́ждь и мне́ но́зе Твои́ омы́ти слеза́ми благодаре́ния.
Иису́се, реки́й Фоме́: «блаже́ни не ви́девшии, но ве́ровавшии», да́ждь ми́ ве́ру нелицеме́рную.
Иису́се, реки́й: «ищи́те и обря́щете», да́руй ми́ обрести́ Тя́ еди́наго на потре́бу.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 6.
П ропове́дуяй в ду́се неумолка́ющаго ра́дования Твое́ живоно́сное воскресе́ние, Иису́се Бо́же мо́й, да бу́ду и а́з гре́шный прича́стник сего́ воскресе́ния, поя́ Тебе́ непреста́нно в го́рнем Иерусали́ме: Аллилу́ия.
И́кос 6.
В озсия́вый всему́ ми́ру воскресе́нием Свои́м Госпо́дь Иису́с Христо́с, ны́не вся́ исполня́ет све́та, не́бо же и зе́млю и преиспо́дняя; да пра́зднует у́бо вся́ тва́рь Христо́во воста́ние, в не́мже утвержда́еми вопие́м си́це:
Иису́се, вся́ исполня́яй све́том Твои́м, просвети́ и мои́ омраче́нныя о́чи.
Иису́се, не́бо и зе́млю сочета́вый, возведи́ мя́ от земли́ на не́бо.
Иису́се, снизше́дый све́том Божества́ в преиспо́дняя, сни́ди в преиспо́днюю души́ моея́.
Иису́се, изведы́й из темни́ц а́довых ожида́вшия Тя́ ду́ши, изведи́ и мя́ гре́шнаго из мра́ка уны́ния, я́ко живо́т мо́й а́ду прибли́жися.
Иису́се, все́м простира́яй пречи́стеи ру́це Твои́, объими́ и мя́ окая́ннаго.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 7.
Х отя́й откры́ти си́лу Божества́ Своего́, Госпо́дь покрыва́ется печа́тию Каиа́фы, да не нару́шив о́ныя пред стрегу́щими, победоно́сно воста́нет и научи́т пе́ти: Аллилу́ия.
И́кос 7.
Д и́вно и непости́жно е́сть, ка́ко вчера́ спогребы́йся Тебе́, Христе́, дне́сь совостаю́ ду́хом, Тебе́ воскре́сшему, и воспева́ю та́ко:
Иису́се воскре́сший, все́м ту́не жи́знь подава́яй, окрили́ у́м мо́й, да Тебе́ после́дствует.
Иису́се, освяти́вый зе́млю Твои́ми стопа́ми, освяти́ мы́сль мою́, к Тебе́ вознося́щуюся.
Иису́се, не возбрани́вый начерта́ти пречи́стый о́браз Тво́й, да́ждь и мне́ име́ти вы́ну в души́ мое́й о́браз Твоего́ воскресе́ния.
Иису́се, прия́вый две́ ле́пте вдови́цы, приими́ от мене́ пе́снь сию́.
Иису́се, не осуди́вый блудни́цы, но на пу́ть и́стины наста́вивый ю́, не осуди́ и мои́х нечи́стых у́ст, в песнопе́нии Тя́ лобыза́ющих.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 8.
С тра́нно Бо́га вочелове́чшася и воскре́сша мы́сленно ви́дяще, вся́кое жите́йское отложи́м попече́ние, я́ко да Царя́ все́х подъи́мем и воспое́м Ему́: Аллилу́ия.
И́кос 8.
В е́сь бы́л еси́ любо́вь к па́дшим челове́ком, о Иису́се, и поста́вил еси́ на боже́ственней стра́жи богоглаго́ливаго Авваку́ма, да пока́жет светоно́сна а́нгела, я́сно глаго́люща о воскресе́нии Твое́м. Те́мже и мы́ зове́м Тебе́ си́це:
Иису́се, стрего́мый во́инами, посли́ па́ки а́нгела храни́теля на стра́жу души́ моея́, его́же а́з отгоня́ю грехи́ мои́ми.
Иису́се, ослепи́вый о́чи стрегу́щим Тя́ блиста́нием Божества́, отврати́ о́чи мои́ от суеты́ и просвети́ к позна́нию и́стины.
Иису́се, вопроша́вый апо́стола Петра́, «лю́биши ли Мя́?», да́ждь мне́ име́ти о́браз любве́ его́.
Иису́се, прости́вый тому́ апо́столу отрече́ние, прости́ и мне́ ежеча́сныя отрече́ния от повеле́ний Твои́х.
Иису́се, да́вый вла́сть вяза́ти и реши́ти, разреши́ мя́ от непра́вд мои́х.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 9.
В се́ естество́ челове́ческое Тобо́ю восприя́тое просла́вися воскресе́нием Твои́м, Иису́се, и сего́ ра́ди да́руеши телесе́м нетле́ние. Те́мже мы́, ви́дяще сие́ зна́мение в оста́нцех святы́х, вопие́м со умиле́нием: Аллилу́ия.
И́кос 9.
В ети́и богоглаго́ливии у́тренюют ду́хом, срета́я Тя́ исходя́ща из гро́ба, и вме́сто ми́ра прино́сят Ти́ пе́снь я́ко Со́лнцу пра́вды и Влады́це, с ни́ми же на́ша моли́твы приими́ сицевы́я:
Иису́се, прие́мый ми́ро на Тя́ излия́нное, приими́ и мно́ю излия́нная славосло́вия.
Иису́се, Со́лнце и́стины, просвети́ ду́шу мою́.
Иису́се, ры́бари соде́лавый ловцы́ челове́ков, улови́ и мою́ злу́ю во́лю в Твое́ послуша́ние.
Иису́се, из Са́вла соде́лавый первоверхо́внаго апо́стола, вразуми́ и мя́ заблужда́ющаго.
Иису́се, моли́твами апо́стола сего́ и все́х святы́х Твои́х, пощади́ мя́ гре́шнаго.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 10.
С пасти́ хотя́й ро́д челове́ческий Иису́се, снизше́л еси́ на зе́млю и Бо́г сы́й восприя́л еси́ не́мощи на́ша, да и в ни́х яви́тся си́ла Твоя́, подвиза́ющая пе́ти: Аллилу́ия.
И́кос 10.
Ц арю́ воскре́сший, Иису́се Христе́, Спаси́телю на́ш! Ты́, снизше́дый в преиспо́дняя земли́ и сокруши́вый вереи́ ве́чныя, содержа́щия свя́занныя ду́ши, свободи́ и мене́ от у́з греха́, взыва́юща Тебе́ си́це:
Иису́се, вручи́вый возлю́бленнаго ученика́ Ма́тери Твое́й, вручи́ и мя́ спаси́тельному Ея́ смотре́нию.
Иису́се, страда́ния Ма́тере Твоея́ обрати́вый в ра́дость, да́ждь и мне́ окая́нному терпели́во понести́ кре́ст мо́й.
Иису́се, да́вый ми́рови засту́пницу Ма́терь Твою́, да́ждь и мне́ гре́шному бы́ти под кро́вом Ея́.
Иису́се, младе́нцем невозбрани́вый прикаса́тися к Тебе́, да́руй мне́ и́х незло́бие.
Иису́се, реки́й блудни́це: «иди́, и отсе́ле не согреша́й», да́ждь ми́ ктому́ не прогневля́ти Тя́.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 11.
П е́ние умиле́нное о воскресе́нии Твое́м да́руй мне́ принести́ Тебе́, о Спаси́телю мо́й! И в не́м да прии́мет душа́ моя́ еле́й исцеле́ния от душевре́дных мечта́ний, и да пое́т вы́ну Тебе́: Аллилу́ия.
И́кос 11.
С ветоприи́мно от воскресе́ния Твоего́ восприя́вше лучи́ благода́ти, и чрез ни́х я́ко в зерца́ле ви́дяще духо́вно Твое́ живоно́сное воста́ние, поклана́емся Кресту́ Твоему́ Честно́му, и Свято́е Воскресе́ние Твое́ пое́м и сла́вим си́це:
Иису́се, преклони́вый небеса́, приими́ поклоне́ние на́ше благоутро́бно.
Иису́се, усну́вый пло́тию я́ко ме́ртв, умертви́ на́ша плотски́я по́хоти.
Иису́се, всего́ Себе́ да́вый на спасе́ние челове́ков, да́ждь и мне́ всеце́ло преда́тися Тебе́.
Иису́се, возше́дый на небеса́ угото́вати ме́сто лю́бящим Тя́, всели́ и мя́ во оби́тели Твоя́.
Иису́се, седы́й одесну́ю Отца́, десны́м овца́м сопричти́ мя́.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 12.
Б лагода́ть да́ждь и мне́, все́х возлюби́вый Иису́се, и приими́ мое́ моле́ние я́ко да́нь приноси́мую Тебе́, и отжени́ от души́ моея́ вся́ лука́вая помышле́ния, да неосужде́нно воспою́ Тебе́: Аллилу́ия.
И́кос 12.
П ою́ще Твое́ всесла́вное воскресе́ние, велича́ем Тя́, о Иису́се Христе́ Бо́же на́ш! И ве́руем, я́ко да́руеши все́м живо́т ве́чный. Того́ ра́ди в се́й нарече́нный и святы́й де́нь, я́ко бра́тия дру́г дру́га объи́мем, ненави́дящим на́с прости́м вся́ воскресе́нием, и еди́ными усты́ и еди́нем се́рдцем возопии́м Тебе́ та́ко:
Иису́се, благословля́яй благословля́ющия Тя́, благослови́ и ны́не поси́льный тру́д мо́й.
Иису́се, освяща́яй на Тя́ упова́ющия, освяти́ жела́ния и наме́рения моя́.
Иису́се, обеща́вый бы́ти с ве́рными до сконча́ния ве́ка, пребу́ди неотлу́чно и со мно́ю гре́шным.
Иису́се, Сло́во Ипоста́си О́тчей, очи́сти недосто́йное мое́ сло́во к Твоему́ песнопе́нию.
Иису́се, Па́сха спаси́тельная, от сме́рти к жи́зни приводя́щая, всели́ мя́ в черто́г Тво́й, просвети́в одея́ние души́ моея́.
Иису́се воскре́сший, воскреси́ ду́ши на́ша.
Конда́к 13.
О , Иису́се Христе́, сме́ртию сме́рть попра́вый и су́щим во гробе́х живо́т дарова́вый! Приими́ в воню́ благоуха́ния духо́внаго сие́ ма́лое моле́ние на́ше и су́щим на́м во гробе́х нераде́ния да́руй живо́т ве́чный, да пое́м Тебе́: Аллилу́ия.
Этот конда́к читается трижды, затем и́кос 1‑й и конда́к 1‑й.
Моли́тва ко Го́споду Иису́су воскре́сшему.
С ла́ва Тебе́, Го́споди Иису́се Христе́, Бо́же мо́й, я́ко па́ки сподо́бил мя́ еси́ недосто́йнаго, преше́дши по́прище свята́го поста́, поклони́тися Боже́ственным Страсте́м Твои́м и ви́дети всера́достный де́нь пресла́внаго из гро́ба Воскресе́ния Твоего́, в о́ньже свободи́л еси́ су́щия во а́де от ве́к свя́занныя ду́ши пра́ведных. Тоя́ Боже́ственныя свобо́ды ду́ха и пло́ти, дража́йший Спаси́телю мо́й, и а́з жела́ю, да разреши́ши мя́, свя́зана су́ща мно́гими грехи́, и да сотвори́ши возсия́ти живоно́сному све́ту Воскресе́ния Твоего́ во мра́чней души́ мое́й. Ви́жду бо безчи́сленныя щедро́ты и неизрече́нное человеколю́бие Твое́, я́ко не то́чию от небытия́ в бытие́ мя́ приве́л еси́, и о́браза Твоего́ подо́бием украси́в, всея́ до́льней тва́ри влады́ку поста́вил мя́ еси́, но и посе́м па́дша с высоты́ и врагу́ порабо́тившася, не оста́вил еси́, но, искупи́в мя́ безце́нною Кро́вию Твое́ю, благода́тию креще́ния снабди́л мя́ еси́, да востеку́ на пе́рвое достоя́ние. А́з же, окая́нный, запя́т бы́в умо́м плотски́м, обрати́хся вспя́ть и па́ки ра́б сотвори́хся греха́ и страсте́й, доне́леже еди́н по еди́ному погуби́х все́ да́ры благода́ти Твоея́. И ны́не у́бо, что́ сотворю́, не ве́м; оба́че помяну́в глаго́лы пречи́стых у́ст Твои́х, я́ко не прише́л еси́ призва́ти пра́ведники, но гре́шники в покая́ние, и а́з, я́ко еди́н от си́х, с ве́рою и смире́нием прихожду́ к живоно́сному гро́бу Твоему́, не арома́ты и воню́ ми́ра нося́й, (на́г бо е́смь и пу́ст благи́х де́л,) но па́че наде́жду имы́й обрести́ в не́м проще́ние греха́м мои́м и обновле́ние нечи́стому житию́ моему́. При́зри у́бо на мя́, ка́ющася и служи́ти Тебе́ хотя́ща, и не отри́ни от благода́ти Воскресе́ния Твоего́! Живоно́сною сме́ртию Твое́ю и погребе́нием умертви́ моя́ лю́тыя стра́сти, да, я́ко ме́ртв и погребе́н, живу́ в ми́ре се́м. Пресла́вным воста́нием Твои́м воздви́гни мою́ ду́шу, умерщвле́нную грехми́, и оживи́ со́весть, ея́же ничто́же в ми́ре ну́жнейши е́сть. Вознесе́нием Твои́м отто́ргни мя́ от су́етных и душетле́нных бла́г земны́х, и сотвори́ мя́ го́рняя му́дрствовати, я́ко да не ктому́ себе́ живя́ и угожда́я, но Тебе́, Го́споду и Бо́гу моему́, служа́ и рабо́тая, я́коже сподо́бихся поклони́тися Воскресе́нию Твоему́ на земли́, та́ко сподо́блен бу́ду ви́дети Тебе́, дража́йшаго Искупи́теля моего́, и на небеси́, за прия́тие сме́рти кре́стныя сла́вою и че́стию венча́нна, и ста́в одесну́ю вели́чествия Твоего́, со арха́нгелы и а́нгелы, и со все́ми искупле́нными Тобо́ю бра́тиями мои́ми, во ве́ки веко́в пою́ Тебе́: Аллилу́ия! Ами́нь.
Ґкafістъ воскrнію хrт0ву Кондaкъ №.
В озбрaнный воев0до и3 гDи, вёчныz смeрти побэди1телю, ћкw и3збaвльсz t д¦0внагw ўмерщвлeніz, пwхвaльнаz восписyю ти2, возсоздaнный тоб0ю рaбъ тв0й. тh же ћкw и3мёzй побёду надъ смeртію, t смeрти грэх0вныz свободи2 нaсъ, зовyщихъ:
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Јкосъ №.
Ґ гGли воскrніе твоE, хrте сп7с, непрестaннw пою1тъ на нб7си2, и3 нaсъ на земли2 спод0би чи1стымъ сeрдцемъ воспёти тебЁ си1це:
Ї}се непостижи1мый, всёхъ вёрныхъ просвэщaй, просвэти2 и3 мS заблyждшаго: ї}се воскrшій, всёхъ соб0ю њживлszй, њживи2 мS ўмерщвлeннаго грэхми2.
Ї}се, на нб7о вознесhйсz и3 возносsй на тS надёющихсz, совознеси2 и3 мS, д0лу прекл0ннаго: ї}се, сэдsй њдеснyю nц7A и3 раздэлsй слaву съ лю1бzщими тS, не лиши2 мS слaвы твоеS.
Ї}се, хотsй пріити2 суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ не њсуди2 мS по дэлwмъ мои6мъ, но сотвори2 со мн0ю по ми1лости твоeй.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ в7.
В и1дz пaдшихъ человёкwвъ, гDи, ты2 вочеловёчивсz совоскRси1лъ є3си2 всёхъ и3, воскRси1въ, даровaлъ вс‰ потрє1бнаz ко сп7сeнію: си1це и3 менE ўмервщлeннаго грэхми2 њживи2, зовyща: Ґллилyіа.
Јкосъ в7.
Р aзумъ не постигaетъ тaйны божcтвенныz кaкw и3ст0чникъ жи1зни воскRсaетъ, ўмерщвлsz смeрть. сегw2 рaди т0чію сeрдцемъ и3спытyюще рaдость воскrніz и3 т0ю просвэщaемы со глaсомъ весeліz д¦0внагw взывaемъ ти2 си1це:
Ї}се, входsй двeремъ заключє1ннымъ, вни1ди въ д0мъ души2 моеS: ї}се, срётивый ўченики2 на пути2, срsщи и3 мS на пути2 сeй жи1зни.
Ї}се, воспламени1вый сердцA и4хъ твои1ми словесы2, воспламени2 и3 моE хлaдное сeрдце:
Ї}се, дaвый себE познaти въ преломлeніи хлёба, дaждь ми2 познaти тS въ божcтвенней є3vхарjстіи: ї}се, њбэщaвый д¦а с™aгw ўченикwмъ твои6мъ, ниспосли2 и3 мнЁ сего2 д¦а ўтёшителz t nц7A.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ G.
С и1лою божcтвенною воскRси1вый лaзарz, воскRси2 и3 менE и3стлёвшагw страстьми2 и3 многолётнw лежaщаго во гр0бэ нераскazніz, да востaвъ по глaсу твоемY воспою2 сп7сaемый: Ґллилyіа.
Јкосъ G.
И #мёzй влaсть надъ смeртію и3з8 ѓда души2 вhзвалъ є3си2, ї}се. воззови2 и3 менE и3з8 глубины2 грэх0вныz, да и3 ѓзъ њчи1стивъ ч{вствіz, блистaющу ти2 во свётэ непристyпнэмъ рaдостнw воспою2 побёдную пёснь тaкw:
Ї}се, смeрти побэди1телю, побэди2 мо‰ ѕлы6z стр†сти: ї}се, жи1зни подaтелю, дaждь ми2 жи1знь сп7си1тельную.
Ї}се, и3ст0чниче рaдости, возвесели2 сeрдце моE во и4стинэ твоeй: ї}се, пzтію2 хлёбы пsть тhсzщъ насhтивый, хлёбомъ нбcнымъ напитaй мS.
Ї}се, надeждо пaдшихъ, и3зми2 мS и3з8 р0ва ѕHлъ мои1хъ.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ д7.
Б yрz страстeй смущaетъ и3 потоплsетъ мS, но молю2 тS, ї}се, ћкw петрY простри2 ми2 рyки п0мощи и3 си1лою воскrніz твоегw2 воздви1гнувъ мS, научи2 воспэвaти: Ґллилyіа.
Јкосъ д7. Слhшаще рaдостную вёсть воскrніz твоегw2, ї}се, нб7сA дост0йнw веселsтсz, землS же рaдуетсz. и3 мы2 прaзднующе вёчное весeліе дерзaемъ взывaти тебЁ си1це:
Ї}се, сэдsй во свётэ непристyпнэмъ, бyди достyпенъ всBмъ по млcрдію твоемY: ї}се, любsй созд†ніz тво‰, не забyди и3 менE послёднzго.
Ї}се, влекjй къ себЁ сердцA, смzгчи2 и3 моE њкаsнное сeрдце: ї}се, вс‰ благ†z прошє1ніz и3сполнszй, и3сп0лни и3 моE прошeніе во є4же пaче всегw2 люби1ти тS.
Ї}се, всsкую кaплю слeзную пріeмлzй, не tри1ни мои1хъ молeній.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ є7.
Б Gопріsтнаz жи1знь и3сточaетсz t тебє2, q ї}се, сн7е бGа живaгw. сегw2 рaди молю2 тS, да не погуби1тъ мS человэкоубjйца и3 да не загради1тъ ўстA мо‰, вопію6щаz тебЁ: Ґллилyіа.
Јкосъ є7.
В и1дэвше дyхомъ воскrшагw гDа, пріиди1те пи1во піeмъ н0вое, не t кaмене и3стeкшее, но t и3ст0чника нетлённагw и3 живон0снагw гр0ба сп7си1телz, и4мже безпл0дную землю2 дyшъ нaшихъ њдожди1въ, научи2 всёхъ пёти є3мY си1це:
Ї}се, напаsй нaсъ своeю кр0вію, дaруй мнЁ неwскyднw пріимaти пречcтнyю кр0вь сію2: ї}се, низпосылazй д0ждь на првdныz и3 грBшныz, њроси2 и3 мS къ плодоношeнію дух0вному.
Ї}се, не возгнушaвыйсz грёшницы покazвшейсz, дaждь и3 мнЁ нHзэ твои2 њмhти слезaми бlгодарeніz: ї}се, рeкшій fwмЁ: блажeни не ви1дэвшіи, но вёровавшіи, дaждь ми2 вёру нелицемёрную.
Ї}се, рекjй: и3щи1те и3 њбрsщете, дaруй ми2 њбрэсти2 тS є3ди1наго на потрeбу.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ ѕ7.
П роповёдуzй въ дyсэ неумолкaющагw рaдованіz твоE живон0сное воскrніе, ї}се, б9е м0й, да бyду и3 ѓзъ грёшный причaстникъ сегw2 воскrніz, поS тебЁ непрестaннw въ г0рнэмъ їеrли1мэ: Ґллилyіа.
Јкосъ ѕ7.
В озсіsвый всемY мjру воскrніемъ свои1мъ гDь, ї}съ хrт0съ, нhнэ вс‰ и3сполнsетъ свёта: нeбо же и3 землю2 и3 преисп0днzz, да прaзднуетъ u5бо всS твaрь хrт0во востaніе, въ нeмже ўтверждaемы вопіeмъ си1це:
Ї}се, вс‰ и3сполнszй свётомъ твои1мъ, просвэти2 и3 мои2 њмрачeнныz џчи: ї}се, нб7о и3 зeмлю сочетaвый, возведи2 мS t земли2 на нб7о.
Ї}се, снизшeдый свётомъ бжcтвA въ преиспHднzz, сни1ди въ преисп0днюю души2 моеS: ї}се, и3зведhй и3з8 темни1цъ ѓдовыхъ њжидaвшыz тS дyшы, и3зведи2 и3 мS грёшнаго и3з8 мрaка ўнhніz, ћкw жив0тъ м0й ѓду прибли1жисz.
Ї}се, всBмъ простирazй пречи1стэи руцЁ твои2, њб8ими2 и3 мS њкаsннаго.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ з7.
Х отsй tкрhти си1лу бжcтвA своегw2. гDь покрывaетсz печaтію каіaфы, да не нарyшивъ џныz пред8 стрегyщими побэдон0снw востанет и3 научи1тъ пёти: Ґллилyіа.
Јкосъ з7.
Д и1внw и3 непостижи1мw є4сть, кaкw вчерA спогребhйсz тебЁ, хrте, днeсь совостаю2 дyхомъ тебЁ воскrшему и3 воспэвaю тaкw:
Ї}се воскrшій, всBмъ тyне жи1знь подавazй, њкрили2 ќмъ м0й, да тебЁ послёдствуетъ: ї}се, њс™и1вый землю2 твои1ми стопaми, њс™и2 мhсль мою2, къ тебЁ возносsщуюсz.
Ї}се, не возбрани1вый начертaти пречcтый w4бразъ тв0й, дaждь и3 мнЁ и3мёти вhну въ душЁ моeй w4бразъ твоегw2 воскrніz.
Ї}се, пріsвый двЁ лє1птэ вдови1цы, пріими2 t менє2 пёснь сію2: ї}се, не њсуди1вый блудни1цы, но на пyть и4стины настaвивый ю5, не њсуди2 и3 мои1хъ нечи1стыхъ ќстъ въ пэснопёніи тS лобызaющихъ.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ }.
С трaннw бGа вочеловёчшасz и3 воскrша мhсленнw ви1дzще, всsкое житeйское tложи1мъ попечeніе, ћкw да цRS всёхъ под8имемъ и3 воспоeмъ є3мY: Ґллилyіа.
Јкосъ }.
В eсь, бhлъ є3си2 люб0вь къ пaдшымъ человёкwмъ, q ї}се, и3 постaвилъ є3си2 на бжcтвеннэй стрaжэ бGоглаг0ливаго ґввакyма, да покaжетъ свэтон0снаго ѓгGла, ћснw глаголюща њ воскrніи твоeмъ. тёмже и3 мы2 зовeмъ тебЁ си1це:
Ї}се, стрег0мый в0инами, посли2 пaки ѓгGла храни1телz на стрaжу души2 моеS, є3гw2 же ѓзъ tгонsю грэхи6 мои1ми: ї}се, њслэпи1вый џчи стрегyщымъ тS блистaніемъ бжcтвA, tврати2 џчи мои2 t суеты2 и3 просвэти2 къ познaнію и4стины.
Ї}се, вопрошaвый ґпcла петрA: лю1биши ли мS; дaждь мнЁ и3мёти w4бразъ любви2 є3гw2: ї}се, прости1вый томY ґпcлу tречeніе, прости2 и3 мнЁ є3жеч†сныz tречє1ніz t повелёній твои1хъ.
Ї}се, дaвый влaсть вzзaти и3 рэши1ти, разрэши2 мS t непрaвдъ мои1хъ.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ f7.
В сE є3стество2 человёческое тоб0ю воспріsтое прослaвисz воскrніемъ твои1мъ, ї}се, и3 сегw2 рaди дaруеши тэлесє1мъ нетлёніе. тёмже мы2 ви1дzще сіE знaменіе въ њстaнцэхъ с™hхъ вопіeмъ со ўмилeніемъ: Ґллилyіа.
Јкосъ f7.
В эт‡и бGоглагHливіи ќтреннюют дyхомъ срэтaz тS и3сходsща и3з8 гр0ба и3 вмёсто мЂра приносSтъ ти2 пёснь, ћкw сlнцу прaвды и3 вLцэ, съ ни1ми же нaшz моли6твы пріими2 сицєвaz:
Ї}се, пріeмый мЂро на тS и3зліsнное, пріими2 и3 мн0ю и3зліsнное славосл0віе: ї}се, сlнце и4стины, просвэти2 дyшу мою2.
Ї}се, ры6бари содёлавый ловцы2 человёкwвъ, ўлови2 и3 мою2 ѕлyю в0лю въ твоE послушaніе: ї}се, и3з8 сavла содёлавый первоверх0внаго ґпcла, вразуми2 и3 мS заблyдшаго.
Ї}се, мlтвами ґпcла сегw2 и3 всёхъ с™hхъ твои1хъ, пощади2 мS грёшнаго.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ ‹.
С п7сти2 хотsй р0дъ человёческій, ї}се, снизшeлъ є3си2 на землю2 и3 бGъ сhй воспріsлъ є3си2 нeмwщи нaшz, да и3 въ ни1хъ kви1тсz си1ла твоS подвизaющаz пёти: Ґллилyіа.
Јкосъ ‹.
Ц Rю воскrшій, ї}се хrте, сп7си1телю нaшъ, ты2 снизшeдый въ преиспHднzz земли2 и3 сокруши1вый верє1и вBчныz, содержaщыz св‰занныz дyшы, свободи2 и3 менE t ќзъ грэхA, взывaюща тебЁ си1це:
Ї}се, вручи1вый возлю1бленнаго ўчн7кA м™ри твоeй, вручи2 и3 мS сп7си1тельному є3S смотрeнію: ї}се, страд†ніz м™ри твоеS њбрати1вый въ рaдость, дaждь и3 мнЁ њкаsнному терпэли1вw понести2 кrтъ м0й.
Ї}се, дaвый мjрови застyпницу м™рь твою2, дaждь и3 мнЁ грёшному бhти под8 кр0вомъ є3S: ї}се, младeнцємъ не возбрани1вый прикасaтисz къ тебЁ, дaруй мнЁ и4хъ неѕл0біе.
Ї}се, рекjй блудни1цэ: и3ди2 и3 tсeлэ не согрэшaй, дaждь ми2 къ томY не прогнёвлzти тS.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ №i.
П ёніе ўмилeнное њ воскrніи твоeмъ дaруй мнЁ принести2 тебЁ, њ, спаси1телю м0й, и3 въ нeмъ да пріи1метъ душA мо‰ є3лeй и3сцэлeніz t душеврeдныхъ мечтaній и3 да поeтъ вhну тебЁ: Ґллилyіа.
Јкосъ №i.
С вэтопріи1мнw t воскrніz твоегw2 воспріsвши лучи6 бlгодaти и3 чрeз8 ни1хъ ћкw въ зерцaлэ ви1дzще дух0внw твоE живон0сное востaніе, поклaнzемсz кrтY твоемY честн0му, и3 с™0е воскrніе твоE поeмъ и3 слaвимъ си1це:
Ї}се, преклони1вый нб7сA, пріими2 поклонeніе нaше бlгоутр0бнw: ї}се, ўснyвый пл0тію, ћкw мeртвъ, ўмертви2 нaшz плwтскjz п0хwти.
Ї}се, всего2 себE дaвый на сп7сeніе человёкwмъ, дaждь и3 мнЁ всецёлw предaтисz тебЁ: ї}се, возшeдый на нб7сA ўгот0вати мёсто лю1бzщымъ тS, всели2 и3 мS во њби1тєли тво‰.
Ї}се, сэдhй њдеснyю nц7A, десны6мъ nвцaмъ сопричти2 мS.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ в7i.
Б lгодaть дaждь и3 мнЁ всёхъ возлюби1вый, ї}се, и3 пріими2 моE молeніе ћкw дaнь приноси1мую тебЁ и3 tжени2 t души2 моеS вс‰ лук†ваz помышлє1ніz да неwсуждeннw воспою2 тебЁ: Ґллилyіа.
Јкосъ в7i.
П ою1ще твоE всеслaвное воскrніе, величaемъ тS, q хrте, б9е нaшъ, и3 вёруемъ ћкw дaруеши всBмъ жив0тъ вёчный. Тогw2 рaди въ сeй наречeнный с™hй дeнь ћкw брaтіz дрyгъ другA њб8и1мемъ, ненавидzщымъ нaсъ прости1мъ вс‰ воскrніемъ, и3 є3ди1ными ўсты6 и3 є3ди1нэмъ сeрдцемъ возопіeмъ тебЁ тaкw:
Ї}се, бlгославлszй благославлsющыz тS, благослови2 и3 нhнэ поси1льный трyдъ м0й: ї}се, њсщ7azй на тS ўповaющыz, њс™и2 жел†ніz и3 намёрєніz мо‰.
Ї}се, њбэщaвый бhти съ вёрными до скончaніz вёка, пребyди неtлyчнw и3 со мн0ю грёшнымъ: ї}се, сл0во v3постaси n§іz, њчи1сти недост0йное моE сл0во къ твоемY пэснопёнію.
Ї}се, пaсха спcтельнаz, t смeрти къ жи1зни преводsщаz, всели2 мS въ черт0гъ тв0й просвэти1въ њдэsніе души2 моеS.
Ї}се воскrшій, воскRси2 дyшы нaшz.
Кондaкъ Gi.
Q ї}се хrте, смeртію смeрть попрaвый и3 сyщымъ во гробёхъ жив0тъ даровaвый, пріими2 въ воню2 бlгоухaніz д¦0внагw сіE мaлое молeніе нaше и3 сyщымъ нaмъ во гробёхъ нерадёніz дaруй жив0тъ вёчный да поeмъ тебЁ: Ґллилyіа.
Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды, посeмъ №-й јкосъ и3 №-й кондaкъ.
Моли1тва гDу ї}су воскrшему
С лaва тебЁ, гDи ї}се хrте, б9е м0й, ћкw пaки сподоби1лъ мS є3си2 недост0йнаго, прешeдша п0прищэ свzтaгw постA, поклони1тисz бжcтвеннымъ страстeмъ твои6мъ и3 ви1дэти всерaдостный дeнь преслaвнагw и3з8 гр0ба воскrніz твоегw2, в0ньже свободи1лъ є3си2 сyщыz во ѓдэ t вёкъ св‰занныz дyшы прaвэдныхъ. тоS бжcтвенныz своб0ды дyха и3 пл0ти, дражaйшій спаси1телю м0й, и3 ѓзъ желaю, да разрэши2 мS, свsзана сyща мн0гими грэхи6, и3 да сотвори1ши возсіsти живон0сному свёту воскrніz твоегw2 во мрaчнэй души2 моeй: ви1жду бо безчи1слєнныz щедрHты и3 неизречeнное человэколю1біе твоE, ћкw нE т0чію t небытіS въ бытіE мS привeлъ є3си2, и3 џбраза твоегw2 под0біемъ ўкраси1въ, всеS д0льніz твaри владhку постaвилъ мS є3си2, но и3 посeмъ пaдша съ высоты2 и3 врагY пораб0тившасz, нE њстaвилъ є3си2, но, и3скупи1въ мS безцённою кр0вію твоeю, благодaтію крещeніz снабди1лъ мS є3си2, да востекY на пeрвое достоsніе. ѓзъ же, њкаsнный, запsтъ бhвъ ўм0мъ плотски1мъ, њбрати1хсz вспsть и3 пaки рaбъ сотвори1хсz грэхA и3 страстeй, донeлэже є3ди1нъ по є3ди1ному погуби1хъ вс‰ д†ры благодaти твоеS. и3 нhнэ ќбw, что2 сотворю2, нE вёмъ: nбaче помzнyвъ глагHлы пречи1стыхъ ќстъ твои1хъ, ћкw не пришeлъ є3си2 призвaти прaвэдники, но грёшники въ покаsніе, и3 ѓзъ, ћкw є3ди1нъ t си1хъ, съ вёрою и3 смирeніемъ прихождY къ живон0сному гр0бу твоемY, не ґрwмaты и3 воню2 мЂра носsй (нaгъ бо є4смь и3 пyстъ благи1хъ дёлъ), но пaче надeжду и3мhй њбрэсти2 въ нeмъ прощeніе грэх0мъ мои6мъ и3 њбновлeніе нечи1стому житію2 моемY. при1зри u5бо на мS, кaющасz и3 служи1ти тебЁ хотsща, и3 не tри1ни t благодaти воскrніz твоегw2. живон0сною смeртію твоeю и3 погребeніемъ ўмертви2 мо‰ лю1тыz стр†сти, да ћкw мeртвъ и3 погребeнъ живY въ мjрэ сeмъ. Преслaвнымъ востaніемъ твои1мъ воздви1гни мою2 дyшу, ўмерщвлeнную грэхи6, и3 њживи2с0вэсть, є3sже ничт0же въ мjрэ нyжнэйше є4сть. вознесeніемъ твои1мъ tт0ргни мS t сyетныхъ и3 душетлённыхъ блaгъ земнhхъ, и3 сотвори2 мS г0рнzz мyдрствовати, ћкw да не къ томY себЁ живS и3 ўгождaz, но тебЁ, гDу и3 бGу моемY, служA и3 раб0таz, ћкwже спод0бихсz поклони1тисz воскrнію твоемY на земли2, тaкw спод0бленъ бyду ви1дэти тебЁ, дражайшаго и3скупи1телz моего2, и3 на нб7си2, за пріsтіе смeрти крeстныz слaвою и3 чeстію вёнчанна, и3 стaвъ њдеснyю вели1чествіz твоегw2, со ґрхагGлы и3 ґгGлы, и3 со всёми и3скуплeнными тоб0ю брaтіzми мои1ми, во вёки вэкHвъ пою2 тебЁ: Ґллилyіа. Ґми1нь.
Моли1тва и3на1z.
В Lко гDи ї}се хrте, б9е нaшъ, и3же неизречeннагw рaди твоегw2 человэколю1біz наконeцъ вэкHвъ во плоти2 њболкjйсz t приснодв7ы марjи, слaвимъ њ нaсъ твоE спcтельное промышлeніе, рабы2 твои2, вLко: пэсносл0вимъ тS, ћкw тебЁ рaди nц7A познaхомъ: бlгослови1мъ тS, є3г0же рaди и3 д¦ъ с™hй въ мjръ пріи1де: поклaнzемсz твоeй по пл0ти пречcтэй м™ри, таков0й стрaшной тaйнэ послужи1вшей: восхвалsемъ тво‰ ѓгGльскаz ликосто‰ніz ћкw воспэвaтєли и3 служи1тєли твоегw2 вели1чествіz: ўблажaемъ предтeчу їwaнна тебE крести1вшаго, гDи: почитaемъ и3 провозвэсти1вшыz тS прbр0ки: прославлsемъ ґпcлы тво‰ с™ы6z: торжествyемъ же съ м§нки, сщ7eнники же тво‰ слaвимъ, и3 поклaнzемсz прпdбнымъ твои6мъ, и3 вс‰ тво‰ првdники пёстунствуемъ: таковaго и3 толи1каго мн0гаго и3 неизречeннаго ли1ка бжcтвеннаго въ моли1тву прив0димъ тебЁ всещeдрому бGу раби2 твои2 и3 сегw2 рaди пр0симъ нaшимъ согрэшeніzмъ прощeніz, є4же дaруй нaмъ всёхъ твои1хъ рaди с™hхъ, и3зрsднэй же с™hхъ твои1хъ щедрHтъ, ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.
Акафіст Воскресінню Христовому Кондак 1
Н епереможний Воєводо, Господи неба і землі, переможно вдячний спів приносимо Тобі, раби Твої, що до пекла нині зійшов і з Собою все воскресив, і, наше визволення світло святкуючи, виголошуємо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 1
А нгел Господній у вечір суботній під час великого землетрусу зійшов з неба, відвалив камінь від гробу Ісусового і сів на ньому. Від страху його затремтіла сторожа і стала, немов мертва. Ми ж Воскреслому Живому Богові з мироносицями поклоняємось і Пасху тайну благовістимо, виголошуючи:
Христос воскрес — і князі пекельні впали; Христос воскрес — і злякалися привратники пекла.
Христос воскрес — і скрутилися врата мідні; Христос воскрес — і твердині пекла прийшли в запустіння.
Христос воскрес — і смерть ридає; Христос воскрес — і пекло, стогнучи, взиває:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 2 Побачили Марія Магдалина і Марія Яковова та Саломія юнака у гробі Ісусовім, одягнутого у білу одежу, який сидів праворуч, і вжахнулися. Він же до них промовив: «Ісуса шукаєте розп’ятого? Нема тут, Він воскрес, як і сказав. Підіть, подивіться на місце, де лежав Господь, і скоро йдіть і скажіть ученикам Його:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував».
Ікос 2
Р озум незбагненний бажали пізнати Петро та інший ученик, швидко побігли до гробу і, увійшовши в нього, побачили лише ризи та хустку, що була на голові Ісусовій, не з ризами лежачу, а окремо звиту на одному місці — увірувавши ж, взивали з радості:
Христос воскрес — і все творіння радіє; Христос воскрес — і небо нехай веселиться.
Христос воскрес — і ангели торжествують з нами; Христос воскрес — і просвітилися глибини підземні.
Христос воскрес — співайте, душі праведні, із пекла визволені; Христос воскрес — взиваймо з радістю, від смерті спасенні. Співай же Господеві, вся земле:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 3
С илою з висоти зодягнув Христос Своїх учеників після воскресіння. Ті ж пішли у Галілею на гору, куди повелів їм Ісус, і коли вони прийшли, каже їм Ісус: «Дана Мені всяка влада на небі і на землі. Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх дотримуватися всього, що я заповів вам». Вони ж поклонилися Йому, взиваючи:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 3
М арія Магдалина, маючи в серці любов до Учителя, стояла біля гробу й плакала, побачивши ж Воскреслого, подумала, що то садівник, і запитала: «Якщо ти взяв Його, скажи, де ти поклав Його, і я візьму Його». Одначе більш ніж сподівалася, почувши: «Маріє, відходжу до Отця Мого і Отця вашого, і Бога Мого і Бога вашого», прибігла до учеників, промовляючи:
Христос воскрес — і жало гріховне притупилося; Христос воскрес — і світ від гріховного потопу спасенний.
Христос воскрес — і ми від неволі ворожої звільнилися; Христос воскрес — і омана диявола знищилась.
Христос воскрес — і рукописання, що було на нас, загладилося; Христос воскрес — і все творіння оновлене взиває:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 4
Б урю сумнівів маючи в собі, Фома до учеників, які бачили Господа, промовив: «Доки не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого у рани Його, і не вкладу руки у ребра Його, не повірю»; побачивши ж Воскреслого, з радістю взивав:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 4
Ф ома, почувши від учеників і очима своїми бажаючи Його бачити, каже: «Не повірю». А після восьми днів прийшов Ісус через замкнені двері, став посеред учеників і говорить Фомі: «Подай палець твій сюди і поглянь на Мої руки, і подай руку твою і вклади у ребра Мої і не будь невірний, а вірний». І відповів Фома, кажучи:
Христос воскрес — Ти є Господь мій; Христос воскрес — Ти є Бог мій.
Христос воскрес — і всі нетління і життя одержали; Христос воскрес — і мертві встали.
Христос воскрес — і ми визволилися від осудження і муки; Христос воскрес — і життя із гробу засяяло світові, що співає:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 5
В огонь Божества не обпалив Фому, який насмілився доторкнутися до ребра Спасителя; але, просвітившись, пізнав втіленого заради нашого спасіння Бога, що з тілом воскрес. Своїм невірством блаженний Близнець віру церковну утверджує, і ми, сповідуючи її, однодушно взиваємо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 5
П обачивши Ісуса Воскреслого, ученики убоялися, думаючи, що духа бачать. Ісус же, бажаючи утвердити їх, показав їм руки, і ноги, і ребра Свої, а також взяв риби печеної та меду від бджіл і їв перед ними. Через те переконалися вони і, страх свій та печаль свою відклавши, в радості співали:
Христос воскрес — прийнявши гірше, подав нам краще; Христос воскрес — і пекло умертвив сяянням Божества Його.
Христос воскрес — і темрява зруйнувалася, і темні демони відігнані; Христос воскрес — і зітліле пристрастями людське єство оновилося.
Христос воскрес — і беззаконня наші задарма очищені; Христос воскрес — і ми всі зодягнулись у нетління, приносимо Йому пісню цю:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 6
П ісля воскресіння Твого посилаючи у світ проповідників Твоїх, богоносних апостолів, Ти, Христе, дихнувши, промовив до них: «Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи — відпустяться, на кому залишите — залишаться». Через це навіть донині у всьому світі діти Церкви, від гріхів розрішаючись, безперестанно прославляють Твоє милосердя і душами чистими в радості співають: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 6
С вітло Твого, Христе, воскресіння засяяло в темних глибинах пекла, благовістуючи, Многомилостивий, прощення, послаблення та визволення душам, які від віку там утримувалися. Тому визволені від змія людиновбивці, радіючи, до світла Твого кинулися, співаючи:
Христос воскрес — і кайдани наші розірвалися; Христос воскрес – і смертна тінь на вічне життя перемінилася.
Христос воскрес — і смертна держава вже не може тримати людину; Христос воскрес — і сміливість мучителя щезла.
Христос воскрес — і рай замість пекла для життя нам даровано; Христос воскрес — і світ співає повсякчасно:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 7
Б ажаючи впалому Адаму послужити, Спасе наш, на землі явився Ти і, того на землі не знайшовши, навіть до пекла зійшов Ти, щоб, зустрівши Тебе внизу, в глибинах землі, з усіма спасенними співав:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 7
Н ового життя початок Ти, Господи, поклав для світу Твоїм славним воскресінням. Старе все минуло: і пекло, і смерть, і влада диявола. Свобідним стало творіння, раніше затьмарене; нині як сини Божі торжествують, співаючи:
Христос воскрес — безодню милосердя щедро Ти вилив на рід наш; Христос воскрес — і нас, упалих у рів, Ти підняв з Собою.
Христос воскрес — і гіркота гріха в насолоду райського життя перетворилася; Христос воскрес — і древом умертвлені ожили.
Христос воскрес — і нас привів у попереднє достоїнство, щоб ми взивали:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 8
П одорожуючи з Лукою і Клеопою в село на відстані стадіїв шістдесят від Єрусалима, не впізнаний ними, Ти дорікав їм, Спасе, за невір’я та жорстокість серця, кажучи: «Чи не так належало постраждати Христу і увійти в славу Свою?», і, почавши від Мойсея і від усіх пророків, Ти навчив їх співати:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 8
У сього себе, як Бога і як досконалу Людину, подав Ти, Спасе, двом ученикам Твоїм у Еммаусі, коли взяв хліб, благословив, переломив і дав їм. І відкрились очі їхні, і впізнали Тебе; Ти ж невидимим став для них, і вони говорили в собі:
Христос воскрес — і життя запанувало; Христос воскрес — і диявольська омана викрита.
Христос воскрес — і припинилася жертва ідольська; Христос воскрес — і вся земля приносить Йому жертву хвали.
Христос воскрес — і ми, споживши в давнину плід непослуху, нині споживаємо їжу вічну; Христос воскрес — і ми стали причасниками вічної радості, співаючи:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 9
В сі ангели, Христе Спасе, Твоє воскресіння оспівують на небі. Сподоби і нас на землі чистим серцем у веселості співати:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 9
К расномовець всесвітній і вчитель народів Павло Богонатхненний, як сурма, взиває: «Христос, що воскрес із мертвих, є Початок воскресіння з мертвих. Як у Адамі всі умирають, так у Христі всі оживуть». Тому, воскресіння Христове бачивши, в радості виголошуємо:
Христос воскрес — і князь темряви подоланий; Христос воскрес — і тремтить підземна глибина.
Христос воскрес — і смерть знищена перемогою; Христос воскрес — і пекло полонено державою Христа.
Христос воскрес — і ми визволені від пекельних непорушних кайданів; Христос воскрес — і ми, від тління визволившись, стали синами воскресіння і співаємо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 10
Т и, Господи, бажаючи спасти рід людський від рабства диявола, розп’яття і смерть перетерпів, був похований і на третій день воскрес із мертвих. Тому Ангел у блискучих одежах у гробі благовістує жонам, промовляючи:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 10
У третє після воскресіння явився Ісус на морі Тиверіадському, коли ловили рибу Симон Петро, Фома і Нафанаїл, і сини Зеведеєві з іншими двома Його учениками, і як Владика всіх повелів закинути сіть по праву сторону човна, і стало слово скоро ділом: уловили велику кількість риб, і вечеря дивна готова на землі. Нею ж нині духовно насолодитися сподоби і нас, Господи, що співають:
Христос воскрес — і дана Йому влада на небі і на землі; Христос воскрес — і Царство Боже настало.
Христос воскрес — і Тіло Його як Хліб життя всі приймаємо; Христос воскрес — і Кров Його як із Джерела безсмертя споживаємо.
Христос воскрес — і Адам визволений з нами веселиться; Христос воскрес — і Єва, звільнена від кайданів, радується, взиваючи:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 11
С пів зворушений приносив Тобі воскреслому Петро, який тричі зрікся Тебе, тричі ж і сповідує: «Господи, Ти все знаєш, Ти знаєш, що люблю Тебе». І тричі чує від Тебе найсолодше на паству знову покликання: «Паси ягнят моїх, паси овець Моїх», тому й взиває:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 11
П одателю світла, Ти як сонце засяяв на третій день із гробу і все просвітив світлом істинного богопізнання. Тому ми, що сиділи у темряві невіри і сумніву, увірували з апостолами, що Ти є Господь, і уже не питаємо: «Хто Ти є?» Але прославляємо Тебе воскреслого і зворушено взиваємо:
Христос воскрес — і усіх просвітив воскресінням Своїм; Христос воскрес — і світло вічне засяяло тим, хто сидів у темряві і тіні смертній.
Христос воскрес — і вірним подав таємно осіняюче з висоти сяйво Духа; Христос воскрес — і очі духовні раніше сліпих відкрилися.
Христос воскрес — і ми Отця світла пізнали; Христос воскрес — нехай посоромляться ті, хто зрікся Господа слави, і з нами нехай співають:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 12
С воєю благодаттю всякій людині найлегшу путь до спасіння показуючи, Христе, Ти промовив до Симона Петра: «Коли ти постарієш, піднімеш руки твої, і інший тебе підпереже і поведе, куди не хочеш», — давши знак, якою смертю він прославить Бога. Улюбленому ж ученику Ти повелів перебувати, доки не прийдеш. Тому, хоч і розчулились апостоли, але, з’єднані союзом любові, однодушно співали:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 12
О співуючи Твоє триденне воскресіння, Христе, радуємося Твоїй незмінній обітниці. З нами бо до кінця віку Ти обіцяв бути, від усякого зла нас визволяючи і до життя вічного спрямовуючи. Заради цього, Тебе прославляючи, взиваємо:
Христос воскрес — і ми від усякої біди нині визволяємося; Христос воскрес — і нас посадив із Собою праворуч Отця.
Христос воскрес — і нас зробив причасниками Своєї вічної слави; Христос воскрес — і той, що спокусив давнього праотця, сильний ворог, переможений.
Христос воскрес — і ми, раніше відкинуті, з ангелами оселяємося; Христос воскрес — і з Собою всіх воскресив, що взивають:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 13
О Пасхо велика і священна, Христе Ісусе, Спасителю наш! Вдячно сповідуємо велику спасительну милість Твою, що знову сподобив нас, недостойних, нині спожити радості світлого Воскресіння Твого. Подавай нам у невечірньому дні Царства Твого досконало й істинно причащатися Тебе Найсолодшого, щоб з ангелами і з усіма святими на віки віків усім співати радісно:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Ікос 1
А нгел Господній у вечір суботній під час великого землетрусу зійшов з неба, відвалив камінь від гробу Ісусового і сів на ньому. Від страху його затремтіла сторожа і стала немов мертва. Ми ж Воскреслому Живому Богові з мироносицями поклоняємось і Пасху тайну благовістимо, виголошуючи:
Христос воскрес — і князі пекельні впали; Христос воскрес — і злякалися привратники пекла.
Христос воскрес — і скрушилися врата мідні; Христос воскрес — і твердині пекла прийшли в запустіння.
Христос воскрес — і смерть ридає; Христос воскрес — і пекло, стогнучи, взиває:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував.
Кондак 1
Н епереможний Воєводо, Господи неба і землі, переможно вдячний спів приносимо Тобі, раби Твої, що до пекла нині зійшов і з Собою все воскресив, і, наше визволення світло святкуючи, виголошуємо:
Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав і тим, що у гробах, життя дарував..
