...

2

ГражданскийЦерковнослов'янськаУкраїнською

Востав от сна, прежде всякого другого дела, стань благоговейно, представляя себя пред Всевидящим Богом, и, совершая крестное знамение, произнеси:

Во и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха. Ами́нь.

Затем немного подожди, пока все чувства твои не придут в тишину и мысли твои не оставят все земное, и тогда произноси следующие молитвы, без поспешности и со вниманием сердечным:
Молитва мытаря
(Евангелие от Луки, глава 18, стих 13)

Бо́же, ми́лостив бу́ди мне гре́шному. (Поклон)
Молитва предначинательная

Мlтвы ќтрєнніz.

Вос­прzнyвъ без8 лё­но­сти, и3 и3стрезви1всz, во­стaвъ t снA, рцы2 сіE:

Во и4мz nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а. Ґми1нь.

По­сeмъ пост0й мaлw мол­чA, д0ндеже ўти­шaт­сz вс‰ ч{вствіz, и3 то­гдA сотвори2 три2 покл0ны, глаг0лz:

Мlтва мы­тарS:

Б9е, млcтивъ бy­ди мнЁ грёшному.

Тa­же начни2 си1це.

Мlтва пред­на­чинa­тель­наz:

ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рa­ди пречcтыz тво­еS м™ре, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Слa­ва те­бЁ б9е нaшъ, слa­ва тебЁ.

Мlтва с™0му д¦у:

ЦRю2 нбc­ный, ўтё­ши­те­лю, дш7е и4стины, и4же вез­дЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй, сокр0вище бlги1хъ, и3 жи1зни подa­те­лю, пріиди2 и3 всели1сz въ ны2, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeр­ны, и3 сп7си2, бl­же, дy­шы нaшz.

Трис™0е:

С™hй б9е, с™hй крёп­кій, с™hй без­смeрт­ный, поми1луй нaсъ. [Три1жды.]

Слa­ва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва ко прес™ёй трbцэ:

Прес™az трb­це, поми1луй нaсъ: гDи, њчи1сти грэхи2 нa­шz: вLко, прости2 без­за­кHніz н†ша: с™hй, посэти2 и3 и3сцэли2 нe­мw­щи нa­шz, и4мене твоегw2 рaди.

ГDи, поми1луй. [Три1жды.]

Слa­ва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва гDнz:

Џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE, да пріи1детъ цrтвіе твоE, да бy­детъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2 и3 на земли2. Хлёбъ нaшъ на­сyщ­ный дaждь нaмъ днeсь: и3 њстaви нaмъ д0лги нa­шz, ћко­же и3 мы2 њстав­лsемъ долж­ни­кHмъ нa­шымъ: и3 не введи2 нaсъ во и3скушeніе, но и3збaви нaсъ t лукaвагw.

Тропари2 трbч­ны:

Востaв­ше t снA, при­пa­да­емъ ти2, бl­же, и3 ѓгGль­скую пё­снь во­піeмъ ти2, си1льне: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е, бцdею поми1луй нaсъ.

Слa­ва: T nдрA и3 снA воздви1глъ мS є3си2 гDи: ќмъ м0й просвэти2 и3 сeрд­це, и3 ўст­нЁ мои2 tвeр­зи, во є4же пё­ти тS с™az трb­це: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е, бцdею поми1луй нaсъ.

И# нhнэ: Внезa­пу судіS пріи1детъ, и3 ко­е­гHж­до дэ‰ніz њб­на­жaт­сz, но стрa­хомъ зо­вeмъ въ полy­но­щи: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е, бцdею поми1луй нaсъ.

ГDи, поми1луй. [в7i.]

И# мlтву сію2 ко прес™ёй трbцэ:

T снA во­стaвъ, бlгодарю1 тz с™az трb­це, ћкw мн0гіz рa­ди тво­еS бl­го­сти и3 дол­го­тер­пё­ніz, не про­гнё­вал­сz є3си2 на мS лэни1ваго и3 грёш­на­го, ни­жE погуби1лъ мS є3си2 со беззак0ньми мои1ми, но чlвэколю1бствовалъ є3си2 nбhч­нw, и3 въ нечazніи ле­жa­ща­го воздви1глъ мS є3си2, во є4же ќтре­не­ва­ти, и3 славосл0вити дер­жaву твою2. И# нhнэ просвэти2 мои2 џчи мhслєн­ныz, tвeр­зи мо‰ ўстA, по­учaтисz словесє1мъ твои6мъ, и3 ра­зу­мё­ти зa­пw­вэ­ди тво‰, и3 твори1ти в0лю твою2, и3 пё­ти тS во и3сповёданіи сер­дeч­нэмъ, и3 вос­пэ­вaти всес™0е и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Пріиди1те, поклони1мсz цReви нa­ше­му бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 при­па­дeмъ хrтY, цReви нa­ше­му бGу. [Покл0нъ.]

Пріиди1те, поклони1мсz и3 при­па­дeмъ са­мо­мY хrтY, цReви и3 бGу нa­ше­му. [Покл0нъ.]

Pал0мъ н7:

Поми1луй мS б9е, по вели1цэй млcти твоeй, и3 по мн0жеству щедр0тъ твои1хъ њчи1сти беззак0ніе моE. Наи­пa­че њмhй мS t беззак0ніz моегw2, и3 t гр­эхA моегw2 њчи1сти мS. Ћкw беззак0ніе моE ѓзъ знaю, и3 грёхъ м0й пре­до мн0ю є4сть вh­ну. Те­бЁ є3ди1ному согрэши1хъ, и3 лукaвое пред8 тоб0ю сотвори1хъ: ћкw да њправди1шисz во сло­ве­сёхъ твои1хъ, и3 побэди1ши, вне­гдA суди1ти ти2. Сe бо въ беззак0ніихъ за­чaтъ є4смь, и3 во гр­э­сёхъ роди1 мz мaти моS. Сe бо и4стину возлюби1лъ є3си2, безвBст­наz и3 т†йнаz пре­мyд­ро­сти тво­еS kви1лъ ми2 є3си2. Њкропи1ши мS v3ссHпомъ, и3 њчи1щусz: њмhе­ши мS, и3 пa­че снё­га ўбэлю1сz. Слy­ху мо­е­мY дa­си рa­дость и3 весeліе: возрa­ду­ют­сz кH­сти смирє1нныz. Tврати2 ли­цE твоE t грBхъ мои1хъ, и3 вс‰ без­за­кHніz мо‰ њчи1сти. Сeрд­це чи1сто сози1жди во мнЁ б9е, и3 дyхъ прaвъ њбнови2 во ўтр0бэ моeй. Не tвeр­жи менє2 t ли­цA твоегw2, и3 д¦а твоегw2 с™aгw не tими2 t менє2. Воздaждь ми2 рa­дость сп7сeніz твоегw2, и3 д¦омъ вLч­нимъ ўтверди1 мz. На­учY без­за­кHн­ныz путє1мъ твои6мъ, и3 нечести1віи къ те­бЁ њбратsт­сz. И#збaви мS t кро­вeй б9е, б9е сп7сeніz моегw2: возрa­ду­ет­сz љзhкъ м0й прaв­дэ твоeй. ГDи, ўст­нЁ мои2 tвeр­зе­ши, и3 ўстA мо‰ воз­вэ­с­тsтъ хвалY твою2. Ћкw ѓще бы вос­хо­тёлъ є3си2 жeрт­вы, дaлъ бhхъ ќбw: все­со­ж­жeніz не бlговоли1ши. Жeрт­ва бGу дyхъ со­кру­шeнъ: сeрд­це со­кру­шeн­но и3 сми­рeн­но бGъ не ўничижи1тъ. Ўбlжи2 гDи, бl­го­волeніемъ твои1мъ сіH­на, и3 да сози1ждутсz стё­ны їеrли6мскіz. То­гдA бlговоли1ши жeрт­ву прaв­ды, воз­но­шeніе и3 все­со­же­гaє­маz: то­гдA воз­ло­жaтъ на nл­тaрь тв0й тельцы2.

Сmмв0лъ пра­во­слaв­ныz вёры:

[№] Вё­рую во є3ди1наго бGа nц7A вседержи1телz, твор­цA нб7у и3 земли2, ви6димымъ же всBмъ и3 неви6димымъ. [в7] И# во є3ди1наго гDа ї}са хrтA, сн7а б9іz, є3динор0днаго, и4же t nц7A рож­дeн­на­го прeж­де всёхъ вBкъ: свё­та t свё­та, бGа и4стинна t бGа и4стинна, рож­дeн­на, не со­творeн­на, є3диносyщна nц7Y, и4мже вс‰ бh­ша. [G] Нaсъ рa­ди че­ло­вBкъ, и3 нa­ше­гw рa­ди сп7сeніz сшeд­ша­го съ нб7съ, и3 воплоти1вшагосz t д¦а с™а и3 мRjи дв7ы, и3 вочlвёч­шасz. [д7] Рас­пs­та­го же за ны2 при пон­тjй­ст­эмъ пілaтэ, и3 стра­дaв­ша, и3 по­гребe­на. [є7] И# вос­кr­ша­го въ трeтій дeнь, по писaніємъ. [ѕ7] И# воз­шeд­ша­го на нб7сA, и3 сэдs­ща њдес­нyю nц7A. [з7] И# пaки грzдy­ща­го со слa­вою суди1ти живы6мъ и3 мє1ртвымъ, є3гHже цrтвію не бy­детъ кон­цA. [}] И# въ д¦а с™aго, гDа жи­во­творs­ща­го, и4же t nц7A и3сходsщаго, и4же со nц7eмъ и3 сн7омъ спо­кланsе­ма и3 сслaви­ма, глаг0лавшаго прbр0ки. [f7] Во є3ди1ну с™yю, соб0рную и3 ґпcль­скую цR­ковь. [‹] И#сповёдую є3ди1но кR­щeніе, во њстав­лeніе гр­эхHвъ. [№i] Чaю вос­кrніz мeрт­выхъ: [в7i] И# жи1зни бy­ду­ща­гw вё­ка. Ґми1нь.

Мlтва №, с™aгw ма­кaріа вели1кагw:

Б9е, њчи1сти мS грёш­на­го, ћкw николи1же сотвори1хъ бlг0е пред8 тоб0ю, но и3збaви мS t лукa­ва­гw, и3 да бy­детъ во мнЁ в0лz твоS: да неw­суж­дeн­нw tвeр­зу ўстA мо‰ недо­стHй­наz, и3 восхвалю2 и4мz твоE с™0е, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва в7, то­гHж­де с™aгw:

T снA во­стaвъ, полy­нощ­ную пё­снь при­но­шy ти сп7се, и3 при­пa­даz вопію1 ти: не дaждь ми2 ўс­нyти во грэх0внэй смeр­ти, но ўщeд­ри мS, рас­пнhй­сz в0лею, и3 ле­жa­ща­го мS въ лё­но­сти ўскори1въ воз­стaви, и3 сп7си1 мz въ пред­стоsніи и3мlт­вэ, и3 по снЁ нощ­нёмъ воз­сіsй ми2 дeнь без­грё­шенъ хrтE б9е, и3 сп7си1 мz.

Мlтва G, то­гHж­де с™aгw:

Къ те­бЁ вLко чlвэколю1бче, t снA во­стaвъ при­бэ­гaю, и3 на дэлA тво‰ под­визa­юсz млcр­діемъ твои1мъ, и3 молю1сz те­бЁ: помози2 мнЁ на всsкое врe­мz, во всsкой вe­щи, и3 и3збaви мS t всsкіz мір­скjz ѕлhz вe­щи, и3 діaволь­ска­гw по­спэ­шeніz, и3 сп7си1 мz, и3 введи2 въ цrтво твоE вёч­ное. Тh бо є3си2м0й сотвори1тель, и3 всsко­му бl­гу про­мhс­лен­никъ и3 подa­тель: њ те­бё же всE ўпо­вaніе моE, и3 те­бЁ слaву воз­сы­лaю, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва д7, то­гHж­де с™aгw:

ГDи, и4же мн0гою твоeю бl­го­стію и3 вели1кими щедр0тами твои1ми дaлъ є3си2 мнЁ ра­бY тво­е­мY ми­мо­шeд­шее врe­мz н0щи сеS без8 на­пa­сти прейти2 t всsка­гw ѕлA проти1вна: ты2 сaмъ вLко, всs­че­скихъ тв0рче, спод0би мS и4стиннымъ твои1мъ свё­томъ, и3 про­свэ­щeн­нымъ сeрд­цемъ, твори1ти в0лю твою2, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва є7, с™aгw васjліа вели1кагw:

ГDи вседержи1телю, б9е си1лъ и3 всsкіz пл0ти, въ вhш­нихъ живhй, и3 на смирє1нныz при­зи­рazй, серд­цa же и3 ўтрH­бы и3спытyzй, и3 сокровє1ннаz че­ло­вёкwвъ ћвэ пред­вё­дый, без­на­чaль­ный и3 прис­носyщ­ный свё­те, ў негH­же нёсть прем­энeніz, и3ли2 пре­ло­жeніz њс­энeніе: сaмъ без­смeрт­ный цRю2, пріими2 молє1ніz н†ша, ±же въ на­стоs­щее врe­мz, на мн0жество твои1хъ щедр0тъ дерзa­ю­ще, t сквeр­ныхъ къ те­бЁ ўстeнъ твори1мъ: и3 њстaви нaмъ прегрэшє1ніz н†ша, ±же дё­ломъ, и3 сл0вомъ, и3 мhслію, вёд­эніемъ и3ли2 невёд­эніемъ согрэшє1ннаz нa­ми, и3 њчи1сти ны2 t всsкіz сквeр­ны пл0ти и3 дy­ха. И# дaруй нaмъ б0дреннымъ сeрд­цемъ и3 трeз­вен­ною мhслію всю2 на­стоs­ща­гw жи­тіS н0щь прейти2, њжидa­ю­щымъ при­шeствіz свёт­ла­гw и3 kв­лeн­на­гw днE є3динор0днагw твоегw2 сн7а, гDа и3 бGа и3 сп7са нa­ше­гw ї}са хrтA, в0ньже со слa­вою судіS всёхъ пріи1детъ, ко­мyж­до tдaти по дэлHмъ є3гw2: да не пaд­ше и3 њблэни1вшесz, но б0дрствующе, и3 воздви1жени въ дё­ланіе, њбрs­щем­сz гот0ви, въ рa­дость и3 бжcтвен­ный черт0гъ слa­вы є3гw2 совни1демъ, и3дёже прaзд­ну­ю­щихъ глaсъ непре­стaн­ный, и3 неиз­речeн­наz слa­дость зрs­щихъ твоегw2 ли­цA добр0ту неиз­речeн­ную. Тh бо є3си2 и4стинный свётъ, про­свэ­щazй и3 њсщ7azй всsчєскаz, и3 тS поeтъ всS твaрь во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва ѕ7, то­гHж­де с™aгw:

ТS бlгослови1мъ, вhш­ній б9е и3 гDи млcти, творs­ща­го при1снw съ нa­ми вели6каz же и3 неиз­слёдw­ван­наz, сл†внаz же и3 ўж†снаz, и4хже нёсть числA, подaв­ша­го нaмъ с0нъ во ўпо­коeніе нe­мо­щи нa­шеz, и3 њслаб­лeніе трудHвъ мно­го­трyд­ныz пл0ти. Бlгодари1мъ тS, ћкw не погуби1лъ є3си2 нaсъ со беззак0ньми нa­ши­ми, но чlвэколю1бствовалъ є3си2 nбhч­нw, и3 въ нечazніи ле­жa­щыz ны2 воздви1глъ є3си2, во є4же славосл0вити дер­жaву твою2. Тём­же м0лимъ без­мёр­ную твою2 бl­гость: просвэти2 нa­шz мы6сли, nчесA, и3 ќмъ нaшъ t тsж­ка­гw снA лё­но­сти воз­стaви: tвeр­зи н†ша ўстA, и3 и3сп0лни | твоегw2 хвалeніz, ћкw да возм0жемъ непо­колeб­ле­мw пё­ти же и3 и3сповёдатисz те­бЁ, во всёхъ и3 t всёхъ слaви­мо­му бGу, без­на­чaль­но­му nц7Y, со є3динор0днымъ твои1мъ сн7омъ, и3 всес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 жи­во­творs­щимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва з7.
Пё­снь полy­нощ­наz, ко прес™ёй бцdэ:

Воспэ­вaю бl­годaть твою2 вLч­це, молю1 тz, ќмъ м0й њбlгодати2. Сту­пaти прaвw мS на­стaви, путю2 хrт0выхъ зa­по­вэ­дей. Бдё­ти къ пё­с­ни ўкрэпи2, ўнhніz с0нъ tгонs­ю­щи. Свs­за­на плени1цами гр­э­хо­па­дeній, моль­бa­ми твои1ми разрэши2, бGо­не­вё­сто. Въ нощи2 мS и3 во дни2 со­хранsй, борю1щихъ вр†гъ и3збавлsющи мS. Жиз­нодa­телz бGа р0ждшаz, ўмерщ­влe­на мS страстьми2 њживи2. Ћже свётъ невечeр­ній р0ждшаz, дy­шу мою2 њслёп­шую просвэти2. q ди1внаz вLч­нz палaто, д0мъ д¦а б9eственна менE сотвори2. Вра­чA р0ждшаz, ўвра­чyй души2 мо­еS мно­голBт­ныz стр†сти. Вол­нy­ю­щасz жи­тeй­скою бyрею, ко стези1 мz по­каsніz на­прaви. И#збaви мS nгнS вёч­ну­ю­ща­гw, и3 чeрвіz же ѕлa­гw, и3 тaр­та­ра: да мS не kви1ши бэс­Hмъ рa­до­ваніе, и4же мнH­гимъ гр­эхHмъ пови1нника. Н0ва сотвори1 мz, њбет­шaв­ша­го нечyв­ствен­ны­ми, пренепор0чнаz, согрэшє1ніи. Стрaн­на мyки всsкіz покажи1 мz, и3 всёхъ вLку ўмоли2. Нбc­наz ми2 ўлучи1ти весє1ліz со всё­ми с™hми спод0би. Прес™az дв7о, ўслh­ши глaсъ непо­трeб­на­гw ра­бA твоегw2. Струю2 давaй мнЁ слезaмъ пречcтаz, души2 мо­еS сквeр­ну њчи­щa­ю­щи. Стен†ніz t сeрд­ца при­но­шy ти непре­стaн­нw, ўсeрд­ствуй вLч­це. Молeб­ную слyж­бу мою2 пріими2, и3 бGу бlгоутр0бному принеси2. Превh­ш­шаz ѓгGлъ, мір­скa­гw мS превh­ш­ша сли1тіz сотвори2. Свэтон0снаz сёне нбc­наz, д¦0вную бl­годaть во мнЁ на­прaви. Рy­цэ воз­дёю и3 ўст­нЁ къ по­хвалeнію, њсквер­нe­ны сквeр­ною, всенепор0чнаz. Ду­шет­лён­ныхъ мS пa­ко­стей и3збaви, хrтA при­лёж­нw ўмолs­ю­щи: є3мyже чeсть и3 по­клонeніе по­добaетъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва }, ко гDу нa­ше­му ї}су хrтY:

Мно­гом­лcти­ве и3 все­м­лcти­ве б9е м0й, гDи ї}се хrтE, мн0гіz рa­ди люб­вE сшeлъ и3 воплоти1лсz є3си2, ћкw да сп7сeши всёхъ. И# пaки, сп7се, сп7си1 мz по бl­годaти, молю1 тz: ѓще бо t дёлъ сп7сeши мS, нёсть сE бl­годaть и3 дaръ, но д0лгъ пa­че. Е$й, мн0гій въ щедр0тахъ, и3 неиз­речeн­ный въ млcти! Вё­руzй бо въ мS, рeклъ є3си2, q хrтE м0й, жи1въ бy­детъ, и3 не ќзритъ смeр­ти во вё­ки. Ѓще ќбw вё­ра, ћже въ тS, сп7сaетъ tч†zнныz, сE вё­рую: сп7си1 мz, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2 и3 со­здa­тель. Вё­ра же вмё­стw дёлъ да вмэни1тсz мнЁ, б9е м0й, не њбрs­ще­ши бо дёлъ tню1дъ њправ­дa­ю­щихъ мS. Но тA вё­ра моS да до­влёетъ вмё­стw всёхъ, тA да tвэ­щaетъ, тA да њправди1тъ мS, тA да по­кa­жетъ мS при­чaст­ни­ка слa­вы тво­еS вёч­ныz. Да не ќбw похи1титъ мS са­танA, и3 по­хвa­лит­сz, сл0ве, є4же tт0ргнути мS t тво­еS руки2 и3 њгрa­ды. Но и3ли2 хо­щY, сп7си1 мz, и3ли2 не хо­щY, хrтE сп7се м0й, предвари2 ск0рw, ск0рw, погиб0хъ: тh бо є3си2 бGъ м0й t чрe­ва мa­те­ре мо­еS. Спод0би мS гDи, нhнэ возлюби1ти тS, ћко­же возлюби1хъ и3ногдA т0й сa­мый грёхъ, и3 пaки пораб0тати те­бЁ без8 лё­но­сти т0щнw, ћко­же пораб0тахъ прeж­де са­та­нЁ льсти1вому. Наи­пa­че же пораб0таю те­бЁ гDу и3 бGу мо­е­мY ї}су хrтY, во вс‰ дни6 жи­во­тA моегw2, нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтва f7,
ко храни1телю че­ло­вё­че­скіz жи1зни ѓгGлу:

С™hй ѓгG­ле, пред­стоsй nкаsн­нэй моeй души2 и3 стрaст­нэй моeй жи1зни, не њстaви менє2 грёш­на­гw, ни­жE tступи2 t менє2 за невоз­дер­жaніе моE: не дaждь мё­ста лукaво­му дe­мо­ну њб­ла­дaти мн0ю, наси1льствомъ смeрт­на­гw сегw2 тэлесE: ўкрэпи2 бёд­ству­ю­щую и3 худyю мою2 рyку, и3 на­стaви мS на пyть сп7сeніz. Е$й, с™hй ѓгG­ле б9ій, храни1телю и3 покрови1телю nкаsн­ныz мо­еS души2 и3 тё­ла, вс‰ мнЁ прости2, є3ли1кими тS њскорби1хъ во вс‰ дни6 жи­во­тA моегw2: и3 ѓще что2 согрэши1хъ въ пре­шeд­шую н0щь сію2, по­крhй мS въ на­стоs­щій дeнь, и3 сохрани1 мz t всsка­гw и3скушeніz проти1внагw, да ни въ к0емъ гр­э­сЁ про­гнё­ваю бGа: и3 моли1сz за мS ко гDу, да ўтверди1тъ мS въ стрaсэ своeмъ, и3 дост0йна по­кa­жетъ мS ра­бA сво­еS бl­го­сти. Ґми1нь.

Мlтва ‹, ќтрен­нzz конeчнаz,
ко прес™ёй бцdэ:

Прес™az вLч­це моS бцdе, с™hми твои1ми и3 всеси1льными моль­бa­ми tжени2 t менє2 сми­рeн­на­гw и3 nкаsн­на­гw ра­бA твоегw2, ўнhніе, за­бвeніе, неразy­міе, нера­дёніе, и3 вс‰ сквє1рнаz, лук†ваz и3 х{льнаz помышлє1ніz, t nкаsн­на­гw моегw2 сeрд­ца, и3 t по­мра­чeн­на­гw ўмA моегw2. И# погаси2 плa­мень страстeй мои1хъ, ћкw ни1щъ є4смь и3 nкаs­ненъ: и3 и3збaви мS t мн0гихъ и3 лю1тыхъ вос­по­минaній, и3 пред­пріsтій, и3 t всёхъ дёй­ствъ ѕлhхъ свободи1 мz. Ћкw бl­го­сло­вe­на є3си2 t всёхъ родHвъ, и3 слaвит­сz пречcтн0е и4мz твоE во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

Мlтвен­ное при­зы­вaніе с™aгw,
є3гHже и4мz н0сиши:

Моли2 бGа њ мнЁ, с™hй ўг0дниче б9ій [и4м>къ], ћкw ѓзъ ўсeрд­нw къ те­бЁ при­бэ­гaю, ск0рому пом0щнику и3мlтвен­ни­ку њ души2 моeй.

Пё­снь прес™ёй бцdэ, глaсъ д7:

Бцdе дв7о рa­дуй­сz, бl­годaт­наz мRjе, гDь съ тоб0ю: бl­го­сло­вe­на ты2 въ женaхъ, и3 бl­го­сло­вeнъ пл0дъ чрe­ва твоегw2, ћкw сп7са ро­ди­лA є3си2 дyшъ нaшихъ.

Тро­пaрь кrтY, глaсъ №, мlтва за nтeчество:

Сп7си2, гDи, лю1ди тво‰, и3 бlгослови2 до­стоsніе твоE, по­бB­ды правосл†внымъ хrтіaнwмъ на сопроти6вныz дaруz, и3 твоE со­хранsz кrт0мъ твои1мъ жи1тельство.

Мlтва њ живhхъ:

Сп7си2, гDи, и3 поми1луй nт­цA моего2 дух0внаго [и4м>къ], роди1телей мои1хъ [и4м>къ], ср0дникwвъ [и4м>къ], на­чaль­ни­кwвъ, на­стaв­ни­кwвъ, бl­го­дё­те­лей [и4м>къ], и3 всёхъ пра­во­слaв­ныхъ хrтіaнъ.

Мlтва њ ўс0пшихъ:

Ўпок0й, гDи, дy­шы ўс0пшихъ р†бъ твои1хъ: [роди1телей мои1хъ], ср0дникwвъ [и4м>къ], бl­го­дё­те­лей [и4м>къ], и3 всёхъ пра­во­слaв­ныхъ хrтіaнъ, и3 прости2 и5мъ вс‰ согрэшє1ніz вHль­наz и3 невHль­наz, и3 дaруй и5мъ цrтвіе нбcное.

Њкон­чаніе мlтвъ:

Дост0йно є4сть ћкw вои1стинну, бlжи1ти тS бцdу, прис­нобl­жeн­ную, и3 пренепор0чную, и3 м™рь бGа нa­ше­гw. ЧCт­нёй­шую херув‡мъ, и3 слaв­нэй­шую без8 срав­нeніz сераф‡мъ, без8 и3стлёніz бGа сл0ва р0ждшую, сy­щую бцdу тS величaемъ.

Слa­ва nц7Y, и3 сн7у, и3 с™0му д¦у, и3 нhнэ и3 при1снw, и3 во вё­ки вэ­кHвъ. Ґми1нь.

ГDи, поми1луй. [Три1жды.]

Tпyстъ:

ГDи ї}се хrтE сн7е б9ій, мlтвъ рa­ди пречcтыz тво­еS м™ре, пр­пdб­ныхъ и3 бGон0сныхъ nтє1цъ нa­шихъ, и3 всёхъ с™hхъ, поми1луй нaсъ. Ґми1нь.

Вставши від сну, перш будь-якого діла, стань побожно перед святою іконою і, уявляючи себе перед Всевишнім Богом, поклади на себе тричі знак хреста, промовляючи:

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
Спинившись, заспокой свої почуття, щоб твої думки лишили все земне, тоді сотвори три поклони‚ промовляючи:
Боже, будь милостивий до мене гріш­ного‚
а потім читай наступні молитви без по­спіху і з увагою.
Боже, прости мені всі провини мої перед Тобою.
Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами Пречистої Твоєї Матері і всіх святих помилуй нас. Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

 

Молитва до Святого Духа
Царю Небесний, Утішителю, Душе іс-тини, що всюди єси і все наповняєш‚ Скар­бе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.