...
Пророк Єремія p1e87bh5e7125q16kh15ns1ev4dkb5
Житія святих,  Травень

Пророк Єремія

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 1-й день

Святий пророк Єремія, один із чотирьох великих старозавітних пророків,  був сином священника Хелкії із міста Анафофа поблизу Єрусалима, жив за шістсот років до Різдва Христового в часи правління ізраїльського царя Іосії та чотирьох його наступників. До пророчого служіння Єремія був покликаний у пʼятнадцять років, коли Господь відкрив йому, що ще до народження він був вибраний для цього. Юнак відмовлявся, вказуючи на свою молодість і невміння говорити, але Господь обіцяв завжди бути з ним і оберігати його. Він торкнувся уст обранця Свого і сказав: «Ось я вкладаю слова Мої в уста твої, доручаю тобі відсьогодні долю народів і царств. За твоїм пророчим словом вони падатимуть і підніматимуться» (Єр. 1:9-10).

Відтоді двадцять три роки пророкував Єремія, викриваючи іудеїв за відступництво від Істинного Бога та поклоніння ідолам, передрікаючи їм лиха й спустошливу війну. Він зупинявся у воротах міста, біля входу до храму, всюди, де збирався народ, і повчав з погрозами й нерідко зі сльозами. Проте люди відповідали йому насмішками та образами і навіть намагалися його вбити.

Зображуючи рабство у вавилонського царя, яке чекало на іудеїв, Єремія з веління Божого вдягнув на свою шию спочатку деревʼяне, а потім залізне ярмо і так ходив поміж народу. Гніваючись на гіркі передбачення пророка, іудейські старійшини кинули пророка Єремію до темничного рову, наповненого смердючою тиною, де він ледве не помер. Завдяки заступництву богобоязкого царедворця Авдемелеха святого витягнули із рову, і він продовжив пророкувати, за що був посаджений до темниці. Коли правив цар іудейський Седекія, пророцтво його збулося: прийшов вавилонський правитель Навуходоносор, винищив багатьох людей, а тих, хто залишився, увів у полон. Єрусалим же він розграбував і зруйнував.

Навуходоносор звільнив Єремію із темниці й дозволив йому жити, де той побажає.  Пророк залишився на руїнах Єрусалима та оплакував біди своєї вітчизни. За переданням, він взяв ковчег Завіту зі скрижалями і заховав його в одній із печер гори Наваф, тож іудеї більше не могли його знайти (2Мак. 2:4-8). Згодом було зроблено новий ковчег Завіту, але він уже не мав слави першого.

Серед іудеїв, які залишилися у своїй вітчизні, невдовзі виникли міжусобні сутички: намісник Навуходоносора Годолія був убитий, і іудеї, боячись гніву вавилонян, вирішили тікати до Єгипту. Пророк Єремія відмовляв їх від цього наміру, провіщаючи, що кара, якої вони бояться, спіткає їх і в Єгипті. Однак іудеї не послухалися пророка і, силоміць взявши його з собою, пішли до Єгипту й оселилися в місті Тафнісі.

Святий Єремія прожив там чотири роки і був шанований єгиптянами, бо умертвив своєю молитвою крокодилів та деяких інших істот, що населяли ті місця. Коли ж він став передрікати, що вавилонський цар спустошить землю єгипетську й знищить іудеїв, котрі там оселилися, то іудеї вбили його. Того ж року передбачення святого здійснилося. Існує передання, що через 250 років після того Олександр Македонський переніс мощі святого пророка Єремії до міста Александрії.

Знайшли помилку