Преподобний Варлаам Хутинський
Місяця листопада на 6-й день
Преподобний Варлаам Хутинський з’явився на світ у Новгороді в XII столітті. Провівши дитинство в багатій родині, в юнацтві він вирішив прийняти чернечий постриг. Юнак виявляв духовну прихильність з ранніх років, кажучи своїм батькам: “Чи не найдорожче для нас Царство Небесне? Але не їжа і пиття введуть нас туди, а піст і молитва. Згадайте, скільки було людей після Адама, і всі вони померли і змішалися із землею, а ті, хто догодив Богові доброчесним життям, пролив за Христа кров свою і з любові до Христа зрікся світу, здобули Царство Небесне і всіма прославляються. Тому і я, за допомогою Божою, хочу своїми силами наслідувати їх”. Після того як його доброчесні батьки померли, Варлаам вирушив у Лисичий монастир і прийняв тут постриг.
Ця обитель розташовувалася неподалік від Новгорода. Однак тут він не затримався, вирушивши для сугубої молитви і посту у відокремлене місце. Для цього він обрав пагорб в урочищі Хутинь, за десять кілометрів від Новгорода. На думку місцевих жителів, це було погане місце, повне нечистої сили. Однак Варлаам, будучи найсуворішим посником, невпинно трудився і люто відбивав нападки лукавого. Його суворе життя і подвиги привабили багатьох новгородців, які бажали порятунку. Кожного, хто приходив, преподобний навчав відвертатися від неправди і наклепу, утримуватися від гніву і заздрості. “Не вдавайтеся до тілесних пристрастей, – говорив він, – будьте завжди лагідні і до всіх ставтеся з любов’ю. Ця чеснота – початок і корінь усякого добра”.
В урочищі Хутинь згодом було засновано монастир, збудовано церкву на честь Преображення Господнього. Ще за життя святий був прозорливим і творив чудеса. Він заздалегідь дізнався про свою кончину. Тому коли священноінок Антоній приїхав до нього, під час зустрічі він сказав: “Улюблений брате мій! Боже благовоління спочиває над цією обителлю. Нині я передаю в твої руки цей монастир. Бережи його і піклуйся про нього. Я вже відходжу до Царя Небесного. Але не бентежся цим: тілом я покидаю вас, духом же завжди буду з вами”.
Преподобний Варлаам відійшов до Господа 1192 року, а перед смертю наставив чернечу братію зберігати православну віру в чистоті й зростати в смиренні.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобному Варлааму Хутынскому, глас 3
И́же на земли́ лега́нием,/ поще́нием же и бде́нием/ те́ло твое́ изнуря́я, преподо́бне,/ вся плотска́я мудрова́ния умертви́л еси́;/ и исцеле́ний струя́ незави́стная яви́лся еси́/ ве́рою притека́ющим к тебе́, Варлаа́ме, о́тче наш,/ моли́ Христа́ Бо́га,// спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак преподобному Варлааму Хутынскому, глас 8
Я́коже други́й Илия́ о́тче, дождь с небесе́ све́л еси́:/ он у́бо огнь сведе́, и царя́ удиви́,/ ты же лю́ди твоя́ возвесели́л еси́,/ и торжествова́ти устро́ил еси́./ Вели́кий бо Новгра́д вельми́ тобо́ю хва́лится,/ име́я мо́щи твоя́ в себе́,/ его́же сохраня́й от враг непоколеби́ма, да зове́м ти:// ра́дуйся, преподо́бне Варлаа́ме, о́тче наш.
Тропaрь, глaсъ G:
И$же на земли2 легaніемъ, пощeніемъ же и3 бдёніемъ тёло твоE и3знурsz, прпdбне, вс‰ плотск†z мудров†ніz ўмертви1лъ є3си2: и3 и3сцэлeній струS незави1стнаz kви1лсz є3си2 вёрою притекaющымъ къ рaцэ мощeй твои1хъ, варлаaме џтче нaшъ, моли2 хrтA бGа сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
Ћкоже другjй и3ліA, џтче, д0ждь съ нб7сE свeлъ є3си2, џнъ ќбw џгнь сведE и3 царS ўдиви2: тh же лю1ди тво‰ возвесели1лъ є3си2, и3 торжествовaти ўстр0илъ є3си2: вели1кій бо н0вградъ вельми2 тоб0ю хвaлитсz, и3мёz м0щи тво‰ въ себЁ, є3г0же сохранsй t вр†гъ непоколеби1ма, да зовeмъ ти2: рaдуйсz, прпdбне варлаaме џтче нaшъ.
Ще в розробці
