...
Великомучениця Кетевана (Кетеван) Кахетинська, цариця p1at3d79q3k25h4nlji12gq11i3
Житія святих,  Вересень

Великомучениця Кетевана (Кетеван) Кахетинська, цариця

Вересня на 13-й день

Свята великомучениця Кетевана походила з царського роду Багратіоні і була правнучкою царя Карталинського Костянтина (1469-1505). Ставши дружиною Давида, спадкоємця царя Кахетинського Олександра II (1577-1605), вона сама правила царством. Глибоке благочестя цариці проявилося в особливій турботі про потреби Грузинської Церкви, у побудові храмів, притулків і мандрівних будинків. Після смерті чоловіка свята Кетевана оселилася на самоті.

Брат її чоловіка Костянтин (прозваний Окаянним) прийняв магометанство і за намовлянням шаха Аббаса I підіслав убивць до старого батька, царя Олександра II, і брата його Георгія. Скоївши злочин, Костянтин велів покласти тіла вбитих на верблюдів і відправити їх до цариці Кетеване. Жахнувшись злодіяння, цариця оплакала безвинних страждальців і поховала їх в Алавердському соборі. Нечестивець, однак, зазіхнув на її чесне вдівство і попросив її руки, пригрозивши в разі відмови примусом.

Цариця Кетевана зібрала кахетинців і виступила проти Костянтина, розбила віровідступника і нечестивця. Він знайшов безславну смерть із безліччю перського війська. Під мудрим правлінням цариці Кетевани в Кахетії запанували мир і справедливість. Шах Аббас I повернув їй сина Теймураза, який хоча і жив кілька років при його дворі як заручник, але зберіг православну віру в чистоті. Згодом шах Аббас, погрожуючи Грузії спустошенням, примусив кахетинських феодалів до видачі знатних заручників. Серед них за добровільною згодою опинилася і цариця Кетевана. Бажаючи відвернути біди від грузинського народу і Святої Церкви, вона прибула в Іспагань. Шах Аббас запропонував благовірній цариці прийняти магометанство, але отримав рішучу відмову. Тоді царицю Кетевану кинули до в’язниці, де вона провела десять років, сповнених болісними стражданнями. Ні капості від перських придворних, ні хитрі пропозиції шаха звести її в цариці перської держави, ні пропоновані їй великі скарби, ні прохання і благання придворних і перської знаті пощадити себе, вимовивши лише одне погане слово на Христа, – ніщо не могло похитнути страждальницю Христову. Її катували розпеченими кліщами, повісивши хрестоподібно на дереві. На голову святої мучениці одягли розпечений до червоного залізний казан. Густий дим від загорілого волосся і всієї голови піднявся вгору, і блаженна мучениця віддала Богу святу свою душу 13 вересня 1624 року.

Три світлі стовпи, що опустилися на тіло святої Кетевани, знаменували її духовну перемогу. Мощі святої цариці Кетевани було перенесено до Риму, в собор святого апостола Петра, ченцями Августинського ордену, які були свідками її сповідницького подвигу. Частини мощей (чесна глава і права рука мучениці) були передані августинськими ченцями царю Теймуразу I і покладені під престолом Алавердського собору святого великомученика Георгія в Кахетії. Католикос-патріарх Захарія (1613-1630) зарахував великомученицю до лику святих і встановив її пам’ять 13 вересня.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь великомученице Кетеване, царице Кахетинской, глас 4

А́гница Твоя́, Иису́се, Кетева́на,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.

Кондак великомученице Кетеване, царице Кахетинской, глас 2

Храм твой всечестны́й/ я́ко цельбу́ душе́вную обре́тше, вси ве́рнии/ велегла́сно вопие́м ти,/ де́во му́ченице Кетева́но, великоимени́тая,// Христа́ Бо́га моли́ непреста́нно о всех нас.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку