Святитель Євстафій I, архієпископ Сербський

Місяця січня на 4-день / серпня на 30-й день

Святитель Євстафій, архієпископ Сербський, жив у другій половині XIII століття, за короля Сербського Стефана Уроша II Мілутіна, який правив Сербією з 1262 по 1320 рік.

Народився він у Будимильській області у благочестивій християнській сім’ї, де й здобув духовне виховання. Юного Євстафія, котрий вирізнявся неабиякими здібностями, батьки віддали на навчання «книжної премудрості». Особливо старанно він вивчав Писання, удосконалюючись у благочесті та чеснотах.

Постриг та чернечий чин він прийняв у монастирі Архангела Михаїла, який знаходиться в області Зетській в Чорногорії. Вів суворе подвижницьке життя. Від урочної своєї монастирської частки в їжі та одязі благотворив жебракам.

Звідти він здійснив подорож до Єрусалима для поклоніння святому Гробу Господньому. По дорозі назад він відвідав Святу Гору Афон і оселився там у сербському Хіландарському монастирі Пресвятої Богородиці, побудованому святим Симеоном, в миру – великим Сербським жупаном Стефаном Неманею, і сином його святителем Савою.

Преподобний Євстафій здобув загальну відомість і любов як суворий подвижник та добрий учитель і був возведений у сан ігумена монастиря.

Через кілька років його висвятили на єпископа Зетської єпархії. Тоді святитель і повернувся на батьківщину. Багатий духовний досвід та чернече життя здобули йому любов співвітчизників, і святителя Євстафія було обрано на престол архієпископів Сербських, наступників святого Сави. Сім років святитель Євстафій керував Сербською Церквою і помер близько 1285 року. Тіло його було поховано в монастирі Жидоча, пізніше воно було перенесено до Пеші (Печі) і покладено в кафедральному соборі святих апостолів Петра та Павла.

Тропарі, кондаки, молитви та величання