Святитель Петро чудотворець, єпископ Аргоський

Місяця травня на 3-й день.

Преподобний Петро чудотворець, єпископ Аргоський, жив у IX – на початку Х століття і походив від благочестивих батьків. Батьки святого Петра, а потім його брати, Павло, Діоніс, Платон, і сам святий Петро прийняли чернецтво. Святий Петро старанно віддався чернечим подвигам, так що перевершив усіх своїх однолітків. Це стало відомо Італійському єпископу Миколі (з 895 року патріархові Константинопольському), який побажав звести його в сан єпископа, але святий Петро ухилився, вважаючи себе негідним такої честі. Єпископ Миколай висвятив Павла, брата святого Петра, на єпископа Коринфського, а святий Петро прийшов до брата-єпископа і жив у нього, взявши на себе подвиг мовчання. Через рік прибули до єпископа Павла посланці з міста Аргоса, де помер єпископ, і просили поставити їм єпископом святого Петра. Після довгих і посилених прохань святий Петро дав, нарешті, згоду. Будучи єпископом, святий Петро старанно трудився, керуючи своєю паствою, був надзвичайно милостивий, дбав про нужденних, особливо про сиріт і вдів; у неврожайний рік святитель годував тих, хто голодував. За молитвами святого їжа, призначена для тих, хто голодував, ніколи в нього не бідніла. Святитель також викуповував бранців, зціляв хворих і одержимих, мав дар прозріння. Святитель заздалегідь передбачив день своєї кончини і відійшов у мирі до Господа у віці 70-ти років. Мощі його 1421 року було перенесено з Аргоса в Навплію, де спочивають, виділяючи миро, звершуючи чудеса і зцілення.