...
Житія святих,  Жовтень

Святитель Кипріан, митрополит Київський і всієї Русі, чудотворець

Місяця жовтня на 5-й день

Святитель Кипріан був родом із Болгарії, з м. Тарнови. Спочатку відбував чернечий подвиг в Афоні. Був грамотний, начитаний, відомий на Афоні своїм любомудрієм. На себе звернув увагу Константинопольського патріарха Філофея. Панування татар на землях Північно-Східної Русі тривало з 1237 майже до 1480 р. На решту Русі разом із Києвом і на Білорусь уже з перших десятиліть XIV ст. поширили свою владу литовські князі як суверенні феодали над удільними князівствами. Литовські князі були незадоволені тим, що кафедру Київської митрополії перенесли у Володимир-на-Клязьмі, а пізніше до Москви.

У 1373 р. Константинопольський патріарх направив святителя Кипріана як свого представника в Литві. Кипріан жив деякий час в Україні. Литовський князь Ольгерд висунув його кандидатом на посаду Київського митрополита. Константинопольський патріарх погодився із цією пропозицією і висвятив його в грудні 1376 р. Він став митрополитом для українських і білоруських земель. У цей час митрополитом Київським і всієї Русі був святитель Олексій. Коли в 1378 р. Олексій помер, то Москва в 1389 d. визнала Кипріана як митрополита Київського і всієї Русі.

Кипріан належав до найосвіченіших людей свого часу. Він переклав із грецької мови на слов’янську твори багатьох отців церкви, відредагував слов’янський переклад Псалтиря й особливу увагу звернув на виправлення богослужбових книжок.

Святитель написав житіє святого митрополита Петра. В літописі про нього сказано, що він був «всякого любому дрія і розума».

Любив тихе життя. Часто жив у своєму митрополичому селі Голянищево (підмосковне село). Тут вія побудував храм трьох святителів, де висвячував єпископів і священиків. Займався літературною діяльністю (послання, листи). Багато читав і молився. Про нього писали, що він «многая святыя книги съ греческаго языка на русскій переложить (первелъ) и довольно писаній къ нашей пользе оставилъ». Досягнувши глибокої старості, за чотири дні до смерті написав прощальну грамоту, яку читали на його похоронах. Помер у 1406 р. Його мощі були відкриті в 1472 р. і знаходяться в московському Успенському соборі. Не зрозуміло одне: Димитрій Ростовський описує житіє святителя Кипріана, митрополита Київського. Наша церква в Православному календарі пише про святителя Московського Кипріана, всієї Русі чудотворця (1466). Пам’ять святителя Кипріана вшановується 29 вересня (16 вересня за ст. ст.).

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Киприану, митрополиту Московскому, глас 4

И́же от Бо́га свы́ше Боже́ственною благода́тию соверше́н/ и благи́ми нра́вы укра́шен,/ Ду́хом Святы́м просвеще́н,/ соверши́в святы́ню в стра́се Бо́жии,/ сподо́блен бысть благода́ти Боже́ственнаго Ду́ха,/ пасы́й Це́рковь Бо́жию Ру́сския митропо́лии,/ посто́м вся побора́я, волне́ние претерпе́, гоне́ние премину́в,/ свята́го Петра́ митрополи́та всегда́ себе́ в по́мощь призыва́я,/ и сего́ помо́щника име́я,/ и того́ стопа́м после́дуя./ Служи́тель благоприя́тный,/ за́поведи Бо́жия соблюда́я, Ду́хом Бо́жиим наставля́емь,/ просвеща́я ве́рныя лю́ди уче́нием слове́с твои́х,/ поще́нием украси́ житие́ свое́,/ яре́м Госпо́день измла́да восприи́м,/ и па́че всех Христа́ возлюби́./ Того́ ра́ди и архиере́йским седа́лищем почте́н,/ и, я́ко светоза́рное со́лнце, от Се́рбския земли́ происше́д,/ и по вся концы́ Ру́сский земли́ доброде́телию просия́в,/ свети́ло яви́ся ми́рови,/ и преста́вися ко Го́споду от сея́ жи́зни в ве́чный поко́й,/ вели́кий архиере́ю Бо́жий, Киприа́не митрополи́те,/ учи́телю и наста́вниче Ру́сския земли́,/ всегда́ предстоя́ Престо́лу Пресвяты́я Тро́ицы,/ моли́ Го́спода приле́жно/ об архиере́ех и о всех христиа́нех,// да спасе́т тебе́ ра́ди ду́ши на́ша.

Кондак святителю Киприану, митрополиту Московскому, глас 2

Необори́м столп Правосла́вия,/ ве́ре Христо́ве утвержде́ние,/ це́рквам украси́тель, прему́дрый учи́тель,/ се́рбское воспита́ние, ру́сское процвете́ние,/ Госпо́днею любо́вию распала́емь,/ Ду́ху Пресвято́му дом яви́ся/ и ду́шу, я́ко же́ртву непоро́чну, Го́сподеви принесе́,/ досточу́дне и всече́стне Киприа́не, святи́телю Христо́в,/ сего́ ра́ди всели́ся в широту́ ра́йскую,/ предстоя́ Христу́ в ли́це святы́х,/ Ему́же моли́ся и спаса́й град и лю́ди от пога́ных нахожде́ния, я́ко да зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче Киприа́не, учи́телю прему́дрый.

Молитва святителю Киприану, митрополиту Московскому

О, святи́телю Христо́в Киприа́не, от Афо́на возсия́вый и в Царьгра́де процветы́й, изволе́нием Бо́жиим на Русь прише́дый и на престо́л святи́тельский поста́вленный, бо́лгарская о́трасле и украше́ние преди́вное! Приими́ ны́не моли́тву на́шу, прите́кших ко гро́бу твоему́ росси́йских и бо́лгарских чад твои́х, и принеси́ Бо́гу усе́рдная моле́ния, да сохрани́т предста́тельством твои́м ве́ру правосла́вную, церкве́й правосла́вных едине́ние да укрепи́т, гра́ды на́ша и лю́ди от вся́ких бед и напа́стей, искуше́ний и скорбе́й да изба́вит, да да́рует нам неотъе́млемый мир, да утверди́т любо́вь христиа́нскую посреде́ нас и да собере́т всех нас в Ца́рствие Свое́, иде́же просла́вим пречестно́е и благослове́нное и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

 

Ще в розробці

Знайшли помилку