...
Житія святих,  Грудень

Святитель Григорій, єпископ Омирітський

Місяця грудня на 19-й день

Святитель Григорій, єпископ Омирітський, син Агапія і Феодотії, від юності був сповнений благодаті Божої і мав дар зцілень і чудотворення. Промисел Божий вів його до святительського служіння. Ще в сані диякона в Медіолані він почув пророцтво про свій жереб від старця-пустельника, а потім отримав підтвердження його слів від іншого духоносного старця-схимника, який подвизався в горах. Коли Григорій прийшов до схимника за настановою, сталося диво: старець з’явився у вогняному стовпі, а вночі він бачив, як він молиться над землею. Старець відкрив святому Григорію, що йому належить, помолившись у Римі святим Воніфатію і Аглаїді, попрямувати до Олександрії, прийняти там сан єпископа і зміцнювати віру Христову в місті Неграні, в Ефіопії. Щоб у Григорія не залишалося сумнівів у правдивості його слів, старець показав, що йому відома сокровенна таємниця: у видіннях святому Григорію з’являлися святі першоверховні апостоли Петро і Павло і поклали на нього архієрейський омофор.

Виконуючи Боже веління, святий Григорій, після недовгого перебування в Карфагені, де був дияконом, прибув до Риму. Там він ще раз удостоївся явлення святого апостола Петра біля гробу святих Воніфатія і Аглаїди, який дав йому послух допомогти християнам, які страждають за Ім’я Господнє в Неграні. А вночі він бачив уві сні апостола Павла, і той підніс йому чашу з єлеєм на ознаку отримання благодаті святительства.

У цей час військами царя Ефіопії Єлєзвоя (пам’ять 24 жовтня) було звільнено від царя Дунаана, що походив із єврейського роду, омиритське місто Негран, у якому відновилося християнство. Але вся церковна ієрархія була нещадно винищена єврейськими завойовниками, тому Єлєзвой відправив послів до патріарха Олександрійського просити для Неграна єпископа і клір для храмів. Після молитов патріархові з’явився святий апостол Марк, наказуючи знайти диякона Григорія і, висвятивши його в сан пресвітера, а потім єпископа, відправити до Елезвоя. Патріарх так і вчинив. Під час хіротонії була явлена над святим Григорієм особлива благодать Божа: обличчя його просяяло неземним світлом, а від одягу виходив запашний фіміам.

Прибувши в Оміріт, святий Григорій став відновлювати християнські святині та проповідувати істину язичникам та іудеям. Святитель Григорій помазав на царство нового царя Авраамія, який велів хреститися всім своїм підданим. Тоді знатні євреї звернулися до царя з проханням, щоб він призначив змагання у вірі між ними і християнами, обіцяючи, якщо в цій суперечці переможуть християни, то юдеї приймуть Хрещення. Через сорок днів відбувся диспут, що тривав кілька днів. Святитель Григорій спростував усі докази єврейського старійшини, рабина Єрвана, користуючись тільки текстами Старого Заповіту. У видінні Єрван побачив святого пророка Мойсея, який поклонявся Господу Ісусу Христу. Пророк сказав Єрвану, що той противиться істині і тому буде переможений. Благодаттю Божою християнська правда долала, але Єрван ніяк не хотів визнати себе переможеним і зробив останню відчайдушну спробу. Він зухвало сказав: “Якщо хочеш, щоб я душею увірував у твого Христа і визнав, що твій Бог – Бог Істинний, – то покажи мені Його, єпископе!” Святитель відповів: “Великого ти просиш. Не з людиною сперечаєшся, а з Богом. Але, щоб утвердити в людях Своїх віру, Господь може створити знамення”. У страху і з відвагою очікували християни, що станеться далі. Святий Григорій, маючи непохитну віру в Бога і міцно сподіваючись на Нього, став молитися вголос. Він згадував таємницю втілення Бога Слова, чудеса земного Його життя, Триденне Воскресіння і Вознесіння на Небеса, призивав силу Животворящого Хреста: “Яви Себе, Господи, – благав святитель Христовий, – заради слави Святого Імені Твого!”

Коли він закінчив молитву, земля здригнулася, на сході прочинилося небо, і у світлій хмарі, у полум’ї та вогняних променях сходив на землю Господь Іісус Христос, і було чути голос Господній:

“Заради молитви єпископа Григорія зцілить вас Розп’ятий отцями вашими”.

Подібно до Савла, який на шляху до Дамаска осліп від Небесного світла, осліпли євреї і просили святого єпископа зцілити їх. Прийнявши Святе Хрещення, всі вони зцілилися. Рабин Ерван отримав християнське ім’я Лев.

Після цього найбільшого дива святитель Григорій ще понад тридцять років керував омиритською паствою. Спочив він 552 року і був похований в усипальниці Великої церкви.