...
Житія святих,  Жовтень

Святитель Геронтій, митрополит Московський і всієї Русі

Місяця жовтня на 5-й день / травня на 28-й день

Святителя Геронтія було зведено на первосвятительську кафедру 29 червня 1471 року. Раніше він був настоятелем Симонова монастиря в Москві, до 1455 зведений в сан єпископа Коломенського.

Час правління святителя Геронтія ознаменований розширенням церковного будівництва. Після пожежі у квітні 1471 року було заново збудовано митрополичий будинок та інші будівлі. У 1481 році їм було закладено церкву Положення Різи Пресвятої Богородиці та освячено 21 серпня 1486 року. За участю святителя Геронтія будується Успенський собор у Кремлі, освячення якого відбулося 12 серпня 1479 року. 24 серпня відбувалося урочисте перенесення мощів святителя Петра до нового собору.

У період правління святителя Геронтія ускладнилися стосунки Церкви з великим князем Іоанном ІІІ.

Святитель Геронтій мав твердий характер і відстоював незалежність Церкви від вторгнення великого князя до церковних справ. Між ними виникли суперечки, у яких брав участь і архієпископ Ростовський Вассіан, духівник великого князя. На деякий час митрополит Геронтій залишив кафедру і пішов до Симонова монастиря. Але оскільки більшість духовенства визнавало правоту першоієрарха, великий князь Іоанн III просив у святителя Геронтія прощення і обіцяв не втручатися у церковні справи. Після цього святитель повернувся на кафедру. Будучи непохитним у церковних справах, святитель Геронтій завжди був добрим порадником і союзником великого князя Московського у справах державних. Так, в 1478 Новгород Великий був остаточно підпорядкований Москві. З цього часу на Новгородську кафедру зводилися архіпастирі, обрані у Москві.

У 1483 році святитель Геронтій на нетривалий час знову пішов у Симонов монастир через хворобу, але незабаром повернувся і благополучно керував церковними справами до блаженної кончини, що настала 28 травня 1489, напередодні свята Вознесіння.

Святитель Геронтій був похований в Успенському соборі Кремля. Збереглися кілька грамот та послання до великого князя, складені митрополитом Геронтієм. Після смерті почалося його шанування. У XVII столітті в Успенському соборі була відома ікона святителя Геронтія. В “Іконописному оригіналі” міститься вказівка ​​про написання його зображення разом зі святителями Кіпріаном, Фотієм та іншими першоієрархами.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Геронтию, митрополиту Московскому, глас 6

Днесь душа́ вся́ка весели́тся/ на па́мять успе́ния святи́теля Христо́ва Геро́нтия,/ прему́дрости ревни́теля/ и кро́тости учи́теля,/ смире́нию наказа́теля,/ уче́нием Боже́ственных слове́с ве́рныя наслади́вшаго./ Ру́сскаго митрополи́та похва́лим,/ святи́тельства па́ству прии́мшаго,/ украси́вшаго Це́рковь Христо́ву./ Тем и Христо́с ви́дя твое́ благопроизволе́ние,/ причте́ тя в лик пра́ведных,/ святи́телю Геро́нтие,/ моли́ Христа́ Бо́га и Пречи́стую Богоро́дицу// непреста́нно о всех нас.

Кондак святителю Геронтию, митрополиту Московскому, глас 2

Бо́жиим Ду́хом и́ночество вожделе́/ и восприя́ Ду́ха Свята́го благода́тию,/ и святи́тельства са́на сподо́бился еси́,/ содержа́ще престо́л Ру́сския Митропо́лии,/ и бысть па́стырь и учи́тель от ро́да ру́сскаго,/ пасы́й ста́до Христо́во слове́сных ове́ц,/ и обре́те благода́ть от Го́спода, Геро́нтие святи́телю,/ Ему́же всегда́ о нас непреста́нно моли́ся,// спасти́ся душа́м на́шим.

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку