Святитель Фрументій, архієпископ Індійський (Ефіопський) p1doua9jup1to11i3j1gc2n2m1gf63
Житія святих,  Листопад

Святитель Фрументій, архієпископ Індійський (Ефіопський)

Місяця листопада на 30-й день

Наприкінці царювання Костянтина Великого один допитливий тирський купець – християнин, на ім’я Меропій, вирушив подорожувати до Індії, та інші країни на берегах Червоного моря. У Меропії були два племінники: Фрументій і Едесій, яких він узяв із собою, бажаючи познайомити і цих юнаків з невідомими ним країнами, іншою природою та звичаями інших народів.

Коли вони пливли морем, то несприятливим вітром і сильним хвилюванням корабель прибило їх до Ефіопії, населеної дикими варварами, які й захопили в полон мандрівників. Одних вони вбили, а інших потопили в морі. Сам Меропій був убитий, а його племінники Фрументій і Едесій залишені були живими і відправлені в місто Авксум, у дар царю Ефіопському. Царю сподобалися обидва юнаки і він забажав залишити їх при дворі своєму. За царським наказом для навчання юнаків були приставлені особливі наглядачі та вчителі для того, щоб після навчання юнакам можна було дати посади при дворі.

Будучи з дитинства освічені Христовою вірою, Фрументій і Едесій швидко піднялися за розумом і освітою перед усіма, що оточували царя, і незабаром стали обличчями сильними і впливовими при дворі його.

Ще більшої честі вони отримали після смерті царя, коли на престол Ефіопії вступив його малолітній син Айзан. У вихователі Айзана було обрано Фрументія. Тоді Фрументій разом із братом Едесієм, маючи більший вплив на всю країну, могли вільно сповідувати свою віру. На той час зав’язали торгові зносини з Ефіопією деякі римські та грецькі купці, переважно – християни. Єдесій і Фрументій знайомилися з купцями, що приїжджали по торгових справах, і влаштовували з ними богослужбові збори, для яких вони збудували невелику церкву. Разом з тим і єфіопляни помалу знайомилися від Фрументія та Єдесія з християнською вірою і засвоювали помалу істини християнської віри та моральності.

Тим часом Айзан виріс. Тоді Едесій та Фрументій стали просити царя відпустити їх на батьківщину. Айзан після певного вагання дозволив їм залишити Ефіопію. Отримавши дозвіл, Фрументій та Едесій із першим же кораблем відпливли до Греції. Єдесій, прибувши до Греції, вирушив до себе на батьківщину, в Тир, розшукуючи своїх батьків, щоб з ними вже не розлучатися до кінця днів. Але не з тим самим наміром залишав Ефіопію Фрументій. Він встиг прив’язатися до цієї країни, яка за влаштуванням Божим стала його другою батьківщиною. Він бажав полум’яно, щоб ця країна стала родинною йому і по вірі. Тому Фрументій віддав перевагу радостям спорідненого побачення вищу духовну радість, запропонувавши Христові нову Абіссінську церкву.

Надиханий такими святими думками, Фрументій вирушив замість Тіра до Олександрії, де тоді був єпископом святий Афанасій Великий, ревний поборник Христової Церкви. Прийшовши до святого Афанасія, Фрументій докладно розповів йому все, що довелося випробувати йому з Едесією в Абіссінській країні, починаючи з чудесного їхнього ціління у полоні у варварів, що жорстоко винищили Меропія та інших з ними християн. Він пояснив великому святителю, що ці варвари вже не цуралися християн і навіть вникали в їхнє життя і вчення, і тепер легко могли б бути освічені світлом Христової істини. Для цього грунт вже підготовлений і країна ця прагне, щоб з’явився сіяч. Тому Фрументій гаряче просив святителя тепер послати в Ефіопію єпископа і клир.

Вислухавши цю розповідь Фрументія, святий Афанасій зрозумів у долі цих братів дивовижний Божий промисел звернення до Христа єфіоплян. При цьому його осяяла думка, що найкраще поставити єпископом в Ефіопію самого Фрументія, який встиг близько вивчити звичаї, звичаї та мову жителів тієї країни і заслужив там повагу та любов.

Тоді блаженний Афанасій сказав Фрументію:

– Хто ж серед нас краще за тебе може розігнати темряву язичництва і принести туди зорю божественного благовістя.

Після цього Фрументій був висвячений святим Афанасієм на єпископа і з апостольською ревністю вирушив знову до Ефіопії просвічувати язичників. Насамперед він став переконувати самого царя Айзана прийняти Святе Хрещення. Молодий цар, який звикли користуватися порадами Фрументія і в глибині душі схильний прийняти віру свого вчителя, з сердечною вірою слухав його проповіді про Воскреслого і хрестився в Ім’я Христове. За ним хрестились і багато з наближених до царя. Господь удостоїв цього рівноапостольного угодника Свого дару чудотворень; святий Фрументій силою Ім’я Христового зцілював біснуватих і одержимих різними недугами. А тих, які своїми мудруваннями заперечували Христове вчення і не хотіли вірити благовісті святого Фрументія, він віддвав у владу сатані, “щоб дух був спасенний”, за апостолом; а інших із завзятих вражав сухотою всього тіла, в інших наводив засліплення очей. За таких раптових грізних ознак, що відбувалися за словом угодника Божого, навіть затяті з язичників схилялися перед ним і, сповідуючи Христа Божого Сина, отримували від Фрументія зцілення і були хрещені.

Народ дивувався силі благовістя проповідника, і сам цар мимоволі вигукнув:

– Стільки років ти з нами жив, і ми не бачили від тебе жодного дива! Звідки ж тепер дана така благодать, і до того ж у короткий час!?

Блаженний же Фрументій відповідав на це цареві і всім, хто оточував і близько знав його:

– Не мій дар, чесні друзі Христові, але дар священства від Самого Господа Христа. Вже давно я бачив ваш добрий намір і прихильність до прийняття Христа. Тому, залишивши свою батьківщину і нехтуючи спорідненістю, я, підкоряючись голосу Господньому, вирушив до Олександрії і розповів про вашу спрагу духовну Афанасію, священноначальнику церкви Олександрійської. Він удостоїв мене святого рукоположення і, просвітивши апостольською благодаттю, з молитвою та благословенням послав до вас. Цей священний дар Божий через мене здійснює серед вас, які з вірою прийняли слово благовістя, ті знаки, які ви бачите.

Поклавши, таким чином, початок Церкви Христової в Ефіопії, святий Фрументій став ревно дбати про зовнішній та внутрішній її благоустрій. Він будував по всій країні храми для новонавернених і всюди влаштовував богослужіння.

Водночас він перейнявся перекладом Святого Письма на мову єфіопську. Після цього проповідь Євангелія поширювалася в Ефіопії ще успішніше.

І так багато років пожив богоугодно святий Фрументій, стверджуючи віруючих своїм прикладом і словом у дотриманні Божих заповідей, після чого мирно відійшов до Господа близько 360 року, залишивши церкву Ефіопську міцно влаштованою. Від чесних мощей святителя подавалися різні зцілення всім, хто з вірою і благанням прибігав до нього, на славу істинного Христа Бога Нашого. Амінь.