...
Житія святих,  Липень

Святитель Фотій, митрополит Київський (Московський) і всієї Русі, чудотворець

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 27-й день — перенесення мощей / липня на 2-й день / у неділю перед 26 серпня — Собор Московських святих (перехідне) / місяця жовтня на 5-й день — Собор Московських святителів / жовтня на 10-й день — Собор Волинських святих

Святитель Фотій був греком і походив із морейського міста Монемвасії. У юнацькому віці він вступив у монастир, де проходив послух під керівництвом благочестивого старця Акакія. У 1409 році святитель Фотій, уже в сані митрополита Монемвасійського, прибув до Константинополя, де вирішувалось питання вибору наступника спочилого митрополита Київського святителя Кіпріана. Патріарх Константинопольський Матфей висвятив святителя Фотія на кафедру «всієї Русі».

У вересні 1409 року святитель Фотій, у супроводі послів імператора та Патріарха, прибув до Києва, де протягом семи місяців ознайомлювався зі станом справ у митрополії. Напередодні Великодня 1410 року святитель Фотій прибув до Москви, де займався розв’язанням майнових проблем Церкви, які виникли внаслідок татарських набігів та зловживання чиновників. Пізніше, у своєму духовному заповіті, святитель Фотій згадував, що його перебування на Києво-Московській кафедрі було для нього часом безперервних «скорбот, сліз та ридання». У 1412 році, під час своєї подорожі до Литви, святитель Фотій відвідав Галич.

Особливо важкими для святителя Фотія були стосунки з князем Литовським Вітовтом. Більшість підданих Вітовта у Білорусі, на Волині, у Галичині були православними. Бажаючи якомога швидше і сильніше відірвати їх від Москви, де перебували митрополити «всієї Русі», Вітовт намагався досягнути висвячення Константинопольським патріархом самостійного митрополита для Православної Церкви у своїх володіннях. Литовський князь дбав не про користь для православних, а про наближення їх до унії з Католицькою Церквою. Так, у 1415 році, без згоди Константинополя, на митрополита «Литовської Русі» був рукопокладений Григорій Цимблак, прихильник ідеї унії. Водночас сам Вітовт всіляко сприяв поширенню католицької віри на Білоруських та Галицько-Волинських землях. Спроби святителя Фотія розв’язати проблему поділу Руської Церкви залишалися без успіху і тільки примножували скорботи святителя.

Лише у 1420 році, після смерті Григорія Цимблака, святителю Фотію вдалося налагодити стосунки з князем Вітовтом, який визнав права Митрополита на управління Православною Церквою у Литовській державі. Таким чином, Білорусь, Волинь і Галичина знову стали частиною митрополії «всієї Русі». Святитель Фотій одержав можливість навідувати православні єпархії в Литовсько-Руській державі і управляв ними до кінця своїх днів. У 1421 році святитель Фотій вдруге відвідав Галич та Львів, вирішуючи справи Церкви та повчаючи галицьку паству.

Перебуваючи на кафедрі митрополитів Київських і всієї Русі, святитель Фотій відзначився як видатний богослов, учитель благочестя, поборник єдності Церкви, примиритель княжих усобиць. Помер Святитель 2 липня 1431 року у Москві та був похований в Успенському соборі поруч зі своїми попередниками. Його святі мощі були знайдені в 1472 році.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителю Фотию, митрополиту Московскому, глас 4

Слове́с ева́нгельских послу́шателю/ и Боже́ственных уче́ний рачи́телю,/ прему́дрый наказа́телю,/ всегда́ стра́ху Госпо́дню поуча́яйся,/ в моли́твах к Бо́гу простира́яйся,/ загради́телю уст кривоглаго́лющим сло́во пра́выя ве́ры,/ апо́столом соприча́стниче,/ ве́ре Христо́вой утверди́телю,/ проро́чески веща́телю, святи́телю Фо́тие,/ моли́ Христа́ Бо́га// умири́ти мир и спасти́ ду́ши на́ша.

Кондак святителю Фотию, митрополиту Московскому, глас 8

Тро́ице сосу́д яви́ся честны́й твои́м житие́м, святи́телю Фо́тие,/ всегда́ зряй Святу́ю Тро́ицу,// Е́йже предстои́ши, моли́ся непреста́нно о всех нас.

Тропaрь, глaсъ д7:

Словeсъ є3ђльскихъ послyшателю и3 бжcтвенныхъ ўчeній рачи1телю, премyдрый наказaтелю, всегдA стрaху гDню поучazйсz, въ мlтвахъ къ бGу простирazйсz, загради1телю ќстъ кривоглаг0лющымъ сл0во прaвыz вёры, ґпcлwмъ сопричaстниче, вёрэ хrт0вой ўтверди1телю, прор0чески вещaтелю, с™и1телю фHтіе, моли2 хrтA бGа ўмири1ти мjръ и3 сп7сти2 дyшы нaшz.

Кондaкъ, глaсъ и7:

Трbце сосyдъ kви1сz честнhй твои1мъ житіeмъ, с™и1телю фHтіе, всегдA зрsй с™yю трbцу, є4йже предстои1ши, моли1сz всегдA непрестaннw њ всёхъ нaсъ.

Ще в розробці