Святі отці VII Вселенського Собору

Перехідне святкування в неділю, найближчу до 11 жовтня

У VIII столітті імператор Лев Ісаврієць організовав жорстоке гоніння на св. ікони, що тривала за сина його та онука. У 787 році проти цієї іконоборної брехні царицею Іриною скликаний був Сьомий Вселенський Собор у м. Нікеї, на який з’явилися 367 отців.

Вселенські Собори (яких було всього сім) збиралися для з’ясування питань віри, нерозуміння чи неточне тлумачення яких викликало смути та єресі у Церкві. Також на Соборах вироблялися правила церковного життя. Наприкінці VIII століття у Церкві позначилася нова єресь — іконоборство. Іконоборці заперечували шанування земної святості Матері Божої та святих Божих угодників та звинувачували православних у поклонінні створеному – іконі. Навколо питання шанування ікон виникла запекла боротьба. На захист святині піднялося багато віруючих, на яких обрушилися тяжкі гоніння.

Все це зажадало дати повне вчення Церкви про ікону, чітко і чітко визначити її, відновлюючи іконошанування нарівні з шануванням Святого Хреста та Святого Євангелія.

Святі отці VII Вселенського Собору зібрали церковний досвід шанування святих ікон з перших часів, обґрунтували його та сформулювали догмат про іконошанування на всі часи та для всіх народів, які сповідують Православну віру. Святі отці проголосили, що іконошанування є законоположенням і Переданням Церкви, воно спрямовується і надихається Святим Духом, який живе в Церкві. Зображення ікон нерозлучна з євангелієм. І те, що слово євангельське повідомляє нам через слух, те саме ікона показує через зображення.

Сьомий Собор затвердив, що іконопис є особливою формою одкровення Божественної реальності і через Богослужіння та ікону Божественне одкровення стає надбанням вірян. Через ікону, як і через Святе Письмо, ми не тільки дізнаємося про Бога, ми пізнаємо Бога; через ікони святих угодників Божих ми торкаємося преображеної людини, причасника Божественного життя; через ікону ми отримуємо всеосвячуючу благодать Святого Духа. Щодня Свята Церква прославляє ікони Божої Матері, святкує пам’ять святих Божих угодників. Їхні ікони кладуть перед нами на аналой для поклоніння та живий релігійний досвід кожного з нас, досвід нашого поступового перетворення через них, робить нас вірними чадами Святої Православної Церкви. І це справжнє втілення у світі праць святих отців VII Вселенського Собору. Саме тому з усіх перемог над безліччю різноманітних єресей одна лише перемога над іконоборством та відновлення іконошанування була проголошена Урочистістю Православ’я. А віра отців Семи Вселенських Соборів є вічною і незаперечною основою Православ’я.

І прославляючи пам’ять святих отців VII Вселенського Собору, ми повинні пам’ятати, що саме їм ми зобов’язані віддячувати за те, що освячені наші храми і будинки святими іконами, за те, що перед ними тепляться живі вогники лампадок, що кидаємося ми з поклонами перед святими мощами, і фіміам ладану підносить наші серця до небес. І подяка одкровення від цих святинь багато і багато серця наповнила любов’ю до Бога і одухотворила до життя вже зовсім померлий дух.