Священомученик Олександр Покровський

Місяця лютого на 4-й день

Священномученик Олександр народився 5 липня 1889 року в селі Аксіньїно Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священика Симеона Покровського. Закінчивши 1907 року два курси Московської Духовної семінарії, Олександр був визначений псаломщиком у храм Архістратига Михаїла в село Муравльово Бронницького повіту Московської губернії. У 1911 році єпископ Дмитровський Трифон (Туркестанов) висвятив Олександра на диякона до храму Різдва Богородиці в селі Верхоляни Коломенського повіту, а в 1916 році єпископ Можайський Димитрій (Добросердов) висвятив його на священика до Микільського храму в селі Аксіньїно[1].
У 1930 році отець Олександр за несплату податків був засуджений до одного року ув’язнення у виправно-трудовому таборі, а в 1931 році, також за несплату податків, ще до двох років; останній термін ув’язнення був скорочений до одного року, який священик повністю відбув.
У червні 1937 року отець Олександр був направлений служити до храму Воскресіння Христового в село Мінєєво Талдомського району. У листопаді 1937 року він, переходячи через канал Москва-Волга, оступився і впав у воду. Було холодно, і священик зайшов обігрітися до одного з жителів села Федорівка. Згодом один із присутніх тут, викликаний у НКВС як свідок, показав, що отець Олександр вів у будинку антирадянську агітацію.
26 січня 1938 року священика заарештували й ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.
– Слідством встановлено, що в листопаді 1937 року ви серед колгоспників у селі Федорівка висловлювали контрреволюційний наклеп і ворожі погляди на адресу вождя партії. Слідство вимагає вашого зізнання в цьому.
– Цього я нікому не говорив і винним себе в цьому не визнаю.
– Слідство вас викриває показаннями свідків, що ви в листопаді 1937 року серед колгоспників висловлювали мерзенний контрреволюційний наклеп проти політики радянської влади. У цьому ви визнаєте себе винним?
– Не визнаю.
Слідчий запитав, чи був священик у селі Федорівка в листопаді і чи бачив людей, які свідчать проти нього. Підтвердивши, що в селі був і людей цих бачив, священик, однак, не визнав себе винним у тому, що вів антирадянську агітацію.
8 лютого 1938 року трійка НКВС засудила отця Олександра до розстрілу. Священик Олександр Покровський був розстріляний 17 лютого 1938 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.