Священномученики Георгій Колоколов і Назарій Грибков, пресвітери

Місяця листопада на 26-й день

Під час гоніння на Руську Православну Церкву в 1937 році найчастіше заарештовувався відразу весь притч храму – всі священики, псаломщики та півчі, і особливо якщо вони були черницями чи послушницями.
21 листопада 1937 року співробітник НКВС допитав секретаря сільради в селі Туголес Шатурського району Московської області Василя Язикова, який після бесіди з ним підписав свідчення, що свідчать про антирадянську діяльність священиків, які служили у храмі великомучениці Параскеви в цьому селі: «Мені відомо, що в місті Туголіс існує контрреволюційна група церковників, до якої входять попи Назарій Грибков… Георгій Йосипович Колоколов… дячок Царапкін, звати не пам’ятаю, всі вони тісно пов’язані між собою, часто збираються у попа Назарія Грибкова, серед населення ведуть відкриту контрреволюційну діяльність, спрямовану до підриву могутності нашої країни… всю свою контрреволюційну діяльність зазначена група спрямовує на підрив колгоспного будівництва та всіх заходів радянської влади. У збиральну кампанію навмисне затягували службу цілими днями, тим самим гальмували хід збиральної кампанії. Крім того, відкрито серед населення ведуть антирадянську агітацію, як-от: Назарій Грибков і Георгій Колоколов серед колгоспників розпускають різний наклеп про табори, кажуть, що радянська влада, укладаючи людей у табори, не виправляє людей, а знущається з людей; змушують працювати непосильну роботу, годують потворно погано, в таборах люди мруть, ніхто на це не звертає уваги, умови життя створюють нестерпні, більша частина людей, засуджених і відбуваючих покарання в таборах, не виносить умов, що створюються, і залишається там… Дячок Царапкін в жовтні місяці колгоспникам казав: “Більшовики до конституції вписали пункт, що в нас у Радянському Союзі кожен може обирати і кожен може бути обраним. Це все нісенітниця, ніколи цього не допустять, ви самі тепер бачите, що людей починають забирати, отже, вибирати будуть не всі”.
Того ж дня було допитано одного з колгоспників, Івана Крилова. Співробітники НКВС викликали його до себе, почастували горілкою, дали грошей на випивку, і він підписав усе, що ті вимагали від нього: свідчення, аналогічні до свідчень голови сільради.
27 листопада співробітники НКВС заарештували протоієрея Георгія Колоколова та псаломщика Петра Царапкіна, а наступного дня – протоієрея Назарія Грибкова. Усі вони були ув’язнені у Бутирську в’язницю у Москві.
5 грудня 1937 року трійка НКВС засудила протоієрея Георгія та протоієрея Назарія до розстрілу, а псаломника Петра Царапкіна – до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, де він і помер.
Протоієрей Георгій Колоколов був розстріляний 9 грудня, а протоієрей Назарій Грибков 11 грудня 1937 року на полігоні Бутово під Москвою, обидва поховані у невідомих загальних могилах.