...
Житія святих,  Жовтень

Священномученик Єрмоген, Патріарх Московський і всієї Русі

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 17-й день (перехідне) / травня на 12-й день – прославлення / жовтня на 4-й день – Собор Казанських святих / жовтня на 5-й день – Собор Московських святителів

Священномученик Єрмоген, Патріарх Московський і всієї Русі, походив із донських козаків. Спочатку він був священником в місті Казані.

Незабаром святитель Єрмоген прийняв чернецтво і з 1582 року був архімандритом Спасо-Преображенського монастиря в Казані. 13 травня 1589 року був рукопокладений на єпископа і став першим Казанським митрополитом. Під час служіння майбутнього Патріарха в Казані відбулося явлення та знайдення чудотворної Казанської ікони Божої Матері в 1579 році.

Святитель Єрмоген виявляв твердість у дотриманні церковних традицій, дбав про хрещення казанських татар. За видатні архіпастирські труди митрополита Єрмогена обрали на первосвятительську кафедру, а 3 липня 1606 року він був возведений собором святителів на Патріарший престол в Московському Успенському соборі. Служіння Патріарха Єрмогена припало на важкий для держави час – навалу самозванця Лжедмитрія і польського короля Сигізмунда III. Зрадники-бояри, віддані Сигізмунду III, насильно скинули святого Патріарха Єрмогена з Патріаршого престолу і ув’язнили в Чудовому монастирі під вартою.

Ополчення підійшло до Москви і почало облогу, яка тривала кілька місяців. Поляки не раз направляли до Патріарха послів з вимогою, щоб він наказав російським ополченцям відійти від міста, погрожуючи йому стратою. Святитель відповів, що не зробить цього, якщо поляки не підуть з Москви. Понад дев’ять місяців мучився він у тяжкому ув’язненні і 17 лютого 1612 року помер мученицькою смертю від голоду. Тіло священномученика Єрмогена було поховано в Чудовому монастирі, а в 1654 році перенесено до Московського Успенського собору.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Ермогену, патриарху Московскому и всея Руси, глас 4

Ру́сския земли́ первопресто́льниче/ и неусы́пный о ней к Бо́гу моли́твенниче!/ За ве́ру Христо́ву и па́ству твою́ ду́шу свою́ положи́в,/ страну́ на́шу от нече́стия изба́вил еси́./ Те́мже вопие́м ти:/ спаса́й нас моли́твами твои́ми,// священному́чениче Ермоге́не, о́тче наш.

Кондак священномученику Ермогену, патриарху Московскому и всея Руси, глас 6

Темни́цею и гла́дом изнуря́емь,/ да́же до сме́рти ве́рен пребы́л еси́, блаже́нне Ермоге́не,/ малоду́шие от серде́ц люде́й твои́х отгоня́я/ и на о́бщий по́двиг вся призыва́я./ Те́мже и нечести́вых мяте́ж низложи́л еси́ и страну́ на́шу утверди́л еси́,/ да вси́ зове́м ти́:// ра́дуйся, засту́пниче Ру́сския земли́.

Молитва священномученику Ермогену, патриарху Московскому и всея Руси

О, вели́кий уго́дниче Христо́в, святи́телю о́тче наш Ермоге́не! К тебе́, моли́твеннику те́плому и предста́телю пред Бо́гом непосты́дному, усе́рдно притека́ем, в ну́ждах и ско́рбех на́ших утеше́ния и по́мощи прося́ще. В дре́внюю годи́ну искуше́ний, внегда́ обыше́дше обыдо́ша страну́ на́шу нечести́вии врази́, Госпо́дь яви́ тя Це́ркви Свое́й столпа́ непоколеби́ма и лю́дем па́стыря до́бра, ду́шу свою́ за о́вцы положи́вша и лю́тыя во́лки дале́че отгна́вша. Ны́не у́бо при́зри и на ны, недосто́йная ча́да твоя́, умиле́нною душе́ю и сокруше́нным се́рдцем тебе́ призыва́ющая. Кре́пость бо на́ша в нас оскуде́, и вра́жия ловле́ния и се́ти обыдо́ша нас. Помози́ нам, засту́пниче наш! Утверди́ нас в ве́ре святе́й: научи́ нас всегда́ твори́ти за́поведи Бо́жия и вся преда́ния церко́вная, от отец нам запове́данная. Па́стырем на́шим бу́ди архипа́стырь, во́ином вождь духо́вный, боля́щим врач, печа́льным уте́шитель, гони́мым засту́пник, ю́ным наста́вник, всем же благосе́рдый оте́ц и за вся те́плый моли́твенник; я́ко да моли́твами твои́ми огражда́еми, непреста́нно воспое́м и просла́вим всесвято́е и́мя Живонача́льныя Тро́ицы, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

Рyсскіz земли2 первопрест0льниче и3 неусhпный њ нeй къ бGу мл7твенниче! за вёру хrт0ву и3 пaству твою2 дyшу свою2 положи1въ, странY нaшу t нечeстіz и3збaвилъ є3си2. тёмже вопіeмъ ти2: сп7сaй нaсъ мл7твами твои1ми, сщ7енном§ниче є3рмогeне, џтче нaшъ.

Кондaкъ, глaсъ ѕ7:

Темни1цею и3 глaдомъ и3знурsемь, дaже до смeрти вёренъ пребhлъ є3си2, бlжeнне є3рмогeне, малодyшіе t сердeцъ людeй твои1хъ tгонsz и3 на џбщій п0двигъ вс‰ призывaz. тёмже и3 нечести1выхъ мzтeжъ низложи1лъ є3си2 и3 ски1птры цaрства ўтверди1лъ є3си2, да вси2 зовeмъ ти2: рaдуйсz, застyпниче рyсскіz земли2.

Ще в розробці

Знайшли помилку