Священномученик Всеволод, пресвітер
Місяця жовтня на 31-й день
Священномученик Всеволод народився 1874 року у селі Троїцькому Звенигородського повіту Московської губернії у ній священика Василя Смирнова. В 1897 Всеволод Васильович закінчив Московську Духовну семінарію і був призначений вчителем до школи в село Бумерово Звенигородського повіту. Тут він одружився з Надією Олексіївною Уваровою. У 1900 році Всеволод Васильович був висвячений на сан священика до Успенської церкви в селі Дерменцове Волоколамського повіту. За бездоганне служіння отець Всеволод у 1926 році був зведений у сан протоієрея.
Восени 1929 року в ОДПУ надійшла інформація, ніби священик у день святкування пам’яті Іллі Пророка сказав у проповіді: «Народ весь грішив перед Богом, Бог насилає різні кари на нього. Йому треба покаятися, Бог простить. Коли жив на землі Ілля пророк, народ розбестився, і Бог послав голод, і весь народ голодував. Так само й тепер, якщо народ не покається, буде голод та різні лиха».
Ґрунтуючись на цьому донесенні, уповноважений ОГПУ зробив висновок, що священик «систематично, як у проповідях, так і в приватних бесідах, проводить антирадянську агітацію, називаючи радянську владу “Божою карою за гріхи народу”», і, «беручи до уваги, що подальше перебування священика на волі матиме «негативний вплив на настрій населення до радянської влади», 19 жовтня 1929 року ухвалив заарештувати отця Всеволода. Того ж дня він був заарештований і ув’язнений до Бутирської в’язниці в Москві.
Отець Всеволод попросив викликати деяких свідків, які б підтвердили його невинність. Слідчий, проте, нікого не викликав, передавши «справу» на розгляд Особливої Наради при Колегії ОГПУ. 18 листопада 1929 року він був засуджений до трьох років заслання в Північний край – село Лешуконське Архангельської області.
Отець Всеволод здоров’я був слабкий і страждав у цей час багатьма хворобами. Наприкінці 1932 року його було звільнено. Парафіяни храму в селі Дерменцове звернулися до священноначалія, щоб священика направили знову до їхнього храму, і 22 січня 1933 року протоієрей Всеволод отримав призначення до храму в селі Дерменцове. Тут він прослужив до гонінь 1937 року.
10 жовтня 1937 року влада заарештувала протоієрея Всеволода за звинуваченням у тому, що він «поширював мерзенний наклеп на радянську владу, висловлював поразницькі настрої, вів антирадянську агітацію проти кампаній, що проводилися на селі».
Зачитавши текст звинувачення, слідчий запропонував отцю Всеволоду дати свідчення.
11 листопада трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Протоієрей Всеволода Смирнова було розстріляно 13 листопада 1937 року і поховано в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.