Священномученик Володимир Покровський, пресвітер

Місяця лютого на 13-й день

Священномученик Володимир народився 6 червня 1871 року в сім’ї священника Олексія Покровського в місті Москві. Закінчивши Духовну семінарію, Володимир Олексійович 1894 року був висвячений на священника до Вознесенського храму в селі Бурцево Верейського повіту Московської губернії, тут він прослужив понад сорок років.
У 1937 році, коли почалося нещадне знищення Церкви, слідчі НКВС, для додання цьому знищенню видимості законності, допитали чергових свідків, яких у них вдосталь було у кожному районі і в кожному селі. Двоє свідків – священник сусіднього села і псаломщик – показали, що священник Володимир Покровський – “затятий противник існування радянської влади. Навколо себе групує черниць, релігійних фанатиків та інший антирадянський елемент… Покровський антирадянська людина. У листопаді 1937 року Покровський… сказав: “Написали нову конституцію. Це не конституція, а шматок паперу, написаний для обману народу. За конституцією зробили нас рівноправними перед масами, а насправді всіх саджають і не дають нам ніякого життя. Добре пожити, напевно, не доведеться””.
26 січня 1938 року отця Володимира заарештували, ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві і наступного дня допитали.
– Чи були ви позбавлені виборчих прав? – запитав слідчий.
– Так, був, як священник.
– Слідство має матеріали, що серед населення ви проводили антирадянську і контрреволюційну діяльність, спрямовану проти заходів, що проводяться радянською владою. Вам пропонується дати правдиві свідчення з цього питання.
– Ні, я серед населення ні антирадянською, ні контрреволюційною діяльністю не займався, – відповів священник.
На цьому допити і саме слідство було закінчено. 21 лютого трійка НКВС засудила отця Володимира до розстрілу. Священник Володимир Покровський був розстріляний 26 лютого 1938 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.