Місяця жовтня на 31-й день

Священномученик Василь народився 19 січня 1873 року в селі Варваріно Московської губернії у родині псаломщика Іоанна Колоколова.
Після закінчення 1898 року Духовної семінарії Василь Іванович влаштувався працювати учителем. У 1900 році він був висвячений на священика і все життя прослужив в Іоанно-Предтеченському храмі села Грибаново Волоколамського повіту Московської губернії.
У 1922 році отець Василь був уперше заарештований у зв’язку зі справою про вилучення церковних цінностей і засуджений на вісім місяців позбавлення волі умовно.
1929 року за невиконання хлібозаготівель священика Василя Колоколова засудили до трьох років заслання. Після відбуття чотирьох місяців покарання обласний суд скасував вирок.
17 жовтня 1937 року, у розпал гонінь на Російську Православну Церкву, отця Василя було заарештовано. Слідчий допитав двох лжесвідків. Один із них показав: «У квітні 1936 року я був у церкві… Після служби піп Дзвонів звернувся до віруючих зі “словом” з питання про податки на церкву та його самого, причому заявив: “Церква була неправильно обкладена радянською владою великим податком , я досяг зниження податку, але на мене самого радянська влада неправильно наклала непосильний податок, сплатити я не в силах, і мене за це посадять у в’язницю, і ви залишитеся без церкви. Допоможіть мені сплатити податок”.
Другий лжесвідок, голова колгоспу, розповівши про те, як отець Василь говорив про сталінську конституцію, зробив висновок: «Взагалі, буваючи по колгоспах за тими чи іншими требами, Дзвонів вів антирадянську агітацію».
Наступного дня – 22 жовтня священика Василя Колоколова перевели до Волоколамської в’язниці, а потім до Таганської в’язниці у Москві.
11 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Василя до розстрілу. Священика Василя Колоколова розстріляли 13 листопада 1937 року і поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.