Священномученик Василій Малінін, пресвітер
Місяця вересня на 10-й день
Священномученик Василь народився 26 березня 1898 року в селі Васьянському Тверської губернії в сім’ї священика Василя Малініна. Початкову освіту він здобув у Кашинському духовному училищі, потім вступив до Тверської Духовної семінарії, яку закінчив 1918 року. Свідомо обравши шлях священства, який був на той час шляхом сповідницьким, Василя Васильовича 1921 року висвятили на сан ієрея до храму в селі Конаково Тверської губернії. У нього не було ні землі, ні великого господарства, все майно священика і його сім’ї становили дім, два козенята і сім курей.
У 1932 році о. Василя заарештували за указом від 7 серпня 1932 року, звинуватили в крадіжці колгоспної соломи, засудили до десяти років ув’язнення у виправно-трудові табори. Вдома залишилася сім’я – дружина Антоніна Олександрівна і троє дітей, семи, шести і двох років. Два роки пропрацював священик на каторзі в таборі і 1934 року був достроково звільнений.
Отець Василь повернувся в той самий храм села Конаково, де, на радість парафіян, відновилися богослужіння. У травні 1934 року заступник Патріаршого Місцеблюстителя митрополит Сергій нагородив о. Василя наперсним хрестом. Василя наперсним хрестом, і незабаром за розпорядженням єпископа Бежецького Григорія (Козирєва) він був призначений благочинним. Однак це був час, коли всюди заарештовували священиків, храми залишалися без пастирів, кількість храмів у благочинні скорочувалася, і о. Василій у квітні 1936 року був призначений на посаду благочинного. Василь у квітні 1936 року направив прохання до єпископа Григорія з проханням звільнити його від обов’язків благочинного, яке і було задоволено.
Місцева влада не переставала переслідувати пастиря. У березні 1937 року вона зажадала, щоб священик заплатив п’ятсот рублів як податок, інакше його заарештують, а церкву закриють. За богослужінням священик звернувся до парафіян, сказавши, що влада вимагає від нього сплати податку, і попросив їх зібрати гроші і заплатити податок. “В іншому випадку, – сказав о. Василь, – я буду змушений піти з вашої парафії, і тоді храм буде закрито”. Тут же в храмі було вирішено зібрати потрібну суму, для чого уповноважили одну з жінок відправитися по домівках парафіян. Гроші було зібрано, і служба в храмі тривала.
Отець Василь за кожним богослужінням говорив проповіді, ретельно і детально розтлумачуючи слово Боже. Він обходив домівки своїх парафіян, служачи молебні та панахиди, соборуючи та причащаючи, особливо це необхідно було для тих, хто жив у далеких селах парафії та через хворобу або старечу неміч не міг прийти до храму.
Влітку 1937 року влада вирішила заарештувати священика. По сусідству з парафією о. Василя був обновленський храм. Василя був обновленський храм, і влада, як це робилося з 1922 року, запросила обновленського священика свідчити проти православного пастиря. Був викликаний і псаломщик обновленської парафії.
5 серпня 1937 року о. Василій був заарештований. 8 серпня слідчий допитав священика.
20 вересня трійка НКВС засудила о. Василя до розстрілу. Василя до розстрілу. Священик Василь Малінін був розстріляний через два дні, 23 вересня 1937 року.
Зарахований до лику святих Новомучеників і Сповідників Російських на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.