Місяця вересня на 21-й день

Священномученик Василій народився 1901 року в селі Протасьєво Раненбурзького повіту Рязанської губернії в сім’ї селян Івана Олексійовича та Марфи Леонтьєвни Кримкіних. Коли Василеві виповнилося вісім років, він вступив до Троїцького монастиря, що розташовувався за півтори версти від міста Лебедянь Тамбовської губернії. Тут він закінчив монастирську церковноприходську школу і до 1928 року був у монастирі послушником. Після того як монастир був безбожною владою закритий, він повернувся до рідного села і служив псаломщиком у храмі.
У 1930 році Василь Іванович був висвячений на священика і служив у Троїцькому храмі в селі Остаф’єве Подільського району Московської області. 4 грудня 1937 року отця Василя заарештували, того ж дня допитали, і на цьому слідство було закінчено.
– Слідству відомо, що ви серед віруючих вашої парафії проводили контрреволюційну антирадянську агітацію, спрямовану проти заходів, що проводяться партією та урядом, розпускали провокаційні чутки про швидке падіння радянської влади. Розкажіть про це докладніше, – сказав слідчий.
– Антирадянської агітації серед віруючих мого приходу я не проводив і провокаційних чуток не розпускав, – відповів священик.
– Ви визнаєте себе винним у тому, що ви серед населення села Остаф’єва розпускали всілякі безглузді провокаційні чутки про швидке падіння радянської влади? Розкажіть про це слідству.
– Я винним себе у висунутому мені звинуваченні не визнаю, бо антирадянської агітації серед населення не вів.
7 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Василя до десяти років ув’язнення до виправно-трудового табору. Священик Василь Кримкін помер у виправно-трудовому таборі у Куйбишевській області 4 жовтня 1942 року.