Священномученик Василій Колосов, пресвітер

Місяця листопада на 26-й день

Василь Іванович Колосов народився 20 січня 1876 року в селі Кривандино Коробівського району Московської області у родині псаломщика. Він навчався у Рязанській Духовній семінарії, але був змушений перервати навчання у третьому класі. У 1898 році його висвячують у сан диякона, і він починає служіння в церкві села Стружанове. Одночасно отець Василій викладає Закон Божий у місцевій сільській школі. У 1911 році його висвячують в ієреї і посилають до Олександро-Маріїнського жіночого монастиря.
У 1916 році отець Василій отримує нове призначення і прямує священноначальником як полковий священик до Царської армії. У післяреволюційні роки батюшка повертається до парафіяльного сільського служіння. 1 травня 1937 року священика призначають до церкви св.мц. Параскеви П’ятниці у селі Тельма Коробівського району Московської області. На новому місці побутові умови виявилися настільки поганими, що про те, щоб перевезти туди хвору дружину, не могло йтися й мови. Отець Василій був змушений звернутися до Патріархії з проханням: “…стара і хвора (порок серця) дружина залишається самотньою, що вважаю неприпустимим. Шукаючи вихід із такого сумного становища, я змушений звернутися до Вас, Владико, з проханням: не чи підете Ви в таке сумне становище і чи не дістане у Вас батьківської милості перевести мене хоч у псаломщика до церкви села Туголес або до церкви с.Петровського з правом виконання пастирських обов’язків для колишніх своїх парафіян церкви.”
Владика не встиг відповісти на прохання отця Василя. Перевод відбувся, але зовсім не той, про якого просив батюшка. Радянська влада давно придивлялася до шановного парафіянами маститого протоієрея. 27 листопада 1937 року отця Василя заарештували та звинуватили в активній контрреволюційній агітації. Винним себе батюшка не визнав. 5 грудня трійка при УНКВС СРСР по Московській області засудила протоієрея Василя Колосова до найвищої міри покарання. 9 грудня 1937 року священномученика розстріляли.