Священномученик Стефан Єрмолін, пресвітер

Місяця серпня на 2-й день

Священномученик Стефан Васильович Єрмолін народився 22 травня 1891 року в селі Часове, у селянській родині. З малих років був зайнятий у селянському господарстві. Закінчив початкову школу.
За непідтвердженими даними відомо, що Стефан брав участь у Першій світовій війні. У 1919-1922 роках служив у Червоній армії, був командиром взводу, помічником командира роти. Після демобілізації повернувся до селянської праці.
Будучи людиною глибоко віруючою, Стефан вирішує присвятити себе служінню Господу. І 1926 року приймає священний сан. У середині 30-х років був священиком Нижньоконської Хрестовоздвиженської церкви в містечку Нижній Кінець Сиктивкара, раніше приписної до Усть-Сисольського Троїцького собору.
У 1936 році за анонімним доносом був притягнутий до відповідальності органами НКВС за “спекуляцію церковними цінностями”, але незабаром був виправданий. Знаючи про негласне стеження за ним, підтримував теплі стосунки із засланим духовенством.
24 лютого 1937 року заарештований у Сиктивкарі за сфабрикованою справою “Священної дружини”. 13 вересня 1937 року трійкою при УНКВС Комі АРСР за статтею 58.10, 11 КК РРФСР засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок приведений у виконання 15 вересня 1937 року в Сиктивкарі.
Священний Синод Ухвалою від 6 жовтня 2001 року зарахував ієрея Стефана Єрмоліна до лику святих і зарахував до Собору новомучеників і сповідників ХХ століття.