...
Житія святих,  Грудень

Священномученик Сергій Цвєтков, диякон

Місяця грудня на 21-й день

Священномученик Сергій народився 5 жовтня 1884 року в селі Білий Колп Волоколамського повіту Московської губернії в сім’ї диякона. Сергій вступив до Віфанської Духовної семінарії, але, провчившись три роки, в 1904 році подав прохання про звільнення. У 1911 році він був висвячений на диякона до храму Іоанна Предтечі в селі Ярополець Волоколамського повіту, в якому і прослужив до часу закриття його безбожниками.
26 жовтня 1937 року помічник прокурора Волоколамського району переправив до районного відділення НКВС замітку з місцевої газети про те, що місцеві священнослужителі, «користуючись сталінською конституцією… проводять якісь збори. Прокуратура просила редакцію надіслати селькора, розповісти які проводилися збори, на що отримано відповідь, що лист потрапив до редакції анонімний і селькор невідомий».
13-25 листопада були допитані чергові свідки – мешканці Яропольця. Вони показали, що диякон Сергій має тісний зв’язок зі своїм братом протодіаконом Миколою (уславлений у лику святих, пам’ять 15/28 вересня), який серед народу шанується як свята людина, його відвідує багато народу та бувають зцілення. Досі багато хто приїжджає до диякона Сергія, просячи допомоги та запитуючи про місцезнаходження брата.
«Свою антирадянську діяльність він проводить виключно серед людей похилого віку і старих віруючих, яких збирає до себе в будинок і проводить з ними бесіди, — показав один зі свідків. — Цвєтков… мені заявив: — Радянська влада хоч і відокремила Церкву від держави, але все ж таки не дає вільно віру сповідувати. Ось, візьми за приклад, колгоспники до церкви не йдуть. Чому? Та тому, що їхній колгосп не пускає, душать їхньою роботою та заготовками. Мені доводилося у 1929 році робити опис майна у Цвєткова за несплату податків, то Цвєтков зухвало вигукував: — Радянській владі все мало, лише відбирають податок. Не встигнеш виплатити – інший тобі приносять». «Цвєтков… посилав збирати підписи… щоб церкву залишили, у момент зняття дзвонів із церкви… 1931 року… говорив: — Радянська влада дійшла тільки до цього, як би дзвони знімати та гармати лити… Своє невдоволення існуючим ладом Цвєтков висловлює не лише серед віруючих , а й серед колгоспників; так 23 листопада 1937 року Цвєтков у селі Ярополець на заготівельному пункті м’ясоздавачів, купуючи у колгоспників м’ясо для сплати за рахунок м’ясопостачання, казав: — Допоможіть мені для сплати за рахунок м’ясопостачання, становище моє тяжке. На це йому колгоспники у продажу відмовили. Далі Цвєтков додав: — Ну, нічого, якось віруючі допоможуть. Здебільшого людина шкідлива, антирадянська». «Квіткова розмова вела… що немає вільного віросповідання… кажучи: — Церква відокремлена від держави, а радянська влада не дає нам… вільно сповідувати віру, того й диви заберуть, я ночі не сплю…»
25 листопада 1937 року диякон Сергій був заарештований, причому йому ставилося у провину, що він є рідним братом шанованого народом за праведність життя протодіякона Миколи Цвєткова. Того ж дня його допитали.
Вже за два дні слідство було завершено. 29 листопада 1937 року трійка НКВС засудила диякона Сергія до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. 29 грудня він прибув до розподільника Сіблагу, а 2 січня 1938 року — до його Маріїнського відділення, звідки він відразу ж надіслав рідним листа з проханням надіслати йому посилку. Через три місяці посилка повернулася назад, а дружина отця Сергія отримала листа від ув’язненого священика, який писав, що відвіз отця Сергія ледве живим до лікарні. Діакон Сергій Цвєтков помер наступного дня після прибуття до табору, 3 січня 1938 року, і був похований у невідомій могилі.
Пам’ять священномученика Сергія відбувається 21 грудня (3 січня).

Знайшли помилку