Священномученик Сергій Смирнов та священномученик Василій, пресвітера

Місяця жовтня на 21-й день

Священномученик Сергій народився 15 червня 1893 року у селі Борок у священника Іоанна Смирнова. Закінчив Рибинське училище та отримав місце вчителя у рідному селі; працював тут два роки. По батьківському благословенні вступив до Ярославської Духовної семінарії. Закінчивши її, він одружився з благочестивою селянською дівчиною Надії, яка співала на кліросі. У 1919 році він був висвячений у сан священника до храму в селі Санникове, розташованого за сорок кілометрів від Борка. Парафія була бідна, при церкві не було дома притча, і батько Надії Матвіївни допоміг їм купити будинок. Тут о. Сергій прослужив до 1935 року. На той час у подружжя народилося четверо дітей. Отець Сергій проявив себе ревним пастирем і великим жебраком, ділячись останнім шматком хліба з незаможними.
1935 року влада вимагала від священника сплати податку, який він за відсутністю грошей не зміг заплатити. Влада описала все майно і вигнала о. Сергія з родиною з дому, і їм довелося поневірятися, винаймаючи квартири. Хоч як добре ставилися селяни до свого парафіяльного священника, але страх був сильнішим, і через це господарі боялися залишати його вдома на тривалий час. Одні господарі мали ступу, і хтось із парафіян подарував о. Сергію три кілограми жита. Він узяв ступу, щоб стовкти зерно. Хтось доповів, що священник займається помолом, і о. Сергій був заарештований і засуджений до одного року ув’язнення до виправно-трудового табору за несплату податку. У той час, коли він був ув’язнений, із села Санникове було виселено всіх жителів, а саме село затоплено Рибинським водосховищем.
Повернувшись через рік із ув’язнення, о. Сергій поїхав у Твер до архієпископа Фаддея, щоб отримати парафію, і був направлений до Воздвиженського храму села Тебліші. Вісім місяців о. Сергій жив на приході один, але потім йому дали невеликий будиночок, і у квітні 1937 року він перевіз до Тебліші сім’ю.
Отця Сергія заарештували  11 жовтня 1937 року. 1 листопада Трійка засудила священника до розстрілу. Священника Сергія Смирнова розстріляли 3 листопада 1937 року.
Зарахований до святих Новомучеників і Сповідників Руських на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви в серпні 2000 року для загальноцерковного шанування.

Василь Сергійович Нікольський народився 10 лютого 1898 року у селі Савцино Кашинського повіту Тверської губернії у священника. Закінчив духовну семінарію. Прийнявши сан священника, служив у сільських храмах Тверської єпархії. Місцем служіння отця Василя перед арештом у 1930 році було село Бикове Горицького району. Священника було звинувачено в «контрреволюційній пропаганді» і заслано на 3 роки. У 1934 році повернувся із заслання, служив у храмі в селі Іванівському Теблеського району. 11 жовтня 1937 року отця Василя знову було заарештовано, звинувачено у «контрреволюційній агітації проти заходів радянського уряду», зокрема, у тому, що він «27 вересня 1937 року з метою зриву жнив серед колгоспників активно висловлювався за проведення релігійного свята «воздвиження», внаслідок чого частина колгоспників, справляючи свято, не працювала 2 дні». Священник Василь Нікольський винним не визнав себе. Розстріляно 3 листопада 1937 року за постановою трійки УНКВС по Калінінській області від 1 листопада 1937 р. Уславлений Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 року.