Місяця жовтня на 18-й день

Священномученик Сергій народився 1886 року у селі Горбасьево у родині священика Петра Гусєва. 1906 року Сергій закінчив єпархіальне училище іконописання і з 1907 року був учителем у церковноприходській школі. 1914 року його було взято на фронт, а 1918 року мобілізовано до Червоної армії. 1921 року Сергій Петрович був демобілізований і став служити псаломником у Троїцькій церкві села Бірєво. 1922 року він був висвячений на диякона до Троїцької церкви.
У 1927 році диякон Сергій був переведений до Воскресенської церкви Миколо-Желєзовського цвинтаря Клинського району. 24 вересня 1934 року він був висвячений на священика до цього храму.
Восени 1937 року співробітники НКВС почали збирати відомості для арешту священика. Деякі свідки, викликані на допит, показали, ніби отець Сергій говорив, що «багатий урожай 1937 року викликаний не успіхами економічної системи нової влади, а милістю Божою, бо Господь побачив, що народ голодує дев’ятнадцять років за радянської влади, і цього голодного народу послав урожай». Інші свідки показали, що священик часто відвідував віруючих жінок, котрі живуть у робочих казармах при Високівському хлібокомбінаті. Представник місцевої влади, який погано знав отця Сергія, нічого про нього не міг показати, і тоді слідчий сам заповнив протокол допиту і прочитав його вголос. Але свідок не погодився з прочитаним, проте йому «переконливо» було доведено, що протокол треба підписати, і він його підписав.
8 жовтня 1937 року отця Сергія було заарештовано, ув’язнено в Таганську в’язницю до Москви і протягом п’яти днів безперервно допитувався.
13 жовтня слідство було закінчено, і 25 жовтня трійка НКВС засудила отця Сергія до розстрілу. Священика Сергія Гусєва було розстріляно 31 жовтня 1937 року і поховано в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.