...
Житія святих,  Січень

Священномученик Сергій Лебедєв, пресвітер

Місяця січня на 18-й день

Священномученик Сергій народився 16 вересня 1895 року в сім’ї священика Петра Михайловича Лебедєва, який служив у Благовіщенській церкві в селі Сальково Подільського повіту Московської губернії. У 1910 році Сергій закінчив Донське духовне училище, а в 1916 році – Московську Духовну семінарію. Одразу ж після закінчення семінарії у зв’язку з війною його мобілізували в армію, де він прослужив до 1917 року. У 1920 році Сергія Петровича висвятили на священика. У цей час його батько служив у храмі Воздвиження Хреста Господнього в селі Алтуф’єве Московського повіту; 1927 року батько Петро помер, і у Воздвиженському храмі став служити його син. У 1929 році господарство отця Сергія записали як куркульське і все майно реквізували, але потім після клопоту і прохань його було повернуто.
У 1937 році у зв’язку з наказом НКВС про початок масових репресій оперуповноважений Митищинського відділення НКВС, до територіального підпорядкування якого входило на той час село Алтуф’єве, почав оформляти документи на арешт отця Сергія. У грудні 1937 року і на початку січня 1938 року він викликав до себе кількох свідків. Протоколи зі свідченнями у нього були написані заздалегідь, і потрібно було тільки їх підписати. Свідкам він пояснював, що справу на священика вже складено і тільки потрібно всього лише її дооформити. Говорив він це, втім, таким тоном, що свідку здавалося, що якщо він не підпише протокол із запропонованими свідченнями, то його самого неодмінно заарештують. Деякі свідки були черговими і підписували, не читаючи показання свідків, не тільки на священика, а й на інших жителів села. Один із чергових свідків був ініціатором створення колгоспу і кореспондентом місцевої газети, згодом він став головою сільради в Алтуф’єві.
Отець Сергій Лебедєв був заарештований у саме свято Богоявлення, 19 січня 1938 року, і ув’язнений до Таганської в’язниці в Москві. Наступного дня слідчий викликав його на допит, і потім священика допитували протягом двох днів безперервно.

З’ясувавши в отця Сергія, що його брат заарештовувався в 1930 році, слідчий сказав:
– Вам відомо, що ваш брат був судимий за вчинення терористичного акту над головою сільради села Виноградово, а також відомо, що співучасників його справи 1930 року в 1937 році знову заарештували і засудили. Що ви скажете тепер?
– Про ці факти я чув, але стверджувати не можу, – відповів священик.
– Слідство має дані, що ви, проживаючи в зоні спеціального обслуговування, часто відвідували заборонену зону. Для якої мети ви відвідували заборонену зону?
– У забороненій зоні я ніколи не був. Я здійснював прогулянки лісом, оскільки це мені рекомендували лікарі. Жодних інших цілей я не переслідував.
– Слідству відомо, що ви під час виборів до Верховної Ради виступали з контрреволюційним наклепом на політику Радянського Союзу. Що ви скажете з цього питання?
– Контрреволюційних виступів із мого боку не було.
– Чи маєте ви намір давати слідству правдиві свідчення про вашу контрреволюційну діяльність? – поставив слідчий священику останнє запитання.
– Ніякої контрреволюційної діяльності ніколи і ніде не вів, – відповів отець Сергій.
На цьому слідство було закінчено. 26 січня 1938 року трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Священик Сергій Лебедєв був розстріляний 31 січня 1938 року на полігоні Бутово під Москвою і похований у загальній безвісній могилі.
У серпні 1938 року деяких зі співробітників Митищинського відділення НКВС заарештували за звинуваченням у незаконних методах слідства, які вони практикували. Під час арешту оперуповноважений, який вів слідство у справі отця Сергія, покінчив життя самогубством, застрелившись.

 

Знайшли помилку