Священномученик Сергій Кочуров, пресвітер
Місяця листопада на 29-й день
Священик Сергій народився 17 травня 1892 р. у селі Деревягине Сапозького повіту Рязанської губернії в сім’ї священика Іоанна Кочурова. У 1913 р. закінчив Рязанську духовну семінарію, в 1915 р. одружився з дівчиною Клавдії, дочкою священика Петра Соловйова. Того ж року був висвячений на диякона і потім на священика.
Під час гонінь отець Сергій служив у храмі села Ухолове Рязанської області. У 1929 р. влада зажадала від священика сплати непосильної йому суми податку, та був за несплату відібрали майно. Отець Сергій перейшов служити до Іллінської церкви в селі Сандирі на околиці Коломни. Але цей храм було закрито, і влітку 1938 р. він став служити в Троїцькому храмі в однойменному селі Істринського району. Дружина священика з дочкою залишилася у Сандирях, оскільки у Троїцькому жити не було де. Сам отець Сергій оселився у сторожці, влаштованій під храмом.
Навесні 1940 р. інформатори донесли, ніби отець Сергій розповідав, що при вилученні майна у нього відібрали буквально все і вигнали з дому. Він казав, що людей викрадають, мучать і катують, влада масовими репресіями озлоблює народ, але все це до певного часу, бо всі, хто взяв меч, від меча і загинуть. Якось один із інформаторів прийшов до отця Сергія додому з пляшкою міцного вина і намагався напоїти священика, щоб спровокувати його на розмову про політику. Але отець Сергій від вина відмовився і розмовляти на політичні теми не став, і гість випив сам. Присутня староста храму Недумова в цей час намагалася переконати гостя, щоб він вірував у Бога і ходив до церкви, а інакше, оскільки є потойбічне життя, можна потрапити в пекло.
Всі звинувачення, що зводяться, отець Сергій відкинув: «Заявляю, я ніколи не зводив наклеп на керівників ВКП(б) і радянського уряду і фашистський лад не вихваляв. Я, як віруючий священик, ставлюся до радянської влади, керуючись словами Святого Письма: «Властям, що тримають, коріться. Немає влади не від Бога (переказ Рим. 13:1)».
Хоча жодних доказів провини священика не було, 28 вересня 1940 року. Особливу Нараду при НКВС засудила отця Сергія до восьми років ув’язнення, і 5 жовтня того ж року його відправили до Івдельлагу до Єкатеринбурзької області. Помер священик Сергій Кочуров 12 грудня 1941 року в Богославлазі Єкатеринбурзької області та був похований у невідомій могилі.