Священномученик Петро Успенський, пресвітер

Місяця лютого на 27-й день

Священномученик Петро народився 1876 року в селі Олексіївському Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священнослужителя Василя Успенського. Після закінчення Духовної семінарії Петро 1901 року був висвячений на диякона, а 1905 року – на священника до храму на честь Іоанна Предтечі в селі Іванівському Семенівської волості Серпуховського повіту Московської губернії. Тут він прослужив до 1929 року, коли у зв’язку з погіршенням здоров’я пішов за штат.
У 1937 році отець Петро повернувся до священицького служіння і в середині серпня 1937 року його призначили служити в Миколаївську церкву в село Федоскине Дмитровського району. Але до цього часу храм у селі, через брак священника, був закритий, і отець Петро, вирішивши зібрати парафіян для реєстрації двадцятки, просив дозволу в голови сільради на проведення парафіяльних зборів. У цьому йому було відмовлено, і священник послав старосту храму по домівках місцевих жителів, щоб дізнатися, хто з них готовий записатися у двадцятку.
26 листопада 1937 року співробітник НКВС допитав чергових свідків. Вони мало що могли сказати про священника, знаючи його всього лише три місяці, але підтвердили, що отець Петро справді відправив активних парафіян по домівках мешканців, щоб з’ясувати, хто в селі належить до вірян, і це напевно для того, – за підказкою співробітника НКВС додав один зі свідків, – щоб знати, хто не піде голосувати на радянські вибори.
Наступного дня, 27 листопада, отець Петро був заарештований і допитаний.
– Ви серед населення ведете активну антирадянську агітацію. Дайте з цього питання свідчення! – зажадав від священника слідчий.
– Ніякої антирадянської агітації серед населення я не вів, це я заперечую.
– Слідству відомо, що ви у зв’язку зі складанням списків віруючих говорили, що цим ви з’ясовуєте, скільки людей не голосуватимуть за комуністів. Дайте з цього питання свідчення.
– Це я заперечую… Це робилося виключно з метою виконати вимоги цивільної влади під час реєстрації священнослужителів.
– Визнаєте себе винним у тому, що серед населення вели антирадянську агітацію?
– Винним себе в цьому не визнаю, ніякої агітації проти радянської влади я не вів, – відповів священник. Після цього допити припинили, і отця Петра відправили в Таганську в’язницю в Москву.
2 грудня 1937 року трійка НКВС засудила отця Петра до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священник Петро Успенський помер у Сусловському відділенні Сиблагу 12 березня 1938 року. Причина смерті – параліч серцевих м’язів при явищах декомпенсованого міокардиту і старечої старезності. Відомостей про місце поховання немає.