Священномученик Петро Марков пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 22-й день — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / лютого на 8-й день

Петро Іванович Марков народився 15 жовтня (за іншими даними 14 серпня) 1881 року в селі Сеченки Бронницького повіту Московської губернії в багатодітній родині псаломщика. Освіту майбутній священномученик здобув у Донському духовному училищі (рік закінчення 1897) і Московській духовній семінарії, яку він закінчив 1904 року. Вже наступного, 1905 року, Петра Івановича було висвячено в сан ієрея і він почав служити в церкві села Малаховка Ухтомського району Московської області. У цій церкві отець Петро прослужив усе своє життя, будучи завжди оточений люблячими дітьми — рідними й духовними (у о. Петра і матушки було 9 дітей). Паства дуже любила свого наставника. У 1930 році священника заарештували і звинуватили в “невиконанні твердого завдання з хлібозаготівель”. Цього разу влада обмежилася відносно легким вироком: 3 тижні виправних робіт і штраф 2000 рублів. Вийшовши на свободу, отець Петро продовжив служити в Малахівці. 22 січня 1938 року відбувся другий і останній арешт. Звинувачення в “контрреволюційній агітації повстанського характеру” судилося за статтею 58-10 ч. 1 КК РРФСР.
Наведемо витяг з обвинувального висновку: “Марков П. І., близький приятель священника о. Сергія Цвєткова, заарештованого за контреволюційну діяльність, будучи вкрай вороже налаштований до ВКП(б) і Радянської влади, серед населення с. Коренево проводить к/р діяльність, що межує з терористичними намірами щодо керівників ВКП(б) і Радянської влади, спрямовану на підрив і повалення Радянської влади. Марков висловлював наклеп на Радянську владу перед селянами: “Я вам казав, православні, ще в 1918 р., що варвари-більшовики змусять нас, православних, жити по-скотськи, в одному сараї,… давайте дружно боротися проти комуністів…” Марков висловлював настрої пораженського характеру: “Кінець Радянської влади недалекий, владу тиранів-мучителів нашого народу буде скоро розгромлено, Святе Письмо також про це говорить… Більшовики самі себе винищують”.
Отець Петро винним себе в контрреволюційній діяльності та антирадянській агітації не визнав. Було винесено немилостивий вирок: вища міра покарання. Отець Петро Марков був розстріляний 21 лютого 1938 року на Бутовському полігоні. Скарга про перегляд справи, подана дочкою о. Петра Вірою Петрівною, була розглянута і відхилена 26 листопада 1939 року, коли вирок про розстріл уже давно був приведений у виконання.