...
Березень,  Житія святих

Священномученик Петро Любимов

Місяця березня на 1-й день.

Священномученик Петро народився 6 січня 1867 року в селі Світіно Подільського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Павла Петровича Любимова. У 1882 році Петро закінчив Перервинське духовне училище, у 1888 році – Московську Духовну семінарію. До 1893 року Петро Павлович викладав у Ваниловській церковнопарафіяльній школі в Бронницькому повіті, а потім, до 1900 року, – у церковнопарафіяльній школі в селі Верткове того ж повіту.
У 1900 році Петро Павлович став служити псаломщиком у храмі святителя Миколая в Плотниках на Арбаті в Москві, а 26 вересня 1903 року його висвятили на священика і призначили настоятелем Успенської церкви в селі Кішкіно Бронницького повіту Московської губернії. З 1903-го до 1919 року отець Петро був законовчителем Кишкінського початкового земського училища. У 1908 році він звернувся до єпископа Дмитровського Трифона (Туркестанова) з проханням дозволити будівництво нового кам’яного храму, оскільки старий храм дуже занепав. Зусиллями священика і парафіян новий храм був незабаром відбудований і 1912 року освячений. У 1920 році отець Петро був нагороджений наперсним хрестом, а потім зведений у сан протоієрея і нагороджений митрою.
У 1920-1930 роках влада неодноразово робила спроби закрити храм у селі Кішкіно, використовуючи для цієї мети податки, які вона дедалі більше збільшувала, але священик намагався виплачувати вчасно потрібні суми.
У 1936 році в сусідньому селі Мартинівському було заарештовано священика Петра Кедрова, і староста цього храму Надія Петрівна Аббакумова стала запрошувати отця Петра Любимова служити до них; з цього часу священикові довелося опікуватися двома парафіями.
Протоієрея Петра Любимова і старосту Надію Аббакумову заарештували 2 березня 1938 року, і їх ув’язнили в каширській в’язниці.
– Чи знаєте ви громадянку Надію Петрівну Аббакумову? – запитав священика слідчий.
– Громадянку Аббакумову я знаю, – відповів він.
– Який ви мали з нею зв’язок і в чому він виражався?
– По роботі в церкві, оскільки вона є церковною старостою.
– Чи були у вас розмови на квартирі Аббакумової про те, що скоро буде війна?
– Жодних розмов про війну з Аббакумовою не було.
– Чи визнаєте ви себе винним у висунутому вам обвинуваченні в антирадянській агітації та контрреволюційній діяльності?
– Винним себе в пред’явленому мені обвинуваченні не визнаю.
9 березня 1938 року трійка НКВС засудила отця Петра до розстрілу. Протоієрея Петра Любимова було розстріляно 14 березня 1938 року, його поховали в загальній невідомій могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Знайшли помилку