Священномученик Павло пресвітер та його сини мученики Борис, Григорій і Симеон

Місяця лютого на 14-й день

Павло Олександрович Дернов народився 12 січня (за старим стилем) 1870 року в селі Піштань Яранського повіту В’ятської губернії в сім’ї священника місцевої церкви. У віці 24 років успішно закінчив Казанську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я.

1894 року Павла Дернова висвятили в сан ієрея і призначили на посаду настоятеля Різдво-Богородичної церкви міста Єлабуги, що знаходилася при жіночій міській гімназії. Тут пройшли всі роки служіння отця Павла Дернова. Пастир прагнув плекати у ввірених йому навчальних закладах (жіноча прогімназія і реальне училище) принципи християнської моральності.

Сини протоієрея Павла Дернова народилися в Єлабузі. Борис Дернов з’явився на світ 17 травня 1897 року. Закінчив 6 класів Єлабузького реального училища. Після закінчення додаткового класу вступив до Петербурзького інституту шляхів сполучення. Григорій Дернов народився 23 січня 1899 року. Він також закінчив Єлабузьке реальне училище, додатковий клас і вступив до Петроградського технологічного інституту. Семен Дернов народився 1 лютого 1901 року і встиг здобути освіту тільки в Єлабузькому реальному училищі.

1918 року із захопленням Єлабуги каральним загоном Є. Колчина в місті почався терор. Після яскравих проповідей, прочитання в храмі послання Патріарха Тихона і викриття плюндрівників храму протоієрея Павла Дернова карателі представили як головного організатора повстання в Єлабузі. У його будинку 12 лютого 1918 року (за старим стилем) почався обшук. Отець Павло був заарештований. П’яні солдати повели його на лід річки Тойми й розстріляли в ніч із 13 на 14 лютого.

Наступного ранку, 14 лютого (27 лютого за новим стилем), коли звістка про смерть протоієрея Павла Дернова ще не дійшла до його сім’ї, троє його синів вирушили на пошуки батька і були заарештовані солдатами. Очевидці свідчили, що дорогою до місця страти вони привселюдно сповідували православну віру. Братів Дернових вивели під міську дамбу і там розстріляли з рушниць із розривними кулями, причому карателі безладно стріляли в молодих людей і потім добивали їх багнетами.