Житія святих,  Січень

Священномученик Павло Нікольський

Місяця січня в 9-й день

Священномученик Павло Дмитрович Нікольський народився 1896 року в місті Зарайськ Рязанської губернії в сім’ї диякона. Закінчив Рязанську духовну семінарію. У роки Першої світової війни був узятий на фронт і служив прапорщиком. У 1918 році повернувся з армії до батька, який служив дияконом у Богоявленському храмі в селі Плахино Михайлівського повіту Рязанської губернії. Був призваний до Червоної армії, де, як грамотна людина, став учителем і секретарем військкома.

У 1922 році був рукопокладений на священника до Іллінського храму села Лобково Михайлівського повіту Рязанської губернії. У 1928 році переведений у храм великомученика Димитрія Солунського села Тросна Зарайського району Московської області.

У 1930 році отця Павла заарештували і засудили до 3 років таборів за “к/р агітацію з метою викликати масове невдоволення з приводу обкладання духовенства податком”. На допитах він винним себе не визнав і спростував усі звинувачення. Звільнившись з ув’язнення 1932 року, отець Павло проживав у місті Срібні Пруди Московської області. У 1938 році переїхав до Зарайська. У 1940 році йому, як тому, хто раніше перебував в ув’язненні, було запропоновано покинути Зарайськ, і він переїхав до Рязані. У церкві отець Павло не служив, але молитися ходив у Скорбященський храм.

У 1941 році його знову заарештували за доносом у НКВС. Священника засудили до 5 років виправно-трудових робіт за “антирадянську агітацію”. Винним себе отець Павло не визнав. У жовтні 1941 року отця Павла відправили етапом у В’ятський виправно-трудовий табір. Важкі умови життя і роботи в таборі стали непосильними для хворого, виснаженого ув’язненням священнослужителя. Він помер від голоду 22 січня 1943 року і був похований на кладовищі 4-го табірного пункту Вятського ВТТ.

Причислений до лику святих новомучеників і сповідників Руських 6 жовтня 2005 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви за поданням Московської єпархії.