...
Житія святих,  Лютий

Священномученик Панкратій, єпископ Тавроменійський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 9-й день / липня на 9-й день

Священномученик Панкратій, єпископ Тавроменійський, народився в той час, коли Господь наш Іісус Христос жив на землі.

Батьки Панкратія були родом із Антіохії. Почувши про благовістя Іісуса Христа, батько Панкратія, взявши з собою юного сина, вирушив до Єрусалима, щоб особисто бачити великого Учителя. Його вразили чудеса, і коли він почув Божественне вчення, то увірував у Христа як Сина Божого. Він зблизився з учнями Господа, особливо зі святим апостолом Петром. Відтоді юнак Панкратій став відомий святому апостолу Петру.

Після Вознесіння Спасителя один із апостолів прийшов до Антіохії та хрестив батьків Панкратія і весь їхній дім. Коли батьки Панкратія померли, він, залишивши свій маєток, пішов у Понтійські гори й став жити в печері, проводячи дні в молитві та глибоких духовних роздумах. Святий апостол Петро, одного разу проходячи тими місцями, зустрів Панкратія в Понті, взяв його із собою до Антіохії, а потім до Кілікії, де перебував святий апостол Павло. Там святі апостоли Петро і Павло висвятили Панкратія на єпископа сицилійського міста Тавроменія.

Святитель Панкратій старанно трудився над християнською просвітою народу. Протягом одного місяця він побудував храм, де звершував богослужіння. Число вірян швидко зростало, і незабаром майже всі жителі Тавроменії та навколишніх міст прийняли християнську віру.

Багато років святий Панкратій мирно керував своєю паствою. Одного разу язичники повстали на святителя і, вибравши слушний час, раптово напали на нього і побили камінням. Так мученицьки закінчив своє життя святитель Панкратій (I). Мощі святителя спочивають у храмі його імені в Римі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Панкратию, епископу Тавроменийскому, глас 4

И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Панкра́тие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.

Ин тропарь священномученику Панкратию, епископу Тавроменийскому, глас 8

Я́ко стрела́ огнезра́чная,/ от Верхо́внаго по́слан был еси́ Тавромени́йскому престо́лу/ уязвля́ти безбо́жных злоче́стие,/ ве́рных же сердца́ просвеща́ти,/ я́же боговеща́нными твои́ми словесы́ в ве́ре утверди́в/ и тече́ние соверши́в, пострада́л еси́ до кро́ве,/ священному́чениче Панкра́тие,// моли́ за вся, пою́щия па́мять твою́.

Тропaрь, глaсъ д7:

И# нрaвwмъ причaстникъ, и3 прест0лwмъ намёстникъ ґпcлwмъ бhвъ, дэsніе њбрёлъ є3си2, бGодохновeнне, въ видёніz восх0дъ: сегw2 рaди сл0во и4стины и3справлsz, и3 вёры рaди пострадaлъ є3си2 дaже до кр0ве, сщ7енномч7ниче пагкрaтіе, моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Kви1лсz є3си2 днeсь:

Свётлаz таvроменjwмъ, пагкрaтіе, ѕвэздA показaлсz є3си2, и3 сщ7еннострадaлецъ kви1лсz є3си2 за хrтA: є3мyже нhнэ предстоS, моли2 за чтyщыz тS, бlжeнне.

Ще в розробці

Знайшли помилку