Священномученик Олександр Шалай, пресвітер

Місяця листопада на 1-й день

Олександр Семенович Шалай народився у місті Слуцьку у родині міщанина 20 листопада 1879 року. Готуючись до священника, він закінчує Слуцьке Духовне Училище та Мінську Духовну Семінарію, в якій навчається на одному курсі з майбутнім священномучеником Іоанном (Пашиним).
13 серпня 1901 року Олександр Семенович висвячений на диякона, а 15 серпня — на священника. Отець Олександр служив у церкві Покрови Пресвятої Богородиці села Острожанки Мозирського повіту, був настоятелем Кімейської церкви у Борисівському повіті, а 1 травня 1908 року був переміщений до Дричинської церкви Ігуменського повіту. Останнім місцем служіння священника стала Свято-Троїцька церква села Блонь Пуховичського району Мінської області, де отець Олександр у 30-ті роки був настоятелем.
Отець Олександр був людиною твердих релігійних переконань, старанним молитовником та дбайливим пастирем. За спогадами очевидців, коли в серпні 1935 року в Блоні закрили храм і взялися знімати з нього дзвони, отець Олександр підійшов до групи односельчан, які зібралися з цього приводу і, звернувшись до тих, хто чинив беззаконня, в серцях сказав: «Навіщо ви беретеся не за свою справу? Мабуть, вам нічого робити, що ви псуєте церковне добро!» Тоді знайшовся той, хто запам’ятав ці слова і згодом доніс на отця Олександра.
Після закриття Свято-Троїцької церкви отець Олександр хоч і не служив за відсутністю помешкання, але продовжував робити вимоги, коли про те його просили парафіяни. Під час Всесоюзного перепису населення він організував серед мешканців Блоні збирання підписів за відкриття місцевого храму.
Все це священникові згадали, заарештувавши його 6 серпня 1937 року. Отця Олександра звинуватили у «контрреволюційній агітації, спрямованій на розпад колгоспів». Але справжня причина його арешту була в іншому — у небажанні зректися віри в Бога і сану священнослужителя. Блонського настоятеля допитували кілька разів. За допомогою Божою отець Олександр знайшов сили не визнати себе винним у тих безглуздих звинуваченнях, які йому звинувачували, і нікого не обмовив.
Без суду та слідства 10 жовтня 1937 року протоієрея Олександра Шалая засудили до розстрілу. Все його майно конфіскували, сім’ю вислали (у отця Олександра було четверо дітей – Воля, Олександр, Ірина та Наталя). Священника було вбито 14 листопада 1937 року у місті Бобруйску,  постраждавши за сповідання віри Православної. У 1999 році протоієрей Олександр Шалай був визнаний Святим Синодом Білоруської Православної Церкви місцевошановним білоруським святим, загальноцерковне прославлення його відбулося 2000 року на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.