Священномученик Никита Алмазов, протодіакон

Місяця листопада на 15-й день

Протодіакон Никита Григорович Алмазов народився 1874 року в селі Сущево Смоленської губернії в сім’ї священика. Своє служіння Церкві розпочав на посаді псаломщика. У 1897 році він був висвячений у сан диякона. У матеріалах архівної кримінальної справи йдеться, що о. Никита Алмазов «…під час Російсько-японської війни служив дияконом у складі головнокомандувача генерала Куропаткіна. З 1907 по 1918 служив дияконом Семенівського Преображенського полку в соборі всієї артилерії гір. Петрограда. 1933 року служив дияконом у Грецькій Посольській церкві. Має від Царського уряду ордени: Анни ІІІ ступеня, Володимира ІІ ступеня, сім медалей. Належить до тихонівської течії».
1935 року згідно з рішенням особливої ​​наради при НКВС СРСР був адміністративно висланий з Ленінграда, як соціально небезпечний елемент, до Казахстану терміном на 5 років. Посилання відбував у місті Атбасарі Північно-Казахстанської області. Мав контакти із засланими з м. Ленінграда у м. Атбасар священиками Феодотом Андрєєвим, Василем Сокольським, Миколою Ковальовим. 22 листопада 1937 року заарештований Атбасарським РВ НКВС. Постановою трійки УНКВС у Північно-Казахстанській області від 28 листопада 1937 року протодіакон Никита Алмазов засуджений до розстрілу. Вирок виконано 28 листопада 1937 року.