Священномученик Миколай Дунаєв, пресвітер

Місяця листопада на 14-й день

Священномученик Миколай Дунаєв народився 30 листопада 1878 року в с. Зименко Ковровського повіту Володимирської губернії.
Закінчив духовну семінарію, був висвячений у сан священика.
З 1901 року опікувався Феодоровським жіночим монастирем у Переславлі-Заліському.
1920 року сім’я о. Миколу, в якій було троє дітей було розкуркулено, у 1924 р. відновлено у правах, але обкладено великим податком.
Після закриття Феодоровського монастиря, з 1923 року батюшка служив у цвинтарній церкві м. Переславля.
З 1929 року служив у Покровському храмі Переславля-Заліського.
Скромного доброзичливого, з відкритою душею до людей, о. Миколи поважали вчителя міста, сам о. Микола вчителював багато років. За свідченням сусідів, які тривалий час знали батюшку, він – завжди ввічливий, у спілкуванні з народом простий, не зарозумілий. Серед парафіян користувався повагою та авторитетом.
2 листопада 1930 він був заарештований і 28 лютого 1931 був засуджений трьома роками посилання в Північний край.
Після звільнення із посилання о. Микола не мав можливості служити в церкві, до того ж будинок його продали. Він став жити у Феодорівській слободі, де його знали та любили. Дорослі допомагали йому матеріально, сам він не цурався праці, їздив із мужиками на косовиці, ловив рибу, збирав гриби, на зиму їхав до різних родичів.
25 жовтня 1937 року його знову заарештували за звинуваченням у ” участі у контрреволюційної організації ” . На допиті від о. Миколи вимагали підтвердити свою участь у церковно-монархічній організації, чого священик не зробив. Згідно з обвинувальним висновком, о. Микола Дунаєв був “членом церковно-монархічної організації, очолюваної благочинним міста Углича о.
25 листопада 1937 року трійкою при УНКВС СРСР по Ярославській області було засуджено до розстрілу.
Розстріляно 27 листопада 1937 року в Ярославлі.
Дружині о. Миколи Марії Іванівні було повідомлено, що її чоловіка засуджено на 10 років без права листування. У 1947 р. надійшло повідомлення, що її чоловік живий. За листом Марії Іванівни до Прокуратури РРФСР в 1956 р. справа о. Миколу Дунаєва було направлено для перевірки. В результаті встановлено, що звинувачення було засноване на неправдивих свідченнях інших обвинувачених та свідків.
20 лютого 1958 був реабілітований по 1937 репресій.
Канонізовано у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.