Житія святих,  Липень

Священномученик Михаїл Троїцький, пресвітер

Місяця липня на 23-й день

Священномученик Михайло Троїцький народився 6 листопада 1878 року в селі Покровське Олексинського повіту Тульської губернії в сім’ї священника Михайла Троїцького. Михайло закінчив Духовну семінарію і три курси Московської духовної академії. У 1913 році його висвятили на священника до храму в рідному селі, через деякий час – перевели служити в село Троїцьке Подільського повіту, а трохи згодом – у село Валищеве того самого повіту, в Успенську церкву, будівництво якої розпочалося 1907 року, а освятили її 1919 року.
Отця Михаїла заарештували 27 листопада 1937 року і ув’язнили в місті Серпухові. Викликані на допит свідки з місцевих селян показали, що священник скаржився, що радянська влада гнобить духовенство, вимагає від нього сплати непосильних податків, намагається знищити релігію, висловлював контрреволюційні погляди, критикуючи заходи, які проводить радянська влада. Один зі свідків показав, що на початку листопада 1937 року він вручив священникові письмові вимоги на самооподаткування, на що той начебто став говорити: “дивись, мовляв, як знущається радянська влада з нас, адже ти сам бачиш, що нам зовсім платити нема чим, а нам усе ж таки ще шлють, хіба це не знущання”.
Викликавши в день арешту священника на допит, слідчий запитав його:
– Слідство має дані, що ви серед населення проводили антирадянську агітацію. Визнаєте в цьому себе винним?
– Ні, винним себе не визнаю, антирадянську агітацію я не проводив, – відповів отець Михайло.
Того ж дня слідство було закінчено, і наступного дня складено обвинувальний висновок, у якому священника звинувачували в тому, що, “використовуючи релігійні обряди, вів серед вірян контрреволюційну агітацію, висловлюючи ворожі погляди на радянську владу”.
1 грудня 1937 року судова трійка при УНКВС СРСР у Московській області засудила священника до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі, і його перевели спочатку до Бутирської в’язниці в Москві, а потім відправили етапом до міста Лісозаводськ, куди він прибув разом із великою партією ув’язнених 5 лютого 1938 року. Отець Михаїл пробув в ув’язненні три з половиною місяці, коли проти нього та інших священнослужителів відповідно до нових розпоряджень радянського уряду було розпочато нову справу.
У березні 1938 року один з ув’язнених 145-ї колони, в якій було багато священнослужителів, висланих із Москви, і де перебував отець Михайло, подав на них донос. Було заарештовано одного зі священників, протоієрея Леоніда Харьюзова, який на допиті 12 березня підтвердив цей донос. Загалом у цій справі було заарештовано тридцять одну особу; четверо визнали себе винними і обмовили інших.
Священник Михайло Троїцький винним себе не визнав. 31 березня 1938 року трійка УНКВС по Далекосхідному краю засудила його до розстрілу. Але, мабуть, і після цього священника продовжували виводити на загальні роботи в таборі, як і інших засуджених у тій самій справі. Священника Михаїла Троїцького було розстріляно 5 серпня 1938 року і поховано в безвісній могилі.
Пам’ять священномученика Михаїла звершується 23 липня (5 серпня) і в день святкування Собору новомучеників і сповідників Російських.

Знайшли помилку