Священномученик Михаїл Абрамов, пресвітер

Місяця листопада на 16-й день

Михайло Іванович Абрамов народився 1 листопада 1885 р. у селянській сім’ї. У 1897 р. він вступив до Скопинського духовного училища, яке закінчив у 1901 р. за 2-м розрядом. Михайло Абрамов продовжив навчання в Рязанській духовній семінарії, після закінчення якої в 1907 році був визначений до церкви Покрови Божої Матері м. Пронська як псаломщик і законоучитель у церковно-парафіяльній школі. У 1908 році указом правлячого архієрея – єпископа Рязанського та Зарайського Михайла Івановича визначено до Введенської церкви села Чулкова Пронського повіту, де 3 серпня був висвячений на священика.
У 1912 році отець Михайло був переведений до Миколаївської церкви села Мостья Рязького повіту Рязанської єпархії, де він також законоучительствовал у церковно-парафіяльній школі. В лютому 1914 р. отця Михайла переводять у Тульську єпархію до села Богослово Єпифанського повіту. У травні 1916 р. за особливу працю (пристрій ясел для дітей) за обставинами військового часу Єпархіальним Начальством священик відзначений нагородою.
Після революції 1917 року, як і більшість священиків, отець Михайло зазнавав утисків та репресій. У 1928 році його було заарештовано і засуджено за статтею 72 КК за якою відбував 1 рік позбавлення волі в Тульському виправдомі з 14.01.1929 по 14.01.1930 р.р. Після звільнення з ув’язнення його прийняв правлячий архієрей, який дав йому нове призначення. З 28 грудня 1930 року протоієрей Михайло Абрамов служить священиком храму Похвали Пресвятої Богородиці у селі Городище, що на Дубненському гирлі.

У 1934 році відбувся його другий арешт та трирічне заслання. На початку 1937 р. протоієрей Михайло Іванович Абрамов повернувся із посилання на своє колишнє місце служіння – до храму Похвали Пресвятої Богородиці.

Справи в ті часи розглядалися насправді швидко та спрощено: справу отця Михайла було розпочато 13 листопада та закінчено 21 листопада 1937 року. 13 листопада співробітники Кімрського райвідділу Управління НКВС у Калінінській області отримали ордер на виробництво обшуку та арешту Абрамова Михайла Івановича. Того ж дня у присутності понятих було здійснено обшук та арешт. Конфіскувати та вилучати у протоієрея Михайла не було чого, і співробітники вилучили лише паспорт. Заарештованого того ж дня доправили до Кімрського районного відділення НКВС.
Перший та останній допит відбувся наступного дня – 14 листопада 1937 року, день народження отця Михайла. Вів допит та заповнював протокол сержант держбезпеки. Судячи з матеріалів справи, на момент допиту слідство не мало жодних даних про антирадянську діяльність протоієрея Михайла. Нові матеріали у справі з’явилися пізніше. У довідці, виданій Олександрівською сільрадою 20 листопада, стверджувалося: «Абрамов, вороже налаштований до Радянської влади, систематично займався серед відсталої частини колгоспників, одноосібників в Олександрівській сільраді антирадянською агітацією проти колгоспного будівництва».
Слідчий знайшов трьох свідків звинувачення, які були допитані 19 і 20 листопада, а 21 листопада, в день тезоіменитства батюшки (Собор Архістратига Михайла та інших Небесних Сил безтілесних), вже було підписано обвинувальний висновок: «АБРАМОВ, повернувшись із посилання в 7 налаштований до радянської влади, перебуваючи на службі священиком у чині протоієрея Городищенської церкви, одночасно займався контрреволюційною антирадянською агітацією серед відсталої частини населення колгоспників та одноосібників Олександрівської сільради. Поширював провокаційні чутки про голод колгоспників, рекомендував колгоспникам виписуватися з колгоспу – вселяв повстанські наміри, про війну на Радянський Союз, про прихід до влади фашистів. Вихваляв розстріляних ворогів народу Троцькістів. Наклепував на Героїв Радянського Союзу та нову Конституцію і висловлював терористичні наміри проти керівників радянської влади. У пред’явленому йому звинуваченні винним себе не визнав, але повністю викривається показаннями свідків».
Трійка УНКВС Калінінської області 27 листопада ухвалила: Абрамова Михайла Івановича – РОЗСТРІЛЯТИ. Постанова була виконана у внутрішній в’язниці НКВС КО 29 листопада 1937 р. Протоієрей Михайло похований у невідомій могилі.
У 2000 році протоієрей Михайло Іванович Абрамов прославлений Руською Православною Церквою в лику святих.